Lviv Centre for International Law and Human Rights

Lviv Centre for International Law and Human Rights Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Lviv Centre for International Law and Human Rights, Community Organization, Україна/Ukraine, а/с 3937/P. O. B. 3937, Lviv.

23/06/2026

Південно-Африканська Республіка не підтримуватиме міжнародні ініціативи щодо заморожування або конфіскації російських активів для фінансування відбудови України.

Що про відшкодування воєнних збитків Україні писали іноземні та українські ЗМІ минулого тижня, – у підбірці Sofia Kosarevych ⬇️

1️⃣ У Сенаті США представили законопроєкт, який дозволить Україні купувати зброю за рахунок російських активів, - United States Senate https://cutt.ly/7t4b7zkw

Минулого четверга, 18 червня, група американських сенаторів від Республіканської та Демократичної партій внесла на розгляд законопроєкт Seized Assets for Battlefield Equipment and Readiness (SABER) Act, який дозволить використовувати російські суверенні активи для закупівлі військового обладнання для України.

Ініціативу представили сенатори-демократи Тім Кейн, Кріс Кунс і Шелдон Вайтгаус, а також республіканці Джон Корнин, Роджер Вікер і Чак Грасслі.

Документ пропонує внести зміни до ухваленого у 2024 році закону REPO, щоб дозволити Україні використовувати суверенні активи Росії безпосередньо для купівлі військової техніки та озброєння.

У законопроекті мова йде саме про конфіскацію російських державних активів, які перебувають під обмежувальними заходами США через війну РФ проти України.

За словами сенатора Джона Корнина, ухвалений раніше закон REPO Act створив правову основу для конфіскації та перенаправлення заморожених російських активів на підтримку України після повномасштабного вторгнення РФ.

Наразі REPO Act дозволяє конфісковувати заморожені російські суверенні активи, що перебувають під юрисдикцією США, та передавати їх Україні для внесків до міжнародних механізмів компенсації збитків Україні, фінансування відбудови та відновлення та надання економічної й гуманітарної допомоги українському народу.

У разі ухвалення SABER Act до цього переліку буде додано можливість використання конфіскованих російських активів для закупівлі оборонної продукції та військового обладнання.

“Розширення дозволених напрямів використання цих коштів для поповнення українського арсеналу стане ще одним кроком у підтримці нашого союзника та змусить Путіна фактично оплачувати озброєння України”, - наголосив Корнин.

Сенатор Чак Грасслі наголосив, що підтримка України через цей механізм не потребуватиме додаткових витрат із боку американських платників податків.

Наразі важливо розуміти, що SABER Act є законопроєктом. Щоб він набув чинності, його мають проголосувати обидві палати Конгресу США - Сенат і Палата представників - та підписати Президент США.

Як на початку свого терміну Президент Трамп окреслив позицію Вашингтона стосовно заморожених російських активів та чому залишилася нереалізованою ініціатива стосовно їх конфіскації в рамках REPO Act - читайте в матеріалі директора Центру Дністрянського Івана Городиського за посиланням: https://cutt.ly/Ce8Wrkby

2️⃣ Британія спрямує доходи від заморожених російських активів на закупівлю 150 тисяч дронів для України, - Defence Matters.EU https://cutt.ly/zt4nfNeh

Велика Британія профінансує постачання Україні 150 тисяч безпілотників до кінця 2026 року за рахунок механізму, який використовує доходи від заморожених російських суверенних активів.

Міністр оборони Великої Британії Ден Джарвіс оголосив про цей пакет після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Брюсселі на полях зустрічі міністрів оборони НАТО та UDCG, яка об'єднує майже 50 країн, що координують військову підтримку України.

Як було зазначено, фінансування здійснюватиметься через механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) - кредитну програму, забезпечену надприбутками від знерухомлених російських державних активів.

Вартість пакету зазначили у розмірі $3 млрд. Відповідну інформацію про програму та плани щодо передачі безпілотників підтвердило Міністерство оборони Великої Британії.

На відміну від дискусій щодо повної конфіскації російських активів, механізм ERA дозволяє використовувати прибутки, які генерують заморожені кошти Росії, для підтримки України, - зазначили британські представники.

Таким чином, західні країни фактично спрямовують доходи від російських активів на фінансування українських оборонних потреб без остаточного рішення щодо вилучення основної суми активів.

Аналітики зазначають, що британська ініціатива демонструє поступове оновлення підходу союзників до підтримки Києва, коли російські кошти, заморожені внаслідок санкцій, починають працювати на зміцнення обороноздатності України.

Відтак фінансова політика щодо російських активів дедалі тісніше поєднується з оборонними програмами та військовими закупівлями.

Детальніше про британські урядові ініціативи стосовно заблокованих російських активів читайте в матеріалі для “Європейської правди”: https://bit.ly/3QPWY2m

3️⃣ Заморожені активи РФ працюватимуть на відбудову України: Канада оголосила пакет допомоги на $3 млрд, - Refdesk.Ca https://cutt.ly/pt4RClBa

Під час саміту G7, що відбувся 16 червня у французькому Евіані, Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про новий пакет підтримки України на суму $3 млрд.

