"Простір свободи" - рух добровольців

"Простір свободи" - рух добровольців Якщо не я, то хто? Якщо не зараз, то коли?

Рух добровольців «Простір свободи» покликаний об’єднати зусилля людей, які прагнуть жити у вільному, гуманному й справедливому суспільстві й погоджуються творити це суспільство власними безкорливими діями.

НАШІ ЦІЛІ
- розвиток ідеї свободи людини як найвищої суспільної цінності;
- збереження й розвиток національної ідентичності українського народу та розкриття його творчого потенціалу;
- утвердже

ння пріоритету духовних цінностей над матеріальними.

НАШІ ПРИНЦИПИ

БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ. Ми працюємо не за гроші і не з інших егоїстичних мотивів, а з власної доброї волі. Ми жертвуємо частину свого часу, сил і коштів на благо України і людства.
ЄДНІСТЬ ІДЕЙ І ДІЙ. Ми починаємо вдосконалення світу з себе; власним прикладом утверджуємо принципи свободи, живу українську мову і самосвідомість, пріоритет духовного над матеріальним.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Ми незалежні від політиків, партійних чи комерційних структур і об’єднуємо людей на основі їх світогляду, моральних принципів та практичних дій. Ми не підлаштовуємось під суспільні настрої, а прагнемо поширити власні переконання.

ЯК МИ ПРАЦЮЄМО
Форми роботи руху різноманітні – від круглих столів і підготовки законопроектів до вуличних акцій і мистецьких вечорів.
Метою цієї роботи є об’єднання зусиль для вирішення проблем, що заважають українцям бути вільними, національно свідомими й духовно багатими людьми.
Починаємо роботу з малих справ, щоб далі розвивати її у все більших масштабах.
На всеукраїнському та місцевому рівні найвищим органом руху добровольців є загальні збори, в яких кожен член «Простору свободи» має право участі без додаткового делегування.
Всі учасники організації працюють у місцевих осередках і тематичних колегіях.

Сьогодні - 100 років від дня загибелі Симона Петлюри.
25/05/2026

Сьогодні - 100 років від дня загибелі Симона Петлюри.

Сьогодні - 100 років від дня загибелі Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

Славетний полтавець, який став символом українського національно-визвольного руху і творцем новітньої української державності, залишається недооціненим у державній політиці й суспільній свідомості.

Виходець з козацького роду, завзятий борець за українську справу в Полтаві на межі ХІХ-ХХ століть, один із творців Революційної української партії, дослідник української культури, публіцист, видавець і літературний критик, талановитий лідер і організатор, який з юних літ до останнього дня утверджував українську свідомість і працював для визволення своєї батьківщини на Кубані й у Львові, у Петербурзі й Москві, у Києві, Варшаві й Парижі.

Творець української армії, у 1917 - перший генеральний секретар військових справ України, який займався українізацією військових частин і забезпечив український контроль над Києвом під час проголошення УНР. У січні 1918 року – очолив добровольчий Гайдамацький Кіш Слобідської України, ставши до бою проти більшовицьких загарбників під Гребінкою на Полтавщині, а потім і в обороні Києва – придушивши заколот на заводі «Арсенал» і захищаючи столицю в нерівному двобої з більшовицькими військами Муравйова.

У неймовірно важних умовах йому вдавалося знову і знову зібрати сили після важких поразок. Чотири рази – у березні і грудні 1918, липні 1919 і травні 1920 Петлюра на чолі українського війська вступав до Києва – столиці новопосталої Української держави, творцем і будівничим якої він був.

І хоча Україна впала під ударами переважаючих сил ворога й була окупована на довгі сім десятиліть, саме короткий період нашої державності початку ХХ століття заклав ключові підвалини для розвитку української нації і відродження нашої державності в 1991 році.

Московські загарбники прагнули не просто вбити Петлюру, а максимально оббрехати, очорнити його ім’я в Україні та світі. Але слава Петлюри повертається на батьківщину, а його справи живуть у сучасності.
У нашій війні за незалежність. У державних і військових традиціях, у петлюрівському тризубі на шевронах.

У «Щедрику», який лунає над світом завдяки культурній дипломатії Симона Петлюри і створеній ним Республіканській капелі.

У піснях, фільмах і книгах. У назвах вулиць, майданів і військових частин.

