"Простір свободи" - рух добровольців

"Простір свободи" - рух добровольців Якщо не я, то хто? Якщо не зараз, то коли?

Рух добровольців «Простір свободи» покликаний об’єднати зусилля людей, які прагнуть жити у вільному, гуманному й справедливому суспільстві й погоджуються творити це суспільство власними безкорливими діями.

НАШІ ЦІЛІ
- розвиток ідеї свободи людини як найвищої суспільної цінності;
- збереження й розвиток національної ідентичності українського народу та розкриття його творчого потенціалу;
- утвердже

ння пріоритету духовних цінностей над матеріальними.

НАШІ ПРИНЦИПИ

БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ. Ми працюємо не за гроші і не з інших егоїстичних мотивів, а з власної доброї волі. Ми жертвуємо частину свого часу, сил і коштів на благо України і людства.
ЄДНІСТЬ ІДЕЙ І ДІЙ. Ми починаємо вдосконалення світу з себе; власним прикладом утверджуємо принципи свободи, живу українську мову і самосвідомість, пріоритет духовного над матеріальним.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Ми незалежні від політиків, партійних чи комерційних структур і об’єднуємо людей на основі їх світогляду, моральних принципів та практичних дій. Ми не підлаштовуємось під суспільні настрої, а прагнемо поширити власні переконання.

ЯК МИ ПРАЦЮЄМО
Форми роботи руху різноманітні – від круглих столів і підготовки законопроектів до вуличних акцій і мистецьких вечорів.
Метою цієї роботи є об’єднання зусиль для вирішення проблем, що заважають українцям бути вільними, національно свідомими й духовно багатими людьми.
Починаємо роботу з малих справ, щоб далі розвивати її у все більших масштабах.
На всеукраїнському та місцевому рівні найвищим органом руху добровольців є загальні збори, в яких кожен член «Простору свободи» має право участі без додаткового делегування.
Всі учасники організації працюють у місцевих осередках і тематичних колегіях.

У 2022-2025 роках у ДТП в Україні загинуло 12 295 людей, у тому числі 678 дітей. Понад 116 тисяч людей отримали травми р...
13/08/2026

У 2022-2025 роках у ДТП в Україні загинуло 12 295 людей, у тому числі 678 дітей. Понад 116 тисяч людей отримали травми різного ступеня тяжкості. Рівень смертності на дорогах України вдвічі вищий, ніж у ЄС, попри те, що у нас значно менше автомобілів на душу населення.

Число загиблих у ДТП зростало: з 2 791 у 2022 році до 3249 у 2025 р. Число травмованих зросло з 23 145 у 2022 році до 31 898 у 2025 р.

За даними поліції, перевищення швидкості стало причиною понад половини смертей у ДТП. Серед інших поширених причин ДТП із загиблими та травмованими: порушення правил проїзду пішохідних переходів та перехресть, недотримання безпечної дистанції та порушення правил маневрування.

Ключовою причиною аномально високої смертності на дорогах є українське законодавство, яке замість стримування і адекватного покарання порушників культивує фактичну безкарність.

На відміну від решти країн Європи в Україні досі діє застарілий поріг, за якого перевищення встановленої швидкості до 20 км/год не тягне адміністративної відповідальності. Такий підхід не відповідає сучасним принципам управління швидкістю та дорожньої безпеки та зберігається лише в російському законодавстві.

Штраф за більше перевищення швидкості становить мізерні 340 грн, а за умови фіксації камерою, зі знижкою – взагалі 170 грн. Навіть за багаторазове перевищення швидкості чи інші небезпечні порушення порушників не позбавляють права на водіння. За 2025 рік в Україні 2 878 осіб було притягнуто до відповідальності більш як 50 разів за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, понад 12 тисяч осіб притягнуті за такі порушення понад 20 разів, майже 36 тисяч – понад 10 разів.

По суті, йдеться про узаконений державою “абонемент на масове порушення правил”, за який порушники платять мізерні штрафи, але тисячі дорослих і сотні дітей розплачуються власним життям.

Абсолютна більшість українців підтримує посилення відповідальності за системні та небезпечні порушення правил дорожнього руху. Однак Парламент та профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності роками не розглядають законодавчі ініціативи, спрямовані на зменшення смертності на дорогах.

