Громадська організація «Сила ВзаємоДії»

21/09/2026

🤝🤝🤝

21/09/2026

«ІСТОРІЯ, ЩО ЖИВЕ ПОРУЧ»

А що, як стара річ, яка роками лежить у Вашій скрині чи на горищі, насправді є частинкою історії нашої громади?

Вишитий рушник, якого торкалися руки Вашої прабабусі. Пожовкла фотографія, на якій можна впізнати колишню вулицю, школу чи людей, яких уже немає поруч. Глиняний глечик, стара праска, лист, хустка або інша річ, якою колись користувалися у Вашій родині…

Для когось це просто старі речі.
Але разом вони можуть розповісти справжню історію наших сіл — не лише через дати й офіційні документи, а через життя людей.

Напередодні Дня села ГО «Сила Взаємодії» хоче започаткувати ініціативу «Історія, що живе поруч» та поступово створити при бібліотеках Олександрівської громади невеликі куточки місцевої історії.

Ми мріємо, щоб це були не просто виставки старих речей, а місця живої пам’яті, де кожен предмет матиме свою розповідь: кому він належав, з якого населеного пункту походить і яка родинна історія з ним пов’язана.

Що ми шукаємо?

Можливо, у Вашій родині збереглися:

🔸 вишиті рушники, сорочки, хустки або інші вироби ручної роботи;
🔸 глиняний посуд, старі праски, прядки, лампи та предмети домашнього вжитку;
🔸 давні знаряддя праці або речі, пов’язані з місцевими ремеслами;
🔸 старі листи, документи, газети, книги чи нагороди;
🔸 фотографії мешканців, родин, вулиць, шкіл, будівель, свят і колективів;
🔸 речі, пов’язані з важливими подіями або відомими людьми наших сіл;
🔸 інші предмети, які можуть розповісти про те, як раніше жили, працювали та святкували у нашій громаді.

Якщо Ви маєте таку річ і відчуваєте, що готові передати її для створення куточка історії, — ми будемо щиро вдячні.

Кожен предмет буде дбайливо збережений і належно представлений. Біля нього ми обов’язково зазначимо:

— що це за річ;
— кому вона належала;
— з якого населеного пункту походить;
— хто передав її для збереження.

Так разом із річчю залишиться й пам’ять про Вашу родину.

Якщо Ви не знаєте, чи має предмет історичну цінність, — не хвилюйтеся. Іноді звичайна для однієї сім’ї річ може виявитися важливою для історії цілого села.

Що потрібно зробити?

1. Сфотографуйте річ або стару світлину.
2. Напишіть нам, що Ви про неї знаєте.
3. Зазначте, з якого Ви населеного пункту.
4. Ми зв’яжемося з Вами та разом домовимося про все інше.

Якщо Ви маєте особливо цінну родинну фотографію чи документ, з якими не готові розлучитися, але хочете поділитися їхньою історією, — також напишіть нам. Спробуємо знайти інший спосіб зберегти цю пам’ять.

Кожному, хто долучиться до створення куточків історії, ми вручимо невеликий символічний подарунок і подяку «за особистий внесок у збереження історії Олександрівської громади».

Це не плата за річ, адже родинні спогади не мають ціни. Це наш маленький знак вдячності за Вашу довіру та бажання залишити важливу частинку минулого наступним поколінням.

📩 Напишіть у приватні повідомлення на сторінку ГО «Сила Взаємодії».

📞 Або зателефонуйте: 067 649 11 02.

І, будь ласка, розкажіть про цю ініціативу своїм батькам, бабусям і дідусям, рідним та сусідам. Можливо, саме поруч із Вами живе людина, яка пам’ятає історію, про яку більше не знає ніхто.

Можливо, завдяки Вам старий рушник, фотографія чи предмет, який багато років лежав у скрині, отримає нове життя. Його побачать діти, онуки, сусіди та гості громади. А разом із ним житиме й історія Вашої родини.

«Збережімо разом те, що неможливо відновити, коли воно зникає.»

