Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії

Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії Crimean Studies Center of Kyiv-Mohyla Academy
Науково-освітній центр та міждисциплінарна програма з вивчення Криму

🌟Минулого тижня в Ужгороді відбулася масштабна подія – третя щорічна конференція The RUTA Association. Протягом кількох ...
23/07/2026

🌟Минулого тижня в Ужгороді відбулася масштабна подія – третя щорічна конференція The RUTA Association. Протягом кількох днів учасники з різних країн долучилися до 58 панельних дискусій, воркшопів, виставок і перформансів, присвячених деколоніальним методологіям, екологічній справедливості, динаміці вимушеної міграції, наслідкам колоніалізму та мистецтву як простору спротиву.

📝Цьогорічна тема конференції – Rooted Knowledges and Dialogues for Change – глибоко резонує з фокусом роботи нашого Центру. Саме тому ми ініціювали та провели ключову панельну дискусію: «Rooted Voices, Disruptive Knowledges: Reclaiming Crimean Tatar Subjectivity in Times of Occupation and War».

Спікерами панелі стали:
📌Еміне Зіятдін (Emine Ziyatdin) – кримськотатарська візуальна мисткиня, докторантка Кембридзького університету;
📌Анастасія Безверха – керівниця програми ідентичності у фундації Mnozhyna, дослідниця українського медіадискурсу щодо Криму;
📌Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту.
Модерував дискусію Мартін-Олександр Кислий – керівник Центру «Кримські студії» та виконавчий директор The RUTA Association.

🌟Про що ми говорили?

Дискусія була побудована навколо подолання імперської оптики у трьох вимірах: глобальній академії, українських медіа та міжнародній дипломатії.

Ми говорили про те, чи справді глобальна академічна спільнота починає сприймати знання про кримських татар як повноцінний суб'єкт дослідження, чи Захід досі перебуває на етапі екзотизації та маргіналізації нашого досвіду. Яке саме унікальне «неакадемічне» знання – досвід самоорганізації, пам'ять про депортацію, практики повернення та щоденного ненасильницького спротиву в окупації – кримські татари сьогодні привносять у міжнародний діалог?

І головне питання розмови: як транслювати цей унікальний антиколоніальний досвід світові, не втискаючи його у «зручні» західні рамки та не «причісуючи» наші вкорінені голоси?
Це була надзвичайно жива, змістовна й по-справжньому деколоніальна розмова.

Дякуємо спікерам за глибоку експертизу, а всім учасникам – за активність, запитання та відкритий діалог.

✍🏼Кримські студії – це невід’ємна частина українських студій.🌟Саме ця думка стала ключовим лейтмотивом нашої участі у ко...
15/07/2026

✍🏼Кримські студії – це невід’ємна частина українських студій.
🌟Саме ця думка стала ключовим лейтмотивом нашої участі у конференції українських студій «Україна у світі», що відбулася минулого тижня у Львові. Ми щиро вітаємо появу такої масштабної ініціативи, адже вона пропонує такий потрібний майданчик для академічного діалогу та формування нових зв'язків.

Допоки кримські студії перебувають на етапі свого становлення, вони потребують значної підтримки та підсилення. На сьогодні існує низка викликів для їхньої інституціоналізації, зокрема – брак науково-педагогічних кадрів. Саме ці складні, але необхідні питання опинилися в центрі насиченої дискусії під час панелі The Crimean Lens: Looking from Within, Observing from Beyond (учасники дискусії: Emine Ziyatdin, Maria Sonevytsky, Joanna Getka, Svitlana Kaiuk, Alim Aliev)
Висновок з такої насиченої розмови робити складно, але ми з колегами дійшли згоди, що належна інтеграція кримських студій в українські може вже тут і зараз оприявнити неочевидні звʼязки та тематичні перетини, які суттєво збагатять та підсилять обидві сфери.