І попри зволікання, що часом межують із саботажем, у Полтаві, місті Петлюри, обов’язково постане пам’ятник славетному українцю.

Згадаймо сьогодні великого нашого земляка, який жив і загинув за Україну.

Як відзначатимуть у Полтаві 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри.Розклад подій на 23-26 травня.
21/05/2026

Як відзначатимуть у Полтаві 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри.
Розклад подій на 23-26 травня.

Полтава готується до відзначення 100-річчя з дня пам’яті Симона Петлюри 25 травня. Лайтбокси з портретом і цитатами славетного полтавця вже можна побачити в різних районах міста. А ми продовжуємо знайомити вас із розкладом цікавих подій, присвячених пам’ятній даті.

Завтра, 22 травня, в День народження Петлюри, о 13.00 не пропустіть свято вулиці Петлюри (збір біля будинку №21), о 18.00 завітайте в «Хартія-хаб» на зустріч з фольк-гуртом «Пиріг і Батіг» у програмі «Культурна дипломатія Симона Петлюри» і зверніть увагу на заходи книжкового форуму в Аграрному університеті. Повний розклад на 21-22 травня дивіться у нашому попередньому анонсі. А тепер публікуємо розклад на 23-26 травня.

Субота, 23 травня

10.00-13.00. Презентація обласного проєкту військово-патріотичного виховання «Петлюрівський вишкіл». Полтавський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді. Укриття Полтавського державного аграрного університету.

10.30-11.30. Презентація книги «Тато мій Петлюра». Спікерка – авторка книги кандидат історичних наук Наталія Марченко (Київ). Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 419.

10.30-12.00. Публічна дискусія «Чи могла Україна отримати незалежність у 1918-1921 роках?». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 417.

11.30-12.30. Презентація інформаційного путівника «Симон Петлюра і Полтава». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд.417.

13-00. Презентація книги «Тато мій Петлюра» Спікерка – авторка книги кандидат історичних наук Наталія Марченко (Київ). Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного.

Понеділок, 25 травня

08.30. Панахида у дзвіниці Свято-Успенського кафедрального собору Православної Церкви України.

11.00. Відкриття дводенної наукової конференції «ХІ Петлюрівські читання». Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

12.00. Політичне досьє „Лідер у час бурі: Симон Петлюра і боротьба за українську державність” у Полтавській обласній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського.

15.00. Просвітницьке зібрання „Постать, що творила історію” у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. Гончара.

Виставка із фондів музею «Симон Петлюра: архіви пам’яті» у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного.

Вівторок, 26 травня

11.00. Презентація виставки Українського інституту національної пам'яті «Симон Петлюра: життя за незалежність» у Полтавському національному педагогічному університеті.

11.30. Продовження наукової конференції «ХІ Петлюрівські читання» у Полтавському національному педагогічному університеті.

18.00. Публічна лекція кандидата історичних наук Олександра Кучерука «100 років без Петлюри». вул. В’ячеслава Чорновола, 7-Б, простір «Хартія-Хаб».

Рішення про встановлення пам'ятника Петлюри в Полтаві має бути реалізоване - голова УІНП
19/05/2026

Рішення про встановлення пам'ятника Петлюри в Полтаві має бути реалізоване - голова УІНП

ВЛАДА ПОЛТАВЩИНИ МАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВІДКРИТТЯ ПАМ'ЯТНИКА СИМОНУ ПЕТЛЮРІ - Голова УІНП

Рішення про встановлення пам'ятника Петлюрі в Полтаві має бути реалізоване - відзначив Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров на засіданні очолюваного ним урядового оргкомітету з відзначення 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри, - повідомляє УІНП.

“Є відповідне рішення, а це означає, що цей процес має бути завершеним”, - сказав він представникам Полтавської міської та обласної влади, наголосивши, що у цьому році місце майбутнього памʼятника необхідно принаймні позначити памʼятним каменем.

Також на засіданні зазначалося, що меморіальні заходи відбудуться як в України, так і за кордоном, зокрема, у Франції - на цвинтарі Монпарнас, де похований Петлюра; у культурних центрах, бібліотеці його імені та університеті Сорбонни.

