Громадська організація "Світ.UA"

25/02/2026

Чотири роки великої боротьби. Чотири роки великої єдності.

24 лютого - дата, яка назавжди змінила історію України та світу.
Чотири роки тому український народ зробив вибір, який визначив майбутнє не лише нашої держави, а й архітектуру глобальної безпеки: вибір свободи, гідності та відповідальності.
Сьогодні спільнота, об’єднана платформою Світ.UA, - це люди різних професій, поколінь і країн проживання, яких поєднує спільне: Україна як цінність і як місія.
Хтось із нашої спільноти сьогодні тримає оборону на передовій, захищаючи державу та цінності свободи, що визначають нашу майбутнє.
Хтось працює в Україні - у державному управлінні, бізнесі, аналітиці, науці, громадському секторі, формуючи стійкість країни зсередини.
Хтось перебуває за кордоном - представляє Україну, будує міжнародні партнерства, залучає ресурси, просуває український голос у світі.
Але всі ми виконуємо одну спільну місію.
Україна вистояла і вистоїть завдяки мужності захисників і захисниць та завдяки єдності українців, які зберегли віру й відповідальність за свою країну.
За ці роки українці довели світові:
Ми - не жертва історії, ми її творці.
Ми - не периферія цивілізації, ми її захисники.
Ми - не країна війни, ми країна майбутнього.
Сьогодні кожен українець, незалежно від місця перебування, є частиною великого національного руху відновлення та розвитку.
У кожного - своє призначення.
У кожного - своя відповідальність.
І разом це формує силу, яку неможливо зламати.
Світ.UA продовжує об’єднувати українців у глобальну мережу співпраці, експертизи та взаємної підтримки - задля перемоги, відбудови та посилення ролі України у світі.
Чотири роки боротьби стали чотирма роками народження нової України.
Сильної. Свідомої. Єдиної.
І цей шлях триває.
Разом - до перемоги.
Разом - до майбутнього.

18/11/2025

Шановний Юрію Григоровичу!

Від імені ГО «Світ.UA» щиро вітаємо Вас із Днем народження!

Прийміть наші найтепліші слова вдячності та поваги. Ваші лідерські якості — сила характеру, мудрість, відповідальність, надійність та здатність підтримати у найскладніші моменти — є фундаментом успіху та розвитку нашої організації. Ви залишаєтесь прикладом високого професіоналізму, людяності та благородства.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, внутрішньої гармонії, нових сил, невичерпного натхнення та впевнених перемог у всіх починаннях.
Дякуємо Вам за підтримку, уважність та відданість справі — за те, що Ви є тим керівником і Людиною, якого щиро цінує весь колектив.

З повагою
Колектив ГО «Світ.UA»

16/11/2025

🇺🇦🇷🇴СВІТ.UA на Міжнародній конференції в Румунії «RULE OF LAW AND GOOD GOVERNANCE IN THE CONTEXT OF EU INTEGRATION:
INSTITUTIONAL REFORMS AND
CIVIC ENGAGEMENT»

Команда СВІТ.UA взяла участь у Міжнародній конференції “Rule of Law and Good Governance in the Context of EU Integration: Institutional Reforms and Civic Engagement”, що проходила у Клуж-Напока, Румунія.
Ми представили Україну та наші підходи до розбудови демократичних інституцій, громадянського суспільства та сучасної моделі взаємодії між державою й людьми.

Кожен учасник конференції презентував власну платформу, і ми пишаємось тим, що можемо розповісти світовій спільноті про українську ініціативу СВІТ.UA — платформу, створену для об’єднання українців у всьому світі та посилення їхньої участі в реформах і відновленні країни.

🔹 Сьогодні українське суспільство поділене на три частини:
• українці, які продовжують жити в окупації,
• українці, що тимчасово перебувають за кордоном,
• українці, які живуть і працюють в Україні, щодня підтримуючи країну зсередини.

Понад 4,6 млн людей мають статус внутрішньо переміщених осіб. Ще приблизно 5,6 млн українців стали біженцями за межами держави.
У таких умовах питання самоідентифікації, єдності та усвідомлення спільної відповідальності за майбутнє України набуває особливого значення.

Місія СВІТ.UA — об’єднати всі три частини українців задля зміцнення потенціалу держави, відновлення довіри, формування нової гуманітарної політики та впровадження реформ, що наблизять Україну до європейської інтеграції.

Ми переконані:
Україна сьогодні потребує оновленої системи управління — відкритої, прозорої, побудованої на принципах демократії, верховенства права та ефективної взаємодії суспільства й держави.

СВІТ.UA й надалі працюватиме над тим, щоб голос України звучав на міжнародному рівні — гідно, впевнено та професійно.

