11/10/2026
💧 Від джерела до стійкості громади: зберігаємо воду, природу та місцеву спадщину
9 жовтня 2026 року відбувся експертний кліматичний діалог «Від джерела до стійкості громади: природні рішення в умовах зміни клімату», організований ГО «Чорноморський жіночий клуб» у партнерстві з ГО ВРУНА.
Для природоохоронних організацій, місцевих громад, громадських організацій та ініціатив ця тема має особливе значення. В умовах війни, кліматичних змін і ризиків для водозабезпечення природні джерела та криниці можуть бути важливими елементами водної стійкості територій. Водночас їхнє збереження і відновлення потребує відповідального підходу, фахових знань і взаємодії різних учасників.
🌱 Що важливо враховувати під час відновлення джерела чи криниці?
У практичних рекомендаціях Наталії Мацай «Відновлюємо джерело/криницю: крок за кроком» наголошено на необхідності починати з перевірки безпеки, обстеження об’єкта та з’ясування його правового статусу. Перед роботами потрібно визначити можливе призначення води, потребу в погодженнях і порядок подальшого утримання.
Є кілька принципів, про які варто пам’ятати:
🔹 прозора вода не обов’язково є безпечною для пиття - потрібні лабораторні дослідження;
🔹 природне джерело слід змінювати якомога менше, уникаючи невиправданого втручання в екосистему;
🔹 перед початком робіт важливо з’ясувати, кому належить земля та хто відповідає за об’єкт;
🔹 довготривале збереження залежить не лише від відновлення, а й від регулярного догляду.
🐸 Джерела й криниці - це осередки біорізноманіття.
Галина Євтушенко у методичних рекомендаціях «Дослідження біорізноманіття джерел та криниць: крок за кроком» пропонує підходи, які допомагають громадам досліджувати природні об’єкти, спостерігати за рослинністю та живими організмами, вести фотомоніторинг і оцінювати якість води.
Такі дослідження допомагають краще зрозуміти природну цінність джерела й визначити, які заходи потрібні для його збереження. Важливо, щоб відновлення джерела чи криниці не знищувало ті природні особливості, заради яких його варто охороняти.
📚 Джерела зберігають і пам’ять громад.
Програма діалогу охоплювала також історію та сучасне значення криниць і джерел, особливості їх облаштування, природоохоронну просвіту. Також під час «кліматичного діалогу» учасники дізнались про стан криниць і джерел східних областей України та можливості їх використання для резервного водопостачання.
Окремий напрям: водна стійкість громад і зелена економіка. Це питання стратегічного розвитку територій, адаптації до кліматичних змін і відповідального використання природних ресурсів.
🤝 Чому це важливо для громадського сектору?
Збереження джерел і криниць не може обмежуватися одноразовою акцією з прибирання чи ремонту. Потрібні дослідження, співпраця з фахівцями, взаємодія з органами місцевого самоврядування, належні погодження та визначена відповідальність за подальший догляд.
Саме поєднання екологічних знань, практичних рішень, місцевої історії та ініціатив мешканців створює основу для довготривалого збереження таких об’єктів.
Відновлення джерела - це не лише повернення води. Це турбота про природний потенціал території, біорізноманіття та майбутню стійкість громади. 💧🌿
Хто і чим поділився на зустрічі про відновлення джерел і криниць?
За кожною практичною зустріччю стоять люди, які приносять у спільну роботу свої знання, досвід та ідеї. Під час нашого заходу, присвяченого відновленню джерел і криниць, ми зібрали різні погляди на цю тему: від державної політики та інженерних рішень до практичного досвіду громад і конкретних рекомендацій для подальшої роботи.
🔹 Світлана Слесаренок згенерувала ідею проведення цього заходу, яка об’єднала фахівців і представників різних організацій навколо теми збереження та відновлення водних об’єктів.
🔹 Оксана Коноваленко, Сергій Трофанчук, Мельницька Таїсія та Діана Шевельова зробили дуже змістовний вступ до нашої роботи та окреслили її актуальності і формування спільного розуміння завдань зустрічі.