В Україні основні заходи пройдуть у Києві, Полтаві, Вінниці, Рівному, Звягелі та Кам'янці-Подільському: виставки архівних документів, грошових знаків та інших артефактів часів Української революції, випуск памʼятної монети, презентації книг, туристичного маршруту “Полтавський період Симона Петлюри”, хоровий фестиваль, гра для школярів “Петлюрівський вишкіл”, покази документальних фільмів тощо.

Значна частина з них відбудеться у двадцятих числах травня, оскільки 22 травня виповнюється 147 років з дня народження Петлюри, а 25 травня - соті роковини його вбивства. Але заходи зі вшанування пам'яті Головного Отамана військ УНР триватимуть і надалі - протягом року.

Голова УІНПу вказав на необхідність звернути увагу на могили соратників Петлюри, зокрема, Василя Тютюнника у Рівному та Євгена Мишковського у Тернополі та загалом створити стратегію пошанувань борців за українську державність.

Друге засідання оргкомітету планується провести після 25 травня. На ньому будуть підсумовані результати проведеної роботи та окреслені плани на наступний період.

Розклад подій у Полтаві на 18-22 травня з нагоди 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри
18/05/2026

Розклад подій у Полтаві на 18-22 травня з нагоди 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри

25 травня Україна відзначатиме 100 років з дня пам’яті Симона Петлюри. До вашої уваги розклад ключових подій цього тижня, які відбудуться з цієї нагоди у Полтаві, на батьківщині визначного українця.

Поширюйте, будь ласка, інформацію, приходьте й запрошуйте друзів.

Понеділок, 18 травня:

11.00. Презентація виставки «Симон Петлюра: століття пам’яті» у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Експонуватиметься протягом місяця.

Четвер, 21 травня:

14.00. Літературна кав’ярня «Український рух у Полтаві. Панас Мирний і Симон Петлюра». Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного.

П’ятниця, 22 травня:

10.00. Комеморативна акція біля барельєфу на честь Симона Петлюри. Вул. Сковороди 1/3

10.30-12.30. Форум «Оцінка постаті симона Петлюри в Україні та світі». Полтавський державний аграрний університет, 5 корпус.

13.00. Свято вулиці Симона Петлюри. Вул. Петлюри, 21.

13.00-14.00. Публічна дискусія «Лідер у часи війни: історичний досвід і сучасні виклики». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус, ауд. 417.

14.00-15.00. Презентація книги Василя Фольварочного «Симон Петлюра: історичний роман у 5 книгах». Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус, ауд. 419.

14.00-16.00. Показ художнього повнометражного фільму «Таємний щоденний Симона Петлюри». Полтавський державний аграрний університет, 5 корпус.

14.00-15.00. Лекція «Уроки Симона Петлюри». Лектор - професорка ПНПУ Світлана Семенко. Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 415.

14.00-15.00. Онлайн-презентація видань про топографію Києва часів Української революції 1917-21 рр. Кандидат історичних наук Олександр Кучерук (м.Київ). Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 417.

15.00-16.00. Презентація книги «Тато мій Петлюра» для педагогів-істориків (методистів та вчителів історії) Представляє авторка книги, кандидат історичних наук Наталія Марченко (м. Київ). Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 415.

15.00-16.00. Лекція «Уроки Симона Петлюри». Лектор – Микола Федоришин, завідувач музею Уласа Самчука у Рівному. Полтавський державний аграрний університет, 4 корпус ауд. 417.

18.00. Лекція від хорунжої служби корпусу НГУ «Хартія» «Державник Симон Петлюра». Спікер - Сергій Мороз. вул. В’ячеслава Чорновола, 7-Б, простір «Хартія-Хаб»

Розклад подій на вихідні і безпосередньо на 25 травня оприлюднимо за кілька днів – стежте за новинами на цій сторінці.

Урядовий план заходів до 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри
12/05/2026

Урядовий план заходів до 100-річчя з Дня пам'яті Симона Петлюри

07/05/2026
01/05/2026

Уряд схвалив розпорядження про відзначення 100-річчя з дня пам'яті Симона Петлюри

У Полтавському музеї авіації вшанували головного отамана військ УНР та льотчиків-петлюрівців
24/04/2026

У Полтавському музеї авіації вшанували головного отамана військ УНР та льотчиків-петлюрівців

У Полтавському музеї авіації вшанували головного отамана військ УНР та льотчиків-петлюрівців

У Полтавському Музеї важкої бомбардувальної авіації вшанували пам’ять головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри, першого авіатора-українця Левка Мацієвича, льотчиків Армії УНР Петра Франка, Олександра Жаховського та Віктора Павленка, - повідомляє представництво Українського інституту національної пам’яті у Полтаві.