19/10/2025

📉 Фіскальна політика-2026: що гальмує економічне відновлення України?

Автор: Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC Ukraine

https://zn.ua/ukr/macroeconomics/jak-fiskalna-politika-2026-halmuvatime-ekonomichne-vidnovlennja-ukrajini.html

Бюджет-2026 відображає глибокі суперечності української воєнної економіки. З одного боку, необхідність фінансувати оборону потребує максимальних ресурсів — на оборону та безпеку закладено рекордні 2,8 трлн грн (27,2% прогнозованого ВВП). З іншого — модель фіскальної та монетарної політики створює серйозні перешкоди для економічного зростання.

📊 Основні цифри:
• Доходи бюджету — 2,89 трлн грн, видатки — 4,75 трлн грн, дефіцит — 1,9 трлн грн (18,4% ВВП).
• Прогноз зростання економіки — лише 2,4%, найнижчий показник за три роки війни.
• Державний і гарантований борг очікується на рівні 107% ВВП.

💰 Як планують наповнювати бюджет?
• Податкові надходження зростуть на 18%, включно з ПДФО та військовим збором.
• Акцизи на паливо, тютюнові вироби та солодкі напої підвищуються — прямий вплив на ціни та собівартість товарів.
• Оподаткування цифрових платформ, «податок на Google», а також детінізація митниці — ще додатковий фіскальний тиск на економіку.

⚠️ Наслідки для економіки:
• Збільшене податкове навантаження може гальмувати відновлення бізнесу та зростання зарплат.
• Інфляційний тиск через підвищення акцизів на паливо та товари повсякденного споживання.

🔹 Висновок: бюджет-2026 забезпечує оборону країни, але при цьому створює системні обмеження для економічного відновлення. Фіскальна політика стає головним гальмом на шляху до стабільного росту.

Проєкт бюджету-2026 передбачає рекордні витрати, зростання акцизів і дефіцит 1,9 трлн грн. Основний пріоритет – фінансування оборони.

23/09/2025

🚀 Чи може ДПС стати справді сервісною організацією?

https://minfin.com.ua/ua/2025/09/22/159056982/

Державна податкова служба України презентувала Офіси податкових консультантів, які вже працюють у 20 регіонах та охоплюють всю підконтрольну уряду територію. Майже 1,5 тисячі працівників ДПС надають безкоштовні консультації, акцентуючи увагу на особистому спілкуванні з платниками податків, а не на формальних перевірках.

Що можна дізнатися в офісах:
• Податки для фізичних та юридичних осіб
• Електронні сервіси та звітність
• Податкові спори та аудит
• Перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО
• Контроль обігу підакцизних товарів
• Погашення податкового боргу та ЄСВ
• Кваліфіковані електронні довірчі послуги
• Трансфертне ціноутворення

Це дозволяє платникам отримати офіційні відповіді без сторонніх консультантів та мінімізувати помилки через неправильне тлумачення законів.

Чому це важливо

Раніше більшість бізнесу шукала податкову інформацію на форумі, в блогах або соцмережах, бо офіційна підтримка була обмеженою. Міжнародний досвід, наприклад Естонії, показує, що комбінація цифрових сервісів та людської підтримки робить податкові служби більш ефективними та клієнтоорієнтованими.

Погляд у майбутнє
• Автоматизовані відповіді на типові запити
• Онлайн-консультації та відео-семінари
• Використання AI для обробки мільйонів запитів
• Постійний зворотний зв’язок від платників податків
• Підвищення кваліфікації працівників та зміна мотивації на користь клієнтського сервісу

Створення офісів податкових консультантів — це тільки перший крок. Справжня трансформація потребує системних змін, цифровізації та підтримки на найвищому рівні.

Автор: Дмитро Олексієнко, віцепрезидент ICC Ukraine, експерт ГО «Світ.UA»

Державна податкова служба України (ДПС) презентувала нову ініціативу — Офіси податкових консультантів.

19/09/2025

Бізнес і харчова безпека: чому час захищати свої права настав уже сьогодні

Український бізнес у сфері харчових продуктів опинився між молотом і ковадлом. З одного боку — вимоги законодавства, з іншого — відсутність достатньої поінформованості підприємців. Результат? Штрафи, перевірки, а іноді й втрата репутації.

Закон єдиний для всіх

Закон України № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та наказ Мінагрополітики № 590 чітко визначають: кожен суб’єкт господарювання, де є обіг харчової продукції, повинен мати систему НАССР. Це міжнародно визнаний інструмент контролю за безпечністю продуктів, який давно став стандартом у ЄС.

«Сьогодні багато хто вважає, що якщо діє мораторій на перевірки, то можна розслабитись. Але достатньо однієї скарги — і контролюючі органи вже у вас».