Друга кримська панель Crimean Narrative Across History & Culture (модераторка – Maria Sonevytsky), що об'єднала блискучі доповіді:
📌Oleksandra Visych — The Trajectory of the Crimean Narrative in 20th Century Ukrainian Literature
📌 Svitlana Kaiuk — Кримськотатарське 19 століття таке довге, що не може бути чорним
📌 Tetiana Bulakh — Music as a Space of Identity and Cultural Resistance: Ukrainian Contemporary Worship Music and Crimean Tatar Musical Practices in the Context of War and Decolonization
📌 Yuliia Vyshnytska — Anthropological mode of poetic Crimea (based on the book by Dominik Arfist “...the sun is my heart”)
📌 Наталія Ковтонюк — Переосмислення Криму: деколоніальні стратегії в сучасній українській літературі (2014 - 2026)

«Є конференції для звітності, а є ті, на яких генеруються нові сенси. Цей захід безперечно належить до другої категорії». Тому ми закликаємо колег, які працюють з кримською тематикою, активно долучатися та подавати свої дослідження на конференцію наступного року.

Дякуємо величезній організаційній команді за те, що такий сміливий задум було втілено на найвищому рівні.💫

💫Публічну лекцію Олексія Савченка «Кримськотатарська спадщина в музеї. Дослідження та осмислення» вже можна переглянути ...
07/07/2026

💫Публічну лекцію Олексія Савченка «Кримськотатарська спадщина в музеї. Дослідження та осмислення» вже можна переглянути на нашому YouTube-каналі!

Олексій розповідає про досвід роботи зі спадщиною кримських татар у Національному музеї історії України та про взаємодію між дослідниками й носіями культури у процесі репрезентації музейної колекції.

Під час лекції він говорить про те, що музейні предмети є не просто цінними артефактами, а й свідками історичних подій та носіями пам’яті про життя окремих людей і цілих спільнот. Також Олексій ділиться тим, як музейники досліджують кримськотатарські колекції: не лише атрибутують експонати, а й вивчають їхнє походження, соціальний і культурний контекст.
Лекція доступна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fpEqxFOv2HM

🕯️Із невимовним сумом ділимося звісткою про загибель під час виконання бойового завдання Ігоря Ходжаніязова, дослідника ...
01/07/2026

🕯️Із невимовним сумом ділимося звісткою про загибель під час виконання бойового завдання Ігоря Ходжаніязова, дослідника та музиканта.🕯️

Ігор мав три захоплення: музика, історія та мови. І блискуче поєднував їх завдяки своїм знанням. Зокрема, у фокусі його уваги були Крим та кримськотатарська культура. Так, зовсім нещодавно він писав у своєму Telegram-каналі («Анонімний автор 18 століття» ) про кримськотатарський епос: дестани, масалджи, кедай. Не віриться, що ми більше не прочитаємо його розвідок.

У Ігоря залишилася родина: дружина та троє синів. Просимо долучитися та підтримати їх.�Номер картки банки 4874 1000 3042 6863 — для сім'ї Ігоря.

Аби вшанувати памʼять про Ігоря, нижче публікуємо підбірку матеріалів його авторства📚:
📌Telegram-канал «Анонімний автор 18 століття» про історію, музику, культуру і мови
📌Онлайн-урок «Пісні, які співали від Львова до Багчасараю» https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/pisni-iaki-spivaly-vid-lvova-do-bakhchysaraiu/
📌Онлайн-урок «Чотири століття ранкової кави» https://vukhamy.vchysia.org.ua/history_of_crimea/chotyry-stolittia-rankovoi-kavy/
📌Стаття «Народно-інструментальна програмна музика: твори на сюжет «чабан загубив вівці» у Причорномор'ї та Карпатському регіоні» https://ethnomusicology.com.ua/article/view/349737/339597
📌Розділ «Cobuz Cumanicus. Reconstructing the Instrument» в колективній монографії «Rabab, Rubeba, Rubāb» https://www.inlibra.com/en/document/view/detail/uuid/6de614f2-b033-3cc4-965f-62005802f7f0
📌Стаття «Матеріали для дослідження кримської традиційної музики в архівних та бібліотечних колекціях» https://shorturl.at/RyUVu
📌Відео «Музичні інструменти в Україні від палеоліту до етнографії ХХ століття» https://www.youtube.com/live/taykse9qSYI?si=Ytaeqt4aE4K6ECMM
📌Ефір АТР https://youtu.be/0Fzz_nsMhsM?si=S_G8DhpTdEZc_uLK