У музеї відкрили постійно діючу експозицію, експрес-виставку історичних світлин, зброї та одностроїв найвідоміших військових частин петлюрівського війська.

Директорка департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовіченко анонсувала меморіально-просвітницькі заходи до дня народження (22 травня) та 100-річчя з дня загибелі (25 травня) Симона Васильовича Петлюри (1879-1926), - визначного борця за незалежність України, голови Директорії та Головного Отамана військ УНР, розповіла про його внесок у розвиток української культури. Учасників церемонії привітали командир 18 бригади армійської авіації полковник Віталій Панасюк та його заступник підполковник Віталій Савич, депутат Полтавської міської ради Денис Поліщук, меценат Юрій Худяк.

Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар розповів про Левка Мацієвича – соратника Симона Петлюри по Революційній українській партії та першого авіатора-українця: «Мало хто знає, що Левко Мацієвич у 1903 році брав участь в урочистостях у Полтаві з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському. Корабельний інженер, суднобудівник, автор проєктів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів, морських аеропланів тощо, український громадський і політичний діяч. Брав активну участь у діяльності української громади Санкт-Петербурга. Фінансово підтримував український національний рух. Серед друзів у Мацієвича були не тільки Симон Петлюра, але й Михайло Коцюбинський, Микола Вороний, Олександр Олесь, Христина Алчевська, Микола Міхновський, Гнат Хоткевич, Юрій Коллард. Мацієвич загинув у авіакатастрофі в 1910 році. На похороні Симон Петлюра поклав вінок з синьо-жовтою стрічкою з українськомовним написом».

Також Пустовгар зосередив увагу присутніх на малознаній постаті Олександра Жаховського — підполковника Армії УНР, льотчика і командира 1-го гарматного загону 6-го Полтавського авіаційного дивізіону Армії УНР, та продемонстрував відеоролик Інституту нацпам’яті про фундатора військової авіації Української галицької армії Петра Франка.

«Заслуги Петра Франка високо відзначила Директорія — Симон Петлюра присвоїв воїну Франку, сину класика української літератури Івана Франка звання полковника Армії УНР. З початком Першої світової війни Петро Франко з багатьма друзями-пластунами записався до легіону Українських Січових Стрільців, де захопився літаками. Коли проголосили у 1918 році Західноукраїнську Народну Республіку, взявся за формування підрозділів військової авіації Української Галицької армії. Петро Франко стає комендантом «летунського відділу», сам бере участь у бойових операціях. Контролював розбудову аеродромів, навчання молоді, кілька разів літав у Проскурів (нині Хмельницький), пропонуючи Директорії УНР об’єднати сили і облаштувати спільну авіабазу. Його зусиллями до 1919 року авіазагін УГА налічував 35 старшин і 300 вояків і складався з 3 авіаційних сотень, авіашколи, технічної сотні і сотні обслуги. Частина цього авіазагону була переправлена в Кам’янець-Подільський і об’єдналася з авіазагоном УНР», – розповів Пустовгар.

У його виступі йшлося й про командувача авіацією Армії УНР генерал-хорунжого Армії УНР Віктора Павленка: «Він сформував чотири авіаційні полки, ескадру бомбовозів, почав створювати авіаційну школу. На початку літа 1919 року петлюрівська авіація УНР та ЗУНР складалася з 22 літаків. У 2020 році указом Президента 12-тій окремій бригаді армійської авіації ЗСУ присвоєне почесне звання «імені генерал-хорунжого Віктора Павленка».

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Симона Петлюри та полеглих у боях з російськими загарбниками льотчиків – як часів УНР, так і сучасних Збройних Сил України.

