Український центр європейської політики

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Український центр європейської політики

Український центр європейської політики Незалежний аналітично-адвокаційний центр, який сприяє ефективному виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

🇺🇦 🇪🇺  Переговорний процес і відкриття 1-го кластеру. Берлін.Напередодні саміту Європейської ради в червні ми вирішили з...
04/06/2026

🇺🇦 🇪🇺 Переговорний процес і відкриття 1-го кластеру. Берлін.

Напередодні саміту Європейської ради в червні ми вирішили здійснити адвокаційні візити до ключових європейських столиць. Першою столицею став Берлін в рамках обговорень Веймарського трикутника+Україна, які відбулись 27-29 травня.
Центральним елементом обговорення став лист німецького канцлера Фрідріха Мерца. Ініціатива була започаткована для того, щоб активізувати переговорний процес, який був на паузі через Угорщину. Лист не був новиною для Франції, Нідерландів та України оскільки по дипломатичним каналам інформація була донесена про підготовку даного листа.

Німецькі колеги зазначають, що даний лист це їх внесок в започаткування дискусії про реальний вступ України і про розробку окремих умов вступу враховуючи те, що ситуація в якій перебуває наразі Україна дуже відрізняється від інших країн-кандидатів. Це не заміна переговорного процесу. Відповідно Україні треба пропонувати щось особливе. Німці розраховують, що дана ідея буде підтримана Україною і таким чином з’явиться можливість постійно тримати увагу на політичному рівні серед країн-членів ЄС щодо українського вступу.

Що далі буде з цією ініціативою, чи буде вона розвиватись? Тут лунають різні думки. Починаючи від того, що в Мерца безліч внутрішніх проблем і він намагається перед самітом активізувати українське питання з тим, щоб потім відкласти його і зайнятись внутрішніми питаннями і закінчуючи тим, що дану ідею буде активно рухати Німеччина, щоб зробити наш вступ можливим.

🔹 Що лунає від експертів веймарського трикутника в контексті вступу України до ЄС?

🔸 Є чітке усвідомлення того, що необхідно вести комунікації всередині країн-членів ЄС на основі із аргументів, пояснень та цифер чому вступ України до ЄС принесе в більшості економічну вигоду країнам членам а не втрати. Піднімати саме спірні питання і по ним вести інформаційні кампанії та дискусії. Дана аргументація має розроблятись спільно з німецьким, французькими та польськими експертами щоб до неї було більше довіри в країнах-членах.

🔸 Щоб паралельно із вступом України до ЄС розроблялась внутрішня реформа ЄС задля можливості в майбутньому зробити вступ України можливим. Важливо, щоб ця реформа не передбачала змін до установчих договорів і не заважала переговорному процесу з ЄС.

🔸 Обов’язкове відкриття всіх 6 кластерів у червні.

Ми дякуємо усім нашим партнерам:
Центр політико-правових реформ,
Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції НаУКМА,
Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод,
Європа без бар'єрів / Europe without Barriers.

Адвокаційні заходи стали можливими завдяки підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Європейського Союзу.

#євроінтеграція

🇺🇦 🇪🇺 16 червня Україна очікує на важливий крок у переговорах про вступ до ЄС — рішення щодо відкриття першого переговор...
01/06/2026

🇺🇦 🇪🇺 16 червня Україна очікує на важливий крок у переговорах про вступ до ЄС — рішення щодо відкриття першого переговорного кластера “Основи”.

Відкриття першого кластера — це лише старт одного з найскладніших етапів переговорів. Далі критично важливим завданням стане виконання проміжних цільових індикаторів — interim benchmarks.

Проміжні цільові індикатори — це вимоги, які ЄС встановлює для глав 23 “Судова влада та основоположні права” і 24 “Правосуддя, свобода та безпека”. Вони охоплюють реформи у сфері верховенства права, боротьби з корупцією, прав людини, правоохоронних органів, міграції та управління кордонами.
Їхня роль у переговорах є критичною: доки Україна не виконає ці індикатори і Європейська Комісія не підтвердить це у спеціальному звіті IBAR — Interim Benchmark Assessment Report — жодна переговорна глава не може бути тимчасово закрита. А без цього неможливе реальне наближення до завершення переговорів і вступу до ЄС.

