18/07/2026
У школах на уроках історії України ще юним українцям, коли у них виникає питання «Навіщо її вчити?», вчитель впевнено відповідає: «Щоб не допустити помилок минулого».
Але наразі складається враження, що це стосується всіх, крім вищого керівництва країни. По-іншому, складно пояснити останні кадрові рішення найвищих посадовців.
Справа не лише в міністрі оборони чи новопризначеному міністрі у справі ветеранів (який НЕ є ветераном), а й у відсутності адекватної комунікації з військовими та цивільним суспільством.
Вибори сучасного парламенту і чинного президента відбулись у часи майже замороженої війни з хибними надіями та вірою в обіцянки про її закінчення.
Але у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення. З того часу змінилася країна, змінилося суспільство і його настрої. Не змінилася тільки влада, але це нормально для воєнного часу.
Не нормально, що влада не чує народ. Не нормально, що ставлять зручних замість ефективних. Не нормально, що ці зміни не комунікуються з нами. Не нормально, що на десятки питань ніхто не може дати відповіді.
Ми не закликаємо до виборів чи революцій, але ми хочемо, щоб верхівка державного апарату тримала руку на пульсі і йшла на діалог з людьми, які її обирали, бо складається враження, що за товстими стінами Банкової вирує паралельна нашій реальність.
Липень 2026 року, Україна в переломній фазі війни. Ми або обʼєднаємось і переможемо, або розколимо країну зсередини і програємо.
Час змін точно настав. Але не тих, які пропонує нам керівництво.
