https://www.facebook.com/504506442738697/

Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії, Kyiv (2026)

29/10/2026

📚28 жовтня в Університеті Альберти в Едмонтоні розпочався міжнародний симпозіум Recentring the Humanities: Ukraine and the World, присвячений 50-річчю Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS).

Цей науковий захід відбувається з метою (пере)осмислення місця України, українців та українознавчих студій у світі, що стрімко змінюється. У фокусі – концептуальні та епістемічні зрушення в науковому дискурсі, з окремою увагою до кримських та кримськотатарських корінних студій.

На симпозіумі також представлено Національний університет "Києво-Могилянська академія". У заході беруть участь президент НаУКМА Serhiy Kvit, керівник Центру «Кримські студії» Martin-Oleksandr Kisly та студентка магістерської програми «Історія» Ліліана Мусаєва.

06/10/2026

Яким має бути вільний український Крим?🍀

Про те, як змінювалося українське сприйняття Криму після 2014 року та яким має бути відновлення справедливості після деокупації півострова розмірковує керівник центру «Кримські студії» НаУКМА Martin-Oleksandr Kisly у есеї для спецпроєкт Frontier Institute та Ukrainer «25 стратегічних питань для України».

Ось кілька цитат з цього есею:
🖋️«Ми почали втрачати півострів задовго до прямого військового вторгнення РФ, оскільки десятиліттями погоджувалися дивитися на нього крізь зручну колоніальну оптику курорту, відмовляючи Криму в його автентичній, складній суб’єктності».
🖋️«Знаючи та розуміючи півострів суто через оптику відпусток, українці й після 2022 року спиралися на цей усталений образі».
🖋️«Складається враження, що ми ніколи не знайдемо слушної миті для розмови про помилки 2014 року. Можливо, такої миті просто не існує? Можливо, її вже втрачено й «уроки історії» не будуть помічними в майбутньому (далекому чи близькому)»?

У контексті деокупації у автора залишається також важливим питання відновлення справедливості для людей, історію яких було викривлено, а пам’ять обмежено.
🖋️«Надія повернутися додому додає сенсу. Але ця надія – не пасивне очікування, а наше зобов’язання відродити спільний кримський чаїр, де справедливість, суб’єктність і пам’ять стануть ґрунтом для майбутнього».

Повний текст есею читайте за посиланням у коментарі.

01/10/2026

📚Результати конкурсу кваліфікаційних робіт від Центру «Кримські студії» та Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS)📚

Цього травня ми оголосили «Кримський фокус» – конкурс для студентів Могилянки, які пишуть про Крим через призму гуманітарних та соціальних наук у своїх бакалаврських і магістерських роботах.

Нашому незалежному журі, до складу якого долучилися Рорі Фіннін (University of Notre Dame), Masha Shynkarenko (Polish Academy of Sciences), Ельміра Муратова (European Centre for Minority Issues) та Natalia Khanenko-Friesen (CIUS), знадобився час, щоб оцінити усі конкурсні роботи, але нарешті ми готові оголосити результати!🌟

🥇1-ше місце і грошову премію у розмірі 10 000 грн отримує Ліліана Мусаєва з роботою «Орієнтальний образ кримських татар у європейській подорожній літературі кінця XVIII – початку XIX ст.» (кафедра історії, освітній рівень – бакалавр).
🥈2-ге місце і грошову премію у розмірі 7 000 грн отримує Анастасія Зубик з роботою «Висвітлення проблеми переслідувань кримських татар: порівняльний фрейм-аналіз українських та західних англомовних онлайн-видань» (школа журналістики, освітній рівень – магістр).
🥉3-тє місце і грошову премію у розмірі 5 000 грн отримує Артем Шестопал з роботою «Кримське питання в українському політичному дискурсі (1920-ті – 1930-ті роки)» (кафедра історії, освітній рівень – бакалавр).

☀️Гортайте карусель, щоб дізнатися більше про роботи та враження членів журі.

Вітаємо переможців, і звісно ж, наукових керівників! А також дякуємо усім, хто подав свої роботи на конкурс!
Ми щиро вдячні усім учасникам за докладені зусилля та інтерес до теми, а тому бажаємо вам наснаги у подальших дослідженнях. 🌟

Давайте разом досліджувати Крим та сприяти поширенню знань про півострів!🌿

І, звісно ж, дякуємо Канадському інституту українських студій (CIUS) за підтримку та сприяння.

25/09/2026

🌟У межах проєкту «Пам’ять Криму» у Варшаві 4-6 вересня відбувся воркшоп для кримськотатарських учасників, які долучаться до збору усних історій про депортацію 1944 року, життя в Криму до депортації та досвід родин у вигнанні.

