Was ist die Webseite?

LingvaLexa, Berlin (2026)

04/06/2026

За кожним технологічним рішенням стоїть не лише ідея, а й люди, які здатні перетворити її на інструмент, який працює на практиці.

Методологію аналізу пропаганди для правових цілей команда LingvaLexa розробляла роками – у співпраці з правоохоронними органами, спираючись на судову лінгвістику та дослідження патернів пропаганди й мови ненависті. В її основі проста, але принципова ідея: результат аналізу має бути не описовим записом, а структурованим висновком із чіткою прив'язкою до правових норм.

Проте навіть найкраща методологія залишається лише методологією, якщо її неможливо масштабувати. Саме тут до роботи долучилася команда Law & Tech Lab Факультет права УКУ / UCU Faculty of Law

Разом ми перетворили цей підхід на VerbaLexa – технічне рішення, яке здатне за лічені години опрацьовувати великі масиви відеоконтенту та формувати структуровані звіти для подальшої роботи слідчих і прокурорів. Зовнішній експерт залишається в центрі процесу, але тепер може працювати не з сотнями годин сирого матеріалу, а з уже проаналізованими даними.

Для нас важливо підкреслити: AI не замінює експерта і не ухвалює рішень замість нього. Завдання VerbaLexa полягає у системному опрацюванні великих обсягів інформації за визначеними критеріями. Інтерпретація, контекст і правова оцінка залишаються за фахівцем, особливо коли йдеться про матеріали, що можуть стати частиною судового процесу.

Меморандум між факультетом права Український католицький університет UCuniversity та LingvaLexa ми підписали лише цієї весни, але вже бачимо, наскільки цінним може бути таке партнерство. Спільне бачення, взаємодоповнювальні компетенції та однакове розуміння відповідальності за результат дозволяють рухатися значно швидше.

Щиро дякуємо команді Law & Tech Lab та особисто Andrii Udovychenko за технічне лідерство, експертизу та справжню залученість у розвиток VerbaLex 🤝

VerbaLex поки що наразі у процесі розробки і попереду ще багато роботи. Однак саме такі партнерства дають впевненість, що ми рухаємося у правильному напрямку.

02/06/2026

Головна редакторка фактчекінгових проєктів «По той бік путінської брехні» та НотаЄнота, медіатренерка й медіаекспертка Альона Романюк та голова LingvaLexa Anna Vyshniakova запрошують вас випити кави разом ☕

А насправді — затестити нашу спільну розробку: гру-симуляцію про інформаційний хаос, інформаційні атаки та те, що зазвичай називають ІПСО.

📅 Четвер, 11 червня, 17:00
👥 Готові запросити 24 людини — посилання на реєстрацію у коментарях.
📍 Локацію поки ще визначаємо. Якщо можете прихистити нас на 2–3 години, будемо дуже вдячні!

Одразу попереджаємо: це не лекція, де потрібно сидіти й слухати, і не тренінг із відпрацювання навичок. Це пілотна версія гри-симуляції, після якої інформаційний простір може виглядати трохи інакше, ніж до неї.

Одне можемо гарантувати вже зараз: буде кава, смаколики та кілька приводів засумніватися в тому, як працює інформація навколо нас ☕🍪

27/05/2026

📌 Пропаганда – це тихий постріл, який запускає механізм агресивної війни. Вона рідко вбиває безпосередньо, однак саме вона створює середовище, у якому насильство починає сприйматися як допустиме, героїзується агресія та формується готовність суспільства підтримувати воєнні злочини.

📖 Федір Колосов, юрист та помічник адвоката практики вирішення спорів АО Mitrax, зазначає, що дослідження LingvaLexa вкотре демонструє: російська пропаганда – це не лише інформаційний супровід війни, а один із її інструментів.

⚖️ Санкції стали одним із ключових механізмів швидкого реагування на діяльність осіб, які поширюють мову ненависті, виправдовують агресію або беруть участь у створенні пропагандистського контенту. На відміну від кримінального процесу, санкційні механізми дозволяють реагувати оперативно та превентивно, навіть тоді, коли повна доказова база для притягнення до кримінальної відповідальності ще не сформована.

🇺🇦 Україна фактично стала одним із основних двигунів формування міжнародної санкційної політики щодо російських пропагандистів. Водночас українські санкції часто є лише першим етапом значно ширшого процесу — підґрунтям для подальших рішень Європейського Союзу, окремих держав та міжнародних партнерів. Саме тому надзвичайно важливою є постійна комунікація з іноземними юрисдикціями та системне нагадування про те, що пропаганда війни є не питанням свободи творчості чи політичної позиції, а питанням безпеки та співучасті в агресії.

