Народна Дія Львів

22/05/2026

Рекет у законі чи фінансовий план?
Лікарі 4-ї стоматологічної поліклініки Львова заявляють про фінансовий тиск, мобінг і спроби залякати колектив .

У нашій поліклініці працюють лікарі з різним віковим стажем ,багато хто віддав цьому закладу значну частину свого професійного життя. Завжди у закладі існувала система фінансового тиску на лікарів (мабуть міське управління не знало )
Раніше це мало одні форми, згодом — інші. Тепер це фактично оформлено як так звані «фінансові плани» та платні послуги, коли лікар повинен щомісяця забезпечити надходження певної суми коштів у касу закладу. При цьому в трудових договорах лікарів не передбачено обов’язку працювати за фінансовим планом чи виконувати план надходжень. Фактично це написані накази головного лікаря на коліні , абсолютно не обґрунтовані законом та трудовим договором.

Після призначення нового генерального директора — Гламаздіної Наталії Юріївни — життя закладу перетворилось на рекет в законі , або життя до та життя після .
У 2024–2025 роках у поліклініці розпочалася так звана «оптимізація штату». Частину лікарів почали переводити з повної лікарської ставки на 0,5 або 0,25 ставки, частину — переводити з лікарських посад на ставки медичних сестер, а частину — звільняти

Паралельно з такими скороченнями та звільненнями у заклад почали приймати нових молодих працівників а саме мужчин ,підстави працевлаштування яких залишаються незрозумілими для колективу.

Зокрема, лікаря-стоматолога віком 72 роки було звільнено / скорочено як такого, що нібито підлягав скороченню через вік.

Водночас Наталя Юріївна Гламаздіна працевлаштувала до поліклініки свого батька, якому 76 років, на посаду лікаря-стоматолога.

Тобто для одних лікарів вік став підставою для звільнення або скорочення, а для близького родича керівника — не став жодною перешкодою для працевлаштування.

Такі дії виглядають як вибірковий підхід, подвійні стандарти та можливий конфлікт інтересів. Це викликає обґрунтовані питання щодо законності кадрових рішень .

Фінансові плани почали регулярно зростати. Лікар фактично не знає, які фінансові вимоги до нього будуть уже наступного місяця. Суми піднімаються без зрозумілого економічного обґрунтування, без належного документального пояснення та без прозорого звіту перед колективом.
Водночас лікарям не забезпечують належних умов для надання стоматологічної допомоги. Матеріали, інструменти, обладнання, ремонти кабінетів — значну частину цього лікарі змушені купувати за власний кошт .Тобто лікар сам створює собі умови для роботи, сам купує необхідне для прийому пацієнтів, але при цьому від нього ще й вимагають виконання фінансового плану, але про який план може іти мова у медичному закладі ?!

Коли колектив звернувся зі скаргою до вищого керівництва міста Львова, ми очікували перевірки дій адміністрації та законності встановлення таких фінансових вимог. Натомість, після звернень почався мобінг на медичний колектив.
Замість перевірки адміністрації поліклініки почалися постійні перевірки лікарів , а саме ведення медичних карток, трудової дисципліни, часу приходу й відходу лікарів.При цьому, сама адміністрація не завжди дотримується тих стандартів дисципліни, які вибірково застосовує до лікарів.
Втручання у процес надання медичної допомоги: заходження в кабінет під час прийому пацієнтів та здійснення зауважень лікарю в їх присутності, що принижує професійну гідність лікаря та порушує належні умови роботи; Медичні картки перевіряються безкінечно. До лікарів чіпляються через формальні дрібниці у записах,
необґрунтовані зауваження щодо ведення медичної документації, які не відповідають чинним нормативним вимогам.
На підставі таких перевірок складаються службові записки, погрожують доганами.

Двом лікарям, які найгостріше піднімали питання фінансового тиску та фактичного рекету в поліклініці, вручили догани.

Про зміст цих доган навіть складно серйозно говорити — настільки очевидно, що це не про дисципліну, не про якість роботи і не про інтереси пацієнтів.

Це про інше.