Воркшоп проводила Катажина Краковська (Katarzyna Krakowska), докторантка Докторської школи суспільних наук Лодзького університету.

💡Важлива особливість проєкту: історії записуватимуть представники кримськотатарської спільноти. Це дає змогу краще розуміти контекст, у якому формувалися родинні спогади, адже учасники більше занурені в тему.
Учасники вчилися проводити напівструктуровані інтерв’ю згідно з гайдами, які підготувала для них Катажина спільно із експертами центру “Кримські студії”, а також працювати в умовах безпекових ризиків та викликів, повʼязаних із ретравматизацію.

У результаті на першому етапі проєкту планується зібрати 30 усних історій. Це будуть як спогади безпосередніх свідків депортації, так і розповіді другого покоління про те, що саме вони чули від своїх батьків та родичів, та в який спосіб ці історії поширювалися в родинах.

Для дослідників такі свідчення є надзвичайно цінними: вони допомагають вивчати історію депортації, колективну пам’ять, постпамʼять і травму кримськотатарського народу.
Записи зберігатимуться в партнерських інституціях, зокрема в архівах центру «Кримські студії» НаУКМА, в Канадському інституті українських студій (CIUS), у Варшавському університеті, і будуть доступні дослідникам за запитом. Відкритої публікації не планується – передусім для безпеки людей, чиї історії будуть записані в окупованому Криму.

Це лише початок. Попереду збір історій і розширення мережі людей, які зможуть професійно та етично працювати з усною історією кримських татар.

Проєкт «Пам’ять Криму» реалізує Фундація Krymski Dom у партнерстві з Центром «Кримські студії» Національного університету «Києво-Могилянська академія», у співпраці з Інститутом міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи та Ініціативою кримськотатарських студій за підтримки програми RITA.

23/07/2026

🌟Минулого тижня в Ужгороді відбулася масштабна подія – третя щорічна конференція The RUTA Association. Протягом кількох днів учасники з різних країн долучилися до 58 панельних дискусій, воркшопів, виставок і перформансів, присвячених деколоніальним методологіям, екологічній справедливості, динаміці вимушеної міграції, наслідкам колоніалізму та мистецтву як простору спротиву.

📝Цьогорічна тема конференції – Rooted Knowledges and Dialogues for Change – глибоко резонує з фокусом роботи нашого Центру. Саме тому ми ініціювали та провели ключову панельну дискусію: «Rooted Voices, Disruptive Knowledges: Reclaiming Crimean Tatar Subjectivity in Times of Occupation and War».

Спікерами панелі стали:
📌Еміне Зіятдін (Emine Ziyatdin) – кримськотатарська візуальна мисткиня, докторантка Кембридзького університету;
📌Анастасія Безверха – керівниця програми ідентичності у фундації Mnozhyna, дослідниця українського медіадискурсу щодо Криму;
📌Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту.
Модерував дискусію Мартін-Олександр Кислий – керівник Центру «Кримські студії» та виконавчий директор The RUTA Association.

🌟Про що ми говорили?

Дискусія була побудована навколо подолання імперської оптики у трьох вимірах: глобальній академії, українських медіа та міжнародній дипломатії.

Ми говорили про те, чи справді глобальна академічна спільнота починає сприймати знання про кримських татар як повноцінний суб'єкт дослідження, чи Захід досі перебуває на етапі екзотизації та маргіналізації нашого досвіду. Яке саме унікальне «неакадемічне» знання – досвід самоорганізації, пам'ять про депортацію, практики повернення та щоденного ненасильницького спротиву в окупації – кримські татари сьогодні привносять у міжнародний діалог?

І головне питання розмови: як транслювати цей унікальний антиколоніальний досвід світові, не втискаючи його у «зручні» західні рамки та не «причісуючи» наші вкорінені голоси?
Це була надзвичайно жива, змістовна й по-справжньому деколоніальна розмова.

Дякуємо спікерам за глибоку експертизу, а всім учасникам – за активність, запитання та відкритий діалог.

15/07/2026

✍🏼Кримські студії – це невід’ємна частина українських студій.
🌟Саме ця думка стала ключовим лейтмотивом нашої участі у конференції українських студій «Україна у світі», що відбулася минулого тижня у Львові. Ми щиро вітаємо появу такої масштабної ініціативи, адже вона пропонує такий потрібний майданчик для академічного діалогу та формування нових зв'язків.

