24/11/2025
Вбиство диких тварин мисливцями не допоможе в обмеженні сказу. https://www.facebook.com/share/p/17hqRndorm/
Чому відстріл лисиць і вовків 🦊🐺 — не вирішення проблеми контролю сказу❓
На Львівщині місцева влада прийняла рішення про організований відстріл диких тварин, зокрема лисиць і вовків, а також інвазійних шакалів та єнотів уссурійських (єнотовидних собак). В ЛОДА пояснили, що такі заходи необхідні для запобігання спалахам сказу.
♦️ Чи дійсно це рішення є ефективним і науково обґрунтованим❓
Ми намагаємося проаналізувати європейський і світовий досвід, враховуючи наукові дослідження. Крім цього, відстріл у часи війни є морально суперечливим і часто веде до відстрілу “усього, що рухається”.
Без сумніву, лисиці, вовки, єноти уссурійські та шакали, як і домашні собаки та коти, переносять сказ. Також сказ можуть переносити білки, борсуки, кажани та інші теплокровні тварини 🐈⬛🐕🦇🦝🐁.
❌Відстріл, як метод боротьби зі сказом створює вільні території, які швидко заповнюються новими тваринами. Лисиці та вовки мають високий рівень репродуктивності (народжують до 15 дитинчат за рік). Навіть якщо значна частина популяції буде знищена, її чисельність швидко повернеться до рівня, що був до винищення, часто протягом одного року, якщо цьому сприятиме достатня кормова база. Це робить винищення тварин в дикій природі неефективним для довгострокового зменшення популяції та боротьби зі сказом. Скоріше відновлення полювання на ці види потрібне як прикриття для браконьєрства.
❌Відстріл для управління популяцією тварин не проводиться у межах населених пунктів і передмість, хоча саме тут більш ймовірний контакт із людьми та домашніми тваринами. Важко постійно підтримувати надзвичайно низьку щільність популяції, необхідну для переривання циклу інфікування, лише за допомогою полювання.
❌Безрозбірне вбивство тварин часто викликає негативну реакцію громадськості та може створювати конфлікти між громадами, природоохоронцями, зооактивістами та владою і мисливцями, що потенційно перешкоджає впровадженню більш ефективних програм спільного контролю.
✅ Що ж є альтернативою, якщо не відстріл тварин ❓
Найвагомішою є пероральна вакцинація проти сказу (ORV) - спосіб імунізації диких хижих тварин шляхом розкидання вакцинованих принад. Це передбачає розповсюдження приманок, що містять пероральну вакцину, у районах, де присутній сказ. Тварини споживають приманки та отримують імунітет проти вірусу, створюючи колективний імунітет у всій популяції.
Успішні програми боротьби поєднують ORV з іншими заходами, такими як
✅ обов'язкова вакцинація домашніх собак і котів, які є основними носіями сказу у населених пунктах,
✅пропаганда відповідального утримання домашніх тварин та управління безпритульними тваринами,
✅кампанії з інформування громадськості про необхідність повідомляти про підозрілу поведінку тварин.
Завдяки широким програмам ORV більшість країн ЄС успішно ліквідували сказ або знизили його до рівня переривання циклу інфікування, показуючи перевагу цього методу над традиційними методами винищення. У нас такі пілотні програми почалися в окремих територіальних громадах щодо вакцинації котів і собак, проте ще не знайшли широкого застосування на територіях, де практикується мисливство. Цілком очевидно, що при значному збільшенні кількості інвазійних шакалів і єнотів уссурійських (єнотовидних собак) можуть проводитися окремі разові заходи відстрілу. Проте це крайні заходи, оскільки вовки і лисиці — це санітари, які контролюють чисельність багатьох переносників сказу і виконують важливу екологічну та соціально-економічну функцію.
💡 Закликаємо владу переглянути підходи до “регулювання” хижаків. Сьогодні ми маємо ефективні, гуманні й екологічно обґрунтовані рішення — давайте їх застосовувати, а не повертатися до радянської антигуманної культури масових відстрілів.
Львівська обласна державна адміністрація
Ілюстрацію створено на основі зображення ШІ