Це спроба покарати тих, хто не мовчить.
Тих, хто має сміливість ставити незручні питання.
Тих, хто не погоджується з незаконним тиском, поборами та приниженням лікарів.

Лікарі, яким оголошено догани, мають великий професійний стаж, високу кваліфікацію та роками працювали для цього закладу. Але сьогодні їх намагаються виставити «порушникамии» лише тому, що вони не стали мовчазними виконавцями чужого свавілля.

Це класична схема тиску:
спочатку — фінансовий примус,
потім — залякування,
потім — догани,
далі — спроба звільнення.

Так формується атмосфера страху, покори й мовчання.

Ми не проти порядку чи належного ведення медичної документації. Але контроль не може бути інструментом помсти за те, що лікарі поставили законні питання про фінансові плани, умови праці, використання коштів і прозорість управління закладом.

Окремо хочемо звернути увагу на ще один факт.
Після того як лікарі почали відкрито говорити про фінансовий тиск, необґрунтовані «фінансові плани» та звертатися по захист до вищого керівництва міста, у поліклініці раптово з’явилися нові адміністративні працівники: фінансовий директор, юрист та завідувач господарства.
Це викликає логічні запитання. Адже адміністрація постійно заявляє, що в закладі складна фінансова ситуація, що немає коштів, що важко виплачувати заробітну плату молодшому медичному персоналу. Водночас у штат вводяться нові посади, які не надають медичних послуг, не лікують пацієнтів, не забезпечують надходження коштів як лікарі, але отримують заробітну плату з бюджету закладу.

Фінансовий директор, робить зауваження щодо невиконання так званих фінансових планів, повідомляє, який відсоток плану вже «здано», скільки ще потрібно забезпечити, і фактично контролює лікарів як джерело грошових надходжень. Коли лікарі ставлять законне питання: де правове та економічне обґрунтування цих фінансових планів і чому такі зобов’язання не передбачені трудовими договорами, у відповідь, за словами працівників, звучать погрози переведення на 0,5 або 0,25 ставки.

Окреме занепокоєння викликає прийняття на роботу юриста гурас олексія та подальша його поведінка .Людина, яка мала б забезпечувати законність, захист прав працівників і правову культуру в установі, за словами лікарів, фактично використовується як інструмент залякування. Під час розмов із працівниками він нібито ставить питання, чому лікарі підписували колективні звернення, попереджає про можливу «відповідальність» за підпис, говорить про суди, наклеп і наслідки для тих, хто висловлює свою позицію. Погрожує кажучи: або робите все як каже ваш керівник ,або берете папір і ручку і пишете заяву на звільнення . Ось такі темні кардинали прийшли на допомогу пані Гламаздіній робити її чорні справи.

Такі дії ми розцінюємо як спробу залякати працівників і придушити право колективу на звернення, право на критику управлінських рішень та право вимагати прозорості в комунальному медичному закладі. Іншими словами це узурпація влади де лікарів перевели на форму праці - кріпацтво !!!
А вище керівництво спостерігає.

«Вас будуть звільняти до тих пір, поки ви не зрозумієте, що адміністрації Ви не вигідна!» - саме так вирішуються питання у Львові, якщо ти волієш НЕ МОВЧАТИ!...

27/04/2026

Президент відреагував на петицію на захист Карпат!

❗️Нарешті з’явилася відповідь на петицію ветерана та біолога Андрія Тупікова, яка мала на меті захистити високогір’я Карпат від забудови вітряками та курортами і яка була зареєстрована… аж з п’ятої спроби.

У відповіді президента вказано:
«Я звернувся до прем’єр-міністра України із пропозицією забезпечити опрацювання… порушених в електронній петиції питань та вжити відповідних заходів реагування, а також до секретаря Ради національної безпеки і оборони Умєрова з проханням забезпечити опрацювання зазначеного питання та, у разі необхідності, підготовку із залученням відповідних державних органів, матеріалів та проєктів рішень для розгляду на засіданні РНБО».

☝️Нагадаємо, петиція, яку протягом тижня підтримали 26 000 людей, закликала підготувати законопроєкт для захисту Карпатського високогір’я, створити та розширити об’єкти природно-заповідного фонду в Карпатах та скликати засідання РНБО щодо екозагрози в регіоні.