Допоки кримські студії перебувають на етапі свого становлення, вони потребують значної підтримки та підсилення. На сьогодні існує низка викликів для їхньої інституціоналізації, зокрема – брак науково-педагогічних кадрів. Саме ці складні, але необхідні питання опинилися в центрі насиченої дискусії під час панелі The Crimean Lens: Looking from Within, Observing from Beyond (учасники дискусії: Emine Ziyatdin, Maria Sonevytsky, Joanna Getka, Svitlana Kaiuk, Alim Aliev)
Висновок з такої насиченої розмови робити складно, але ми з колегами дійшли згоди, що належна інтеграція кримських студій в українські може вже тут і зараз оприявнити неочевидні звʼязки та тематичні перетини, які суттєво збагатять та підсилять обидві сфери.

Друга кримська панель Crimean Narrative Across History & Culture (модераторка – Maria Sonevytsky), що об'єднала блискучі доповіді:
📌Oleksandra Visych — The Trajectory of the Crimean Narrative in 20th Century Ukrainian Literature
📌 Svitlana Kaiuk — Кримськотатарське 19 століття таке довге, що не може бути чорним
📌 Tetiana Bulakh — Music as a Space of Identity and Cultural Resistance: Ukrainian Contemporary Worship Music and Crimean Tatar Musical Practices in the Context of War and Decolonization
📌 Yuliia Vyshnytska — Anthropological mode of poetic Crimea (based on the book by Dominik Arfist “...the sun is my heart”)
📌 Наталія Ковтонюк — Переосмислення Криму: деколоніальні стратегії в сучасній українській літературі (2014 - 2026)

«Є конференції для звітності, а є ті, на яких генеруються нові сенси. Цей захід безперечно належить до другої категорії». Тому ми закликаємо колег, які працюють з кримською тематикою, активно долучатися та подавати свої дослідження на конференцію наступного року.

Дякуємо величезній організаційній команді за те, що такий сміливий задум було втілено на найвищому рівні.💫

07/07/2026

💫Публічну лекцію Олексія Савченка «Кримськотатарська спадщина в музеї. Дослідження та осмислення» вже можна переглянути на нашому YouTube-каналі!

Олексій розповідає про досвід роботи зі спадщиною кримських татар у Національному музеї історії України та про взаємодію між дослідниками й носіями культури у процесі репрезентації музейної колекції.

Під час лекції він говорить про те, що музейні предмети є не просто цінними артефактами, а й свідками історичних подій та носіями пам’яті про життя окремих людей і цілих спільнот. Також Олексій ділиться тим, як музейники досліджують кримськотатарські колекції: не лише атрибутують експонати, а й вивчають їхнє походження, соціальний і культурний контекст.
Лекція доступна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fpEqxFOv2HM

01/07/2026

🕯️Із невимовним сумом ділимося звісткою про загибель під час виконання бойового завдання Ігоря Ходжаніязова, дослідника та музиканта.🕯️

Ігор мав три захоплення: музика, історія та мови. І блискуче поєднував їх завдяки своїм знанням. Зокрема, у фокусі його уваги були Крим та кримськотатарська культура. Так, зовсім нещодавно він писав у своєму Telegram-каналі («Анонімний автор 18 століття» ) про кримськотатарський епос: дестани, масалджи, кедай. Не віриться, що ми більше не прочитаємо його розвідок.

У Ігоря залишилася родина: дружина та троє синів. Просимо долучитися та підтримати їх.�Номер картки банки 4874 1000 3042 6863 — для сім'ї Ігоря.

Аби вшанувати памʼять про Ігоря, нижче публікуємо підбірку матеріалів його авторства📚:
📌Telegram-канал «Анонімний автор 18 століття» про історію, музику, культуру і мови
📌Онлайн-урок «Пісні, які співали від Львова до Багчасараю» https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/pisni-iaki-spivaly-vid-lvova-do-bakhchysaraiu/
📌Онлайн-урок «Чотири століття ранкової кави» https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/chotyry-stolittia-rankovoi-kavy/
📌Стаття «Народно-інструментальна програмна музика: твори на сюжет «чабан загубив вівці» у Причорномор'ї та Карпатському регіоні» https://ethnomusicology.com.ua/article/view/349737/339597
📌Розділ «Cobuz Cumanicus. Reconstructing the Instrument» в колективній монографії «Rabab, Rubeba, Rubāb» https://www.inlibra.com/en/document/view/detail/uuid/6de614f2-b033-3cc4-965f-62005802f7f0
📌Стаття «Матеріали для дослідження кримської традиційної музики в архівних та бібліотечних колекціях» https://shorturl.at/RyUVu
📌Відео «Музичні інструменти в Україні від палеоліту до етнографії ХХ століття» https://www.youtube.com/live/taykse9qSYI?si=Ytaeqt4aE4K6ECMM
📌Ефір АТР https://youtu.be/0Fzz_nsMhsM?si=S_G8DhpTdEZc_uLK

