Асоціація Агровольтаїки України

20/04/2026

Керівник Асоціації агровольтаїки України Віктор Івкін: "Агровольтаїка – це можливість переходу на інший рівень розвитку громад"

Бліц-інтерв’ю інтернетпорталу Енергореформа голови правління Асоціації агровольтаїки України Віктора Івкіна.Текст - Ніна Яворська - Які напрямки роботи обрала д....

13/04/2026

🌾⚡️ Агровольтаїка набирає обертів — що далі?

15 квітня на II Міжнародній міжгалузевій конференції «Стратегія розвитку агровольтаїки: стан, виклики та кроки впровадження у відбудові України» Андрій Антонов, директор технічний Солар Стальконструкція та партнер Асоціації агровольтаїки України, поділиться практичним досвідом впровадження таких рішень. До того ж Солар Стальконструкція є генеральним партнером заходу.

А тепер до головного 👇

Solar Sharing (агровольтаїка) — це підхід, який дозволяє одночасно вирощувати врожай і генерувати електроенергію на одній ділянці.

Багато українців уже мають базу — гібридні інвертори та акумулятори. Тобто «серце» системи вже є. Наступний крок — сонячні панелі.

І важливо: реалізація можлива без складної бюрократії:
🏡 на присадибних ділянках — без додаткових дозволів (за відповідного призначення)
🚧 сонячна огорожа — альтернатива паркану, яка ще й генерує електроенергію

🌱 Конструкції зменшують світло лише на ~8%, але захищають рослини від перегріву — добре підходять для ягід (малина, полуниця).

💰 Додатковий дохід: грантові програми + продаж надлишків електроенергії.

Енергія + врожай + дохід = енергонезалежність.

У Солар Стальконструкція ми реалізуємо агровольтаїчні конструкції, сонячні огорожі та інтеграцію СЕС із УЗЕ.

Готові перетворити свою ділянку на джерело доходу? Пишіть у дірект або «+» 👇

13/04/2026

265264 Водневий ренесанс в оф-грід системах: Техно-економічний дороговказ для декарбонізації віддалених регіонів
Стислий виклад основних аспектів дослідження Назва роботи: «Off-Grid Renewable Hydrogen Systems in Australia: A Multi-Regional Techno-Economic and Environmental Evaluations».
Автори: Тушар Канті Рой, Саджеб Саха та Мд Апель Махмуд — провідні дослідники зі шкіл інженерії Університету Маккуорі, Університету Саншайн-Кост та Університету Фліндерса (Австралія), які мають значний досвід у моделюванні гібридних енергосистем та водневих технологій.
Першоджерело: IET Renewable Power Generation, 2026; 20:270240. DOI: [10.1049/rpg2.70240].
Обсяг та структура: Стаття налічує 27 сторінок, містить 8 таблиць та 9 комплексних графічних матеріалів (включаючи схеми архітектури систем та профілі ресурсів).
Короткий підсумок: Дане дослідження представляє уніфіковану методологію оцінки автономних систем виробництва «зеленого» водню . Автори розробили детерміновану модель, що інтегрує сонячну фотовольтаїку (60%), вітрову генерацію (40%), літій-іонні акумулятори та PEM-електролізери. Унікальність роботи полягає в системному порівнянні 12 регіонів Австралії за єдиними критеріями надійності, що дозволяє виявити найбільш економічно привабливі зони для інвестицій у водневу інфраструктуру.
Вирішені завдання та ключові інновації:
Розробка надійного фреймворку: Створено модель оцінки, яка, на відміну від попередніх локальних досліджень, дозволяє проводити транскордонне порівняння техно-економічних показників оф-грід систем.
Оптимізація компонентного складу: Визначено оптимальні потужності PV-масивів, вітротурбін та систем зберігання (розрахованих на 3 дні автономії) для забезпечення безперебійного постачання.
Економічний бенчмаркінг: Розраховано нормовану вартість водню (LCOH), де регіон Пілбара продемонстрував найнижчий показник — $2,92/кг при внутрішній ставці доходності (IRR) 7,08%.
Екологічна верифікація: Доведено, що перехід на відновлюваний водень скорочує викиди на 95% порівняно з «сірими» методами виробництва.
Аналіз чутливості: Ідентифіковано капітальні витрати на електролізер та коефіцієнт використання потужності (CF) сонячної генерації як критичні фактори економічної життєздатності проектів.
Соціально-економічне моделювання: Включено якісну оцінку впливу на розвиток людського потенціалу (HDI) та створення робочих місць у віддалених громадах.
Узагальнення результатів роботи Дослідження підтверджує, що регіональна варіативність відновлюваних ресурсів є визначальним фактором вартості водню. Використання PEM-електролізерів у поєднанні з гібридною генерацією забезпечує стабільність системи навіть в умовах нестабільності погоди. Головним висновком є те, що «зелений» водень вже зараз є конкурентоспроможною альтернативою дизельному пальному для віддалених енергосистем, за умови правильного вибору локації та масштабування технологій.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців Спираючись на бачення асоціації агровольтаїки України, пропонуються наступні теми:
Гібридні системи «Агровольтаїка-Водень» для енергонезалежності агрохолдингів: Дослідження синергії між сонячними панелями над сільськогосподарськими культурами та виробництвом водню для заправки агротехніки.
Законодавче регулювання та публічне управління водневими мікромережами: Розробка нормативної бази для впровадження децентралізованих водневих систем у рамках Цілей сталого розвитку України.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації Стаття надає вичерпний інструментарій для переходу від теоретичних розрахунків до практичного проектування водневих хабів. Для впровадження в Україні критично важливо використовувати запропонований авторами метод детермінованого розрахунку потужностей, що гарантує надійність системи без зайвих витрат на надмірне резервування.
Ключові слова: зелений водень, оф-грід енергосистеми, техно-економічна оптимізація #Агровольтаїка #СталийРозвиток #Енергетика #Наука

