ГО "Крила Героїв"

05/10/2026

Три роки без Олексія…

4 жовтня 2026 року минуло три роки від дня загибелі Язинського Олексія Івановича на псевдо «Марлі».

Олексій загинув 4 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Вербове Пологівського району Запорізької області.

Йому було лише 27…

Олексій народився 5 квітня 1996 року в селі Супівка. Після закінчення 9 класів навчався у Барському автодорожньому технікумі, а згодом проходив строкову військову службу.

Він був із тих людей, на яких завжди можна було покластися. Добрий і дбайливий син, люблячий брат, щирий, працьовитий та небайдужий до інших. У громаді Олексія поважали за сумлінність і готовність допомогти людям.

З дитинства захоплювався спортом, особливо кікбоксингом. Любив працювати на землі, доглядати за малиною. Дуже любив своїх батьків і брата. А особливе місце у його серці займала Бела — собака, яка була для нього справжнім другом.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олексій не вагався. Уже 27 лютого 2022 року він добровільно став на захист України.

Старший механік-водій Національної гвардії України, розвідник особливого призначення, військовослужбовець 14-ї штурмової бригади «Червона Калина».

Побратими знали його як «Марлі»— відважного, спритного й кмітливого воїна, який умів знаходити вихід із найскладніших ситуацій. Його цінували за рішучість, сміливість і надійність.

А для мами й тата він назавжди залишиться їхнім Олексієм. Рідним сином, якого любили, чекали і яким безмежно пишалися…

Три роки минуло від того страшного дня. Та час не стирає голосів, усмішок і дорогих серцю спогадів. І не заповнює тієї порожнечі, яка назавжди залишається в серцях рідних після втрати найдорожчої людини.

У день третіх роковин загибелі Олексія члени ГО «Крила Героїв» разом із рідними прийшли до його могили у селі Супівка, щоб вшанувати Героя, покласти квіти та підтримати його батьків.

Для нас важливо бути поруч із родинами полеглих Захисників. Не лише у скорботні дати, а й тоді, коли особливо потрібні людське тепло, добре слово і відчуття, що вони не залишаються наодинці зі своїм болем.

У рідній Супівці Олексій знайшов свій останній спочинок. Тут його знали й любили. Тут бережуть спогади про хлопця, який у найважчий для країни час став на її захист і віддав за неї своє життя.

Війна — це не дати й не цифри.
Війна — це імена.

Одне з них — Олексій Язинський «Марлі».

Нехай світла згадка про Олексія живе у серцях рідних, побратимів, друзів, односельців і всіх, хто його знав.

Вічна шана Герою.
Щирі обійми та підтримка його родині.

05/10/2026

Наш земляк Козяр Микола 💔

🕯9:00 - Загальнонаціональна хвилина мовчання. Вшановуємо памʼять Героїв, наших земляків, які віддали життя за незалежність України

Вічна памʼять полеглим Захисникам:

◻️РУДИЙ Микола Миколайович
Солдат
12.03.1982 - 27.10.2024
Помер внаслідок поранень, отриманих під час виконання бойового завдання
Місце поховання: с. Бабчинці Бабчинецької ТГ Могилів-Подільського району

◻️КОЗЯР Микола Михайлович
Стрілець
15.11.1986 - 28.10.2024
Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Погребки Курської області
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня
Місце поховання: с. Антонівка Барської ТГ Жмеринського району

◻️БРИНДАК Іван Миколайович
Головний сержант
19.01.1995 - 28.10.2024
Загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Миколаєво-Дар'їно Курської області
Місце поховання: с. Сонячне Могилів-Подільської ТГ Могилів-Подільського району

◻️НАУМЕНКО Володимир Олександрович
Штаб-сержант
24.03.1985 - 28.10.2024
Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Миколаєво-Дар'їно Курської області
Місце поховання: с. Немія Могилів-Подільської ТГ Могилів-Подільського району

Герої не вмирають - вони назавжди в наших серцях!