28/06/2026

Червень добігає кінця, а разом із ним завершився і сезон студентських захистів! 🎓
Серед тем, які досліджували студенти-історики, були курсові роботи:
🖋️«Ранній Артек 1925-1940: мʼяка колонізація через дитинство» Вероніки Нестеренко;
🖋️«Діяльність Міллі Фірка та переслідування за мілліфірковство. Ідеї партії у конструюванні образу ворога в Радянському Союзі» Анни Пєтушкової;
🖋️«Антиядерний рух у Криму: взаємодія громадянського суспільства та радянських інститутів влади» Костянтина Яценка.
А також бакалаврські дослідження:
🖋️«Орієнтальний образ кримських татар у європейській подорожній літературі кінця XVIII – початку XIX ст.» Ліліани Мусаєвої;
🖋️«Кримське питання в українському політичному дискурсі (1920-ті – 1930-ті роки)» Артема Шестопала.

Вітаємо всіх із успішними захистами та дякуємо за ваш внесок у вивчення історії Криму, кримських татар і тем, які досі залишаються недостатньо дослідженими. 💙💛

21/06/2026

🌟Минулого тижня завершився Літній інститут “The Meeting Point: Turtle Island and Qırım” , який проходив з 9 по 12 червня 2026 року у Текірдазі, Туреччина.

Вже другий рік поспіль Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії долучається до творення цієї ініціативи. Програма була розроблена Канадським інститутом українських студій (CIUS) у партнерстві з Українським центром ресурсів та розвитку Університету МакЕвана (Ukrainian Resource and Development Centre - MacEwan University) та у безпосередній співпраці з нашим Центром.

Цей захід вдруге став майданчиком для безпрецедентної розмови. До цього ніхто не реалізовував подібного формату взаємодії, де за одним столом зустрічаються дослідники та носії знань корінних народів Черепашого острова (Канади) і кримськотатарські вчені та культурні діячі.

Цьогоріч нам вдалося вибудувати глобальний міст, об'єднавши кримських татар з України, представників кримськотатарської діаспори Туреччини та корінні народи Канади. Ця зустріч ґрунтується на визнанні того, що наші спільноти є носіями складних інтелектуальних, культурних та історичних традицій, які продовжують розвиватися в умовах переміщення, тяглості та сучасних викликів.
Робота вимагала створення безпечного простору. Під час інституту ми проживали різні, часто дуже полярні емоції, адже корінні народи об'єднує глибокий травматичний досвід. Проте саме можливість говорити з власних епістемічних позицій, послуговуватися власними інтелектуальними традиціями та методами дозволила вибудувати щиру емпатію та солідарність. Ми не намагалися перекласти одну традицію на терміни іншої, а радше шукали точки резонансу там, де вони існують, і вчилися визнавати та поважати відмінності. Будь-який спільний концептуальний зв'язок виникав органічно, безпосередньо під час самих дискусій.

Цей досвід підсвітив важливу концептуальну перспективу. Кримськотатарські студії наразі ще перебувають на етапі свого оформлення, проте вони мають колосальний потенціал. Вони здатні не лише повноцінно постати як самостійний напрямок, але й стати зразковими для всього глобального поля досліджень корінних народів. Це відкриває шляхи для нових форм пізнання, заснованих на взаємності, пам'яті та поваги.

Сьогодні головним викликом для дослідників корінних народів залишається видимість. Це питання заторкує як кількісну присутність дослідників в академічному середовищі, так і безкомпромісну якість їхніх студій. Досягнути цієї видимості неможливо поодинці – це потребує спільних зусиль та взаємопідтримки. Саме тому такий глобальний діалог є критично важливим.
Водночас це вимагає від нас перегляду та уточнення наявних методологічних підходів. Розмова про історичний досвід, землю, спорідненість та мову не повинна обов'язково вкладатися у рамки загальноприйнятих західних концептуальних структур. Ця зустріч є продовженням вже усталених відносин, які плекають діалог, спільне творення та спільне майбутнє.

Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії

29/10/2026

06/10/2026

01/10/2026

25/09/2026

23/07/2026

15/07/2026

07/07/2026

01/07/2026

28/06/2026

21/06/2026

Address

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Other Nonprofit Organizations in Kyiv

Listing takedown request