🎭 Особливо показовими є випадки, коли російські артисти, медійні діячі чи публічні особи намагаються представляти свою діяльність як «культуру поза політикою», одночасно підтримуючи агресію, виступаючи на окупованих територіях або беручи участь у державних пропагандистських заходах. У таких справах санкції стають не лише інструментом обмеження впливу, але й способом правової та моральної кваліфікації їхніх дій.

🌍 Водночас ефективність санкцій безпосередньо залежить від міжнародної синергії. Сьогодні пропаганда поширюється через глобальні цифрові платформи, а отже боротьба з нею потребує координації між державами, міжнародними організаціями та технологічними компаніями. Саме тому посилення санкційного тиску на осіб, які просувають війну та мову ненависті, має стати одним із системних напрямів міжнародної протидії російській агресії.

19/05/2026

Anna Vyshniakova, голова LingvaLexa, виступила на Resilience Conference Copenhagen 2026 у панельній дискусії про те, як громадянське суспільство та комерційні актори змінюють когнітивний вимір сучасної війни. У дискусії також взяли участь Peter Pomerantsev (Johns Hopkins University) та Рашид Білалов (OpenMinds), а модерувала панель Валентина Шаповалова (Defense Innovation Highway) – дякуємо їй за запрошення долучитися до цієї розмови!

Когнітивний вимір завжди був вирішальним – через наративи, сприйняття та довіру формуються суспільна стійкість і здатність реагувати на загрози. Сьогодні цифрові технології, і, особливо ШІ, прискорюють і розширюють цей вимір до безпрецедентного масштабу.

Україна вже живе в цій реальності. Недержавні ініціативи працюють під постійним тиском адаптивних кампаній впливу, і цей тиск лише посилюватиметься з розвитком ШІ-дезінформації та міжплатформного інформаційного насичення.

Одне з ключових питань дискусії – як перейти від реактивних відповідей до системної роботи в когнітивному просторі.
Саме над цим LingvaLexa працює щодня: правові механізми, аналітичні інструменти та міжнародна співпраця, які допомагають робити пропаганду підзвітною та виявляти когнітивні загрози до того, як їхні наслідки стають незворотними.

Дякуємо Resilience Media за платформу для цієї важливої розмови. Когнітивний вимір війни має посісти постійне місце у безпековому порядку денному Європи.

15/05/2026

«ШІ не замінює розслідування. Він продовжує його там, де доступ до джерел завершується».
– Андрій Оленін, аналітик Mantis Analytics

Як зазначає Andrey Olenin, у сучасній війні виконавці воєнних злочинів часто залишаються поза досяжністю слідства. Ми не знаємо їхніх імен, не маємо доступу до свідчень чи особистих даних. Через це може здаватись, ніби розслідування заходить у глухий кут через брак доступу до інформації.

Проте злочини починаються задовго до моменту їхнього фактичного вчинення. Навіть за відсутності прямого контакту залишаються цифрові сліди, інформаційні впливи та поведінкові сигнали. Вони розпорошені серед величезних масивів контенту, який російська сторона продукує щодня. Виправдання агресії – це не окремі повідомлення, а системна інформаційна кампанія, що охоплює безліч напрямків, а отже й протидія їй має бути системною.

Саме тут штучний інтелект стає інструментом, який дозволяє аналітиці продовжуватись і працювати з тим, що вже доступне. Він допомагає масштабувати фрагментарні дані там, де людина самостійно не здатна опрацювати весь обсяг інформації, а також виявляти мотиваційні моделі, реконструювати логіку залучення до агресії та бачити зв’язки, які майже неможливо зафіксувати вручну.

Цей підхід демонструє, що співпраця аналітиків та ШІ – це не про заміну людини, а про посилення спроможності документувати, аналізувати та системно досліджувати інформаційний вимір війни. Саме так з’являється можливість складати цілісну картину там, де окремі фрагменти даних самі по собі не дають повного розуміння.

📚Публікацію підготовлено за підтримки Фонду Аскольд і Дір у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії», який реалізується ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

13/05/2026

🏆 VerbaLex отримав Atlas Award на Copenhagen Democracy Summit

Ми раді повідомити: на Democracy Tech Pitch Competition у Копенгагені ШІ інструмент від LingvaLexa VerbaLex переміг та отримав Atlas Award 🎉

Справедливість – один із головних фронтів когнітивної війни. Ми дуже раді, що це знайшло відображення у виборі нашого стартапу ⚖️

Під час свого пітчу VerbaLex представила голова LingvaLexa Anna Vyshniakova, презентувавши бачення того, як технології можуть допомогти забезпеченню відповідальності за пропаганду війни та інші міжнародні злочини.