Лише жахлива ДТП у Києві 5 червня 2026 року, коли водій, який мав уже 39 зафіксованих порушень ПДР на значній швидкості у близько 150 км/год, вбив 12-річну дитину, двох поліцейських і працівницю дитсадка. Це стало черговим трагічним нагадуванням про системність проблеми та змусило парламент звернути увагу на необхідність законодавчих змін.

12 депутатів зареєстрували законопроєкт №15348, який передбачає підвищення і градацію розміру штрафів залежно від того, наскільки перевищено швидкість. Такі зміни є важливим і правильним, але недостатнім кроком – адже проєкт не передбачає ні позбавлення прав на водіння за багаторазові перевищення швидкості, ні посилення відповідальності за їзду без прав та інші небезпечні порушення.

Натомість усі ці нововведення передбачені альтернативним законопроєктом №15348-1, авторами якого стали 51 депутат з різних фракцій і груп парламенту, зокрема Голову і заступницю Голови Верховної Ради та 6 голів парламентських комітетів.

На жаль, Правоохоронний комітет, не дочекавшись експертних висновків, не провівши серйозного і всебічного обговорення, і не запросивши на засідання представників експертної громадськості, поспішно і без серйозної аргументації ухвалив рішення відхилити цей комплексний законопроєкт. Члени Комітету не проголосували за застосування регламентних норм, які дають практичну можливість під час підготовки законопроєкту №15348 до другого читання включити до нього важливі положення альтернативного законопроєкту.

Обговорення на засіданні комітету і загалом ставлення до розгляду цього вкрай серйозного питання засвідчило, що значна частина депутатів, чиїм обов’язком є захищати життя і безпеку людей, значно більше переймається зручністю і комфортом правопорушників, що не може не викликати обурення.

Відповідно до статті 3 Конституції України «Людина, її життя і здоровʼя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

У петиції до Президента України, яка отримала необхідні 25 тисяч підписів, військовослужбовець корпусу «Хартія» Олексій Глушич, батько загиблого в жахливому ДТП у Києві 5 червня 2026 року 12-річного Григорія Глушича, зазначив:

«Українське суспільство очікує не лише точкових змін до штрафів, а системної державної політики, яка забезпечить реальне зниження смертності на дорогах. Така політика має передбачати:

– невідворотну та однакову для всіх відповідальність за грубі порушення Правил дорожнього руху;

– ефективний вплив на водіїв, які систематично порушують Правила дорожнього руху;

– запровадження дієвих механізмів тимчасового позбавлення права керування для систематичних порушників;

– розширення автоматичної фіксації порушень і прозорий контроль за її застосуванням;

– впровадження принципів Vision Zero та публічну звітність держави про зниження смертності й травматизму на дорогах».

У відповіді на петицію Президент України Володимир Зеленський повідомив, що звернувся до секретаря РНБО І. Клименка та Прем’єр-міністра України С. Корецького з проханням комплексно опрацювати порушені в петиції питання.

Зважаючи на вищевикладене, ми вимагаємо від влади невідкладних і дієвих кроків для припинення масових безкарних порушень Правил дорожнього руху, які щороку призводять до тисяч смертей і десятків тисяч травмувань.

Ми закликаємо:

Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності:

підтримувати та не допускати необґрунтованого послаблення законодавчих ініціатив, спрямованих на зменшення смертності й травматизму на дорогах;

переглянути свої висновки від 15 липня 2026 року про розгляд законопроєктів №№15348 і 15348-1 і уточнити висновок, надавши можливість його доопрацювання до другого читання відповідно до частини першої статті 116 Регламенту ВР.

Верховну Раду України:

без зволікань розглянути на пленарному засіданні законопроєкти №15348 та №15348-1, обов’язково включивши до підсумкової редакції закону положення про:

істотне збільшення та градацію штрафів за порушення швидкісного режиму;

позбавлення права керування транспортними засобами за багаторазові порушення швидкості та інші найбільш небезпечні порушення;

посилення відповідальності за водіння після позбавлення прав;

зниження порогу безкарного перевищення швидкості з «російського стандарту» 20 км/год щонайменше до 10 км/год.