Особливістю пакета стало використання доходів від заморожених російських суверенних активів для фінансування відновлення України.

Новий пакет передбачає $1,4 млрд військової допомоги, зокрема на закупівлю безпілотників, боєприпасів та бронетехніки, а також кредит на $1,7 млрд для відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

Особливістю оголошеного пакета стало те, що інфраструктурний кредит погашатиметься за рахунок відсоткових доходів від російських суверенних активів, заморожених у Європі.

Йдеться про механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), розроблений країнами G7 у 2024 році для використання прибутків від заблокованих активів Центрального банку РФ на підтримку України.

Таким чином, оголошений Канадою пакет став черговим прикладом реалізації принципу “Росія має заплатити за завдані збитки”, який країни G7 дедалі активніше впроваджують через механізми використання доходів від заморожених російських активів.

Про доленосне рішення “Великої сімки” щодо кредиту за рахунок використання російських активів читайте у матеріалі Івана Городиського та Сергія Верланова для Європейської правди: https://cutt.ly/3esOiGN7

4️⃣ “Ні” від ПАР - країна відмовилася сприяти використанню російських активів для відновлення України, - IOL https://cutt.ly/Ht4nLLtH

Південно-Африканська Республіка не підтримуватиме міжнародні ініціативи щодо заморожування або конфіскації російських активів для фінансування відбудови України.

Про це минулого тижня заявив міністр міжнародних відносин і співробітництва ПАР Рональд Ламола у відповіді на парламентський запит.

Запит щодо можливості приєднання країни до міжнародних зусиль із використання російських активів для виплати репарацій Україні подав депутат опозиційної партії “Демократичне об’єднання” Раян Сміт.

У відповіді Ламола наголосив, що уряд ПАР не підтримує односторонні санкції, які не схвалені Радою Безпеки ООН.

“Південна Африка не підтримує запровадження односторонніх санкцій поза рамками Ради Безпеки ООН, оскільки такі заходи можуть мати непередбачувані економічні та гуманітарні наслідки та ускладнювати досягнення переговорного врегулювання”, - заявив міністр.

За його словами, зовнішня політика ПАР базується на принципах міжнародного права, дипломатії та мирного врегулювання конфліктів.

Позиція Преторії фактично гарантує недоторканність російських активів на території країни. Оскільки Росія є постійним членом Ради Безпеки ООН і має право вето, ухвалення санкцій ООН проти Москви залишається малоймовірним.

“ПАР і надалі взаємодіятиме з усіма сторонами через Організацію Об’єднаних Націй та інші міжнародні форуми для сприяння мирному і сталому врегулюванню конфлікту, а не через застосування економічних покарань”, - підкреслив Ламола.

У матеріалі за посиланням директор Центру Дністрянського Іван Городиський виклав власні роздуми щодо актуальної проблематики внутрішньої політики ПАР та точок дотику з Україною: https://cutt.ly/stFhcWUC

5️⃣ Маркіян Ключковський: До Реєстру збитків для України подали вже понад 160 тисяч заяв, - Район.Закордон https://cutt.ly/8t4n3NKv

Кількість заяв до міжнародного Реєстру збитків для України перевищила 160 тисяч, а щодня надходить ще від 300 до 500 нових звернень. Про це в інтерв’ю журналістці Район.Закордон повідомив виконавчий директор Реєстру збитків для України Маркіян Ключковський.

Він підкреслив, що найбільше заяв надходить із регіонів, які найбільше постраждали від війни, зокрема з Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Харківщини, Києва та Київської області.

“Мій особистий головний висновок: реєстр відображає реальну географію війни”, - наголосив Виконавчий директор Реєстру.

Водночас він визнав, що нинішні 160 тисяч заяв є лише невеликою частиною потенційного обсягу звернень. У майбутньому реєстр очікує отримати від 6 до 10 мільйонів заяв.

За словами Ключковського, останнім часом реєстр активно розширює перелік категорій для подання заяв. Зокрема, відкрито можливості для юридичних осіб, а найближчим часом планується запуск категорії щодо втрати оплачуваної роботи.

Ключковський також повідомив, що наразі жодна заява не отримала відмови у реєстрації. Якщо подані матеріали є неповними або потребують додаткових доказів, фахівці намагаються доповнити їх інформацією з інших джерел.

Окремо він прокоментував питання часових рамок роботи реєстру. Наразі до нього можна подавати заяви лише щодо збитків, завданих після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Водночас можливість розширення мандату на події, що відбулися після початку російської агресії у 2014 році, залишається відкритою.

За словами керівника реєстру, рішення щодо цього мають ухвалити держави-засновниці механізму.

Ключковський наголосив, що навіть попри відсутність сформованої компенсаційної комісії та невизначеність щодо термінів виплат, українцям важливо подавати заяви вже зараз.