#МістоПетлюри

23/02/2026

СПРОБИ НАВ’ЯЗАТИ УКРАЇНІ НЕЗАКОННИЙ РЕФЕРЕНДУМ Є НЕБЕЗПЕЧНИМИ І НЕПРИЙНЯТНИМИ. Відкрите звернення

Незважаючи на триваючу злочинну війну Росії проти України, яка є викликом усьому вільному світу, на міжнародному рівні не припиняються спроби замість спільного тиску на загарбників для забезпечення сталого миру вдатися до "умиротворення" агресора і спонукання України до територіальних та інших поступок. Такий підхід до врегулювання проблеми, що передбачає відповідальність та обмеження жертви агресії, фактично виправдовує і заохочує агресора.

Особливу небезпеку в цьому контексті становлять розмови про буцімто необхідність затвердження результатів можливого мирного договору через всеукраїнський референдум.

Спроба нав’язати українцям легітимацію мирних домовленостей через референдум є протиправною і неприйнятною, суперечить Конституції та законам України, загрожує національним інтересам нашої держави.

Процедура укладення та схвалення міжнародних договорів України визначена Конституцією, українським та міжнародним законодавством і не передбачає проведення референдуму. Схвалення міжнародних договорів належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Єдиний випадок, коли Верховна Рада має призначати референдум, – це схвалення договору про зміну території України. Водночас ми не можемо допустити, що Президент України чи уповноважені ним особи укладуть договір, який зазіхатиме на територіальну цілісність нашої держави і передбачатиме відмову від частини її суверенної території.

Президент України відповідно до Конституції має право призначати референдум лише у випадку внесення змін до розділів І, III, XIII Основного Закону (після схвалення цих змін 300 голосами в Верховній Раді) або проголошувати референдум за народною ініціативою (коли громадяни за визначеною законом процедурою зберуть 3 мільйони підписів під питанням, яке сформулюють вони самі, а не Президент, підписанти міжнародного договору чи будь-хто інший).

Україна має досвід результативного проведення референдуму лише один раз, коли йшлося про підтвердження Акту проголошення незалежності України. Ідея референдуму полягала в тому, щоб зафіксувати це історичне рішення раз і назавжди, це було виправданою ініціативою. Референдум 1 грудня 1991 року був актом об’єднання України й утвердження її свободи та незалежності. Спроби ж затверджувати через референдум компромісний і завідомо нерівноправний договір, який має стати лише тимчасовим рішенням, та ще у завідомо антиконституційний спосіб, навпаки, підривають наш суверенітет і національну єдність.

Особливої уваги заслуговує прогнозоване російське втручання в процес обговорення та вплив на голосування референдуму. Використовуючи простір відкритої суспільної дискусії та застосовуючи інструменти збройного шантажу, росіяни неминуче скористаються референдумом для ескалації конфронтації в українському суспільстві.

Для збереження демократії в Україні у повоєнний період насамперед держава має підготувати та після настання необхідних правових і безпекових умов провести вкрай складні і президентські, і парламентські, і місцеві вибори, що відповідно до Закону України “Про всеукраїнський референдум” не можна поєднувати з проведенням референдуму.

Виходячи з інтересів захисту правового ладу, національної безпеки й громадянського миру в нашій державі й нагадуючи, що відповідно до статті 19 Конституції органи державної влади та посадові особи “зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”, ми закликаємо:

зняти з порядку денного тему схвалення мирного договору на референдумі;

не допускати погодження та підписання представниками України положень міжнародних угод, які суперечать Конституції і законам України, у т.ч. зобов’язань про проведення будь-яких референдумів.

Застерігаємо Президента та Верховну Раду України від будь-яких спроб проголосити референдум з порушенням вимог статті 72 Конституції України, оскільки такі спроби мали б відверто протиправний характер і непередбачувані руйнівні наслідки.

Ганна Гопко, голова комітету у закордонних справах ВР VIII скликання, голова АНТС;

Володимир Огризко, Міністр закордонних справ України (2007-2009 рр.), Керівник Центру досліджень росії;

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ;

Андрій Магера, заступник Голови Центральної виборчої комісії (2007-2018 рр), заслужений юрист України;

Євген Захаров, директор ГО “Харківська правозахисна група”;

Віта Думанська, голова “Руху ЧЕСНО”;

Наталія Лигачова, ГО “Детектор медіа”;

Тарас Шамайда, співкоординатор руху “Простір свободи”;

Валерій Пекар, ГО Деколонізація;

