https://www.facebook.com/110302494089489/

ДУК ПС - Сумщина

Home
Ukraine
Sumy
ДУК ПС - Сумщина

Офіційна сторінка ДУК ПС - Сумщини створена для висвітлення актуальної інформації про діяльність та життя наших бійців як на війні, так і вдома на Сумщині.

ПРЕДСТАВНИЦТВО ДУК ПС у Сумській області
(20-та сотня ДУК ПС)

Офіційний представник ДУК ПС у Сумській області:
Павло БОБОШКО - друг «Борисович» (Наказ Командира Корпусу № 263/24 від 22.09.2024 р).

ЗАВДАННЯ МІСЦЕВОГО ПІДРОЗДІЛУ ДУК ПС:

організовувати рекрутинг в структури ДУК ПС, популяризуючи військову справу серед українців;

організовувати та проводити військову підготовку з цивільними людьм

и, особливо з молоддю, в умовах збройної агресії, використовуючи бойовий досвід бійців ДУК ПС;

організовувати та проводити громадські, пропагандивні, інформаційні, вишкільні, спортивні та інші заходи з метою мілітаризації українського суспільства;

розгортати Патронатну службу ДУК ПС для допомоги пораненим бійцям Корпусу;

надавати посильну допомогу родинам загиблих бійців ДУК ПС;

консолідувати навколо ДУК ПС та Ідеї українського націоналізму ветеранські, добровольчі та волонтерські спільноти;

організовувати всебічне забезпечення бійців ДУК ПС на фронті;

представляти інтереси ДУК ПС в державних і недержавних установах та організаціях області;

представляти ДУК ПС на різноманітних заходах в області;

в питаннях, що стосуються національної безпеки та війни з рф, взаємодіяти з державними силовими структурами.

МІСЦЕ ДИСЛОКАЦІЇ МІСЦЕВОГО ПІДРОЗДІЛУ ДУК ПС:
Сумська область

ДАТА СТВОРЕННЯ 20-ї СОТНІ ДУК ПС:
19.03.2016 року

25/05/2026

Правий сектор міста Суми провів військово-патріотичний вишкіл, присвячений роковинам загибелі друга Черепа — Володимира Скляра. Учасники заходу розпочали день зі спогадів про побратима, який з 2014 року боровся за Україну в лавах націоналістичного руху та Добровольчого Українського Корпусу, а з початком повномасштабної війни продовжив захищати державу зі зброєю в руках. У травні 2025 року друг Череп загинув у бою, залишившись прикладом відданості українській справі.

Після вшанування пам’яті героя учасники перейшли до практичної частини вишколу. Під керівництвом бойових інструкторів ДУК «Правий сектор» були відпрацьовані дії штурмової групи, пересування під час бою та зачистка окопів із використанням страйкбольної зброї. Особлива увага приділялася злагодженості, дисципліні та взаємодії між бійцями.

Такі заходи не лише дають корисні навички, а й нагадують про тих, хто віддав своє життя за волю України. Пам’ять про друга Черепа живе у справах його побратимів, а його приклад надихає нові покоління українських націоналістів продовжувати боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу

21/05/2026

21 травня 2026 року — перші роковини з дня загибелі нашого побратима, воїна, Захисника України — Скляра Володимира Миколайовича "Черепа".
Рік тому, виконуючи бойове завдання на Курському напрямку, Володимир віддав найцінніше — своє життя за Україну, за свободу, за майбутнє нашого народу.

Друг Череп був людиною честі та боротьби. Ще під час Революції Гідності він став до лав Правого Сектору, а коли ворог прийшов на нашу землю — без вагань взяв до рук зброю. Від оборони Києва до найгарячіших напрямків фронту — Ізюм, Бахмут, Соледар, Серебрянський ліс, Липці — він завжди був там, де найважче.

Він не шукав слави чи визнання. Він просто робив те, що вважав своїм обов'язком — захищав Україну та своїх людей.

Минув рік. Час іде, але не стирає пам'яті. Герої не зникають — вони живуть у наших серцях, у спогадах побратимів, у кожному клаптику вільної української землі, за яку вони боролися.

Пам'ятаємо. Шануємо. Не пробачимо.

Слава Герою! Вічна пам'ять Захиснику України!

11/05/2026

ЗБРОЙНИЙ ЗАХИСТ

Після розстрілу людей у столиці знову актуалізувалося питання ухвалення Закону про зброю. Ця проблема стоїть гостро ще з часів «Помаранчевої революції», коли корумпована влада була готова застосувати силу проти протестувальників і лише дивом не сталось кровопролиття. Згодом були «справа Лозінського», «справа харківського стрільця» та низка інших резонансних випадків. Кульмінацією стали масові розстріли учасників «Революції Гідності».