Спільно з екологічною спільнотою ми уважно спостерігатимемо, як виконуватиметься доручення президента.

Окремо хочемо подякувати всім, хто підтримав петицію. Усім, хто бореться. Усім, хто не зупиняється. Усім, хто любить Карпати💚

Фото MSha, Суспільне надбання (Public Domain)

06/03/2026

Яким чином суддю, який в присязі написав своє ім'я недержавною мовою, допустили до судочинства? (ото отримали відповідь з копією такої присяги).
Яким чином його призначили головою Восьмого апеляційного адміністративного суду під час повномасштабного вторгнення у 2024 році з такою присягою?
Тепер зрозуміло, чому В.Затолочний в дисертації посилається на антиукраїнські документи. Причому , що захищав він її також під час ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ!
І тим більше цікаво, чому НАЗЯВО досі не здійснило перевірку цієї дисертації на запит нашої ГО!
Ось текст нашого звернення. Можете і від себе надіслати аналогічне! : https://drive.google.com/file/d/1bgpOLLCF5Vlym-PEWSc7PC-Wgwq-PSQ1/view?usp=sharing

Ото додамо кілька відверто шовіністичних жерел, на які посилається В.Затолочний у своїй дисертації : (https://lpnu.ua/sites/default/files/2022/dissertation/20826/diszatolochniyvs.pdf):
- Российское Законодательство Х-ХХ веков. Законодательство периода образования и укрепления Русского централизованного государства. Том 2. М. : Юридическая литература, 1985. 520 с.
- Соборное уложение 1649 года как памятник русской юриспруденции.

Ми так і написали НАЗЯВО: Дисертація В.Затолочного містить російські наративи та посилається переважно на джерельну база держави-агресора. Притому, що захищена дисертація наприкінці 2022 року (наприкінці року повномасштабного вторгнення і 9-го року воєнної агресії росії проти України), має відверто проросійський характер.

Пузля, яка чітко демонструє, на кого працює цей суддя,.

Але дуже чітке питання до СБУ: чому цей суддя досі працює? Мало того, він подався на конкурс суддів Конституційного суду України! З такою присягою?

Без коментарів!

#СБУ - ви де?

12/02/2026

Виявляється, електронні скриньки у Верховній Раді України існють лише для міжнародних організацій, і прості громадяни не можуть надсилати на офіційні електронні пошти Верховної Ради листів, бо такі просто не реєструють і не розглядають.....

Так собі придумав Голова ВРУ Р.Стефанчук ще у 2023 році, і фактично дискримінував громадян України, задля яких, найперше мала б працювати ця Верховна Рада.

Хто не знає: в умовах війни Голова Верховної Ради України Руслав Стефанчук, очевидно зловживаючи владою (оскільки розпоряджатися правом громадянина на звернення через електронну пошту у нього просто нема, і дискримінувати громадян він немає права), видав ропорядження Голови ВР № 200 від 06.03.2023, № 725 від 14.06.2023), відповідно до якого кореспонденція, що надходить на електронні поштові скриньки домену gov.ua, не реєструється в ЄАС (єдина автоматизована система роботи з документами у Верховній Раді України), як документ, не розглядається і відповідь на неї не надається.

Ще раз: наші звернення на офіційні пошти Верховної Ради України визнаються фікцією завдяки очевидному свавіллю Голови ВРУ. Зате звернення міжнародних орагнізацій вони приймають, реєструють та розглядають.....
І це в умовах війни, тотальних масових порушень прав людини, необхідності швидкого реагування на запити суспільства та передусім ГРОМАДЯН УКРАЇНИ.....

Ото пишемо самі до Уповноваженого ВРУ з прав людини, щоб припинив це свавілля Стефанчука і закликаємо кожного відправити аткий же лист до Дмитра Лубінця!