“З кожної заяви складається справжня картинка того, якими є наслідки війни для України та українців. Це і питання фіксації для історії того, що сталося, і питання визнання кожної індивідуальної втрати й біди”, - зазначив він.

Більше про процедурні документи Реєстру збитків читайте в матеріалі Маркіяна Бема для Центру Дністрянського: https://cutt.ly/3w3hDSNg

6️⃣ Постраждалі від сексуального насильства під час війни зможуть отримати відшкодування від Уряду, - Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності https://cutt.ly/pt4mwZ9m

Кабінет Міністрів України затвердив механізм надання невідкладних проміжних репарацій особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідне рішення ухвалено на виконання профільного закону щодо правового і соціального захисту постраждалих.

Механізм, розроблений Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, передбачає офіційне визнання постраждалих та надання їм одноразової грошової виплати у розмірі 3 000 євро.

Для реалізації механізму при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України буде створено спеціальну Комісію, яка розглядатиме звернення громадян і ухвалюватиме рішення щодо призначення виплат.

Допомога також поширюватиметься на дітей, народжених унаслідок сексуального насильства, пов’язаного з війною.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін наголосив, що метою ініціативи є відновлення порушених прав постраждалих та забезпечення комплексної підтримки.

За його словами, механізм базується на принципах конфіденційності, поваги до гідності та недопущення повторної травматизації.

“Це не лише фінансова допомога, а важливий крок до справедливості. До роботи з постраждалими залучатимуться лише кваліфіковані фахівці, які працюють із травмою та забезпечують супровід”, - зазначив він.

Уряд підкреслює, що виплати не потребуватимуть додаткових видатків із державного бюджету. Фінансування здійснюватиметься за рахунок добровільних внесків міжнародних і національних партнерів, організацій та донорів на спеціальний рахунок Міністерства соціальної політики в Національному банку України.

За даними, озвученими Прем’єр-міністеркою України Юлія Свириденко, від початку повномасштабного вторгнення Офіс генерального прокурора зафіксував 398 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною. З них 248 випадків стосуються жінок і 150 - чоловіків.

Водночас Свириденко зазначила, що реальна кількість таких злочинів може бути значно більшою через недовіру до системи та страх постраждалих повідомляти про пережите.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який визначає статус осіб, що постраждали від сексуального насильства внаслідок збройної агресії РФ проти України, та передбачає для них термінові проміжні репарації. Закон набув чинності 18 червня 2025 року.

У рамках дискусії “Проміжні репарації постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного з російською агресією: виклики створення механізму” Центр Дністрянського разом Global Survivors Fund, українськими й іноземними експертами провів обговорення перспектив розвитку механізму в українських реаліях. Запис дискусії за посиланням: https://cutt.ly/8rLenDp6

19/06/2026

Компенсація для України: підсумки четвертого року роботи зі створення механізмів відшкодування https://cutt.ly/st8DNH1q ⬇️

Попередній рік (травень 2025 – травень 2026 року), хоч і не приніс очікуваних проривів, зокрема в частині конфіскації заморожених резервів Центробанку Росії, однак засвідчив незворотність позиції України щодо забезпечення відшкодування збитків, завданих російською агресією.

Серед ключових досягнень на цьому шляху можна відзначити:

▪️По перше, збереження російських активів заблокованими у юрисдикціях держав-союзників Україні одночасно із продовженням консенсусу щодо збереження їх в цьому статусі до моменту отримання Україною репарацій. Хоча ця позиція і залишає відкритим питання їх конфіскації поза процесом врегулювання російської агресії, проте на цьому етапі її збереження грає на користь довгостроковим українським інтересам.

▪️По друге, Україні в умовах тиску в рамках переговорного процесу вдалося не допустити блокування питання реперації і конфіскації активів, та дипломатично протидіяти компромісним варіантам їх використання з боку США та Росії.

▪️І по третє, активно продовжується створення міжнародного компенсаційного механізму. Реєстр збитків продовжує роботу із прийому та розгляду заяв про відшкодування, а підписання договору про створення Міжнародної компенсаційної комісії свідчить про продовження курсу на створення повноцінного міжнародного репараційного інструменту.

➡️ Про ключові пріоритети і завдання на наступний рік розповідаємо за посиланням: https://cutt.ly/st8DNH1q

21/04/2026

Лідер угорської партії “Тиса” Петер Мадяр заявив, що нова влада Угорщини не перешкоджатиме наданню Україні кредиту Європейського Союзу обсягом €90 млрд, який раніше блокував чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан.

Що про відшкодування воєнних збитків Україні писали іноземні та українські ЗМІ минулого тижня, – у підбірці Sofia Kosarevych ⬇️

1️⃣ ЄС наполягає на швидких виплатах траншів у рамках ініціативи “Великої сімки” Extraordinary Revenue Acceleration loans for Ukraine, - Euractiv https://cutt.ly/ntG74Oq0

Минулого тижня Європейський Союз закликав країн-членів G7 прискорити виплати в межах кредитної програми на €45 млрд для України, щоб пом’якшити фінансовий тиск на країну до надходження більш масштабного фінансування від ЄС.