Досвід інших країн показує, наскільки важливо не втратити час. Чорногорія отримала проміжні індикатори у 2013 році, але звіт IBAR — лише у червні 2024 року, тобто більш ніж через 10 років. Албанія отримала проміжні індикатори у жовтні 2024 року, а вже у травні 2026 року — попередньо позитивний IBAR.
Україні потрібно бути ближче до албанського сценарію, а не повторити шлях Чорногорії.

Ми спільно із нашими партнерами Центр політико-правових реформ, Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції НаУКМА вже працюємо над тим, щоб допомогти Україні пройти цей етап швидше. Наше бачення того, як мають бути виконані проміжні цільові індикатори, викладене в дослідженні “How to Implement the Interim Benchmarks for Chapter 23 ‘Judiciary and Fundamental Rights’ and Chapter 24 ‘Justice, Freedom and Security’”.

УЦЄП також планує запустити моніторинг виконання проміжних цільових індикаторів — щоб відстежувати не лише формальні кроки, а реальний прогрес реформ, від якого залежить подальший рух України до ЄС.

Дякуємо усім, хто з нами на цьому шляху: Center for Civil Liberties / Центр громадянських свобод, Європа без бар'єрів / Europe without Barriers, а також Міжнародному Фонду "Відродження".

#євроінтеграція

How to Implement the Interim Benchmarks for Chapter 23 “Judiciary and Fundamental Rights” and Chapter 24 “Justice, Freedom and Security” May 28, 2026 | Our research The implementation plan for interim benchmarks proposed in this study can serve as a practical starting point for the further a...

🇺🇦 🇪🇺 УКРАЇНІ ЗАРАЗ ПОТРІБНА НІМЕЦЬКА ЛІДЕРСЬКА РОЛЬ В НАШІЙ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇПісля листа Фрідріха Мерца про можливий спеці...
29/05/2026

🇺🇦 🇪🇺 УКРАЇНІ ЗАРАЗ ПОТРІБНА НІМЕЦЬКА ЛІДЕРСЬКА РОЛЬ В НАШІЙ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Після листа Фрідріха Мерца про можливий спеціальний статус для України як “асоційованого члена ЄС” дискусія в офіційних і експертних колах дуже швидко поляризувалася.

Для України зараз ключове - відкрити перший переговорний кластер. Саме це має стати політичним сигналом, що ЄС готовий бачити Україну всередині, а не тримати її у новому “проміжному” форматі.

Це важливо і для нас самих. Готовність ЄС прийняти Україну - один із найсильніших драйверів реформ. Коли процес рухається, з’являється політична енергія, мотивація і відповідальність за результат.

Але ЄС має розуміти українську специфіку. Ми проходимо цей шлях в умовах великої війни, руйнування інфраструктури і постійної безпекової загрози. Ми не Балкани - не в сенсі “кращі” чи “гірші”, а в сенсі масштабу, контексту і стратегічного значення для самого ЄС.

Тому Україні потрібен окремий підхід. Але не як поблажка. Навпаки - як найщільніший політичний супровід, контроль і тиск, щоб уникнути відкату в реформах. Реальний вступний процес має тримати українську політику в тонусі і бути запобіжником проти імітації реформ.

Водночас Україні теж треба діяти раціонально. Радикальний тиск на відкриття одразу всіх кластерів може звучати справедливо, але політично спрацювати проти нас. У кількох ключових країнах ЄС вже починається логіка виборів 2027 року. І тему України в ЄС точно використають праві та ультраправі партії - особливо у чутливих секторах, як аграрний.
Тому нам потрібна не просто гучна вимога. Нам потрібна стратегія.

В інтерв’ю Європейській правді посол Німеччини в Україні Гайко Томс чітко сказав: мета Берліна - повне членство України в ЄС. Німеччина хоче відкриття всіх кластерів, але реалістично очікує спочатку відкриття першого.