Неспроможність як попередньої, так і нинішньої влади гарантувати безпеку громадян і захист держави доводить: закон про зброю необхідний.

Попри численні «реформи» армії та правоохоронних органів, перші дні війни 2014 року і повномасштабного вторгнення 2022 року показали реальний стан речей. На півдні, сході та в Криму маса правоохоронців переходила на бік окупанта, військові чекали наказів, які часто не надходили, і лише озброєні громадяни чинили реальний спротив.

Саме тому ми вимагаємо на першому етапі ухвалення Закону про зброю, який закріпить право громадян на збройний захист, зокрема право на придбання, носіння та застосування стрілецької зброї, включно з короткоствольною нарізною зброєю.

Суспільству знову нав’язуватимуть страшилки про сплеск злочинності, анархію та хаос. Але досвід європейських країн, де цивільний обіг зброї давно легалізований, доводить протилежне. В Україні вже зараз на руках мільйони одиниць як легальної, так і нелегальної зброї, але це не спричинило колапсу правопорядку.

По суті, влада боїться втратити монополію на силу - той важіль контролю, який дозволяє тримати суспільство в залежності. При цьому для себе вона давно створила привілеї у вигляді нагородної зброї.

Що дає громадянам право на легальну зброю?

- можливість захищати себе, свої права, життя і майно;
- можливість захистити інших від злочинних посягань;
- реальне стримування злочинності, особливо рецидивної;
- здатність суспільства чинити опір гібридним загрозам та диверсійним діям агресора;
- розвиток ринку охоронних послуг і вітчизняного виробництва зброї та боєприпасів.

Очевидно, що право на зброю не означає вседозволеність. До власника вогнепальної зброї мають висуватися жорсткі вимоги: психіатричні перевірки, контроль щодо алкоголізму й наркозалежності, відсутність судимостей за насильницькі злочини, обов’язкове навчання, знання правових аспектів застосування зброї, чіткі правила носіння і зберігання, а також віковий ценз.

Другим етапом має стати конституційне закріплення права громадян на збройний захист як невід’ємного права людини.

Паралельно необхідно внести зміни до Кримінального кодексу України, чітко визначивши межі необхідної самооборони, захисту інших осіб і власності, а також правові механізми цивільного затримання злочинців до передачі правоохоронцям.

Право на зберігання, носіння та застосування зброї - це не загроза державі. Це крок до реальної демократизації. Бо право на зброю захищає всі інші права.

Прийняття такого закону сприятиме зниженню злочинності, унеможливить свавілля з боку окремих представників силових структур та дозволить оптимізувати кадровий ресурс правоохоронної системи, частково посиливши обороноздатність держави.

Прийняття Закону про зброю повинно навести лад і в дозвільній системі МВС - структурі, яку влада у всі часи старанно «не помічає».

Подальше ігнорування цього питання або ухвалення «кастрованого» закону, переповненого заборонами та обмеженнями, лише загострить проблему і створить передумови для ще більшої суспільної напруги.

Історія України вчить: усі загарбники, які приходили на нашу землю, насамперед намагалися позбавити українців права на збройний захист. І щоразу це закінчувалося для них поразкою.

Українці - козацька нація. А козак - це вільна й озброєна людина.

Провід НВР Правий сектор

02/05/2026

Нехай Росія горить, як будинок профспілок в Одесі!

2 травня 2014 року в Одесі стало переломним моментом у протистоянні за майбутнє півдня України під час так званої «русской весны».

У центрі подій опинилися вулиці міста та Будинок профспілок, де зіткнення між проукраїнськими активістами і проросійськими силами переросли у масштабне протистояння.
Серед тих, хто став на захист української Одеси, були місцеві патріоти, футбольні ультрас та націоналісти вони виступили проти спроб створити в місті сценарій, подібний до Донецька чи Луганська. Цей день був складним і суперечливим, але його результат очевидний: Одеса не стала ще одним осередком проросійського сепаратизму. Місто вистояло.

2 травня — це не про трагедію, а про момент, коли спроба розхитати Україну на півдні зазнала поразки!

30/04/2026

Сьогодні минають четверті роковини загибелі колишнього очільника Правої Молоді Сумщини та бійця ДУК «Правий Сектор» Максима Матузки, друга «Марса».

Максим народився 22 січня 2000 року в селі Нижня Сагарівка Сумської області. Після закінчення школи навчався у Сумському коледжі харчової промисловості.

У юному віці долучився до Національно-визвольного руху «Правий Сектор». Активно займався патріотичним вихованням молоді, відвідував вишколи для всебічного розвитку та протидіяв проросійським силам. Згодом очолив Сумську обласну організацію «Права Молодь». У 2021 році вступив до лав Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор», адже навіть у мирному житті жив війною та боротьбою за Україну.