Дякуємо Alliance of Democracies за шість місяців підтримки та наставництва 🙌 За цей час наш практичний інструмент перетворився на справжній стартап – це дозволило команді LingvaLexa отримати новий і дуже цінний досвід, який допоможе нам у майбутній діяльності.

VerbaLex аналізує великі масиви медіаконтенту, виявляє юридично значущі висловлювання та формує матеріали для слідчих, прокурорів і судових експертів. Ми переконані, що цей інструмент може стати переломним по значущості та ефективності не лише для українських правоохоронних органів, а й для міжнародних партнерів 🌍

Пропаганда не стоїть на місці, тому ми теж не припиняємо роботу💪

08/05/2026

🔹 VerbaLex: заповнюючи прогалину у притягненні до відповідальності за пропаганду

Команда LingvaLexa роками працює разом із правоохоронними органами над розслідуваннями воєнної пропаганди та пов’язаних із нею міжнародних злочинів.

З часом стало очевидно: масштаби сучасної пропаганди давно перевищили можливості ручного аналізу. Лише одна програма - Solovyov LIVE - з лютого 2022 року випустила понад 3 000 ефірів. Це близько 85 000 сторінок транскриптів 📄

Саме тому LingvaLexa разом із партнерами створила VerbaLex - AI-інструмент для аналізу великих масивів контенту, виявлення юридично значущих висловлювань та підтримки роботи слідчих, прокурорів і судових експертів ⚖️🤖

Те, що починалося як відповідь на практичний виклик у розслідуваннях, поступово перетворюється на інструмент для державних органів, аналітичних центрів та міжнародних інституцій, які працюють із питаннями інформаційної безпеки та когнітивних загроз.
Дякуємо Alliance for Democracy за підтримку та наставництво 🙌

Цього тижня керівниця LingvaLexa Анна Вишнякова представить VerbaLex на Copenhagen Democracy Summit 🇩🇰
Ми відкриті до співпраці 🤝

07/05/2026

«Солдати, які сприймають кремлівські наративи про «денацифікацію», загрозу з боку НАТО чи історичні образи, як власні переконання, воюють не тому, що ненавидять українців, а тому, що вважають свою справу справедливою. У війні за свідомість саме легітимність є полем битви».
- Джайс Адам Троян, доцент психології Heriot-Watt University Dubai, запрошений професор Kyiv School of Economics та дослідник NATO StratCom COE у Ризі. 👨🏻‍🎓

Як зазначає доктор Адам Троян:
Готовність воювати не ґрунтується на ненависті чи ідеологічному фанатизмі. Вона залежить від одного ключового психологічного чинника: чи вважають солдати цю війну легітимною. Цей висновок повністю змінює логіку інформаційної війни - викривати брехню недостатньо, апелювати до спільної людяності недостатньо. Справжня боротьба полягає у руйнуванні моральної рамки, яка перетворює звичайних людей на добровільних учасників агресивної війни.

Ці висновки не є спекулятивними. Вони ґрунтуються на емпіричних даних опитування 1 060 російських військовополонених - дослідження, проведеного ГО «ЛінгваЛєкса». Дослідження «Слова, що вбивають: як російська пропаганда впливає на мобілізацію та бойову мотивацію» показало, що солдати, які вірять пропаганді, у шість разів частіше вважають війну виправданою та значно рідше готові здатися в полон.

Доктор Адам Троян - не епізодичний учасник проєктів, а один з ключових партнерів ГО «ЛінгваЛєкса», який бере активну участь у дослідницькій роботі», чия експертиза у сферах (контр)пропаганди, теорій змови та протидії тероризму є невід’ємною частиною роботи організації з самого початку. Разом ми формуємо доказову базу, яка демонструє: #пропаганда - це не фоновий шум, а поведінковий каталізатор агресії та один із інструментів злочину.

Адже якщо саме легітимність підтримує готовність солдатів воювати, то документування того, яким чином ця легітимність конструюється - точно й системно - є не просто академічною роботою. Це крок до #відповідальності.

📚Публікацію підготовлено за підтримки Фонду Аскольд і Дір у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії», який реалізується ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію урядів Норвегії, Швеції чи ІСАР Єднання.

30/04/2026

Те, що для більшості людей є очевидним, міжнародне право часто трактує значно обережніше.

⚖️ Багато держав, включно з Україною, криміналізували пропаганду війни, але на практиці ці злочини залишаються «нетяжкими» і часто виправдовуються свободою слова. Водночас Римський статут, який передбачає відповідальність за злочин агресії, взагалі не згадує пропаганду як підставу для кримінального переслідування – на відміну від, наприклад, підбурювання до геноциду. Це створює суттєву прогалину в #міжнародномуправі, яку сьогодні вже неможливо ігнорувати.