Це важливий сигнал. Німеччина має зберегти лідерство в цьому процесі. Не як країна, яка пропонує Україні “замінник” членства, а як країна, яка допоможе знайти політично реалістичний і ефективний шлях до вступу.

Саме про це ми раніше писали у статті для LibMod: Україні потрібна німецька лідерська роль і коаліція держав, готових вести складну політичну роботу всередині ЄС і допомагати утримувати темп реформ в Україні.

Для цього потрібен постійний майданчик політичного і технократичного діалогу високого рівня - щоб суперечливі питання вирішувалися до того, як вони стають публічними блокуваннями.

Питання в тому, чи вистачить Європі політичної сміливості зробити цей процес керованим - і чи вистачить Україні волі показати реальний прогрес у фундаментальних реформах першого кластеру. Доступ України до інституцій ЄС, участь у робочих форматах, кращий доступ до фондів - це потенційно хороша ідея. Вона може дати Україні можливість краще розуміти, як ЄС працює зсередини, швидше вчитися і готуватися до членства не лише на папері, але не підміняти собою сам вступ.

І останнє. Сама ця ініціатива - це вже початок реальної політичної дискусії про те, як саме Україна може рухатися до ЄС. Швидше за все, далі будуть реакції інших країн, свої пропозиції, свої застереження і свої червоні лінії. Тому для України зараз важливо не просто відкидати або приймати такі ідеї. Важливо впливати на рамку дискусії. Щоб будь-який “проміжний” формат працював не замість членства, а на членство.

#євроінтеграція

EU accession negotiations with Ukraine are hitting structural and political limits in times of war—both in Kyiv and in Brussels. Technocratic procedures and exclusively positive EU rhetoric undermine the necessary incentives for reform, analyzes Liubov Akulenko and proposes a Germany-led “coalit...

🇺🇦 🇪🇺 Мерц пропонує Україні «асоційоване членство» в ЄС. Це справді потрібно нам?Лист Фрідріха Мерца до очільників ЄС що...
22/05/2026

🇺🇦 🇪🇺 Мерц пропонує Україні «асоційоване членство» в ЄС. Це справді потрібно нам?

Лист Фрідріха Мерца до очільників ЄС щодо розширення ЄС і вступу України є знаковим і позитивним для нас. В ньому Канцлер Німеччини чітко окреслює основні проблеми політики розширення: процес вступу є дуже складним і довгим, він не відповідає тим викликам, що стоять перед Україною в умовах війни і потребує більш рішучих дій. Публічне визнання цієї проблеми – це вже дуже позитивний сигнал. Те, що не один рік обговорювалося в експертних колах тепер звучить від очільника однієї з найбільших країн-членів ЄС.

Інша позитивна новина – це чесне визнання того, що усі переговорні кластери для України мають бути відкриті негайно і без відстрочок. На фоні дискусій про строки відкриття кластерів, що доходять із Брюсселя, ця позиція звучить як дійсна підтримка.

Серед хороших ідей також залучення України до різних інституцій ЄС на рівні спостерігача. Це може бути хорошою тренувальною вправою для будь-якої країни-кандидата до повноправного членства і мало б бути запроваджено для всіх країн-кандидатів ще раніше (хоча наявність представників від України у ключових інституціях ЄС без права голосу не дасть змогу реально впливати на рішення Союзу по “українським” питанням). Більш прикладне значення малоб залучення українських спостерігачів до різних робочих груп та комітетів, де такі рішення народжуються і проходять процес обговорення.
Інші ідеї потребують подальшого припрацювання, про що згадується і в самому листі, а також підкреслюється, що вони можуть бути вирішені. А отже сам Фрідріх Мерц залишає простір для подальшого обговорення практичного наповнення ідеї асоційованого членства.