Марс загинув 30 квітня 2022 року, боронячи Україну, внаслідок ворожого артобстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області.

Для нього боротьба була не просто обов’язком — це був його стиль життя. Життя, яке він без вагань віддав за Батьківщину.

Вічна пам’ять Герою!

29/04/2026

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ

Внаслідок війни, яку розв’язала Московія проти України, держава опинилася в глибокій демографічній кризі. Поряд із втратами на фронті, мільйони українців були змушені покинути країну. Це спричинило гострий дефіцит робочої сили.

Нинішня влада пропонує вирішити цю проблему шляхом завезення кількох мільйонів трудових мігрантів із третіх країн. У разі реалізації такої політики перед Україною може постати низка серйозних викликів, зокрема:

— зростання рівня злочинності та поява нових форм криміналу;
— виникнення міжетнічних та міжрелігійних конфліктів;
— демпінг на ринку праці, внаслідок чого українці можуть втрачати робочі місця;
— посилення соціальної напруги та конкуренції за обмежені ресурси;
— відтік капіталу через виведення частини зароблених коштів за кордон;
— несплата податків при одночасному навантаженні на соціальну інфраструктуру;
— гальмування інноваційного розвитку через використання дешевої низькокваліфікованої праці;
— формування паралельних закритих спільнот, що не інтегруються в українське суспільство;
— поступова зміна культурного коду нації;
— розмивання етнічної ідентичності української нації та поступове заміщення корінного населення етнічно чужим елементом.

Ця небезпека особливо загострюється тим фактом, що постколоніальний стан української нації та наслідки совєтського панування суттєво підірвали внутрішню відпорність суспільства. Якщо враховувати досвід країн Західної Європи, де значна частина мігрантських спільнот не інтегрувалася навіть у третьому поколінні, а також фактори вищої народжуваності в окремих середовищах, перед українцями постає реальна загроза втрати демографічної більшості у власній державі в перспективі найближчих 100–150 років.

Особливо небезпечною ця тенденція стає в умовах ідеологічного тиску глобалістичних і ліволіберальних концепцій, які через політичні та грантові структури нав’язують модель мультикультуралізму без урахування національних інтересів держави. На цьому тлі українська влада, перебуваючи під тиском великого бізнесу та олігархічних груп, замість системного й стратегічного розв’язання демографічної та кадрової кризи обирає найпростіший шлях — масове завезення мігрантів.

Завезення дешевої й некваліфікованої робочої сили може тимчасово закрити окремі економічні проблеми, спричинені війною, але в довгостроковій перспективі створює стратегічні ризики для збереження української нації, її ідентичності та соціальної стабільності. Не варто забувати і про ефект ланцюгової міграції: кожен трудовий мігрант із часом прагнутиме перевезти до України свою сім’ю, що кратно збільшуватиме масштаби цього процесу.

Як ми, націоналісти, бачимо вирішення проблеми дефіциту робочої сили під час і після війни:

— створення таких соціально-економічних умов, які стимулюватимуть повернення максимальної кількості українців з-за кордону;
— запровадження спрощених умов отримання громадянства для представників української діаспори;
— економічне стимулювання народжуваності;
— повернення престижу робітничим професіям та розвиток професійної освіти;
— створення умов для розвитку автоматизації, роботизації та інновацій в економіці;
— пріоритетне залучення іноземних фахівців, культурно та ментально близьких до українського суспільства.

Трудова міграція в Україну має бути мінімізованою та жорстко регламентованою. Робочі візи для іноземців повинні бути виключно тимчасовими, без автоматичного механізму набуття громадянства чи постійного проживання.

І найголовніше: пріоритетне право на роботу, соціальний захист і державну підтримку в Україні мають отримати ті, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає її суверенітет.

Для цього необхідно ухвалити закон, який дозволить іноземцям-добровольцям, що воюють за Україну, отримувати громадянство та повноцінний правовий захист. Адже в багатьох країнах такі добровольці можуть зазнавати переслідувань як найманці.

Створення належних правових та економічних умов для залучення іноземців саме до українського війська, а не до ринку праці, могло б частково вирішити й проблему мобілізаційного ресурсу.

Бо нинішня ситуація виглядає доволі парадоксально: українці мають конституційний обов’язок захищати державу ціною власного життя, тоді як іноземцям держава водночас відкриває право користуватися плодами цієї боротьби у вигляді доступу до ринку праці та економічних можливостей.

Провід НВР «Правий сектор»

25/04/2026

Скільки ще кротів у Сумській поліції?

Із 2019 року в Сумській області триває кримінальне провадження №12019200000000064, яке, на нашу думку, було відкрито як політично вмотивований інструмент дискредитації українських націоналістичних сил, зокрема «Правого Сектору», в інтересах проросійських сил, пов’язаних із народним депутатом Андрієм Деркачем.

