13/10/2026
🇺🇦 🇪🇺 ЩО ПО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ В НІМЕЧЧИНІ? Ділимося нашими інсайдами після поїздки до Берліну.
Кожного року відомий аналітичний центр LibMode організовує дискусію присвячену розширенню ЄС. Цей рік не був винятком, чергова зустріч відбулася на минулому тижні в Берліні.
Єдина особливість – конференція та зустрічі проходили в момент політичної турбулентності в Німеччині, коли представника правопопулістської AfD Тобіаса Рауша обрали президентом земельного парламенту (ландтагу) Саксонії-Ангальт. За нього проголосували 48 із 82 депутатів, тоді як сама AfD мала 39 місць. Отже, частина голосів надійшла від інших політичних сил. Через таємне голосування неможливо достовірно визначити, хто саме підтримав кандидатуру. Ця подія спричинила дискусію щодо дотримання політичними партіями принципу невзаємодії з AfD.
Чому ми на це звертаємо увагу? Тому що майже на всіх зустрічах йшла мова про цю партію. Саме ці події швидше за все визначатимуть майбутні євроінтеграційні процеси в ЄС в наступні декілька років. Що ж ми почули в Німеччині?
Ймовірно канцлер Мерц - це наразі можливо останній проукраїнський німецький Канцлер, який активно підтримує Україну у військових питаннях та в питаннях вступу до ЄС. Його візит до України не був сприйнятий так позитивно в німецьких медіа як в українських. За найкращим сценарієм він ще буде канцлером 2 роки і це наш час і можливість для отримання ресурсів для боротьби з російською агресією. У випадку його дострокової відставки будь-який його наступник буде дуже обережний із активною проукраїнською риторикою.
Німецька мантра про “підхід на заслугах” постійно повторюється з акцентом на фундаментальний кластер. При цьому більш активно вникати в цей процес і додатково стимулювати Україну виконувати реформи в цьому кластері – Німеччина не проявляє інтересу, оскільки для цього є переговорний процес. В такій ситуації нам потрібно систематично демонструвати прогрес в цій сфері, бо наразі лише вона викликає сильний інтерес в них. Ця тема стала дуже чутливою в політичному та медійному просторі через зростання популярності правопопулістських партій які піднімають питання щодо корупції в Україні, відповідно нам важливо не давати їм додаткових аргументів щодо невиконання реформ в рамках фундаментального кластера.
Наразі в ЄС є політична воля на розширення, але наскільки довго вона збережеться після виборів у Франції у 2027 році та в Німеччині в 2029 році не відомо. Наразі європейці готові знайти юридичне рішення, яке б давало можливість обходити одностайність та розблокувати процес на цьому рівні. Якщо це рішення знайдеться – тоді у нас буде 2-річний горизонт, щоб по максимуму встигнути просунутись в рамках переговорного процесу, адже потім не відомо як загалом зміниться підхід до розширення.
Виглядає так, що Німеччина зараз буде більш зайнята своїми внутрішніми проблемами і не зможе проявляти активне лідерство для нашого вступу, або робитиме це більш обережно. Їхнє основне завдання наразі це знайти рішення з популярністю АФД та з економічними проблеми.
Як зазначив керівний партнер LibMode – якщо надалі ЄС не буде підтримувати політично вступ України – то Україні варто буде самостійно розвивати різні напрямки і шукати інвестиції. Під напрямками він має на увазі розвиток енергетичних та безпекових проектів, а також тих, які будуть важливі для нашого виживання. Питання лише в тому, що де ми знайдемо цих інвесторів, які зацікавляться нами? Це як сценарій Б, який нам можливо доведеться розробляти. Але інвестор іноземний ніколи не зайде в недореформовану країну, де його кошти і власність не будуть захищені в незалежних судах. Тому виконання реформ в рамках фундаментального кластеру це наш шлях для виживання за будь-якого сценарію.
Зараз Україна має унікальне політичне вікно можливостей для просування на євроінтеграційному шляху, яке потрібно максимально використати для прискорення реформ у фундаментальному кластері. За рік-два це вікно може закритися, і тоді навіть успішні реформи не гарантуватимуть політичної підтримки нашого вступу.
#євроінтеграція