Бо історія Олександрівської громади — це історія кожного з нас. ♥️

20/09/2026

💼 Бізнес говорить про розвиток громади: що потрібно, аби можливості з’являлися саме тут? 🌱

Продовжуємо серію фокус-групових досліджень у межах роботи над «ЖИВОЮ Стратегією розвитку Олександрівської селищної територіальної громади 2027–2037».
Друга зустріч об’єднала представників місцевого бізнесу, підприємців, самозайнятих та мешканців, чия професійна діяльність безпосередньо пов’язана з економічним життям громади 👩‍🌾👨‍💼🏪🚜
Цього разу говорили про те, на чому реально може триматися економіка Олександрівської громади найближчі десять років.

💼 Що сьогодні допомагає місцевому бізнесу працювати, а що його стримує?
🚧 Які бар’єри найбільше заважають підприємцям розвиватися?
👩‍🔧 Яких працівників і професій уже сьогодні бракує громаді?
🤝 Якої взаємодії бізнес очікує від місцевої влади?
🌾 Які місцеві ресурси та можливості ми поки недооцінюємо?
💡 Які види діяльності можуть стати перспективними для громади через 5–10 років?
📍 І що потрібно зробити, щоб люди не лише шукали роботу за межами громади, а створювали робочі місця саме тут?

Одне з ключових запитань звучало просто:

✨ Якби громада могла зробити лише одну річ для розвитку місцевої економіки — що дало б найбільший результат?

Для Стратегії важливо бачити економіку не лише через цифри та статистику 📊. За кожним підприємством, господарством чи маленькою справою стоять люди, робочі місця, доходи родин і рішення — залишатися, розвиватися та вкладати сили у свою громаду чи шукати можливості в іншому місці.

💚 Дякуємо всім учасникам та учасницям за відвертість, конкретні приклади, ідеї та готовність говорити не лише про проблеми, а й про можливості Олександрівської громади.

🧩 Це вже друга з чотирьох фокус-груп. Крок за кроком збираємо різні голоси, щоб майбутня Стратегія була не переліком бажань, а документом, який спирається на реальні потреби, ресурси та потенціал громади.

🌱 «ЖИВА Стратегія» — коли майбутнє громади планують разом ті, хто в ній живе, працює і створює.

Проєкт «ЖИВА Стратегія розвитку Олександрівської селищної територіальної громади 2027–2037» реалізується в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що впроваджується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу.
#ПрямуємоРазом

19/09/2026

17/09/2026

🌿 А ХТО БЕРЕЖЕ ТИХ, ХТО ЩОДНЯ ДОПОМАГАЄ ІНШИМ?

Вони вислуховують. Шукають рішення. Пояснюють. Заспокоюють. Допомагають тоді, коли іншій людині важко.
І дуже часто наприкінці цього списку немає однієї людини — себе. 🤍
10 вересня у просторі, облаштованому в межах проєкту «HAVEN — тиха гавань безпеки та підтримки в громаді», психологиня проєкту провела для працівниць соціальної сфери Бузької громади інформаційно-розвантажувальну сесію:

✨ «Особисті кордони та турбота про себе. Ресурс для тих, хто допомагає».

Говорили не про те, як допомагати ще більше. Цього разу говорили про тих, хто допомагає: про право втомлюватися, особисті кордони без почуття провини, відновлення власного ресурсу та межу між співпереживанням і моментом, коли чужі історії починаєш нести із собою додому. 🫶

Саме цього дня до нас завітали представники CIVIC із моніторинговим візитом. І нам було важливо показати не лише обладнання чи облаштовану кімнату, а життя, яке з'явилося всередині цього простору. 🏡

Тут уже відбуваються індивідуальні консультації, теплі зустрічі та психологічні практики. Тут можна говорити, мовчати, випити чаю і просто трохи видихнути. ☕🤍

💛 Щиро дякуємо команді CIVIC за можливість перетворити нашу ідею на реальне місце для людей. І окремо — за увагу не лише до показників та звітів, а й до того, як проєкт живе, що змінює і чого нам ще бракує, щоб HAVEN ставав ще більш людяним і домашнім.