Ну і традиційно питання: чи має право людина, яка обіймає одну з найвищих посад в державі, і прямо дискримінує громадян України, чиї інтереси ніби-то прийшла представляти у Верховну Раду України , очолювати Парламент?
Та лише за отаке свавілля Стефанчука мали б зняти з посади голови ВРУ, і навіть позбавити детутатства. Бо на кого працює чинний голова ВРУ - напевне, всім очевидно!

Тримайте текст, шліть від себе також!
#БудуємоПравовуДержавуРазом

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
Лубінцю Дмитру Валерійовичу
Секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини
вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, Україна
Електронна пошта: [email protected]

Копія: Голові Верховної Ради України
Стефанчуку Руслану Олексійовичу
Верховна Рада України
вул. Михайла Грушевського, 5, м. Київ, 01008, Україна
Електронна пошта: [email protected], [email protected]

Від : Людини, громадянина України, (+ регалії за наявнсості) або від Юридичної особи - вихідні дані
адреса, ел.пошта, телефон

СКАРГА
щодо ознак дискримінації людей, громадян України, обмеження права на звернення та вимоги вжиття невідкладних заході в реагування щодо відновлення порушених прав
Мені стало відомо, що підповідно до пункту 61 Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах» (в редакції Розпоряджень Голови ВР № 200 від 06.03.2023, № 725 від 14.06.2023) кореспонденція, що надходить на електронні поштові скриньки домену gov.ua, не реєструється в ЄАС (єдина автоматизована система роботи з документами у Верховній Раді України), як документ, не розглядається і відповідь на неї не надається. Депутати, апарат ВРУ пропонує адресатам зареєструвати звернення до ВРУ, її посадових, службових осіб, надіславши його через електронний кабінет громадянина (https://itd.rada.gov.ua/idsrv/) або листом на пошту за адресом: вул. Грушевського, 5, м. Київ, 01008»
Ознайомившись з текстом Розпоряджень Голови ВР № 200 від 06.03.2023, № 725 від 14.06.2023 стає чітко зрозуміло, що ці Розпорядження прямо порушують низку конституційних прав громадян України:
- право на звернення
- заборону дискримінації.
- право на участь в управління державними справами (звернення є однією із форм такої участі).
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, які зобов’язані їх розглянути і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Статті 3, 21, 24 Конституції України гарантують рівність людей у правах і забороняють будь-яку дискримінацію.
Закон України «Про звернення громадян» (статті 1, 3, 5, 7) прямо визначає, що звернення може подаватися у письмовій або електронній формі, а органи державної влади зобов’язані забезпечити його реєстрацію та розгляд. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» також визнає юридичну силу електронного документа.
Обмеження прийняття звернень шляхом невизнання електронної кореспонденції фактично звужує зміст і обсяг конституційного права на звернення, що прямо заборонено статтею 22 Конституції України. Навіть в умовах воєнного стану відповідно до статті 64 Конституції України право на звернення не включене до переліку прав, які можуть бути обмежені.
Окремо звертаю увагу, що в умовах війни значна кількість громадян України:
- перебуває на тимчасово окупованих територіях;
- вимушено переміщена;
- має обмежений доступ до поштового зв’язку або фізичної можливості направляти кореспонденцію за адресою Верховної Ради України;
- електронні державні сервіси систематично не активуються через блекаути, недосконалість програмного забезпечення..
Відтак обмеження щодо отримання та розгляду надісланої на електронну пошту звернень та умова, встановлена Головою Верховної Ради України Стефанчуком Р. щодо подання звернення виключно через фізичну пошту або окремий електронний кабінет створює непропорційні бар’єри доступу та ставить громадян України у нерівне становище (зокрема з міжнародними організаціями), і свідчить про дискримінацію та непряме обмеження права на участь у публічному управлінні.
Така практика фактично надає пріоритет інституційним або міжнародним суб’єктам комунікації, які мають доступ до формалізованих каналів взаємодії з органами влади, тоді як звичайні громадяни позбавлені цього ефективного та швидкого способу звернення.
Фактично голова Верховної Ради України Р.Стефанчук Розпорядженнями Голови ВРУ № 200 від 06.03.2023, № 725 від 14.06.2023 пріоритетизував інтереси міжнародних організацій перед правами та інтересами громадян України, що є ознакою посягання на базові права громадян, і підривом національної безпеки.
Звертаємо увагу, що право на звернення є складовою принципу верховенства права та доступу до правосуддя, а відповідно до практики Європейського суду з прав людини будь-які процедурні обмеження повинні бути пропорційними, необхідними та не створювати надмірних перешкод для реалізації прав людини, а також мають бути обґрунтованими та недискримінаційними. .