У рамках візиту до Вашингтона єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс має намір переконати міністрів Японії, Великої Британії та США прискорити виділення коштів за програмою ERA.

Європейський Союз уже повністю перерахував свою частку кредиту - €18,1 млрд. Низка країн ще в процесі виконання зобов’язань. Близько €7 млрд досі не виплачено: Японія, Велика Британія та США ще не перерахували свої частки.

Очікується, що Домбровскіс проведе низку зустрічей у межах Весняних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Зокрема, заплановані переговори з міністрами фінансів G7, а також двосторонні зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом та міністром фінансів України Сергієм Марченком.

Новий заклик Брюсселя пролунав після кількох місяців спроб прискорити реалізацію кредитної програми з боку західних партнерів.

За оцінками Єврокомісії, загальні потреби України у фінансуванні бюджету та оборони на 2026-2027 роки становлять близько €135 млрд. Брюссель також працює з міжнародними партнерами, зокрема G7, щоб покрити €45 млрд цього дефіциту, з яких наразі забезпечено лише близько €15 млрд.

Нагадаємо, у червні 2024 року “Велика сімка” погодила кредит Україні в $50 млрд за рахунок російських заморожених активів. Детальніше про доленосне рішення G7, яке підтримує українську економіку й у 2026 - у матеріалі Івана Городиського та Сергія Верланова для “Європейської правди”: https://cutt.ly/3esOiGN7

2️⃣ Лондон відгукнувся: Україна отримала фінальний транш від Великої Британії в рамках механізму ERA, - Міністерство фінансів України https://cutt.ly/utG748PR

15 квітня Мінфін повідомив, що Україна отримала останній транш фінансової допомоги від Великої Британії обсягом £752 млн (близько $1 млрд) у межах ініціативи країн “Групи семи” Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

Кошти забезпечені за рахунок прибутків від знерухомлених російських суверенних активів.

Отримане фінансування буде спрямовано на зміцнення обороноздатності України та покриття пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони.

Міністр фінансів України Сергій Марченко подякував уряду Великої Британії за послідовну підтримку, підкресливши важливість наданих коштів в умовах тривалої повномасштабної війни з Росією.

Перші два транші загальним обсягом £1,5 млрд Україна отримала у березні та квітні 2025 року. Поточний платіж став завершальним у межах цієї домовленості.

“Надане фінансування має цільове призначення та буде спрямовано на забезпечення пріоритетних потреб сектору безпеки й оборони”, - зазначив Міністр.

Створення механізму використання російських активів для допомоги Україні розпочалося з Рішення Ради Європейського Союзу №2024/577 від 12 лютого 2024 року. У ньому надано роз'яснення щодо заборони будь-яких операцій, пов'язаних із управлінням резервами та активами ЦБ РФ, а також запровадження подальших заходів.

Експерти Центру Дністрянського Іван Городиський та Софія Косаревич проаналізували рішення Ради та оцінили подальші перспективи процедури: https://cutt.ly/meywvUlO

3️⃣ Як не втратити “вікно можливостей” для конфіскації російських активів, - Еспресо https://cutt.ly/MtG77wLX

Україна може отримати новий шанс для просування питання конфіскації заморожених російських активів на тлі змін у політичній ситуації в Європі та США.

Таку думку висловив інвестиційний банкір, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами в одній із найбільших інвестиційних компаній України Dragon Capital - Сергій Фурса.

За його словами, раніше рішення про конфіскацію активів Росії на користь України було заблоковане через політичний тиск з боку президента США Дональда Трампа та президента РФ.

Водночас нині, на думку експерта, ситуація змінюється. Зокрема, поразка політичних союзників Кремля в Європі, включно з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, знижує рівень підтримки проросійських позицій у ЄС.

Фурса також звернув увагу на зміну політичних настроїв у Європі, де, за його оцінкою, стає менш популярним курс, спрямований проти Брюсселя. Водночас у європейських інституціях формується політична воля до більш рішучих дій щодо російських активів.

Додатковим фактором експерт називає охолодження відносин між Дональдом Трампом та прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні, яка раніше представляла в ЄС групу політиків, що виступали проти конфіскації активів, вважаючи це питання “не на часі”.

На цьому тлі, за оцінкою Фурси, відкривається можливість повернутися до активного розгляду питання конфіскації російських коштів, тим більше, що економічна ситуація в Європі ускладнюється через зростання цін на енергоносії та інфляційний тиск.

Експерт наголошує, що використання російських активів могло б стати ефективним інструментом посилення тиску на Кремль.

Йдеться передусім про фінансування оборонних потреб України, зокрема забезпечення Збройних сил, закупівлю озброєння та розвиток військових технологій.

На його думку, підвищення економічної ціни війни для Росії є ключовим фактором для стимулювання реальних переговорів, тоді як без такого тиску Москва не матиме мотивації змінювати свою позицію.