РНБО, Кабінет Міністрів, МВС, Нацполіцію:

невідкладно розглянути звернення Президента України, підтримати запропоновані в петиції Олексія Глушича кроки та забезпечити їх виконання на законодавчому та управлінському рівні.

Ми наголошуємо, що українська влада, передусім Верховна Рада України як законодавчий орган, несе пряму відповідальність за аномально високу смертність на дорогах. Зволікання коштує надто дорого. Щодня в ДТП гине в середньому 9 людей, ігнорувати цю проблему — неприпустимо. Час конкретних і відповідальних дій.



Ініціатори спільної заяви:

Олексій Глушич та Олександра Терлецька, батьки Григорія, який загинув в ДТП

ГО «Матері дітей, що постраждали в ДТП»

Спільнота батьків і вчителів Ліцею №14 м. Києва

ГО «Центр громадянського представництва «Життя»»

Рух «Простір свободи»

U-Cycle (ГО “Асоціація велосипедистів Києва”)

ГО «Пасажири Києва»


Підписанти спільної заяви:

ГО «Vision Zero»

ГО «Львівська асоціація велосипедистів»

ГО Мережа захисту національних інтересів «АНТС»

Гурт козацького вишколу «Межигірській сокіл»

ГО «Урбан Крю»

ГО «Біла Ворона»

ГО «Асоціація велосипедистів Житомирщини»

БО «БФ «Бібліотечна країна»

Центр демократії та верховенства права

ГО «Громадський контроль. Відкритість. Прозорість. Підзвітність.»

ГО “Impact”

ГО “Спільнота активної молоді — САМ”

Громадянський рух “Відсіч”

ГО “СПІЛЬНО HUB”

ГО “Хартія-Хаби”

ГО “Штаб”

Громадська ініціатива “Урбан-рух “Рівне велосипедне”

Сьогодні - 100 років від дня загибелі Симона Петлюри.
25/05/2026

Сьогодні - 100 років від дня загибелі Симона Петлюри.

Сьогодні - 100 років від дня загибелі Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

Славетний полтавець, який став символом українського національно-визвольного руху і творцем новітньої української державності, залишається недооціненим у державній політиці й суспільній свідомості.

Виходець з козацького роду, завзятий борець за українську справу в Полтаві на межі ХІХ-ХХ століть, один із творців Революційної української партії, дослідник української культури, публіцист, видавець і літературний критик, талановитий лідер і організатор, який з юних літ до останнього дня утверджував українську свідомість і працював для визволення своєї батьківщини на Кубані й у Львові, у Петербурзі й Москві, у Києві, Варшаві й Парижі.

Творець української армії, у 1917 - перший генеральний секретар військових справ України, який займався українізацією військових частин і забезпечив український контроль над Києвом під час проголошення УНР. У січні 1918 року – очолив добровольчий Гайдамацький Кіш Слобідської України, ставши до бою проти більшовицьких загарбників під Гребінкою на Полтавщині, а потім і в обороні Києва – придушивши заколот на заводі «Арсенал» і захищаючи столицю в нерівному двобої з більшовицькими військами Муравйова.

У неймовірно важних умовах йому вдавалося знову і знову зібрати сили після важких поразок. Чотири рази – у березні і грудні 1918, липні 1919 і травні 1920 Петлюра на чолі українського війська вступав до Києва – столиці новопосталої Української держави, творцем і будівничим якої він був.

І хоча Україна впала під ударами переважаючих сил ворога й була окупована на довгі сім десятиліть, саме короткий період нашої державності початку ХХ століття заклав ключові підвалини для розвитку української нації і відродження нашої державності в 1991 році.

Московські загарбники прагнули не просто вбити Петлюру, а максимально оббрехати, очорнити його ім’я в Україні та світі. Але слава Петлюри повертається на батьківщину, а його справи живуть у сучасності.
У нашій війні за незалежність. У державних і військових традиціях, у петлюрівському тризубі на шевронах.

У «Щедрику», який лунає над світом завдяки культурній дипломатії Симона Петлюри і створеній ним Республіканській капелі.