З огляду на викладене, ПРОСИМО:
1. Відкрити провадження за фактом порушення прав громадян України на подання електронного звернення через офіційну електронну пошту, а також обмеження права на участь в управлінні державними справами , у т.ч. через обмеження права на електронне звернення на пошту ВРУ, здійснити перевірку законності та підставності обмеження прав громадян України на звернення до Верховної Ради України, її посадових, службових осіб через електронну пошту на домені gov.ua.та фактів не розгляду таких звернень.
2. Відкрити окрема провадження та здійснити комплексну перевірку фактів дискримінації громадян України у порівнянні з міжнародними організаціями, зокрема перевіривши, скільки звернень громадян було надіслано на офіційні електронні скриньки Верховної Ради України, Голови ВРУ, депутатів, комитетів, інших органів, посадових та службових осіб, які забезпечують діяльність Верховної Ради України ( електронні скриньки яких зареєстровані на домені gov.ua) та здійснити перевірку на предмет наявності ознак дискримінації та порушення права на звернення громадян України за результатами масового нерозгляду таких звернень через обмеження встановлені Розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах» (в редакції Розпоряджень Голови ВР № 200 від 06.03.2023, № 725 від 14.06.2023).
3. Здійснити перевірку фактів зловживання державною владою Головою Верховної Ради України Р.Стефанчуком через видання очевидно протиправних Розпоряджень Голови Верховної Ради України «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах» (в редакції Розпоряджень Голови ВР № 200 від 06.03.2023, № 725 від 14.06.2023), які прямо порушують вимоги законодавчих актів (Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Орхуської конвенції та ін.)
4. Невідкладно вжити дій для скасування Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах» (в редакції Розпоряджень Голови ВР № 200 від 06.03.2023, № 725 від 14.06.2023) як такого, що порушує вимоги Конституції України, законів України , не відповідає нормам міжнародного права і є очевидно незаконним та протиправним.

Прошу розглянути це звернення у встановлені законом строки та повідомити про результати розгляду відповідно до вимог ст 40 Конституції України.
ПІБ
Контактні дані
Дата

06/01/2026

06/01/2026

А ЮНЕСКО таки проти пропонованої забудови на Тютюнників 55-55А!
Бо така забудова матиме негативний вплив на універсальну цінність об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Львів - ансамбль історичного центру". Саме так ЮНЕСКО написало у відповіді до Мінкульту.

А ще просто вражає, бо Україна досі не подала затверджений історико-архітекутрний опорний план до ЮНЕСКО.
І Юнеско вимагає : "У більш широкому сенсі ІКОМОС радить державі-учасниці встановити детальні та диференційовані режими правового захисту та правила для буферної зони об'єкта, що відповідають Історичному та архітектурному довідковому плану Львова. Розробка комплексного плану управління об'єктом та його буферною зоною є необхідною для керівництва майбутніми втручаннями та забезпечення збереження УВЦ об'єкта. У цьому контексті я хотів би нагадати, що у своєму рішенні 47 COM 7A.25 Комітет всесвітньої спадщини на своїй 47-й сесії (ЮНЕСКО, 2025) повторно звернувся до держави-учасниці з проханням подати Історико-архітектурний довідковий план Львова до Центру всесвітньої спадщини для розгляду ІКОМОС та уточнення його поточного статусу.
Буду вдячний, якщо Ви надасте додані технічні огляди ІКОМОС (додатки I–III) на розгляд вашим компетентним органам та проінформуєте Центр всесвітньої спадщини про будь-які заходи, вжиті у відповідь на рекомендації, не пізніше ніж у звіті про стан збереження, який має бути поданий до 1 лютого 2026 року."