09/04/2026

"Перший Гігават": перша в Україні спільнота про розподілену генерацію

Інформаційний партнер II Міжнародної міжгалузевої конференції з агровольтаїки: телеграм-канал "Перший Гігават": http://t.me/distributedenergy

Ми генеруємо найповніший контент про когенерацію, СЕС, ВЕС, ГЕС, установки енергії (УЗЕ), біоенергетику. Аудиторія: керівники ключових компаній, держорганів, громад, міжнародних організацій, що працюють в сфері розподіленої і зеленої генерації.

У нас ви знайдете:
- які технології є на ринку
- які зміни в регулюванні приймає держава
- хто реалізує найкращі кейси на ринку
- які профільні події треба відвідати
- які топ-вакансії є на ринку

Також спільнота пропонує відкриті каталоги постачальників обладнання, де ви можете знайти прямі контакти десятків компаній.

Приєднуйтеся, щоб не втратити можливості!
http://t.me/distributedenergy

07/04/2026

265259 Енергетична стійкість сільських територій: Синергія агровольтаїки та фітоенергетики як державний пріоритет
Стислий виклад основних аспектів дослідження Назва роботи: Комплексна методологія оптимізації місцевого енергопостачання та загальної стійкості сільських територій: Тематичне дослідження агровольтаїчної системи з плантацією Miscanthus x giganteus в енергетичному співтоваристві Чеської Республіки.
Автори: Лукаш Янота (спеціаліст з ландшафтного садівництва та електротехніки), Каміла Ваврова, Ян Вегер, Ярослав Кнапек, Томаш Кралік. Автори представляють провідні наукові інституції Чехії (Дослідний інститут Сільва Тароука та Чеський технічний університет у Празі) і мають значний доробок у сферах відновлюваної енергетики та біоенергетики.
Метадані: DOI: [10.1016/j.renene.2023.05.077].
Обсяг та структура: Стаття викладена на 13 сторінках (с. 738–750) , містить 3 таблиці , 11 графіків та малюнків.
Стислий підсумок та вирішені завдання: Дослідження спрямоване на розв'язання критичної проблеми декарбонізації домогосподарств у сільській місцевості через створення локальних енергетичних спільнот (CEC). В межах роботи вирішено наступні завдання:
Розроблено п’ятирівневу методологію (від аналізу потенціалу земель до техніко-економічного оцінювання), що дозволяє інтегрувати сонячну генерацію з вирощуванням енергетичних культур.
Проведено верифікацію на прикладі міста Бржезніце, де ідентифіковано незадовільний стан теплопостачання.
Оптимізовано використання біомаси міскантусу (Miscanthus x giganteus) як палива для ТЕЦ із технологією ORC, що забезпечує стабільне теплопостачання навіть за відсутності сонячної інсоляції.
Доведено стійкість міскантусу до кліматичних змін: врожайність сухої речовини становить близько 15 т/га на рік при теплотворній здатності 17–19 ГДж/т.
Розраховано енергетичну ефективність: впровадження моделі дозволяє скоротити споживання електроенергії з мережі на 40% (2 ГВт-год) та теплової енергії на 15% (4 ГВт-год).
Обґрунтовано економічну життєздатність: простий термін окупності проєкту становить 8 років, а дисконтований — 10,3 року.
Встановлено екологічні переваги: використання агровольтаїки сприяє захисту ґрунтів від ерозії, збереженню вологи та відновленню біорізноманіття.
Сформовано модель колективного самоспоживання, яка дозволяє членам енергоспільноти суттєво заощаджувати на платежах.
Узагальнення результатів роботи Головним висновком дослідження є підтвердження того, що поєднання агровольтаїки (електроенергія) та фітоенергетики (тепло) створює максимально стабільну та економічно ефективну модель для сільських регіонів. Методологія дозволяє одночасно захищати сільськогосподарські землі (втрата площ під конструкціями PV не перевищує 10%) та забезпечувати громаду доступними ресурсами. Це створює фундамент для енергетичної незалежності на найнижчому рівні — рівні кінцевого споживача.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців Спираючись на бачення розвитку агровольтаїки в Україні, перспективними є:
Адаптація чеської моделі до умов післявоєнного відновлення громад України: дослідження потенціалу заміщення природного газу біопаливом з енергетичних культур у комбінації з PV-системами на деокупованих територіях.
Інтеграція накопичувачів «зеленого» водню: вивчення можливості використання надлишків електроенергії агровольтаїчних станцій для виробництва водню як засобу довгострокового зберігання енергії для потреб аграрного сектору.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації Стаття демонструє, що перехід до локальних енергоспільнот є єдино правильним шляхом для досягнення цілей сталого розвитку в енергетиці сільських територій. Практичне впровадження таких систем дозволяє громадам не лише знизити витрати, а й стати активними гравцями енергоринку, підвищуючи національну стійкість перед зовнішніми кризами.
Ключові слова Енергетична незалежність громад , агровольтаїчна синергія , стале сільське господарство.
#Агровольтаїка #СталийРозвиток