Михайло Гончар, президент Центру “Стратегія ХХІ”;

Андріана Арехта, голова ГО “Жіночий ветеранський рух”;

Олена Галушка, керівниця Міжнародного центру Української перемоги;

Сергій Мокренюк, ветеран, представник Крайової Ради Українців Криму;

Станіслав Федорчук, голова правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини»;

Андрій Щекун, керівник стратегічних комунікацій і розвитку ГО “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”;

Роман Сон, голова Міжнародного центру досліджень України «Пряма Ініціатива»;

Наталія Склярська, координаторка проєктів ГО “Соціальний Капітал”;

Олексій Панич, український ПЕН;

Євген Бистрицький, Український філософський фонд;

Володимир Горбач, виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії;

Олексій Ковжун, медіа ҐРУНТ;

Олена Кравченко, директор МБО “Екологія - Право - Людина”;

Вікторія Войціцька, народна депутатка ВРУ (2014-2019), членкиня наглядової ради аналітичного центру «We Build Ukraine”;

Богдан Панкевич, дипломат, громадський діяч;

Святослав Літинський, голова ГО “Незалежні”;

Ольга Попенко, голова ГО “Міць Азова”;

Наталія Чорногуб, голова Асоціації відкритих даних;

Андрій Гінкул, Центр реформ та місцевого розвитку;

Катерина Приймак, голова БФ “Veteranka”;

Микола Сіома, директор ВБО “Українська фундація правової допомоги”;

Андрій Поданенко, директор ITCare LLC, CxO EnergyCitizen;

Оксана Гуйда, голова ГО “Кременчуцький антикорупційний центр”;

Дмитро Кузнєцов, Голова правління ГО “СТАН”;

Оксана Нестеренко, Виконавчий директор ГО Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC);

Лариса Вербицька, CEO, співзасновниця UkarineNow org;

Анастасія Розлуцька, керівниця ГО “Український світ”;

Сергій Стуканов, голова ГО “Інститут соборності”;

Наталя Соколенко, журналістка, членкиня правління ГО "Інститут соборності";

Наталія Заболотна, ГО “Народний Захист”;

Наталя Старинська, голова правління ГО “Вище”;

Галина Бахматова, менеджер проєктів КВУ, Херсон;

Віталій Овчаренко, солдат ЗСУ, голова ГО “Рух переселенців України”;

Олексій Бурмак, волонтер, режисер фільму "Російська загроза", військовослужбовець, ГО "Нова Єдність";

Олександр Цегольник, голова ГО Perfect Art Group;

Олександра Кирюшина, голова ГО Культурна Асамблея;

Олександра Пецкович, ВГО “Бойківське етнологічне товариство»;

Едуард Чізмар, Засновник ГО “ЗОРАКС”;

Олег Слабоспицький, член наглядової ради "Національного українського молодіжного об'єднання";

Володимир Березін, ГО "Бахмат";

Максим Лациба, керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД;