А тепер питання до тих, хто у Львові погоджує такі забудови. Чому ви досі на посадах?
Ось пряме підтвердження або вашої некомпетентності. Або корумпованості! Ну бо яка "компетентність" архітектурно-містобудівної ради, головного архітектора, депутатських комісій, працівників департаменту архітектури та містобудування, які погоджували цю ганьбу?
Причому це не вперше ЮНЕСКО каже, що забудови , які погоджують наші чиновники, нищать універсальну цінність ЮНЕСКО: на Поповича 6 А, на площі Міцкевича,9 та ін. Але всім плювати, бо влада в їхніх руках! І вони чомусь свято переконані, що покарання за таке нищення унікальної культурної спадщини не буде. І далі рішають питання, плюючи на інтереси держави та громади!
Нагадаємо, що завдання на проєктування детального плану території робив сам головний архітектор А.Коломєйцев, як і посадку планованої забудови на генплан для розробки детального плану території. Які прямо суперечать Генплану Львова і за цілями використання землі, і за висотністю. Які "мотиви" заставили Антона Коломєйцева просто плювати на державні інтереси, на Генплан, який сховали, та на цінність об’єкта ЮНЕСКО, і виконувати всі захцянки забудовників? Напевне, всім давно зрозуміло?

Також після цього висновку ЮНЕСКО очільниця Офісу охорони культурної спадщини Тетяна Балукова мала б з тріском злетіти з посади як особа, яка повністю бездіяльна, та навіть через цю бездіяльність – мовчазна узаконювачка забудов на території об’єкта ЮНЕСКО та його буферної зони. Ця очільниця, яка ніби-то була обрана за конкурсом, за стільки років жодного разу не написала навіть зауважень до забудови як зони ЮНЕСКО, так і буферної зони. Не прийшла на жодну сесію ЛМР протестувати проти таких забудов. Очолюваний нею орган і вона сама не те що заперечень проти нищення історичного Львова масштабними забудовами не пишуть! Вони не з’являються навіть в суди, де є учасниками і мали б захищати культурну цінність об'єкта ЮНЕСКО! Вони навіть пояснення в судові справи, де є учасниками багато років не потрудилися написати. Ну то всім також зрозуміло, на кого працюють ці люди!
Окремо хочемо згадати такий "неймовірно ефективний" антикорупційний орган у Львівській міській раді, як Сектор з питань доброчесності та запобігання корупції, який очолює В’ячеслав Ломброзо. Який у всьому цьому треші ні разу не побачив прямої, неприхованої , кричущої корупції! А ми йому писали, що цей ДПТ – це пряма корупційна змова. Навіщо ми утримуємо за шалені кошти цю фікцію боротьби з корупцією? Вони теж мають всі йти геть як фактичні лобісти корупції!
Ну і до розробників цього «диво-проєкту» на Тютюнників 55-55А.

Яка кваліфікація архітектурної компанії та архітекторів, які розробляли проєкт, прямо плюючи на пам'яткоохоронне законодавство? Нагадаємо, що презентацію проєкту при зустрічі з мешканцями робив особисто колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Який попри скандальний бізнес на кац..пїї до 2019 року, обіймав посаду головного архітектора Львова вже під час російсько-української війни, та фірма якого проєктувала об’єкти в Сочі…. -В нормальній державі якби під час війни публічний службовець продовжував вести бізнес в державі-загарбнику - він точно вже мав би протирати нари. Але фірмі Чаплінського дістаються найкоштовніші львівські проєкти вже багато років….. Бо «співпраця» з мерією тривала і триває. Серед львівських забудовників подейкують, що замовити проєкт дуже дорого у фірмі колишнього головного архітектора - це як мітка для «все буде погоджено». Тому сам Чаплінський не гребує презентувати проєкт забудови, який вже не лише скандальний. Він вже мав би стати ганьбою!
Ось тут відео цієї зустрічі в лютому 2024 році. https://www.facebook.com/groups/388861717938338/permalink/2949240125233805/

На посаді головного архітектора пана Юліана теж не дуже цікавило збереження нашої спадщини, бо розроблені та позатверджувані десятки детальних планів , які узаконили масштабні будівництва як в зоні ЮНЕСКО, так і буферній зоні – це мала б бути тема окремих розслідувань правоохоронців.
Автором проєкту на Тютюнників 55-55А, загрозливість якого для культурної спадщини Львова визнана ЮНЕСКО є Володимир Йосипчук , а розробником скандального детального плану – автор «столярувок» , незмінний кресляр афільованих до міськради забудовників – Юрій Столяров.