За майже сім років слідство не надало жодного доказу протиправної діяльності представників «Правого Сектору»: нікому не вручено підозру, а ключових фігурантів і свідків досі не допитано.

Розслідування супроводжується системними порушеннями: формальним процесуальним керівництвом з боку прокуратури, постійною зміною слідчих, ігноруванням важливих обставин та відмовою перевіряти версію про службові зловживання і політичне переслідування українських організацій.

Попри численні звернення до поліції та прокуратури всіх рівнів, роками надходять лише формальні відписки. Провадження фактично використовується як інструмент тиску, що відкриває можливості для проведення слідчих і негласних дій. Періодично члени «Правого Сектору» виявляють GPS-трекери у власних автомобілях та пристрої для прослуховування у помешканнях.

Ми вимагаємо об’єктивного та неупередженого розслідування, ретельної перевірки дій правоохоронців і притягнення винних до відповідальності. Українська поліція має бути очищена від агентури та тих, хто працює проти державних інтересів.

17/04/2026

Сьогодні у Сумах відбулася подія, що має особливе значення. Звання «Почесний громадянин міста Суми» посмертно присвоєно Скляру Володимиру Миколайовичу, другу «Черепу», загиблому бійцю ДУК "Правий сектор".

Це звання — не просто відзнака, а знак глибокої поваги та вдячності за його мужність, принциповість і відданість Україні. У складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» він був одним із тих, хто першим став на захист держави у найважчі часи.
Пізніше він продовжив службу в лавах 6-го окремого полку Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, де і загинув, виконуючи бойове завдання.

Його шлях — це приклад справжнього воїна, який обрав боротьбу за свободу і гідність. Світла пам’ять, шана і вдячність.

Суми пам’ятають своїх Героїв!

06/04/2026

"Знаковий день в історії ДУК ПС".

5 квітня 2022 року — важлива дата в історії сучасного українського війська.
Саме цього дня, в місці дислокації Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», спільно з командуванням Збройних Сил України було створено 7-й Центр спеціальних дій ССО «ДУК» — підрозділ, сформований на базі ДУК ПС. До його складу увійшли чотири бойові батальйони «Правого сектора», якими командували відомі українські воїни: Дмитро Коцюбайло, Тарас Бобанич, друг Гонта та друг Кулібін.

Вже 16 квітня 2022 року командир ДУК ПС Андрій Стемпіцький офіційно повідомив про рішення сформувати окрему військову частину в складі Збройних Сил України. До підрозділу змогли долучитися як новобранці через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, так і досвідчені бійці, які раніше служили в інших підрозділах ЗСУ та добровольчих формуваннях.

Згодом, 25 листопада 2022 року на базі 7-го Центру спеціальних дій ССО «ДУК» було сформовано 67-му окрему механізовану бригаду ДУК — бойове з’єднання, яке стало продовженням традицій добровольчого руху в структурі регулярної армії.

Створення військової частини стало важливим кроком у поєднанні добровольчого руху з регулярним військом, зберігаючи бойовий досвід, мотивацію та дух добровольців. Це історія про силу єдності, відповідальність і боротьбу за незалежність України!
Своєю жертовністю й безоглядною боротьбою з окупантами в рядах ССО та Сухопутних військ добровольці ДУК ПС заслужили бойовий стяг військової частини та довічне місце в складі збройних сил України.
І військо, і добровольці взаємно збагатилися необхідним досвідом. Які рішення були правильними - розсудить майбутнє. Та беззаперечними залишаються істини: Доки народ і військо єдині - вони непереможні;
Збройні сили можна і потрібно реформувати;
Зовнішній і внутрішній ворог України мусить бути знищений;
Змінюються засоби й методи, а цілі залишаються.
Добровольці Правого Сектору продовжують боротьбу до повного визволення української землі!

27/03/2026

🇺🇦 ЗГАДАЙМО ГЕРОЯ

27 березня 2018 року на фронті загинув боєць тактичної групи «Сапсан» ДУК «Правий сектор» — Андрій Кривич, друг «Діллі».

Народився 24 січня 1999 року в Конотопі. Закінчив школу №9, навчався у Сумському педуніверситеті ім. Макаренка, мріяв стати військовим психологом.

Долучився до Правої Молоді, проходив вишколи. Наприкінці 2017-го став бійцем ДУК, а вже у січні 2018-го пішов на фронт.

Загинув від кулі снайпера на позиції в районі Зайцевого.

Посмертно відзначений «Бойовим Хрестом Корпусу».

Вічна пам’ять і слава Герою!

Address

Sumy

Telephone

+380682199189

Website

facebook.com

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when ДУК ПС - Сумщина posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to ДУК ПС - Сумщина:

Shortcuts

Want your organization to be the top-listed Non Profit Organization in Sumy?