Цими спостереженнями поділилася Олена Метелкіна, заступниця начальника відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офіс Генерального прокурора, і для нас це особливо цінно, адже ми співпрацюємо з ОГП у межах адвокаційної кампанії щодо відповідальності за злочини, пов’язані з пропагандою війни 🤝

У 2022 році українські правоохоронці підійшли до розслідування агресії системно і виокремили, серед іншого, інформаційний напрям. Спочатку фокус був на «говорящих головах», які публічно виправдовували війну. Але в процесі стало очевидно: пропаганда – це не окремі заяви, а скоординована система з чітким управлінням і політичним центром 🧠. Відповідно, постає питання – чи можуть ті, хто керує цією системою, нести відповідальність як учасники злочину #агресії?

Найскладніше – довести причинно-наслідковий зв’язок. Ракета залишає фізичні сліди, слова – ні. До того ж, більшість військовополонених заперечують вплив пропаганди на себе. Саме тому разом із нами та залученим спеціалістом було проведено дослідження, яке дозволяє непрямо виміряти цей вплив і водночас відповідає вимогам кримінального процесу 📊

Було опитано 1060 військовополонених у 5 таборах із повною відеофіксацією та дотриманням стандартів добровільності. Це один із перших кроків до того, щоб #пропаганда перестала сприйматись як «фон», а почала розглядатися як елемент механізму злочину.

Фактично, це спроба перетворити «нематеріальний» вплив пропаганди на доказ, який може бути використаний у кримінальному провадженні і потенційно змінити підхід до відповідальності за агресію в міжнародному праві.

Публікацію створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО LingvaLexa та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

23/04/2026

🖇️«Ці люди, використовуючи мову, сформували середовище, у якому масове вбивство стало можливим. Ми переслідуємо не просто образливі висловлювання. Ми переслідуємо діяння - пропаганду як інструмент у межах систематичної атаки на цивільне населення», – Ендрю Кейлі, колишній Головний прокурор Надзвичайних палат у судах Камбоджі (ECCC), колишній старший прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) та Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії (ICTY), колишній Головний військовий прокурор Сполученого Королівства.

Як зазначає пан Кейлі🖊️:

«Законодавчі зміни в Україні 2024 року, якими злочини проти людяності інкорпоровано у національне право, загалом відтворюють підхід Римського статуту – з однією ключовою структурною перевагою. На відміну від Римського статуту, українське законодавство не містить вимоги щодо зв’язку переслідування з окремим базовим злочином. Це надає прокурорам значно ширшу дискрецію у формуванні справ проти тих, хто створював ідеологію, розробляв #пропаганду та забезпечував дегуманізуючу логіку, яка уможливила вчинення #злочинів.

Знакова «Медійна справа» Міжнародного трибуналу щодо Руанди заклала відповідний прецедент: засновників Radio Télévision Libre des Mille Collines було засуджено за переслідування та пряме і публічне підбурювання до геноциду. Їхні трансляції не були коментарями – вони були зброєю. Водночас слід обережно підходити до питання меж застосування цього правового прецеденту. В українському контексті ми маємо справу з явищем значно більш дифузним: державно підтримуваною інформаційною екосистемою, що функціонує роками, охоплює сотні акторів і діє на рівні тривалого виправдання та дегуманізації. Така дифузність не робить притягнення до #відповідальності неможливим. Вона ускладнює доведення. Проте не виводить його за межі досяжного.

Між етапами розслідування та винесення обвинувального вироку постають чотири ключові доказові виклики: атрибуція причинного зв’язку, доведення дискримінаційного умислу, визначення цільової групи та прав, яких було позбавлено цю групу, а також забезпечення збереження цифрових #доказів. Щодо умислу – найбільш складного елементу – відповідь є однозначною: #дискримінація українських громадян і української культурної ідентичності була не просто передбачуваним побічним наслідком цієї пропаганди. Вона була її метою».

📗Разом з командою LingvaLexa ми співпрацюємо з досвідченими міжнародними практиками, зокрема з Ендрю Кейлі, з метою трансформації досліджень у практичні механізми притягнення до відповідальності, формуючи доказову базу для переслідування тих, хто створював #пропаганду, що уможливила вчинення тяжких злочинів. Адже, як нагадує пан Кейлі, цитуючи Едварда Кока: «Яким би високим не було ваше становище, закон стоїть над вами».

Публікацію підготовлено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії», за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».

LingvaLexa

04/06/2026

02/06/2026

27/05/2026

19/05/2026

15/05/2026

13/05/2026

08/05/2026

07/05/2026

30/04/2026

23/04/2026

Adresse

Webseite

Benachrichtigungen

Verknüpfungen

Teilen

Kategorie