🇺🇦Слава Україні! Героям слава!

04/10/2026

Учора родини загиблих Героїв Барської громади вкотре вирушили до особливого для нас місця — храму-пантеону в селі Лішня Кременецького району Тернопільської області.

Цього дня відбулося освячення чергової пам’ятної плити з іменами полеглих Захисників України.

Кожне викарбуване ім’я — це чиєсь життя. Чиясь дитина, чоловік, батько, брат… Це історія людини, яка мала мрії та плани, любила і була безмежно люблена. А тепер її ім’я назавжди вписане в історію боротьби України.

Разом із родинами Барської громади цього дня до Лішні приїхали родини загиблих Героїв із Вінниці та Калинівки. Нас об’єднали спільна пам’ять, спільний біль і спільна молитва за тих, кого вже немає поруч, але хто назавжди залишається частиною нашого життя.

Дякуємо родинам із Вінниці та Калинівки за цю зустріч, за підтримку одне одного, за щирість і спільну молитву. У такі моменти особливо відчуваєш, наскільки важливо нам бути разом.

Окрема і щира вдячність отцю Андрію за його титанічну працю з розбудови храму-пантеону — місця, де бережуть імена та пам’ять про полеглих Героїв України. Дякуємо за молитву, за проникливу проповідь і ті важливі слова, звернені до родин загиблих. За вміння знайти слова там, де їх часто так важко знайти…

Висловлюємо щиру вдячність Барській міській раді та міському голові Володимир Саволюк за сприяння в організації цієї важливої поїздки та наданий транспорт. Завдяки цій підтримці родини мали можливість приїхати до Лішні, бути присутніми на освяченні пам’ятної плити та разом вшанувати своїх найдорожчих.

І особлива подяка нашому водієві — пану Василю. Дякуємо за чуйність, уважність, терпіння і надзвичайно тактовне та толерантне ставлення до родин загиблих Героїв. У таких поїздках важлива кожна дрібниця, кожне добре слово і людське ставлення. Дякуємо Вам за це.

Такі поїздки — це більше, ніж дорога до певного місця. Це дорога до пам’яті. До наших рідних. До людей, яких об’єднав один біль і одна потреба — щоб про наших Героїв пам’ятали.

Їхні імена мають звучати.
Їхні історії мають жити.
Бо війна — це не цифри. Війна — це імена.

Світла і вічна пам’ять усім Захисникам і Захисницям, які віддали життя за Україну.

04/10/2026

1 жовтня мали нагоду завітати до КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» на святковий концерт, присвячений Дню захисників і захисниць України, Дню українського козацтва та Дню вчителя.

Це був щирий і зворушливий захід, сповнений українського духу, вдячності нашим Захисникам та поваги до тих, хто навчає й виховує молоде покоління.

Дякуємо колективу та студентам коледжу за запрошення, теплу зустріч і чудову атмосферу!
КЗВО "Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського"

01/10/2026

Сьогодні ГО «Крила Героїв» підписала договір про співпрацю з КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського».

Для нас це не просто підпис під документом. Це офіційне продовження партнерства, за яким стоять реальні справи, спільні ініціативи та важливі проєкти.

Ми прагнемо разом працювати над збереженням пам’яті про полеглих Захисників і Захисниць, патріотичним вихованням молоді, підтримкою родин Героїв та формуванням культури пам’яті й вдячності.

Для нас особливо важливо залучати до цієї роботи молодь. Щоб вона знала історії тих, хто жив поруч, навчався у наших школах і коледжах, будував плани та мріяв — а згодом став на захист України.

Щиро дякуємо колективу КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» за відкритість, підтримку та готовність бути поруч у важливих справах.

Віримо, що сьогоднішній підпис стане початком великої та плідної співпраці.

Попереду — багато спільних справ. Заради пам’яті. Заради наших Героїв. Заради майбутнього.
@КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж»

01/10/2026

Війна продовжує писати свій страшний список імен… Сьогодні в ньому — ще один наш земляк.