У піснях, фільмах і книгах. У назвах вулиць, майданів і військових частин.

І попри зволікання, що часом межують із саботажем, у Полтаві, місті Петлюри, обов’язково постане пам’ятник славетному українцю.

Згадаймо сьогодні великого нашого земляка, який жив і загинув за Україну.

Як відзначатимуть у Полтаві 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри.Розклад подій на 23-26 травня.
21/05/2026

Як відзначатимуть у Полтаві 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри.
Розклад подій на 23-26 травня.

Полтава готується до відзначення 100-річчя з дня пам’яті Симона Петлюри 25 травня. Лайтбокси з портретом і цитатами славетного полтавця вже можна побачити в різних районах міста. А ми продовжуємо знайомити вас із розкладом цікавих подій, присвячених пам’ятній даті.

Завтра, 22 травня, в День народження Петлюри, о 13.00 не пропустіть свято вулиці Петлюри (збір біля будинку №21), о 18.00 завітайте в «Хартія-хаб» на зустріч з фольк-гуртом «Пиріг і Батіг» у програмі «Культурна дипломатія Симона Петлюри» і зверніть увагу на заходи книжкового форуму в Аграрному університеті. Повний розклад на 21-22 травня дивіться у нашому попередньому анонсі. А тепер публікуємо розклад на 23-26 травня.

Субота, 23 травня

10.00-13.00. Презентація обласного проєкту військово-патріотичного виховання «Петлюрівський вишкіл». Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді. Укриття Полтавського державного аграрного університету.

10.30-11.30. Презентація книги «Тато мій Петлюра». Спікерка – авторка книги кандидат історичних наук Наталія Марченко (Київ). Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 419.

10.30-12.00. Публічна дискусія «Чи могла Україна отримати незалежність у 1918-1921 роках?». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 417.

11.30-12.30. Презентація інформаційного путівника «Симон Петлюра і Полтава». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд.417.

13-00. Презентація книги «Тато мій Петлюра» Спікерка – авторка книги кандидат історичних наук Наталія Марченко (Київ). Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного.

Понеділок, 25 травня

08.30. Панахида у дзвіниці Свято-Успенського кафедрального собору Православної Церкви України.

11.00. Відкриття дводенної наукової конференції «ХІ Петлюрівські читання». Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

12.00. Політичне досьє „Лідер у час бурі: Симон Петлюра і боротьба за українську державність” у Полтавській обласній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського.

15.00. Просвітницьке зібрання „Постать, що творила історію” у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. Гончара.

Виставка із фондів музею «Симон Петлюра: архіви пам’яті» у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного.

Вівторок, 26 травня

11.00. Презентація виставки Українського інституту національної пам'яті «Симон Петлюра: життя за незалежність» у Полтавському національному педагогічному університеті.

11.30. Продовження наукової конференції «ХІ Петлюрівські читання» у Полтавському національному педагогічному університеті.

18.00. Публічна лекція кандидата історичних наук Олександра Кучерука «100 років без Петлюри». вул. В’ячеслава Чорновола, 7-Б, простір «Хартія-Хаб».

Рішення про встановлення пам'ятника Петлюри в Полтаві має бути реалізоване - голова УІНП
19/05/2026

Рішення про встановлення пам'ятника Петлюри в Полтаві має бути реалізоване - голова УІНП

ВЛАДА ПОЛТАВЩИНИ МАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТТЯ ПАМ'ЯТНИКА СИМОНУ ПЕТЛЮРІ - Голова УІНП

Рішення про встановлення пам'ятника Петлюрі в Полтаві має бути реалізоване - відзначив Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров на засіданні очолюваного ним урядового оргкомітету з відзначення 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри, - повідомляє УІНП.

“Є відповідне рішення, а це означає, що цей процес має бути завершеним”, - сказав він представникам Полтавської міської та обласної влади, наголосивши, що у цьому році місце майбутнього памʼятника необхідно принаймні позначити памʼятним каменем.

Також на засіданні зазначалося, що меморіальні заходи відбудуться як в України, так і за кордоном, зокрема, у Франції - на цвинтарі Монпарнас, де похований Петлюра; у культурних центрах, бібліотеці його імені та університеті Сорбонни.