Зокрема, стаття 42.7 (про колективну оборону в рамках ЄС) вперше була застосована Францією у 2015 році і вона не передбачала прямої військової допомоги. Натомість вона включала підтримку французьких операцій за кордоном, заміщення французьких сил у певних місіях, розвідувальну, логістичну або військово-політичну підтримку. Насправді, багато з цього Україна вже отримує від своїх партнерів у ЄС і без формального застосування цієї статті, тому не зовсім очевидно чи щось реально для нас змінить, особливо що стосується надання прямої військової підтримки. Максимальне залучення України до Спільної зовнішньої та безпекової політики – це спільний інтерес як України та ЄС, тому скоріш за все рух за цим треком відбуватиметься незалежно від створення статусу асоційованого члена, який пропонує Німеччина.

Також потребує уточнення ідея поступового застосування acquis communautaire відповідно до прогресу України. Чи означає це якусь нову форму поетапної інтеграції до того ж спільного ринку чи мова йде про ті самі речі, які передбачала Угода про асоціацію? Інше питання яке залишається відкритим - як можна вберегтись Україні від торгівельних обмежень окремих країн-членів ЄС у випадку інтеграції до європейського внутрішнього ринку, при цьому не будучи членом ЄС і не маючи важелів впливу? Як це питання вирішити?
В будь-якому випадку, Україна має вітати продовження дискусії щодо можливості пришвидшення та полегшення переговорів про вступ, але вони не повинні замінити собою формалізований вступний процес. Перемовини між країнами-членами ЄС щодо нового статусу «асоційованого члена» і пошук консенсусу не повинні відволікати від , які вже де-факто тривають і потребують прориву у вигляді якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів.

🔸 Що насправді зараз потрібно Україні?

Це рішення, які безпосередньо спрощують і прискорюють переговорний процес: зменшення кількості політичних голосувань в переговорному процесі, ширше залучення країн-кандидатів до роботи інституцій ЄС, поглиблення поетапної інтеграції — зокрема через розширення торговельних преференцій — а також гнучкіше використання перехідних періодів у найбільш складних і дорогих реформах. Саме такі інструменти можуть перетворити дискусію про прискорення розширення на практичний механізм наближення України до повноправного членства в ЄС.

#євроінтеграція

✅ Увага, тендер!Друзі, колеги! У нас черговий тендер. Зголошуйтеся або надсилайте тим, кому це може бути цікаво.Усі дета...
18/05/2026

✅ Увага, тендер!

Друзі, колеги! У нас черговий тендер. Зголошуйтеся або надсилайте тим, кому це може бути цікаво.

Усі деталі за посиланням.

Наперед дякуємо за співпрацю!

#тендер

Створення подкастів (відео та аудіо) за участі експертів ГО «УЦЄП» та подальше їх розміщення на онлайн-ресурсах 18 Травня, 2026 | Новини Громадська організація «Україн...

🇺🇦 🇪🇺 Чи справді євростандарти становлять загрозу для українського агросектору?Це питання дедалі частіше звучить у публі...
13/05/2026

🇺🇦 🇪🇺 Чи справді євростандарти становлять загрозу для українського агросектору?

Це питання дедалі частіше звучить у публічних дискусіях — і нерідко зводиться до аргументу, що нові правила лише ускладнять життя виробникам, підвищать витрати та послаблять конкурентні позиції України.

Але, можливо, ми ставимо неправильне запитання.

Справжня стратегічна дилема полягає не в тому, скільки коштуватиме адаптація до стандартів ЄС. Питання в іншому: чи здатна Україна використати євроінтеграцію як інструмент для переходу від експорту переважно сировинної продукції до товарів із вищою доданою вартістю — так, як це вже давно роблять країни Європейського Союзу.

Сьогодні український агросектор залишається одним із головних джерел валютних надходжень. Водночас значна частина нашого експорту — це зернові та олійні культури, тобто продукція з відносно низькою доданою вартістю. Досвід Польщі та інших країн Центральної Європи показує: інтеграція до європейських правил може стати не обмеженням, а потужним поштовхом для модернізації, розвитку переробки та виходу на більш прибуткові ринки.

То чи є євростандарти загрозою для українського села — чи, навпаки, шансом докорінно змінити модель розвитку аграрної економіки?

Про це — у статті Дмитра Науменка на Європейська правда цю тему тут: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2026/05/12/7237337/

Читайте!