Червень добігає кінця, а разом із ним завершився і сезон студентських захистів! 🎓Серед тем, які досліджували студенти-іс...
28/06/2026

Червень добігає кінця, а разом із ним завершився і сезон студентських захистів! 🎓
Серед тем, які досліджували студенти-історики, були курсові роботи:
🖋️«Ранній Артек 1925-1940: мʼяка колонізація через дитинство» Вероніки Нестеренко;
🖋️«Діяльність Міллі Фірка та переслідування за мілліфірковство. Ідеї партії у конструюванні образу ворога в Радянському Союзі» Анни Пєтушкової;
🖋️«Антиядерний рух у Криму: взаємодія громадянського суспільства та радянських інститутів влади» Костянтина Яценка.
А також бакалаврські дослідження:
🖋️«Орієнтальний образ кримських татар у європейській подорожній літературі кінця XVIII – початку XIX ст.» Ліліани Мусаєвої;
🖋️«Кримське питання в українському політичному дискурсі (1920-ті – 1930-ті роки)» Артема Шестопала.

Вітаємо всіх із успішними захистами та дякуємо за ваш внесок у вивчення історії Криму, кримських татар і тем, які досі залишаються недостатньо дослідженими. 💙💛

🌟Минулого тижня завершився Літній інститут “The Meeting Point: Turtle Island and Qırım” , який проходив з 9 по 12 червня...
21/06/2026

🌟Минулого тижня завершився Літній інститут “The Meeting Point: Turtle Island and Qırım” , який проходив з 9 по 12 червня 2026 року у Текірдазі, Туреччина.

Вже другий рік поспіль Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії долучається до творення цієї ініціативи. Програма була розроблена Канадським інститутом українських студій (CIUS) у партнерстві з Українським центром ресурсів та розвитку Університету МакЕвана (Ukrainian Resource and Development Centre - MacEwan University) та у безпосередній співпраці з нашим Центром.

Цей захід вдруге став майданчиком для безпрецедентної розмови. До цього ніхто не реалізовував подібного формату взаємодії, де за одним столом зустрічаються дослідники та носії знань корінних народів Черепашого острова (Канади) і кримськотатарські вчені та культурні діячі.

Цьогоріч нам вдалося вибудувати глобальний міст, об'єднавши кримських татар з України, представників кримськотатарської діаспори Туреччини та корінні народи Канади. Ця зустріч ґрунтується на визнанні того, що наші спільноти є носіями складних інтелектуальних, культурних та історичних традицій, які продовжують розвиватися в умовах переміщення, тяглості та сучасних викликів.
Робота вимагала створення безпечного простору. Під час інституту ми проживали різні, часто дуже полярні емоції, адже корінні народи об'єднує глибокий травматичний досвід. Проте саме можливість говорити з власних епістемічних позицій, послуговуватися власними інтелектуальними традиціями та методами дозволила вибудувати щиру емпатію та солідарність. Ми не намагалися перекласти одну традицію на терміни іншої, а радше шукали точки резонансу там, де вони існують, і вчилися визнавати та поважати відмінності. Будь-який спільний концептуальний зв'язок виникав органічно, безпосередньо під час самих дискусій.

Цей досвід підсвітив важливу концептуальну перспективу. Кримськотатарські студії наразі ще перебувають на етапі свого оформлення, проте вони мають колосальний потенціал. Вони здатні не лише повноцінно постати як самостійний напрямок, але й стати зразковими для всього глобального поля досліджень корінних народів. Це відкриває шляхи для нових форм пізнання, заснованих на взаємності, пам'яті та поваги.