Окрім економічного ефекту, конфіскація активів, за його словами, може завдати серйозного репутаційного удару Росії та вплинути на ставлення до неї з боку потенційних партнерів у Європі.

Про те, що допоможе Україні добитися передачі російських активів, читайте в матеріалі директора Центру Дністрянського Івана Городиського для "Європейської правди": https://bit.ly/4dYtM1K

4️⃣ Петер Мадяр заявив, що Угорщина не блокуватиме кредит ЄС на €90 млрд для України, - Bloomberg https://cutt.ly/0tG77isN

Лідер угорської партії “Тиса” Петер Мадяр заявив, що нова влада Угорщини не перешкоджатиме наданню Україні кредиту Європейського Союзу обсягом €90 млрд, який раніше блокував чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан.

Про це Мадяр повідомив під час пресконференції в Будапешті в понеділок, 13 квітня.

За його словами, Угорщина збереже право не брати фінансової участі у програмі, однак не накладатиме вето на її ухвалення. Такий підхід дозволить ЄС схвалити кредит без участі Будапешта у фінансуванні.

У Брюсселі розраховують швидко просунути рішення щодо виділення коштів після переконливої поразки Орбана на парламентських виборах, що завершили його 16-річне перебування при владі.

Хоча у грудні тодішній очільник уряду підтримав надання кредиту разом з іншими лідерами ЄС, згодом змінив позицію, пославшись на проблеми з нафтопроводом “Дружба”, який проходить через Україну та був пошкоджений внаслідок російського удару.

Для затвердження фінансування необхідна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів Європейського Союзу.

За часів прем’єрства Орбана Будапешт почав блокувати допомогу Україні через позов до Суду ЄС проти Європейського фонду миру та Ради ЄС стосовно рішення не допустити Угорщину до голосування за розподіл доходів, отриманих від управління замороженими активами РФ - про це детальніше у статті для “Європейської правди” за посиланням: https://cutt.ly/8rZQsF4D

5️⃣ Після поразки Орбана на виборах Рада ЄС обіцяє активізувати зусилля з надання Україні обіцяного кредиту на €90 млрд, - Interfax-Ukraine https://cutt.ly/PtG77dif

Кіпр, який нині головує в Раді Європейського Союзу, має намір найближчим часом просунути рішення про виділення Україні кредиту обсягом €90 млрд, а також запровадження 20-го пакета санкцій проти Росії.

Про це повідомив представник Кіпру в Раді Європейського Союзу у Брюсселі.

“Метою нашого головування є якнайшвидше завершення роботи як над кредитним пакетом для України на €90 млрд, так і над 20-м пакетом санкцій. Ми плануємо винести це питання на розгляд Комітету постійних представників щойно дозволять умови”, - зазначив він.

Активізація спричинена результатами парламентських виборів в Угорщині, де опозиційний до ідеї кредиту Віктор Орбан поступився місцем більш поміркованому Петеру Мадяру.

У Брюсселі висловлюють обережний оптимізм щодо подальшої співпраці з Будапештом, очікуючи, що нова політична конфігурація дозволить розблокувати фінансову допомогу Україні та посилити санкційний тиск на Росію у зв’язку з триваючою війною.

“Не репараційний і не кредит” - про фінансовий, політичний та стратегічний виміри рішення ЄС на €90 млрд читайте в матеріалі Сергія Верланова та Івана Городиського для “Європейської правди”: https://cutt.ly/ntdjD7qp

6️⃣ У Братиславі пообіцяли не блокувати кредит від ЄС для України, але допускають вето на санкції проти РФ, - Рубрика https://cutt.ly/7tG77lEa

Словаччина не виступатиме проти надання Україні кредиту Європейського Союзу на €90 млрд, однак може заблокувати новий пакет санкцій проти Росії.

Про це минулого тижня заявив міністр закордонних справ країни Юрай Бланар.

За його словами, Братислава готова скористатися правом вето щодо подальших антиросійських обмежень, якщо вони суперечитимуть національним інтересам країни.

Водночас, за словами Бланара, ця позиція не поширюється на фінансову допомогу Україні.

Заяву було озвучено під час виступу Бланара перед європейським комітетом парламенту Словаччини.

Міністр також наголосив, що Словаччина очікує чітких і підтверджених гарантій відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”, який є важливим для енергопостачання країни.

Водночас у Братиславі підтверджують, що не перешкоджатимуть рішенню ЄС щодо кредиту для України. За словами Бланара, аналогічні сигнали надходять і від майбутнього уряду Угорщини.

Президент України Володимир Зеленський, зі свого боку, зазначав, що роботу нафтопроводу може бути відновлено до кінця квітня поточного року.

Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо допускав можливість блокування кредиту для України у разі зміни політичної ситуації в Угорщині. Втім, за словами Бланара, ці заяви були неправильно інтерпретовані.