🔹 Руслан Дідула акцентував увагу на специфічні гідрогеологічні та практичні питання, які необхідно враховувати під час роботи з джерелами. Його виступ допоміг привернути увагу до професійних аспектів, без яких неможливо ухвалювати обґрунтовані рішення щодо відновлення водних об’єктів.
🔹 Юрій Вергелес доніс до учасників дуже корисну і унікальну інформацію про джерела, яка розширила уявлення учасників про їхні особливості та можливості подальшої практичної роботи.
🔹 Наталія Мацай і Галина Євтушенко розробили для цього заходу практичні рекомендації, які допомагають перейти від загального розуміння проблеми до конкретних дій. Уже після зустрічі ми отримали позитивні відгуки про ці матеріали та запити на їх отримання.
📎 Запрошуємо долучитися до вдосконалення рекомендацій! Наталія Мацай і Галина Євтушенко відкрили свої напрацювання для спільної роботи. Ви можете ознайомитися з ними, залишати коментарі, пропонувати доповнення та ділитися практичними зауваженнями, які допоможуть зробити матеріали ще кориснішими для громад і фахівців.
Матеріали:
🔗 https://drive.google.com/drive/folders/1uYqslTu-urvpQQtzm0UUWX_eIiYwg5A0
🔗 https://drive.google.com/drive/folders/1RYuuaxrrsRogqFaZe-EOHVhH37dsqeJ1
🔹 Андрій Козловець показав досвід практичного проєкту, який громадська організація «Химери дикого степу» реалізує спільно з природним заповідником «Єланецький степ». Особливо важливим став приклад практичного використання рекомендацій, розроблених Наталією Мацай і Галиною Євтушенко. Це наочний результат обміну знаннями: напрацювання фахівців переходять у реальну роботу на місцях.
🔹 Олена Пащенко презентувала добірку матеріалів щодо інформаційних стендів, знаків та аншлагів. Вони допомагають розібратися в нормативних вимогах і водночас знайти підходи до створення зрозумілої, цікавої та корисної для людей інформації.
🔹 Ванда Барановська та Оксана Бутрим представили державний і політичний виміри теми. Їхні презентації розкрили можливості розвитку відповідної політики та інструменти, які можуть підтримувати органи місцевого самоврядування й інших зацікавлених учасників у досягненні цілей сталого розвитку та адаптації громад до зміни клімату.
🔹 Оксана Орел розповіла про практичні поради та креативні підходи, що допомагають громадам побачити у власних ресурсах не лише проблеми й обмеження, а й можливості для дій. Її виступ спонукав подивитися на місцеві ресурси під іншим кутом і пошукати рішення, які можна реалізувати на практиці.
🔹 Олександра Машталер зуміла своєю професійною модерацією об’єднати різні напрями обговорення в цілісну розмову. Завдяки її роботі учасники мали змогу послідовно представити свої напрацювання, почути одне одного та зосередитися на практичних питаннях.
Для нас важливо, щоб такі зустрічі не завершувалися останнім слайдом презентації. Їхній результат - це знання, які поширюються, рекомендації, які вдосконалюються, досвід, який переймають інші, та рішення, що згодом втілюються в громадах.
Відновлення джерел і криниць потребує співпраці фахівців різних напрямів, органів влади, громадських організацій та місцевих громад. Саме поєднання цих знань і досвіду дає можливість переходити від розмов про проблему до конкретних дій.
Організатор і партнери:
Організатор: ГО «Чорноморський жіночий клуб».
Партнери та співорганізатори: ГО «Вруна»; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка; Інститут проблем виховання НАПН України; Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації; Чорноморський національний університет імені Петра Могили; природний заповідник «Єланецький Степ»; Всеукраїнська екологічна ліга; ГО «Химери дикого степу»; благодійна організація «ГРІНРУТСХАБ - РОЗВИТОК ЛОКАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВ»; ГО «Austausch».
Підтримка заходу
Захід є частиною підтримки членських організацій Українською кліматичною мережею через проєкт «Підтримка сталості існування та розвитку мережі українських громадських кліматичних організацій в умовах війни», який реалізується ГО «Еколтава» за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ - Україна.
Захід також проводиться за підтримки проєкту SCIENCE AT RISK Emergency Office, який реалізується громадською організацією Academic Network Eastern Europe.
#КліматичнийТиждень