Сьогодні головним викликом для дослідників корінних народів залишається видимість. Це питання заторкує як кількісну присутність дослідників в академічному середовищі, так і безкомпромісну якість їхніх студій. Досягнути цієї видимості неможливо поодинці – це потребує спільних зусиль та взаємопідтримки. Саме тому такий глобальний діалог є критично важливим.
Водночас це вимагає від нас перегляду та уточнення наявних методологічних підходів. Розмова про історичний досвід, землю, спорідненість та мову не повинна обов'язково вкладатися у рамки загальноприйнятих західних концептуальних структур. Ця зустріч є продовженням вже усталених відносин, які плекають діалог, спільне творення та спільне майбутнє.

🗝️«Спадщина — це не набір предметів, а пам’ять, яку вони несуть для кожної людини».Сьогодні відбулася лекція Олексія Сав...
18/06/2026

🗝️«Спадщина — це не набір предметів, а пам’ять, яку вони несуть для кожної людини».

Сьогодні відбулася лекція Олексія Савченка «Кримськотатарська спадщина в музеї. Дослідження та осмислення», присвячена роботі з кримськотатарськими колекціями в музейному просторі.

Кілька важливих тез:
📌Музей — це не лише сховище артефактів, а простір, де формуються сенси та відбувається діалог із суспільством.
📌Через імперську та радянську політику артефакти корінних народів, зокрема кримських татар, були розпорошені, а самі музеї нерідко ставали інструментами пропаганди.
📌Довгий час кримськотатарська історія подавалася через нав’язані наративи, які спотворювали уявлення про Кримське ханство та роль кримських татар в історії.
📌Важливо говорити про кримськотатарську культуру не лише як про етнографію минулого, а як про живу культуру, що продовжує розвиватися сьогодні.
📌Предмет стає кримськотатарським не лише через свою форму чи орнамент. Його визначає контекст: де він був створений, ким використовувався, які історії та людські зв’язки з ним пов’язані.
📌Атрибуція кримськотатарських артефактів залишається складним викликом, адже багато з них десятиліттями описувалися як «загальнотюркські», «східні» чи навіть належні до інших культурних традицій.
📌Історія — це не просто набір фактів. Це спосіб, у який ми розповідаємо про ці факти. Саме тому сьогодні варто бути уважними, аби не відтворювати старі колоніальні та російські міфи про спадщину Криму.
Адже за кожним музейним предметом стоїть не лише історія речі, а й історія людини, родини та окремого народу.

Відео з лекції буде невдовзі доступним на нашому YouTube.
Дякуємо Олексію за змістовний вечір!

Олексій Савченко, кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України. Дослідник історії та культури кримських татар, спадщини польсько-литовських татар в Україні. З 2016 р. працює над дослідженням кримськотатарської колекції в Національному музеї історії України. Співкуратор виставки «Miras. Спадщина» та «Qiran-i Kerim». Співавтор облікової карти «Кавова традиція кримських татар» для переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Дорогі друзі та колеги! Маємо приємність запросити вас на офлайн подію: Лекція Олексія Савченка «Кримськотатарська спадщ...
10/06/2026

Дорогі друзі та колеги! Маємо приємність запросити вас на офлайн подію: Лекція Олексія Савченка «Кримськотатарська спадщина в музеї. Дослідження та осмислення».

Лекція присвячена досвіду роботи зі спадщиною кримських татар в Національному музеї історії України, а також взаємодії між дослідниками та носіями культури у музейному просторі з метою репрезентації цієї колекції. Музейні колекції є не лише зібранням речей, що мають історичну, художню чи матеріальну цінність. Більшість із музейних предметів містять відбиток своєї епохи. Виступають свідками та учасниками різноманітних подій у житті як окремої людини, так і цілого народу. Працюючи над збереженням і дослідженням музейних колекцій, що репрезентують спадщину корінного народу України – кримських татар, музейники не лише здійснюють атрибуцію артефактів, але й вивчають обставини їх походження, соціальний та культурний контекст.

18 червня, 18.00
НаУКМА, вул. Волоська 12/4 (7 корпус)
Точне місце проведення буде повідомлено після реєстрації (посилання в коментарях).