Невидимі ризики

Найбільша загроза — це не штрафи. Найгірше для бізнесу — втрата довіри споживачів. У разі отруєння або резонансного випадку власник може втратити все: клієнтів, партнерів, репутацію. І жодні «знайомства» вже не допоможуть.

Чому потрібен НАССР

Система НАССР — це:
• захист від несправедливих звинувачень;
• правовий інструмент під час перевірок;
• доказ лояльності до споживача;
• спосіб уникнути штрафів і закриття закладу.

Без документально оформленої системи бізнес фактично беззахисний.

Як захистити свій бізнес
1. Ознайомитися з вимогами Закону № 771 та наказу № 590.
2. Розробити та впровадити систему НАССР.
3. Підготувати персонал: від кухаря до адміністратора.
4. Вести журнали моніторингу та простежуваності.
5. Постійно оновлювати документи відповідно до змін законодавства.

Порада наперед

«У бізнесу завжди є вибір: чекати проблеми чи діяти на випередження. НАССР — це не лише законодавча вимога, це ваша страховка від непередбачуваного майбутнього».

Висновок

Бізнес у сфері харчової продукції — зона підвищеної уваги, адже йдеться про здоров’я людей. І тільки той підприємець, який знає свої права, впровадив систему НАССР і дотримується гігієнічних норм, може почуватися захищеним.

Бережіть споживача — і він завжди обере саме ваш продукт.

Експерт ГО «Світ.UA» Марія Набока

17/09/2025

Україна володіє значними мінерально-сировинними ресурсами, однак ефективність їх використання залишається низькою. Замість того, щоб стати локомотивом економічного розвитку, галузь стикається з системними проблемами, які відлякують інвесторів. Однією з ключових помилок є підхід держави, яка розглядає надра як товар, а не як стратегічний ресурс.

У статті аналізуються наслідки нинішньої політики аукціонів і угод про розподіл продукції. Автор підкреслює, що замість продажу розвіданих запасів держава має зосередитися на створенні сприятливого інвестиційного клімату. Це дозволить залучити не лише великі міжнародні компанії, а й численні «джуніорські» компанії, які займаються геологорозвідкою, забезпечуючи приріст ресурсної бази.

Окрему увагу приділено негативним факторам чинної моделі: вимиванню інвестицій, бюрократичним бар’єрам, відсутності гарантій для інвесторів та мультиплікаційного ефекту. Автор наголошує, що прозорість аукціонів не компенсує відсутності довгострокової стратегії. Як альтернативу пропонується концесійна модель із чіткими інвестиційними зобов’язаннями та контролем через механізми EITI.

На основі міжнародного досвіду (Канада, Австралія, Норвегія, Саудівська Аравія) показано, що надрокористування може стати драйвером розвитку високотехнологічних і наукоємних галузей, освіти й охорони здоров’я. Водночас використання ресурсів має бути збалансованим, аби не гальмувати національну економіку, а забезпечувати мультиплікаційний ефект і інтеграцію у світову економіку.

👉 Повний текст доступний за посиланням: https://svitua.info/uk/надрокористування-в-україні-проблем

Автор: Вадим Мохов , «Світ.UA»

17/09/2025

Феномен «паперових фабрик» (paper mills) стає однією з найбільших загроз для глобальної системи наукових публікацій та довіри до науки. Попри відсутність законодавчого визначення, їхня діяльність належить до наукового шахрайства та академічної недоброчесності.

У статті здійснено комплексне дослідження правових, етичних та політичних аспектів цього явища з урахуванням українського контексту. Показано, що попит на «паперові фабрики» формується нормативним тиском, процедурними бар’єрами та співпрацею університетів із сумнівними посередниками. Доведено, що наслідки виходять за межі академічного середовища й мають репутаційні та політичні ефекти для України, особливо в умовах війни та інтеграції до Європейського дослідницького простору.

У статті обґрунтовується необхідність закріплення поняття «паперова фабрика» в законодавстві України як форми наукового шахрайства, впровадження адміністративних і кримінально-правових санкцій, а також зміна підходів до оцінювання наукової діяльності відповідно до стандартів CoARA.

👉 Повний текст доступний за посиланням: https://svitua.info/uk/наука-під-атакою-паперові-фабрики-вій/

Автор: Марина Дей, ГО «Світ.UA»

11/09/2025

📌 Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026–2027 роках?
👉 https://blog.liga.net/user/doleksiienko/article/57746

За оцінками НБУ, непокриті потреби у фінансуванні на 2026–2027 роки становлять близько 45 млрд дол. США. Це виклик, який Україна не зможе ігнорувати.