💔 Знову скорботна звістка прийшла у нашу громаду, принісши глибокий біль у село Іванівці. Під час проходження військової служби раптово зупинилося серце нашого земляка, старшого сержанта САВОЛЮКА Володимира Васильовича.
Володимир Васильович приєднався до лав Збройних Сил України, аби бути надійною опорою для своєї країни в час найважчих випробувань. Він сумлінно ніс службу на посаді такелажника такелажного відділення у складі військової частини А0981, залишаючись відданим військовій присязі та українському народу.
Проте війна забирає життя не лише під ворожими обстрілами на передовій. Величезне фізичне навантаження, виснаження та постійна тривога за долю рідної землі залишають свої глибокі рани. 30 вересня 2026 року на території військової частини серце Захисника не витримало напруги і зупинилося назавжди.
Барська громада висловлює найщиріші співчуття сину, усій родині, близьким, друзям та побратимам померлого Воїна. Розділяємо ваш пекучий жаль, низько схиляємо голови у скорботі та сумуємо разом із вами. Нехай добрий і світлий спомин про Володимира Васильовича завжди живе у серцях усіх, хто його знав.
Прощання із Захисником відбудеться завтра, 2 жовтня:
• Об 11:30 відбудеться зустріч траурного кортежу при в'їзді в село Іванівці зі сторони міста Бар.
• О 12:00 розпочнеться служба у місцевому храмі.
• Після відправи у храмі відбудеться прощальний мітинг на алеї, після чого Воїна проведуть до місця вічного спочинку на місцевому кладовищі.
Просимо мешканців громади гідно зустріти та провести Володимира в останню путь, утворивши живий коридор шани.
Світла пам'ять та вічна шана Захиснику! 🕯🇺🇦

01/10/2026

29/09/2026

Оскільки Facebook не дозволяє одночасно розміщувати в одному дописі фото та відеоматеріали, окремо ділимося світлинами Євгена Коваля з придбаним інверторним генератором.

Дякуємо кожному, хто долучився! 💙💛

29/09/2026

Кожен ярмарок, кожен донат, кожне придбання смаколика чи виробу — це не просто внесок. Це допомога, яка зрештою їде туди, де вона найбільше потрібна.

ГО «Крила Героїв» вкотре долучилася до підтримки наших Захисників.

29 серпня та 12 вересня, під час Турніру Героїв Барської громади, ми провели два благодійні ярмарки. І сьогодні можемо показати результат наших спільних зусиль.

За кошти, зібрані під час цих двох ярмарків, нам вдалося придбати інверторний генератор для військового 72 бригада Євгена Коваля (жителю Луки Барської) та його побратимів.

До придбання генератора також долучилася Кузьминецька школа-гімназія з дошкільним підрозділом, передавши 5 600 гривень. Щиро дякуємо педагогам, учням, батькам та всім, хто збирав ці кошти.

Цей генератор — результат допомоги багатьох людей. Тих, хто готував і приносив щось на ярмарок. Хто купував. Хто донатив. Хто допомагав організовувати. Хто просто сказав: «Я теж хочу долучитися».

І саме так маленькі внески перетворюються на велику справу.

Ми вже не вперше допомагаємо Євгену та його підрозділу і дуже хочемо, щоб наші Захисники відчували: за їхніми спинами є надійний тил. Є люди, які пам’ятають, підтримують і не втомлюються допомагати.

Дякуємо кожному, хто був із нами на цих ярмарках.
Дякуємо всім, хто продовжує підтримувати наші ініціативи.

Поки вони тримають фронт — ми тримаємо тил.

Працюємо далі. Допомагаємо далі.
Бо наша вдячність Захисникам має бути не лише у словах, а й у конкретних справах.

#допомога
Луко-Барська сільська рада
72 ОМБр ім. Чорних Запорожців