👨‍🎓👩‍🎓Сьогодні розпочався міжнародний літній інститут The Meeting Point: Turtle Island and Qırım – Indigenous Epistemolo...
09/06/2026

👨‍🎓👩‍🎓Сьогодні розпочався міжнародний літній інститут The Meeting Point: Turtle Island and Qırım – Indigenous Epistemologies, до якого долучився і Центр «Кримські студії» НаУКМА.

Протягом 9–12 червня в Текірдазі (Туреччина) кримськотатарські і канадські дослідники, культурні діячі та представники корінних народів Канади обговорюватимуть способи збереження та передачі знань, роль мови, пам’яті, спільноти та культури у житті корінних народів.
Літній інститут створює простір для діалогу між двома інтелектуальними та культурними традиціями – кримськотатарською та корінних народів Turtle Island (Північної Америки). У центрі уваги знаходяться різні способи осмислення світу, історичний досвід, тяглість культурних практик, а також виклики, пов’язані з колоніалізмом, вимушеним переселенням та збереженням ідентичності.

Серед учасників: Nara Narimanova, Elmira Muratova, Emine Ziyatdinova, Gayana Yüksel, Alina Dochu, Sezai Özçelik, Filiz Tutku Aydın, Nariye Seydamet, Nur Kancal, Volkan Marttin, Hakan Kırımlı, Martin-Oleksandr Kisly, Natalia Khanenko-Friesen, Larysa Hayduk, Lindsey Whitson, Shelby LaFramboise, Etienna Moostoos-Lafferty, Nicole Lugosi-Schimpf, Anzhelika Dosenko.

🗺️Де сьогодні живуть кримські татари за межами Криму та що об’єднує ці громади?Під час лекції дослідниця Філіз Тутку Айд...
07/06/2026

🗺️Де сьогодні живуть кримські татари за межами Криму та що об’єднує ці громади?
Під час лекції дослідниця Філіз Тутку Айдин розповіла про кримськотатарські діаспори у різних країнах світу, історію їхнього формування та особливості їхньої ідентичності. Ділимося кількома важливими тезами.

📌Перша кримськотатарська діаспора почала формуватися після анексії Криму Російською імперією у 1783 році. Тоді тисячі кримських татар були змушені переселитися до Османської імперії. Нові хвилі еміграції відбувалися протягом ХІХ століття, а великі кримськотатарські спільноти за межами батьківщини сформувалися також після подій Другої світової війни та депортації 1944 року.
📌Сьогодні кримськотатарські громади існують у багатьох країнах світу. Найчисельніша діаспора проживає в Туреччині – за різними оцінками, вона налічує до 5 мільйонів осіб. Кримські татари також живуть у Румунії, Болгарії, Литві, США, Канаді, Бразилії, Ірландії та інших країнах. Крім того є спільноти кримських татар в Казахстані, Узбекистані та інших державах Центральної Азії, які сформувалися внаслідок радянської депортації у 1944 році.
📌Попри географічну віддаленість, ці громади об’єднує спільна культура та політика пам’яті: пам’ять про геноцид кримськотатарського народу, зв’язок з історичною батьківщиною – Кримом, знання про власну державницьку традицію (Кримське ханство) та прагнення зберегти мову, культуру й релігійні практики.
📌Водночас кримськотатарські діаспори успішно інтегрувалися в суспільства країн проживання. Упродовж століть вони взаємодіяли з різними культурами, що сприяло формуванню багатошарової та гібридної ідентичності, яка поєднує кримськотатарську спадщину з досвідом життя в нових державах.

🗝️Більше про історію та особливості найбільших кримськотатарських діаспор дивіться в лекції Філіз Тутку Айдин на YouTube-каналі «Кримських студій». Посилання – у коментарях.

Філіз Тутку Айдин – доцентка кафедри політичних наук в Університеті соціальних наук Анкари (Social Sciences University of Ankara). Вона здобула ступінь доктора філософії (Ph.D.) в Університеті Торонто та спеціалізується на історії міграції, етнополітичній мобілізації та політичній історії колишніх радянських держав.

Address

Kyiv

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share