Про політичні передумови, за яких ЄС може піти на використання саме російських активів для допомоги Україні - читайте в матеріалі Сергія Верланова для “Європейської правди”: https://cutt.ly/dr7yDAsR

7️⃣ Канада дозволила спрямовувати прибутки від заморожених російських активів на користь України, - Kyiv Post https://cutt.ly/xtG77mo4

Канада внесла зміни до законодавства, які дозволяють вилучати прибутки від заморожених російських державних активів та передавати їх Україні. Про це повідомив радник Офісу президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Йдеться про створення правового механізму, який дає змогу Оттаві акумулювати доходи від знерухомлених російських коштів і спрямовувати їх на підтримку Києва.

Хоча обсяг таких активів у Канаді, за словами Власюка, є відносно невеликим, він назвав це рішення важливим прецедентом.

“Це значний і позитивний крок у напрямку фінансової відповідальності Росії”, - зазначив він.
Власюк також зазначив, що Україна загалом розглядає повну конфіскацію суверенних активів Російської Федерації як справедливу та вигідну для партнерів та міжнародної спільноти.

Наразі західні партнери використовують компромісну модель: активи залишаються заблокованими, а Україна отримує кредити, забезпечені майбутніми доходами від них.

Власюк додав, що Україна продовжує працювати з міжнародними партнерами, зокрема з Бельгією, для створення ширшого механізму повної конфіскації активів. Водночас він застеріг, що цей процес може тривати роками.

На тлі затяжної війни та значного тиску на економіку такі кошти стають дедалі важливішими для фінансової стабільності України, - підсумував радник Президента.

Як Канада першою із західних країн законодавчо прописала можливість використовувати на підтримку України конфісковані російські активи, що потрапили під санкції через війну - читайте в матеріалі для “Європейської правди”: https://cutt.ly/jwo2m4Bv

23/03/2026

Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який має врегулювати питання компенсацій за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Росії. Зокрема, Уряд підтримав пропозицію Міністерства розвитку громад та територій України змінити правила та дозволити приватизацію пошкодженого або знищеного житла через війну.

Що про відшкодування воєнних збитків Україні писали іноземні та українські ЗМІ минулого тижня, – у підбірці Sofia Kosarevych ⬇️

1️⃣ Євросоюзу не вдалося переконати Угорщину - наразі кредит для України залишається заблокованим, - The Guardian https://cutt.ly/dtOqXsRa

На саміті лідерів країн ЄС минулого тижня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився підтримати надання Україні кредиту ЄС у розмірі €90 млрд, чим викликав різку реакцію європейських лідерів, які звинуватили його у порушенні домовленостей і діях “не в дусі Євросоюзу”.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що рішення заблоковане через позицію одного лідера, але наголосила: ЄС “виконає його так чи інакше”.

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що поведінка Угорщини є неприйнятною, додавши про неприпустимість шантажу європейських інституцій.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав зміну позиції Будапешта “грубим актом нелояльності”, підкресливши, що це матиме довготривалі наслідки для довіри всередині Євросоюзу.

Прем’єр Фінляндії Петтері Орпо звинуватив Орбана у використанні України у внутрішній політиці, назвавши його дії зрадою. Прем’єр Бельгії Барт де Вевер також розкритикував зміну позиції, зазначивши, що неприпустимо відмовлятися від уже ухвалених рішень.

За словами чотирьох європейських дипломатів, 90-хвилинне обговорення кредиту в Європейській раді не дало чіткого шляху до можливих компромісів з Будапештом.

Головною причиною блокування залишається суперечка навколо нафтопроводу Дружба, який постачає російську нафту до Угорщини та Словаччини.

Відмова Орбана від компромісу відбувається напередодні парламентських виборів в Угорщині, де він стикається з серйозним протистоянням з опозицією.

Втім, в ЄС все ще сподіваються, що Орбана вдасться переконати дотримуватися угоди, яку він уклав на грудневому саміті, та зняти своє вето.

У Брюсселі вважають, що позиція угорського прем’єра може змінитися після виборів, однак наразі ЄС змушений шукати альтернативні шляхи підтримки України в умовах зростаючої напруги всередині блоку.

Наразі Будапешт також намагається блокувати допомогу Україні через позов до Суду ЄС проти Європейського фонду миру та Ради ЄС стосовно рішення не допустити Угорщину до голосування за розподіл доходів, отриманих від управління замороженими активами РФ - про це детальніше у статті для “Європейської правди” за посиланням: https://cutt.ly/8rZQsF4D

2️⃣ ЄС продовжить зусилля з надання Україні кредиту в €90 млрд, - European Council https://cutt.ly/ntOqXvmG

Відповідна заява була зроблена у четвер, 19 березня, у Брюсселі 25 лідерами Євросоюзу, за виключенням Угорщини та Словаччини, в рамках засідання Європейської ради.

Лідери Ради підтвердили намір надати Україні фінансову допомогу у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026-2027 роках та розраховують на початок перших виплат уже на початку квітня 2026 року.

У підсумкових висновках саміту зазначається, що Євросоюз уже схвалив цей кредит, а також очікує його швидкої реалізації. Йдеться про один із головних фінансових механізмів підтримки України в умовах триваючої війни.

