10/22/2026
ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ ПЛАСТУ ТОРОНТО • 1997
Як торонтські юнаки розуміли десяту точку Пластового закону — «Пластун слухняний пластовій старшині»?
Гортаємо оригінальні сторінки журналу «Юнак», № 3 (342), 1997 року. На них — гутірка-дискусія гуртка «Волохаті Мамути» XI куреня ім. Северина Левицького в Торонті під проводом ст. пл. Мотрі Онищук. Роман Гуль записав розмову на відео, а редакція подала її у скороченому, зредагованому вигляді.
Юнаки говорять про повагу до проводу, відповідальність, межі послуху та вміння самостійно розрізняти правильне й неправильне.
«Бо ми його вибрали як провідника, щоб він нас провадив».
«Часами нас треба направити на правильний шлях, показати куди йти».
На обох зображеннях — повні оригінальні скани друкованих сторінок 2–3. оділений на абзаци для зручного читання. Історичну лексику збережено.
Гурток «Волохаті Мамути» XI-го куреня ім. Северина Левицького в Торонті перевели гутірку-дискусію під проводом ст. пл. Мотрі Онищук на X-ту точку Пластового Закону «Пластун слухняний пластовій старшині». Щоб ми могли скористати із їх роздумів і опіній, Роман Гуль записав цю дискусію на відео. Ось подаємо її (трохи зредаговану — всі думки членів гуртка подано разом).
РОЗМОВА
— Ми сьогодні будемо говорити про одну точку Пластового Закону — «Пластун слухняний пластовій старшині». Що це закон? Що значить слово закон?
— Закон — це те, що ми маємо зробити, це те, чого ми маємо дотримуватися.
— Як ви розумієте цей закон «Пластун слухняний пластовій старшині»?
— Треба слухати своїх виховників... Також треба слухати всю пластову старшину — зв'язкового, станичного, — чи на таборі, чи в домівці. Навіть поза домівкою.
— Кого, крім друга, потрібно слухати? Ти гуртковий — чи твій гурток тебе слухає?
— Часом так, а часом ні.
— Чи вони повинні тебе слухати?
— Я думаю, що якщо я є в офіційній ролі, на збірці чи на таборі, то так, але поза тим — ні. Тільки тому, що я гуртковий, я не можу їм все казати, що робити.
— Чому ви маєте слухати гурткового, а не іншого члена гуртка?
— Бо ми його вибрали як провідника, щоб він нас провадив. Ми його слухаємо в офіційній ситуації, бо ми його хочемо слухати... Якщо він робить те, що він має робити, то ми маємо його слухати. Але якщо то не є його спеціяльна роля, то не значить, що він має керувати нами.
— Значить, чи слухати — залежить від ролі людини, залежить від ситуації, залежить від того, чи ви його вибрали. Чи ми завжди слухаємо все, що люди говорять? Чи ви завжди слухаєте виховника чи гурткового?
— Ні!
— Чому ні?
— Якщо він нам скаже щось робити або зверне увагу на нашу поведінку, то випадає, щоб його слухали. Але якщо він нам скаже щось, напримір, що є небезпечного, ми не мусимо його слухати тому, що то не є відповідне... Я думаю, що треба слухати тоді, коли це мені щось дасть.
— Напримір, я слухав виховників на таборі «Золота Булава», щоби дістати Золоту Булаву... Я би слухав, якщо би я був переконаний, що мій друг є розумний... Зв'язковий раз мені сказав, що я маю щось зробити, але то не була моя роля і моя відповідальність. Я йому сказав, що то не я, а хтось інший має зробити.
— Так що, ви думаєте, що не треба слухати пластової старшини завжди. Це залежить від ситуації — чи якась небезпека, чи ви уважаєте, що то щось немудрого, чи ви уважаєте, що то не є ваша відповідальність.
— Що робити, коли є конфлікт між двома людьми, яких ти маєш слухати? Напримір, твої батьки тобі кажуть, що в середу вечір ти маєш зустріти тету, яку ти не бачив вісім років, а друг сказав, що ти маєш в середу вечір провадити сходинами і що ти це вже давніше обіцяв зробити.
— Залежить, що ти обіцяв перше. Якщо два тижні тому ти обіцяв, що будеш провадити сходинами, тоді треба то робити... Я думаю, що батьки мають тут вищий статус, що вони мають більше право тобі сказати, що робити, ніж хтось в Пласті.
— Значить, що є якась ієрархія — перше батьки, тоді Пласт. Ми дійшли до того, що треба слухати пластової старшини, але не завжди. А що як ми ніколи не слухаємо пластової старшини? Тоді що стається?
