18/05/2026
Consigliamo di seguire il progetto «Vyshyvanka Day. Il ritorno a sé stessi» di Suspilne Chernivtsi.
«C’è chi ricama per alleviare il dolore mentre aspetta una persona cara dalla prigionia. Qualcuno ricrea una camicia tradizionale proveniente dai territori occupati, perché sa cosa significa quando nella propria famiglia questi ricordi non si sono conservati. Altri sono cresciuti dentro questa tradizione e non conoscono una vita senza vyshyvanka. Sono esperienze diverse ma un unico cammino comune», racconta l’autrice del progetto, la giornalista Alina Khryshchuk.
Oggi la vyshyvanka non è solo tradizione o bellezza. Per molti ucraini è memoria, legame con la propria casa e modo di custodire la propria identità anche durante la guerra.
***
Дуже радимо звернути увагу на проєкт «День вишиванки. Шлях до себе» від Суспільне Чернівці.
«Є ті, які вишивають, аби полегшити біль, бо чекають рідну людину з полону. Хтось відтворює сорочку з тимчасово окупованих територій, бо знає, як це - коли у твоїй родині вони не збереглися. Дехто ж виріс серед цього й не знає життя без вишиванки. Це про різні досвіди й водночас про один спільний шлях», — каже авторка проєкту, журналістка Суспільне Чернівці Аліна Хрищук.
Вишиванка сьогодні - не лише про традицію чи красу. Для багатьох українців це пам’ять, зв’язок із домом, спосіб втримати себе та свою історію навіть під час війни.
Посилання на джерело в першому коментарі.