В Україні основні заходи пройдуть у Києві, Полтаві, Вінниці, Рівному, Звягелі та Кам'янці-Подільському: виставки архівних документів, грошових знаків та інших артефактів часів Української революції, випуск памʼятної монети, презентації книг, туристичного маршруту “Полтавський період Симона Петлюри”, хоровий фестиваль, гра для школярів “Петлюрівський вишкіл”, покази документальних фільмів тощо.

Значна частина з них відбудеться у двадцятих числах травня, оскільки 22 травня виповнюється 147 років з дня народження Петлюри, а 25 травня - соті роковини його вбивства. Але заходи зі вшанування пам'яті Головного Отамана військ УНР триватимуть і надалі - протягом року.

Голова УІНПу вказав на необхідність звернути увагу на могили соратників Петлюри, зокрема, Василя Тютюнника у Рівному та Євгена Мишковського у Тернополі та загалом створити стратегію пошанувань борців за українську державність.

Друге засідання оргкомітету планується провести після 25 травня. На ньому будуть підсумовані результати проведеної роботи та окреслені плани на наступний період.

Розклад подій у Полтаві на 18-22 травня з нагоди 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри
18/05/2026

Розклад подій у Полтаві на 18-22 травня з нагоди 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри

25 травня Україна відзначатиме 100 років з дня пам’яті Симона Петлюри. До вашої уваги розклад ключових подій цього тижня, які відбудуться з цієї нагоди у Полтаві, на батьківщині визначного українця.

Поширюйте, будь ласка, інформацію, приходьте й запрошуйте друзів.

Понеділок, 18 травня:

11.00. Презентація виставки «Симон Петлюра: століття пам’яті» у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Експонуватиметься протягом місяця.

Четвер, 21 травня:

14.00. Літературна кав’ярня «Український рух у Полтаві. Панас Мирний і Симон Петлюра». Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного.

П’ятниця, 22 травня:

10.00. Комеморативна акція біля барельєфу на честь Симона Петлюри. Вул. Сковороди 1/3

10.30-12.30. Форум «Оцінка постаті симона Петлюри в Україні та світі». Полтавський державний аграрний університет, 5 корпус.

13.00. Свято вулиці Симона Петлюри. Вул. Петлюри, 21.

13.00-14.00. Публічна дискусія «Лідер у часи війни: історичний досвід і сучасні виклики». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус, ауд. 417.

14.00-15.00. Презентація книги Василя Фольварочного «Симон Петлюра: історичний роман у 5 книгах». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус, ауд. 419.

14.00-16.00. Показ художнього повнометражного фільму «Таємний щоденний Симона Петлюри». Полтавський державний аграрний університет, 5 корпус.

14.00-15.00. Лекція «Уроки Симона Петлюри». Лектор - професорка ПНПУ Світлана Семенко. Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 415.

14.00-15.00. Онлайн-презентація видань про топографію Києва часів Української революції 1917-21 рр. Кандидат історичних наук Олександр Кучерук (м.Київ). Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 417.

15.00-16.00. Презентація книги «Тато мій Петлюра» для педагогів-істориків (методистів та вчителів історії) Представляє авторка книги, кандидат історичних наук Наталія Марченко (м. Київ). Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 415.

15.00-16.00. Лекція «Уроки Симона Петлюри». Лектор – Микола Федоришин, завідувач музею Уласа Самчука у Рівному. Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 417.

18.00. Лекція від хорунжої служби корпусу НГУ «Хартія» «Державник Симон Петлюра». Спікер - Сергій Мороз. вул. В’ячеслава Чорновола, 7-Б, простір «Хартія-Хаб»

Розклад подій на вихідні і безпосередньо на 25 травня оприлюднимо за кілька днів – стежте за новинами на цій сторінці.