— То чому ти є в Пласті? Ти прийшов в організацію, яка має як принцип те, що ти мусиш слухати тих, які є в проводі.
— Але коли ти прийшов до Пласту? Скільки тобі було років? Чи ти розумів, що означає слухати пластову старшину?
— Батьки тобі сказали, тут є твій братчик. Слухай його!
— Декотрі з вас будуть братчиками цього літа. Що ви сподієтеся від новаків?
— Щоб вони нас слухали. Деякі не можуть слухати, бо мають проблеми і мусять робити збитки. Але вони мусять старатися... Я хочу, щоб вони старалися, йшли за програмою табору і робили менше-більше то, що вони мають робити...
— Що ти будеш робити, як новаки не схочуть тебе слухати?
— То буде залежати, чи то буде момент, коли це їм може пошкодити. Якщо вони будуть говорити тоді, коли я говорю, то я їм виясню, чому мене треба слухати. Але якщо то буде щось небезпечне, напримір, новак бавиться сірниками, то я б інакше до того ставився. Його треба взяти до когось, що ти знаєш, що він буде слухати. Може він послухає коменданта. Він напевно мусить слухати батьків. Якщо батьки з ним поговорять, то він напевно буде слухати.
— Він сидить, кидає сірники під барак, і ти йдеш до коменданта, а комендант іде дзвонити до батьків — а барак горить???
— Перш за все, треба забрати сірники, взяти його зі собою до коменданта. Сірники сховати, щоби то знову не сталося.
— Ви казали, що якщо би ви не хотіли слухати Пластового Закону, то ви би просто не належали до Пласту. Коли робиться таке рішення — ходити чи не ходити?
— Це робиться звичайно, коли переходиш до юнацтва — тоді рішаєш, чи ти далі лишаєшся в Пласті, чи ні.
— Чому взагалі потрібна точка «слухняний пластовій старшині»? Якщо ти є словний, совісний, точний і т. д., чому це не вистарчає?
— Ця точка — слухняний пластовій старшині — підкреслює те, що пластуни мають мати респект до старшини. Слухняність є рамці для того, щоб існувало суспільство.
— Чи ти мусиш мати когось, що тобі каже, що робити?
— Часами так тому, що ми ще не є зрілі... Часами нас треба направити на правильний шлях, показати куди йти. Не казати, що ми мусимо робити, але нас направити на те, що буде для нас краще... Як я є з приятелями, я часом не пам'ятаю, що є правильно, що є неправильно... Ця точка потрібна, але для молодших. Їм треба очеркнути, куди вони мають йти... Ми в такому віці, що потребуємо дисципліни. Наше наставлення таке, що ми думаємо, що ми все знаємо і нам все належиться. Я думаю, що нам потрібний такий друг, що скаже тобі, що світ не крутиться довкола тебе і тобі всього не треба. Я думаю, що є деякі люди нашого віку, що є ОК, що трошки більше зрілі. Але для тих, що не є такі зрілі, то треба трохи більше дисципліни.
— Чи ви відчуваєте, що час до часу вам треба сказати, що ви маєте робити?
— Часом, але не так дуже часто... Якщо ти дотримуєшся всіх інших точок, то тоді тобі не треба буде казати, що ти маєш робити... Я думаю, що у віку, в якому ми є тепер, то більше потрібно нас навчити практичні речі — як щось зробити — замість казати, що є правильно, а що є неправильно. Ми досить добре знаємо, що мається і що не мається робити. Але часом нам треба сказати і нас навчити, як щось практично зробити.
— Ти кажеш, що ви знаєте, що мається і що не мається робити. Але чи ви все робите те, що мається?
— Ні, але ми знаємо, що треба. Ти знаєш, що ти то не маєш робити, але ти то робиш все одно. На це є якась причина... Ми вже менше-більше знаємо, які є моральні вартості. Ми самі рішаємо, що є правильно чи не правильно. Нам треба, щоби дорослі нам помогли і нас направили на правильний шлях. І не тільки це — але щоб вони нам допомогли, щоб ми могли самі побачити, що є правильно, і щоб ми самі себе навчили.
Фото: Оксана Закидальська.
Примітка до цифрової транскрипції: абзаци, тире та пунктуацію впорядковано для зручності читання; місцями виправлено очевидні помилки розпізнавання тексту. Лексику й зміст журнальної публікації збережено. Для дослівного цитування звіряйте з оригінальними сканами, що додаються.
Впізнаєте себе, друзів чи цю гутірку? Поділіться спогадами!
#ПластТоронто #ІсторіяПласту #ПластовийАрхів #Юнак