Бо ми продовжуємо мріяти. 🌱
Про простір, де жінка з дитиною почуватиметься не відвідувачкою установи, а бажаною гостею. Про комфорт у простих речах. Про місце, де можна отримати допомогу і не поспішати одразу повертатися у свої турботи.

І ще про одне.

Ми багато навчаємо тих, хто допомагає іншим, бути сильнішими та професійнішими.

А нам дуже хочеться одного дня створити для них не чергове навчання про те, як тримати інших, а можливість нарешті відновити себе. 🤍

Дякуємо нашим партнерам за те, що HAVEN уже є.
А ми продовжуємо думати про те, чим він ще може стати. 🌿✨

Публікація підготовлена у межах співпраці з Центром з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC) та в рамках проєкту, який реалізовується за фінансової підтримки Центру кризового реагування та підтримки (CDCS) Міністерства Європи та закордонних справ Франції. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Сила Взаємодії» і не обов’язково відображає позицію CDCS або Уряду Франції та CIVIC.
Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту CIVIC

16/09/2026

💬 Молодь говорить про громаду, в якій хочеться залишатися 💚

Розпочали серію фокус-групових досліджень у межах роботи над «ЖИВОЮ Стратегією розвитку Олександрівської селищної територіальної громади 2027–2037» 🌱

Першими до розмови запросили молодь Олександрівської громади 👩‍🎓🧑‍💻👨‍👩‍👧

Говорили не про те, якою громада має виглядати у документах, а про те, якою вона має бути для тих, хто обирає — залишатися тут, повертатися після навчання чи шукати своє майбутнє деінде 🏡

💬 Що молоді подобається у громаді, а що змушує замислюватися про переїзд?
💼 Чи є тут можливості для хорошої роботи або власної справи?
🎨⚽ Яких просторів, подій, навчання, спорту та дозвілля бракує?
🙋‍♀️ Чи відчуває молодь, що може впливати на рішення громади?
💡 І що потрібно змінити, щоб молоді люди хотіли повертатися сюди після навчання?

А ще поставили одне з найважливіших запитань:

✨ Що має змінитися до 2037 року, щоб Ви могли сказати: «Я хочу жити і будувати своє майбутнє саме тут»?

Саме такі відповіді для нас особливо цінні ❤️ Бо стратегія на десять років не може створюватися лише за столом у кабінеті. Вона має враховувати реальний досвід, потреби, ідеї та очікування людей, які тут живуть.

Це була лише перша з чотирьох фокус-груп 🧩 Попереду — розмови з іншими групами мешканців. Усі отримані думки, проблеми, пропозиції та бачення будуть систематизовані й використані під час подальшої роботи над Стратегією 📑🌿

💚 Дякуємо молоді, яка говорила відверто, пропонувала і не боялася мріяти про Олександрівську громаду 2037.

Бо «ЖИВА Стратегія» починається не з документа.
🗣️ Вона починається з голосів людей.

Проєкт «ЖИВА Стратегія розвитку Олександрівської селищної територіальної громади 2027–2037» реалізується в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що впроваджується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу.
#ПрямуємоРазом
Олександрівська громада

11/09/2026

🌿 «ТА Я НОРМАЛЬНО. ПРОСТО ВТОМИЛАСЯ…»

Дуже звичайна фраза. 🤍
Настільки звичайна, що за останні роки ми навчилися вимовляти її майже автоматично.

Не сплю — просто втомилася.
Все дратує — перевтомилася.
Нічого не хочеться — треба відпочити.
Не можу зосередитися — багато роботи.
Хочеться від усіх сховатися — минеться…

А потім одного дня виявляється, що це «просто» триває вже дуже давно. 🍂

Саме тому робота психологині в межах проєкту «HAVEN — тиха гавань безпеки та підтримки в громаді» — не лише про моменти, коли вже зовсім важко.
Це також про можливість помітити себе трохи раніше. 🌿
Під час індивідуальних консультацій, психологічних практик та теплих групових зустрічей люди вчаться краще розуміти власний стан: де звичайна втома, а де виснаження; що забирає сили; що допомагає їх повертати; які сигнали тіла й емоцій ми так часто відкладаємо «на потім». 🫶

І тут немає універсального рецепта.