Урядовий план заходів до 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри
12/05/2026

Урядовий план заходів до 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри

07/05/2026
01/05/2026

Уряд схвалив розпорядження про відзначення 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри

У Полтавському музеї авіації вшанували головного отамана військ УНР та льотчиків-петлюрівців
24/04/2026

У Полтавському музеї авіації вшанували головного отамана військ УНР та льотчиків-петлюрівців

У Полтавському музеї авіації вшанували головного отамана військ УНР та льотчиків-петлюрівців

У Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації вшанували пам’ять головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри, першого авіатора-українця Левка Мацієвича, льотчиків Армії УНР Петра Франка, Олександра Жаховського та Віктора Павленка, - повідомляє представництво Українського інституту національної пам’яті у Полтаві.

У музеї відкрили постійно діючу експозицію, експрес-виставку історичних світлин, зброї та одностроїв найвідоміших військових частин петлюрівського війська.

Директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовіченко анонсувала меморіально-просвітницькі заходи до дня народження (22 травня) та 100-річчя з дня загибелі (25 травня) Симона Васильовича Петлюри (1879-1926), - визначного борця за незалежність України, голови Директорії та Головного Отамана військ УНР, розповіла про його внесок у розвиток української культури. Учасників церемонії привітали командир 18 бригади армійської авіації полковник Віталій Панасюк та його заступник підполковник Віталій Савич, депутат Полтавської міської ради Денис Поліщук, меценат Юрій Худяк.

Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар розповів про Левка Мацієвича – соратника Симона Петлюри по Революційній українській партії та першого авіатора-українця: «Мало хто знає, що Левко Мацієвич у 1903 році брав участь в урочистостях у Полтаві з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському. Корабельний інженер, суднобудівник, автор проєктів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, український громадський і політичний діяч. Брав активну участь у діяльності української громади Санкт-Петербурга. Фінансово підтримував український національний рух. Серед друзів у Мацієвича були не тільки Симон Петлюра, але й Михайло Коцюбинський, Микола Вороний, Олександр Олесь, Христина Алчевська, Микола Міхновський, Гнат Хоткевич, Юрій Коллард. Мацієвич загинув у авіакатастрофі в 1910 році. На похороні Симон Петлюра поклав вінок з синьо-жовтою стрічкою з українськомовним написом».

Також Пустовгар зосередив увагу присутніх на малознаній постаті Олександра Жаховського — підполковника Армії УНР, льотчика і командира 1-го гарматного загону 6-го Полтавського авіаційного дивізіону Армії УНР, та продемонстрував відеоролик Інституту нацпам’яті про фундатора військової авіації Української галицької армії Петра Франка.

«Заслуги Петра Франка високо відзначила Директорія — Симон Петлюра присвоїв воїну Франку, сину класика української літератури Івана Франка звання полковника Армії УНР. З початком Першої світової війни Петро Франко з багатьма друзями-пластунами записався до легіону Українських Січових Стрільців, де захопився літаками. Коли проголосили у 1918 році Західноукраїнську Народну Республіку, взявся за формування підрозділів військової авіації Української Галицької армії. Петро Франко стає комендантом «летунського відділу», сам бере участь у бойових операціях. Контролював розбудову аеродромів, навчання молоді, кілька разів літав у Проскурів (нині Хмельницький), пропонуючи Директорії УНР об’єднати сили і облаштувати спільну авіабазу. Його зусиллями до 1919 року авіазагін УГА налічував 35 старшин і 300 вояків і складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги. Частина цього авіазагону була переправлена в Кам’янець-Подільський і об’єдналася з авіазагоном УНР», – розповів Пустовгар.

У його виступі йшлося й про командувача авіацією Армії УНР генерал-хорунжого Армії УНР Віктора Павленка: «Він сформував чотири авіаційні полки, ескадру бомбовозів, почав створювати авіаційну школу. На початку літа 1919 року петлюрівська авіація УНР та ЗУНР складалася з 22 літаків. У 2020 році указом Президента 12-тій окремій бригаді армійської авіації ЗСУ присвоєне почесне звання «імені генерал-хорунжого Віктора Павленка».

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Симона Петлюри та полеглих у боях з російськими загарбниками льотчиків – як часів УНР, так і сучасних Збройних Сил України.

#МістоПетлюри

Address

Worlds End, NSW

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when "Простір свободи" - рух добровольців posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to "Простір свободи" - рух добровольців:

Shortcuts

Share