Європейські лідери наголосили на необхідності забезпечити Києву достатні ресурси для фінансування бюджету, підтримки економіки та продовження оборони проти агресії РФ.

Водночас у ЄС закликали активізувати співпрацю з міжнародними партнерами, щоб покрити ще близько €30 млрд дефіциту фінансування України.

Текст висновків щодо України підтримали 25 із 27 держав-членів ЄС. Попри опозицію Угорщини та Словаччини, у Брюсселі підкреслили, що фінансова допомога Україні буде реалізована, а кредит у €90 млрд залишається центральним елементом цієї підтримки.

Окрім фінансової допомоги, ЄС планує працювати над створенням міжнародних механізмів компенсації збитків постраждалим.

Європейська Рада також заявила, що повернеться до питання підтримки України на наступному саміті.

Про що домовилися держави-члени 19 грудня 2025 року і чому це ані не репараційний, ані не кредит — про фінансовий, політичний та стратегічний виміри рішення ЄС на €90 млрд читайте в матеріалі Сергія Верланова та Івана Городиського для “Європейської правди”: https://cutt.ly/ntdjD7qp

3️⃣ Попри вето Орбана: Президент Зеленський після саміту ЄС запевнив, що Брюссель надасть Україні кошти, - Liga.Net https://cutt.ly/jtOqXI8f

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський Союз зможе знайти альтернативні механізми фінансування України, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати погоджений кредит на €90 млрд.

За словами Зеленського, питання розблокування фінансування він обговорював із керівництвом ЄС, зокрема з президентом Європейської ради Антоніу Кошта та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

“Вони знайдуть можливості частково профінансувати нас”, - зазначив президент.

Зеленський раніше попереджав, що без своєчасного фінансування Україна може бути змушена скоротити виробництво озброєння, зокрема далекобійних дронів. Це, своєю чергою, вплине на здатність завдавати ударів по військовій інфраструктурі РФ.

Президент зазначив, що у Брюсселі розглядають альтернативні варіанти фінансування, зокрема через двосторонні позики від окремих держав-членів.

Голова Національного банку України Андрій Пишний підтвердив, що Україна розраховує на надходження коштів найближчими тижнями, хоча і визнав, що повноцінної заміни такому масштабному фінансуванню наразі немає.

Чому питання російських активів, репараційного кредиту та військових потреб України взаємопов’язані - читайте в матеріалі Директора Центру Дністрянського Івана Городиського у колонці для Euromaidan Press: https://cutt.ly/mr7OLdme

4️⃣ Верховна Рада розгляне законопроєкт про особливості відшкодування за пошкоджене житло, - Економічна Правда https://cutt.ly/DtOqXKBS

Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який має врегулювати питання компенсацій за житло, пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії Росії.

Про це минулого тижня повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук.

Зокрема, Уряд підтримав пропозицію Міністерства розвитку громад та територій України змінити правила та дозволити приватизацію пошкодженого або знищеного житла через війну.

Основна мета ініціативи - забезпечити можливість отримання компенсації власникам нерухомості, права на яку не зареєстровані у відповідному державному реєстрі - ДРРП - та не можуть бути підтверджені відповідними даними.

Йдеться про зміни до закону “Про приватизацію державного житлового фонду”. Наразі закон не врегульовує питання приватизації квартир і будинків, що перебувають в аварійному стані через пошкодження або руйнування.

Відтак, пропонується удосконалити процес приватизації житла, щоб спростити процедуру набуття у власність пошкодженого або знищеного житла та чітко визначити порядок дій у випадках, коли житло стало аварійним внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією.

Заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська зазначила, що чинне законодавство не дає особам, які проживають у неприватизованому житлі, права вимагати захисту своїх майнових прав на такий об’єкт.

“Ми пропонуємо змінити цю ситуацію, щоб ті люди, які мають на це право, приватизували житло і отримати підтримку від держави,” - зазначила посадовиця.

Очікується, що зміни впорядкують питання приватизації та дозволять людям, які проживають у житлі державної та комунальної власності, швидше оформити право власності на пошкоджене або знищене житло і отримати компенсацію за його втрату або на відновлення.

Чому в Україні компенсація збитків реалізується на трьох рівнях і як наразі врегульоване питання відшкодування майнових збитків - читайте в аналітичній записці “Національні механізми відшкодування шкоди: досвід громад”: https://cutt.ly/XtTAoEYR

5️⃣ Міжнародне право - це про компроміси: у МЗС пояснили, як Україна просуває питання трибуналу та компенсації за збитки, завдані війною РФ, - Микола Юрлов для Dead Lawyers Society https://cutt.ly/CtOqCqLE

Міжнародне право на практиці є не лише системою норм, а передусім результатом переговорів і політичних компромісів.

Про це заявив юрист, радник Міністерства закордонних справ України та член переговорної команди щодо репарацій Микола Юрлов в інтерв’ю “Спілці мертвих юристів”, коментуючи підходи до створення міжнародних механізмів притягнення Росії до відповідальності.