Сергій Ісмагілов, екс муфтій, офіцер Збройних сил України

16/12/2025

ДЕКАЛОГ ПЕРЕМОГИ І МИРУ
* * *
Спочатку з публічного обігу зникає слово «перемога», яке намагаються замінити словом «перемир’я». Потім у суспільстві розмивається й віра в перемогу і розуміння суті нинішньої війни. Підміна понять створює ілюзію виходу там, де його немає. Через втому від війни й інформаційні кампанії ворога виникає спокуса в гонитві за ілюзорним миром вдатися до торгівлі суверенітетом і майбутнім країни. Але цей шлях веде не до миру, а до катастрофи. Час отямитися і повернутися до базових орієнтирів, які є основою нашого виживання і шляху до справжньої перемоги і справжнього миру.
* * *
1. Російська війна проти України – це двобій добра і зла, правди й брехні, свободи і рабства. Цю війну неможливо «врегулювати». Від того, хто в ній переможе, залежить, чи існуватиме далі незалежна Українська держава, якою буде доля Європи і в якому напрямі розвиватиметься весь світ.
* * *
2. Називати речі справжніми іменами і чітко розділити добро і зло – необхідна передумова для поразки зла і досягнення справедливого миру. Росія - імперія зла, яка несе руйнування, смерть, рабство й брехню. Це зло має бути переможене і покаране. Умиротворення агресора, намагання подати підігрування злу як буцімто шлях до миру насправді є шляхом до катастрофи.
* * *
3. Не відступати зі шляху правди, свободи і гідності, бо в цьому – наша сила і ключ до нашої перемоги. Граючи зі злом за його правилами, торгуючись із ворогом про наші принципи, права та внутрішні справи, ми втрачаємо опору всередині та зовні країни.
* * *
4. Жодні угоди з Росією і її обіцянки нічого не варті. Уявлення, що відмова від суверенітету, людей чи територій може зупинити війну і зберегти життя, є смертельно небезпечною ілюзією, яка працює на ворога. Мета Росії незмінна — знищення української державності, а її «мирні пропозиції» є лише інструментом дезорієнтації та послаблення України і світу.
* * *
5. Щоб вижити і мати майбутнє нам потрібна перемога. Перемога – це падіння рашизму, ліквідація імперії зла, звільнення поневолених Москвою народів і територій і створення умов, за яких Росія ніколи більше не зможе загрожувати Україні та світу.
* * *
6. Щоб перемогти, маємо вистояти. Попри важкі втрати, втому, спроби сіяти серед нас зневіру і розбрат. Якщо піддамося тиску, жертви і втрати будуть незрівнянно більшими. У цьому двобої переможе той, чия воля сильніша, а дії швидші й точніші, той, хто протримається на день довше. Враження, що Росія всесильна – оманливе. Ми маємо завдати ворогу таких військових, економічних і політичних втрат, які підірвуть його здатність воювати. Тимчасові компроміси і перемир’я можуть бути можливими й необхідними, але забезпечити їх на прийнятних для України умовах можна лише підриваючи спроможності ворога, а не граючи за його сценарієм.
* * *
7. Жодних поступок ворогу. Жодної торгівлі територіями чи суверенітетом. Жодних зобов’язань на майбутнє. Україна нікому нічого не винна. Наші вимоги у справедливій війні за свободу і незалежність мають бути чіткими й незмінними – повне звільнення території України, відшкодування Росією завданих збитків, покарання воєнних злочинців і створення надійних гарантій миру й безпеки. Наші дії мають бути спрямовані на посилення власної військової спроможності, підрив спроможності Росії і перенесення війни на територію ворога. Через удари по Росії з повітря й на морі, через українські та міжнародні санкції, через підтримку національно-визвольних та інших протестних рухів.
* * *
8. Внутрішня єдність і віра у власні сили є ключовою умовою стійкості держави. Жоден український політик чи посадовець не має права піддаватися тиску будь-яких іноземних сил у питаннях внутрішніх справ або геополітичного вибору України. Торги навколо армії, мови, віри, виборів чи референдумів як і кампанії з делегітимізації влади або переслідування опозиції підривають державну єдність і об’єктивно працюють на ворога незалежно від намірів. Стійкість у відстоюванні правди, свободи і гідності є основою для підтримки українського суспільства і всього вільного світу. Лідери нашої держави мають виявляти цю стійкість і суб’єктність України.
* * *
9. Вільний світ має спільними зусиллями подолати імперію зла. Це необхідно не лише для перемоги України, а й для захисту від нападу інших держав у Європі та за її межами. Україна і вся Європа мають спільну загрозу і спільний інтерес знищити цю загрозу, завдавши Росії поразки у війні. Заради власної безпеки Європа має чітко визначати Росію як ворога, і будь-яку підтримку Росії розцінювати як підривну ворожу діяльність. Спільні з Україною дії європейських держав, включаючи виробництво і постачання озброєнь, передачу Україні російських активів, блокування критичного експорту й ключових доходів держави-агресора, забезпечення інформаційної, технологічної та ресурсної переваги над агресором призведуть до його неминучої поразки.
* * *
10. Не маємо права змарнувати зусилля багатьох поколінь, знецінити жертовність полеглих героїв, позбавити майбутнього наших нащадків.
* * *
Кожна людина чи спільнота може підтримати цей декалог як свою власну позицію і спільну позицію багатьох людей. Підтримка і поширення декалогу є важливою дією, яка робить Україну сильнішою.

Address

Worlds End, NSW

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when "Простір свободи" - рух добровольців posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to "Простір свободи" - рух добровольців:

Share