☕ Комусь важливо нарешті проговорити те, що місяцями залишалося всередині.
🌱 Комусь — дозволити собі не вирішувати все сьогодні.
💛 Комусь — згадати, що життя складається не тільки з обов'язків.
🕯️ А комусь — уперше без докорів сказати:

«Мені теж потрібен час на себе».

Мабуть, одна з найважливіших речей, яку ми поступово вчимося робити в HAVEN, — не чекати моменту, коли сил уже не залишиться.
Бо турбота про себе починається не тоді, коли ми остаточно виснажилися.

Іноді вона починається ввечері з чашки чаю. ☕
Іноді — з розмови. 🫂
Іноді — з тиші. 🌙
А іноді — з одного дуже простого запитання:

💭 «Як я насправді?»

І, можливо, сьогодні варто поставити його не комусь іншому.

А собі. 🤍

Публікація підготовлена у межах співпраці з Центром з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту (CIVIC) та в рамках проєкту, який реалізовується за фінансової підтримки Центру кризового реагування та підтримки (CDCS) Міністерства Європи та закордонних справ Франції. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Сила Взаємодії» і не обов’язково відображає позицію CDCS або Уряду Франції та CIVIC.
Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту CIVIC

08/09/2026

Чому одні люди говорять прямо, інші уникають суперечок, хтось легко запалює всіх ідеями, а комусь потрібно спочатку все добре обдумати?

Завтра у просторі «ЯЄ» буде можливість краще зрозуміти не лише інших, а й себе.

🕑 О 14:00 — «Якого ти кольору?»

За допомогою моделі DISC Ви визначите свій тип поведінки — червоний, жовтий, зелений чи синій — і дізнаєтеся:

🔸 у чому саме Ваша сила;
🔸 чому деякі люди Вас дратують або не розуміють;
🔸 як легше домовлятися з близькими, колегами й дітьми;
🔸 що допомагає саме Вам діяти, спілкуватися та не виснажуватися.

Це не нудний психологічний тест і не лекція. Будемо впізнавати себе у звичайних життєвих ситуаціях — і, можливо, нарешті зрозуміємо, чому ми такі різні.

А далі — розмовно-інтеграційний клуб «РІКА» від ГО «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ».

Спочатку зіграємо у «Бункер»: кожен отримає таємну роль і має переконати інших, що саме він заслуговує на місце у сховищі. Тут знадобляться логіка, фантазія, уміння домовлятися і почуття гумору.

Після гри — інтерактивна українська. Без парт, диктантів та оцінок: говоритимемо, гратимемо й відкриватимемо українську мову такою, якою нею хочеться користуватися щодня.

📍 Простір «ЯЄ» на базі селищної бібліотеки

Приходьте, якщо хочеться провести час не «для галочки», а справді цікаво: краще зрозуміти себе, поспілкуватися і перевірити, чи зможете саме Ви переконати всіх у «Бункері» 😉

27/08/2026

🌱 ЖИВА Стратегія: документ чи реальний план змін?

Слово «стратегія» звучить складно. Великий документ, таблиці, цифри, офіційні формулювання… Його затвердять — і що далі? 🤷‍♀️

Спробуємо пояснити просто.

🏡 Стратегія розвитку — це відповідь громади на питання: якими ми хочемо бути через 10 років і що для цього маємо почати робити вже сьогодні?

💼 Чи будуть у громаді робочі місця?
👩‍🎓 Що допоможе молоді залишатися?
🤝 Як підтримати місцевий бізнес?
🌾 Як розвиватимуться наші села?
🫶 Що потрібно ветеранам, ВПО, людям старшого віку та родинам із дітьми?
🏫 Що маємо змінити в освіті, безпеці, послугах та інфраструктурі?
І найскладніше — що з усього цього має стати пріоритетом?

🎯 Бо Стратегія — це не список усіх наших бажань. Це спроба домовитися, куди рухається громада і що для нас справді найважливіше.

Саме тому наша Стратегія — ЖИВА. 🌱

📝 Ми опитуємо мешканців і бізнес.
🗣 Проводимо стратегічні сесії та фокус-групи.
🤝 Збираємо людей із різним досвідом і різними поглядами.