За словами Юрлова, ключові ініціативи України - створення спецтрибуналу за злочин агресії, запуск міжнародного компенсаційного механізму та робота із замороженими російськими активами - стали результатом системної роботи українських юристів і дипломатів.

За словами Юрлова, саме системна робота дозволила досягти конкретних результатів - підписання міжнародних угод щодо компенсації, створення правової бази для використання заморожених російських активів, запуск механізмів фіксації збитків.

Окремим напрямом Юрлов визначив використання знерухомлених російських активів. Україна разом із партнерами вже реалізує механізм ERA (Extraordinary Revenue Acceleration), який передбачає фінансування за рахунок майбутніх доходів від цих активів.

Юрист підкреслив, що цей інструмент не має історичних аналогів і був створений країнами “Великої сімки” спеціально для підтримки України.

Попри складні переговори та ризик їх зриву, сторонам вдалося досягти компромісу. Водночас повноцінне спрямування самих активів РФ на компенсації залишається одним із ключових завдань.

Щодо питання компенсаційного механізму, Юрлов попередив, що головний ризик для реалізації цього інструменту- політичний. Під час можливих мирних переговорів може виникнути тиск із вимогою відмовитися від частини інструментів відповідальності Росії - вважає експерт.

Водночас, зазначив юрист, позиція України залишається незмінною: справедливість не може бути предметом компромісу, адже без неї неможливий сталий мир.

Паралельно Україна працює над створенням спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ. Він має доповнити існуючі механізми та забезпечити персональну відповідальність керівництва держави-агресора.

Юрлов зазначає, що навіть за відсутності обвинувачених трибунал матиме значення - зокрема через можливість заочних вироків та юридичне встановлення факту агресії.

Підсумовуючи, Юрлов зазначив, що право, в тому числі і міжнародне, є лише одним з інструментів досягнення справедливості та миру: “його абсолютизація недоцільна.”

Про один із викликів комплексного підходу до притягнення агресора до відповідальності та відшкодування збитків - у статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського для “Європейської правди”, де він проаналізував ключові питання функціонування Компенсаційної комісії для України: https://cutt.ly/OtaX52UM

6️⃣ 130 тис. заяв подано до Реєстру збитків - Україна обговорює перспективи створення національної бази постраждалих, - Судово-юридична газета https://cutt.ly/ctOqCdLE

В Україні триває дискусія щодо створення єдиного національного реєстру постраждалих від війни в контексті того, що до Міжнародного реєстру збитків для України вже подано понад 130 тисяч заяв.

Про це заявила народна депутатка Марія Мезенцева-Федоренко під час засідання парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

За її словами, відсутність централізованої системи обліку постраждалих в Україні ускладнює повноцінну фіксацію шкоди, завданої внаслідок російської агресії.

“На жаль, на сьогодні в Україні ще немає цієї централізованої системи”, - зазначила депутатка.

Мезенцева-Федоренко повідомила, що кількість поданих заяв до міжнародного реєстру вже перевищила 130 тисяч і продовжує зростати.

Вона закликала професійну спільноту активніше інформувати громадян про можливість подання заяв, а також наголосила на необхідності наповнення майбутнього компенсаційного механізму коштами.

Одним із ключових джерел фінансування вона назвала заморожені активи Російської Федерації.

За підсумками обговорення учасники засідання напрацювали низку рекомендацій. Зокрема, йдеться про створення єдиної автоматизованої системи обліку шкоди, посилення співпраці з міжнародними організаціями щодо компенсацій, розробку чітких механізмів збору та перевірки даних.

Окрему увагу приділили необхідності покращення доступу постраждалих до медичних і соціальних послуг, а також інформуванню громадян про їхні права.

Нагадаємо, Міжнародний реєстр збитків для України створили 17 травня 2023 року. До угоди приєдналися понад 40 держав-членів Ради Європи, а також Сполучені Штати Америки, Японія та Канада. Реєстр почав повноцінно працювати у квітні 2024 року.

У грудні 2024 року Реєстр оприлюднив форми та правила подання заяв у більшості категорій. Для фізичних осіб стало доступним подання заяв щодо вимушеного переміщення за межі України, катування та інших форм нелюдського поводження, примусової праці.

Окрім того, фізичні особи-заявники також вже можуть готуватися до подання заяв про отримання відшкодування за втрату майна, доходу або засобів до існування.

Більше про процедурні документи Реєстру збитків читайте в матеріалі Маркіяна Бема для Центру Дністрянського: https://cutt.ly/3w3hDSNg

***
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" у рамках проєкту « /Відшкодування воєнних збитків для України. Фаза V: проміжні репарації для постраждалих від російської агресії проти України – вивчення підходів, потреб та рішень».

Address

Україна/Ukraine, а/с 3937/P. O. B. 3937
Lviv
79000

Telephone

+38 093 993 93 51

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Lviv Centre for International Law and Human Rights posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Lviv Centre for International Law and Human Rights:

Shortcuts

Share

Category