Ми вже бачимо, що нинішня модель — коли внутрішні доходи спрямовуються виключно на оборону, а соціальні видатки фінансуються міжнародними донорами — стає дедалі більш вразливою. Зовнішня підтримка не безкінечна, а залежність від неї лише зростає.

🔎 Потенційні варіанти:
1. Нові кредити — переносять проблему на майбутні покоління (борг вже сягає 100% ВВП).
2. ОВДП — створюють інфляційний тиск і ризик девальвації.
3. Конфіскація російських активів — найбільш справедливе рішення, але зустрічає спротив ЄС.
4. Пряме фінансування оборони партнерами — політично складне, але логічне.
5. Підтримка бізнесу і дерегуляція — дає ефект у середньостроковій перспективі.
6. Скорочення видатків і реформа держапарату — болісний, але реалістичний варіант.
7. Боротьба з корупцією і тінню — найбільш необхідний, але найважчий шлях.

💬 Очевидно одне: відкладати неможливо. Вікно можливостей швидко закривається. Якщо зміни будуть нав’язані кризою, вони стануть набагато болючішими і менш контрольованими.

👉 Вибір непростий. Але без рішучих кроків ми ризикуємо опинитися у фінансовому глухому куті вже за два роки.

✍️ Дмитро Олексієнко
Віцепрезидент ICC Ukraine,
Секретар Громадської ради при Міністерстві фінансів України

За оцінками НБУ непокриті потреби у фінансуванні на 2026-2027 роки становлять близько 45 млрд дол. США.

26/08/2025

21 серпня Верховна Рада ухвалила два законопроєкти, які запускають в Україні новий спеціальний правовий режим Defence City. Він передбачає значні податкові та митні пільги для підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державну підтримку релокації та захисту виробничих потужностей.

https://news.telegraf.com.ua/ukr/blogi-mnenija/2025-08-26/5919032-spetsrezhim-dlya-obranikh-yak-pratsyuvatime-defence-city

На перший погляд, ініціатива виглядає проривною. Вона може стати потужним стимулом для розвитку вітчизняного ОПК, залучення інвестицій та розширення виробництва. Проте, як зауважує експерт ГО “Світ.UA” Дмитро Олексієнко, детальний аналіз законодавчих новацій показує низку серйозних викликів:
• ефективність податкових пільг: чи дійсно вони сприятимуть модернізації, а не створять “оазу” вибіркових преференцій;
• ризики прозорості: тимчасове закриття даних про резидентів Defence City та звільнення від публікації фінансової звітності;
• баланс інтересів: як режим вплине на конкуренцію всередині країни та на державні фінанси.

📌 У новій статті Дмитро Олексієнко аналізує ключові положення Defence City, його можливості та ризики, а також відповідає на головне запитання: чи стане ця ініціатива реальним поштовхом для українського ОПК, чи перетвориться на черговий експеримент із непередбачуваними наслідками?

Віце-президент ICC Ukraine розповів, якою має бути ефективна підтримка ОПК

19/07/2025

📢 Дмитро Олексієнко: 10% експортне мито на сою та ріпак — удар по агросектору чи нова точка зростання?

https://news.telegraf.com.ua/ukr/blogi-mnenija/2025-07-18/5915250-yak-10-eksportne-mito-na-eksport-soi-ta-ripaka-vdarit-po-ukrainskomu-agrosektoru

🔍 16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила рішення, яке може докорінно змінити аграрний ринок України: запроваджено 10% мито на експорт соєвих бобів та насіння ріпаку. Формально — задля стимулювання внутрішньої переробки. Але що насправді стоїть за цією ініціативою?

🖊 У новій авторській статті Дмитра Олексієнка, віцепрезидента ICC Ukraine:

🔸 Детально розбираються економічні наслідки для фермерів, трейдерів, переробників та держави
🔸 Пояснюється, чому навіть “звільнення від мита” для малих виробників — лише міф, і як реально це вдарить по дрібному агробізнесу
🔸 Аналізується, як нове мито суперечить Угоді про асоціацію з ЄС
🔸 Наводяться історичні паралелі з провальними “соєвими правками” 2017 року, які призвели до скорочення посівів і втрат аграріїв
🔸 Оцінюються ризики для продовольчої безпеки, зростання цін на комбікорми, м’ясо та молочну продукцію
🔸 Подаються розрахунки можливих втрат і вигод, включно з впливом на експортну виручку та структуру посівних площ
🔸 Порушуються питання лобізму, порушень регламенту Верховної Ради та потенційних політичних наслідків

📊 У тексті — факти, цифри, юридичні посилання, економічна логіка та чіткий висновок:
🔴 штучне обмеження експорту знищує довіру інвесторів і вбиває ініціативу українського виробника.

Віцепрезидент ICC UKRAINE розповів про економічні наслідки ухваленого рішення