І Ви також можете долучитися до створення Стратегії просто зараз 👇

🏡 Якщо Ви мешканець/мешканка Олександрівської громади — пройдіть анкету для мешканців:
🔗 https://forms.gle/kTL1VX2eLWKdz8JT6

💼 Якщо Ви підприємець/підприємиця або представляєте місцевий бізнес — заповніть анкету для бізнесу:
🔗 https://forms.gle/VHNsqQR1P6ZkMF9m7

Кожна відповідь допомагає зрозуміти, що насправді важливо для людей і бізнесу нашої громади.

Навіщо ми все це робимо?

Щоб, коли з’явиться можливість залучити фінансування чи підготувати новий проєкт, громада не починала з питання «А що б нам придумати?», а вже мала:

📍 проблему → 🎯 пріоритет → 💡 рішення → 📊 очікуваний результат.

І ще одна важлива річ.

Стратегія дозволяє через рік, три чи п’ять запитати:

Що ми планували? Що зробили? Що не зробили? І чому?

❗ Тому думка мешканців важлива саме зараз.

Бо після того, як документ буде написаний, запитувати «А чому там немає того, що важливо для нашого села, наших дітей, молоді, підприємців чи ветеранів?» буде вже запізно.

Ми не обіцяємо, що один документ змінить громаду.

Але хочемо створити реальний маршрут 🧭: де ми зараз, куди хочемо прийти до 2037 року і що для цього потрібно зробити.

🌱 Не Стратегія заради документа.
Стратегія заради змін, які можна побачити й виміряти.

Проєкт «ЖИВА Стратегія розвитку Олександрівської селищної територіальної громади 2027–2037» реалізується в межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що впроваджується Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу.
#ПрямуємоРазом
Олександрівська громада

25/08/2026

🌿 А ЩО ВИ ПАМ'ЯТАЄТЕ ЗІ СВОГО ЩАСЛИВОГО ДНЯ?

Не дату. Не рік. Не подію.

Можливо, запах пиріжків у бабусиній хаті.
Пісню, яка грала на старенькому радіо.
Літній вечір біля воріт.
Сукню, яку дуже любили.
Чиюсь фразу, від якої й сьогодні стає тепло.
Або себе — ту, яка багато сміялася і ще не знала, скільки всього зможе витримати.

📸 Саме з таких маленьких деталей іноді починаються зустрічі спогадів, які проводить психологиня в межах проєкту «HAVEN — тиха гавань безпеки та підтримки в громаді».

Це не просто «поговорити про минуле». Спогади можуть нагадати людині про її власну історію, людей, які були поруч, пережиті труднощі, маленькі перемоги й ті частинки життя, у яких досі захована опора.

Поруч із такими теплими зустрічами триває й індивідуальна робота психологині. Тут уже немає спільного сценарію, бо кожна людина приходить зі своїм: хтось — із тривогою, хтось — із втомою, хтось — із рішенням, яке страшно прийняти, а комусь просто дуже потрібно, щоб його нарешті вислухали.

І, мабуть, у цьому найбільша особливість цієї роботи:

психологиня не приносить людині готову відповідь у кишені. Вона допомагає знайти те, на що можна спертися саме у власному житті. 🤍

Тому в HAVEN сьогодні поруч існують дуже різні речі: серйозні розмови й сміх, індивідуальні консультації й зустрічі за чаєм, сьогоднішні переживання й давні фотографії.

Бо іноді, щоб зробити крок уперед, варто несподівано запитати себе:

«А що колись робило мене щасливою?» 🌿

Можливо, відповідь на це запитання — вже маленький початок.

Публікація підготовлена у межах співпраці з CIVIC та в рамках проєкту, який реалізовується за фінансової підтримки Центру кризового реагування та підтримки (CDCS) Міністерства Європи та закордонних справ Франції. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Сила Взаємодії» і не обов’язково відображає позицію CDCS або Уряду Франції та CIVIC.

Центр з питань захисту цивільного населення в умовах конфлікту CIVIC