#євроінтеграція #агросектор

🇺🇦 🇪🇺 Чи справді євростандарти загрожують українському агросектору?Часто можна почути, що нові правила лише збільшать ви...
12/05/2026

🇺🇦 🇪🇺 Чи справді євростандарти загрожують українському агросектору?

Часто можна почути, що нові правила лише збільшать витрати та послаблять позиції виробників.

Але головне питання в іншому: чи зможе Україна використати євроінтеграцію для переходу від експорту сировини до продукції з вищою доданою вартістю — так, як це зробили країни ЄС? Досвід Польщі показує, що це цілком реально.

🔸 То євростандарти — це загроза чи шанс для модернізації українського агросектору?

Читайте статтю Дмитра Науменка на Європейська правда на цю тему. Це важливо!

#євроінтеграція

Українські агровиробники побоюються, що запровадження вимог ЄС призведе до витрат і ризику втратити традиційні ринки збуту. Водночас мало хто говорить про можлив....

Орбан пішов — і здається, що головна перепона для України в ЄС зникла. Але це лише частина історії...Насправді після уго...
08/05/2026

Орбан пішов — і здається, що головна перепона для України в ЄС зникла. Але це лише частина історії...

Насправді після угорських виборів правила гри змінилися значно глибше: тепер питання не в тому, хто нас блокує, а в тому, чи достатньо швидко ми самі рухаємось уперед?

Детально розбирає це питання Марія Голубицька, молодша аналітикиня УЦЄП у своїй колонці.

Читайте!

#євроінтеграція

Після поразки Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині політичний контекст для України в Європейському Союзі справді змінюється. Перемога Петера Мадя....

🇺🇦 🇪🇺  ХТО ВІДДАВАТИМЕ 90 МЛРД ЄВРО КРЕДИТУ ВІД ЄС?Детально пояснює це питання старший аналітик УЦЄП Дмитро Науменко в і...
07/05/2026

🇺🇦 🇪🇺 ХТО ВІДДАВАТИМЕ 90 МЛРД ЄВРО КРЕДИТУ ВІД ЄС?

Детально пояснює це питання старший аналітик УЦЄП Дмитро Науменко в інтерв'ю для LVIV.MEDIA.

🔹 Розбираємося в термінах: 90 мільярдів євро — це таки "кредит" або "фінансова допомога" Україні від Європейського Союзу?

🔹 Яке до цих грошей мають відношення заморожені російські активи?

Дивиться відео! Це важливо, адже в медіа дуже багато викривленної та неповної інформації про цю допомогу.

#євроінтеграція

Старший аналітик Українського центру європейської політики Дмитро Науменко детально розбирає новий пакет фінансової допомоги від Європейського Союзу обсягом ...

🇺🇦 🇪🇺  23 квітня ми представили наш проєкт проміжних індикаторів у реформуванні сфери правопорядку. Наш фокус — а що сам...
01/05/2026

🇺🇦 🇪🇺 23 квітня ми представили наш проєкт проміжних індикаторів у реформуванні сфери правопорядку. Наш фокус — а що саме ЄС вважає «достатнім прогресом» у досягненні показників?

🔸 Документ наразі залишається драфтом і відкритий до обговорення. І це, мабуть, найважливіше: ще є можливість зробити його не просто аналітичним продуктом, а реальним інструментом, який допоможе Україні рухатися вперед без зайвих затримок.

🔹 Ознайомитися із проектом проміжних цільових індикаторів у сфері органів правопорядку можна тут: https://docs.google.com/document/d/1yNie7c7h2zOO2Nkah7aDCxo8_qVYn5gt/edit

🔹 Запис обговорення тут: https://youtu.be/dzUL2635WXk?si=AkHE4FtgkFZvuGJJ

Дякуємо за підтримку Міжнародного фонду "Відродження" у проведенні цього заходу. Дякуємо Центр політико-правових реформ за надійне партнерство!

#євроінтеграція

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Український центр європейської політики posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Український центр європейської політики:

Share