Чому ці люди досі входять до містобудівної ради? Чому їх пропагують як професійних авторитетів і вони навіть на якихось форумах як спікери виступають?
Чому досі в них є ліцензії архітекторів? Чому архітектурна спільнота досі толерує це нищительство найцінніших культурних об’єктів?
Ще окрема тема – львівські типу суди. Нагадаємо, що по цій скандальній забудові є вже ШІСТЬ ! різних судових справ. І окремі наші типу судді просто спочатку закривали справи, бо типу прокуратура не має повноважень позиватися в інтересах людей. Але Верховний суд вже визнав ці рішення незаконними.
З останнього – ще один скандальний львівський суддя , заступник голови Львівського окружного адміністративного суду Віталій Мартинюк, який скасував припис Мінкульту на зупинку будівельних робіт на Тютюнників (справа 380/16511/25). Цьому «служителю Феміди», певно невідомо, що таке спадщина ЮНЕСКО, і як її має захищати держава, в тому числі через суди. На кого працюють наші суди – певно також всім зрозуміло?
Вони мають всі піти геть з усіх державних, комунальних, дорадчих органів з чорною міткою очевидного непрофесіоналізму та нищення цінності культурної спадщини!
Найперше - треба розігнати аріхтектурно-містобудівну раду як некомпетентний та очевидно корумпований орган!
Треба притягнути до відповідальності та звільнити з посади головного архітектора Львова А.Коломєйцева та очільницю Офісу охорони культурної спадщини Тетяну Балукову! Ці люди точно докладаються до нищення історичного Львова чи не найбільше!
Очевидно, що найбльший лоббіст цієї вакханалії - міський голова , який особисто лобіює винесення та розгляд на сесії відверто протиправних та незаконних детальних планів, якими узаконюються будь-які забаганки забудовників. Без нього в порядок денний такі питання просто не попадають. Тому він - має стати основним фігурантом кримінальних проваджень!

Як і всі решта, що формують таке очевидне ОЗУ - мають стати фігурантами кримінальних справ. Ну бо тут все зрозуміло навіть сліпому та глухому!
Залишається формальність – зафіксувати це все в кримінальних справах та притягнути до відповідальності це очевидно злочинне угруповання!

03/12/2025

4 грудня виповнюється 27 років як Історичний центр Львова внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Хто не знає - цим об'єктом є Державний історико-архітектурний заповідник в м.Львові. І Львівська міська рада вирішила тихенько, щоб з реального громадського сектора ніхто не знав, посвяткувати цей ювілей.

В нас дуже велике питання: а що святкуємо, панове?
Це має бути не святкування! Це має бути велика антикризова коаліція зі збереження Львова у спадщині ЮНЕСКО!
Але , виглядає, що тих, хто реально намагається зберегти спадщину ЮНЕСКО у Львові на "святкуванні" не чекають, і те, що відбуватиметься, це буде черговий піар бюджетним коштом для якихось закордонних представників.

Адже на даний час (і проблеми актуальні десятиліттями, жодним чином не вирішуються):
- відсутній орган управління заповідним об’єктом, попри те, що ЮНЕСКО двічі вимагало створити такий орган. В 2017 Синютка, а в 2021 М.Козицький створили робочі групи з відновлення діяльності юридичної особи "Львівський державний історико-архітектурний заповідник в м.Львові", але у 2017 році тривали суди, то Синютка сказав, що до завершення судової справи - немає сенсу збирати групу. А з 2021 року М.Козицький створив робочу групу, але ні разу її не зібрав, на звернення наших активістів не реагував. І нічого не зробив для відновлення роботи ДІАЗ. Тобто існування юридичної особи "Державний історико-архітектурний заповідник в місті Львові" відстояли саме громадські активісти. Але влада не спромоглася зробити нічого, щоб відновити його діяльність. Виглядає, що ЮНЕСКО просто обманюють, підсовуючи їм ніби як органи управління заповідним об'єктом не то Офіс культурної спадщини, не то Бюро культурної спадщини, не то Хаб ЮНЕСКО, які ніякого юридичного відношення до Державного історико-архітектурного заповідника в місті Львові не мали і не мають;
- в Україні досі немає офіційно перекладеного та оприлюдненого номінаційного файлу об'єкта. Та що казати - офіційних назв української мовою - понад 5 варіантів. І невідомо, яка з них - офіційна. За 27 років Україна як держава не спромоглася повідомити громадян, як офіційно перекладається назва L'viv – the Ensemble of the Historic Centre. Представники мерії приносять в суди відповідь, що номінаційний файл, який було відправлено в ЮНЕСКО, знищили як вихідну документацію, бо така не підлягала зберіганню як переписка;
- майно заповідника за багато років подерибанене невідомо між ким. Частина вже приватизована. Приміщення інституту Укрзахідпроектреставрація, Порохової Вежі, та й самого приміщення Офісу охорони культурної спадщини на Валовій, 20 , які є власністю ДІАЗ - це про багаторічне рейдерство ким завгодно. Майно заповідника не інвентаризоване. Чи не тому керівниця Офісу ОКС Т.Балукова робить вигляд, що не знає, що таке ДІАЗ. І це окрема історія про політику "збереження" об'єкта ЮНЕСКО ;
- на території ДІАЗ та буферній зоні об'єкта ЮНЕСКО сотні забудов, які нищать універсальну цінність об'єкта спадщини ЮНЕСКО "Львів - ансамбль історичного центру" (він же ДІАЗ);
- досі офіційним органом, якому підпорядковується ДІАЗ є Мінрегіон, а не Мінкульт. Офіційно забезпечувати збережність об'єкта - пряма відповідальність Львівської ОДА. Але чи хтось чув хоч про якісь заходи, організовані ЛОДА для збереження?
- чому святкування організовує Львівська міська рада? Хто і скільки виділив коштів на таке святкування - питання риточине.
Саме тому святкування мало бути майже секретне? Бо це чергові витрати бюджету точно не на збереження спадщини, а на піар на "кістках" цієї спадщини.
До нас попала анкета про реєстрацію на цей захід - заповнимо . Втім ніхто не хоче бачити нас на таких заходах.
Бо ми будемо говорити про критичні проблеми, а не "співати дифирамби" людям, які імітують збереження спадщини за бюджетний кошт і за кошти самого ЮНЕСКО, і ніякого стосунку до збереження спадщини Львова де-факто не мають. Вони за бюджетні та грантові кошти піаряться на цінності об'єкта ЮНЕСКО, і вводять в оману саме ЮНЕСКО, не показуючи реального катастрофічного стану!
Хоча саме ми в судах багато років відстоюємо інституційне існування ДІАЗ, збереження універсальної культурної цінності об'єкта ЮНЕСКО, тоді як Офіс охорони культурної спадщини в суди з охорони спадщини на чолі перше з Л.Онищенко, потім з М.Мороз, а потім з Т.Балуковою в судові справи де наша ГО та члени нашої ГО вимагаємо захисти цінність об'єкта ЮНЕСКО та його буферної зони - не з’являлися і не з'являються, і навіть пояснень на захист об'єктів спадщини в суди не дають роками. То може з цього треба починати розбори "святкування" і найперше говорити в 27 річницю про відновлення ДІАЗ як об'єкта світової спадщини і створення нарешті органу його управління ?

Публікації про критичність та загрози збереження ДІАЗ як об’єкта ЮНЕСКО - у коментарях.

Але давайте питати мерію, ЛОДА, Мінкульт та Мінрегіон - а що ви зробили для збереження об'єкта ЮНЕСКО у Львові? Де орган управління заповідним об'єктом?
І що ви святкуєте, панове? Чи це передпохоронна процесія закритого типу?