03/04/2026

265258 Агровольтаїка як інструмент сталого розвитку: від технологічного хайпу до інклюзивної моделі сільських територій
Стислий виклад основних аспектів дослідження
Назва роботи: "Agrivoltaics as a win-win for rural regions? Energy and environmental justice perspectives across Italy, Spain, Belgium, and the Netherlands". Авторський колектив: Сільвія Томазі, К'яра Пеллегріні, Франческа Гаспарі, Сімоне Вітале, Марсель Макарулла Марті, Анна Грас, Сонья Гантіолер. Автори представляють провідні європейські інституції (Eurac Research, Делфтський технічний університет, Університет Льєжа та ін.), що спеціалізуються на відновлюваній енергетиці, агроекології та публічному управлінні.
Метадані: DOI [10.1016/j.erss.2025.104369].
Обсяг та структура: Стаття містить 18 сторінок , 1 таблицю з порівняльним аналізом кейсів , а також 5 складних графіків та ілюстрацій, що відображають конфігурації систем та динаміку наукових публікацій.
Короткий підсумок: Дослідження базується на 20 глибинних інтерв’ю з експертами з чотирьох регіонів ЄС (Південний Тіроль, Каталонія, Валлонія, Північний Брабант). Основна увага приділена тому, як впровадження агровольтаїки корелює з принципами енергетичної та екологічної справедливості. Робота доводить, що без належного законодавчого регулювання технологія "win-win" може перетворитися на інструмент посилення соціальної нерівності.
Аналіз вирішених завдань та ключові інновації:
Адаптація фреймворку справедливості: Вперше до агровольтаїки застосовано чотирикомпонентну модель справедливості: дистрибутивну (розподільчу), процедурну, визнавальну (recognitional) та відновлювальну (restorative). Це дозволяє оцінити не лише економічну вигоду, а й вплив на ландшафт та права місцевих громад.
Ідентифікація системних ризиків: Досліджено ризики "спекуляції землею" та витіснення малих фермерів великими інвесторами, що є критичним для сталого розвитку сільських регіонів.
Порівняльний аналіз регуляторних політик: Виявлено полярність підходів — від повної заборони в Південному Тіролі (через захист ландшафту) до активного стимулювання пілотних проєктів у Валлонії та Нідерландах.
Обґрунтування відновлювальної справедливості: Запропоновано механізми компенсації за зміну ландшафту та обов'язкові заходи з відновлення біорізноманіття як частину проєктної документації.
Розробка стратегій інклюзії: Доведено, що раннє залучення громад (co-design) та створення енергетичних кооперативів є ключовими для подолання ефекту NIMBY ("не в моєму дворі").
Узагальнення результатів роботи
Автори доходять висновку, що агровольтаїка має величезний потенціал для синергії сільського господарства та енергетики, проте її успіх залежить не від технічних параметрів, а від якості публічного управління. Головними викликами залишаються нерівномірний розподіл прибутків (на користь великих землевласників) та ігнорування інтересів майбутніх поколінь щодо збереження ландшафтної ідентичності. Найбільш ефективною моделлю визнано ту, де громада виступає співвласником об'єктів енергетики.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців
Бачення Асоціації агровольтаїки України щодо перспективних напрямів:
Правові механізми захисту прав дрібних фермерів при оренді земель під агро-PV: Розробка типових контрактів, які гарантують збереження цільового сільськогосподарського призначення землі та справедливу частку в енергетичних доходах.
Агровольтаїка як елемент післявоєнного відновлення деградованих та замінованих земель: Дослідження можливості використання систем PV як захисних конструкцій та джерел енергії для автономних систем іригації на територіях, що потребують рекультивації та відновлення біорізноманіття.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації
Стаття переконливо доводить, що агровольтаїка є не просто інженерним рішенням, а складним соціально-політичним процесом, який потребує балансу між декарбонізацією та збереженням сільського способу життя. Практична цінність роботи полягає у рекомендації інтегрувати параметри "соціальної прийнятності" та "відновлення екосистем" безпосередньо в умови державних тендерів на будівництво сонячних електростанцій.
Ключові слова
Агровольтаїка, енергетична справедливість, сталий розвиток сільських територій.

01/04/2026

265256 Симбіоз сонця та захищеного ґрунту: Агровольтаїчні споруди, як майбутнє продовольчої та енергетичної незалежності
Стислий виклад основних аспектів дослідження. Наукова робота «Development of agrivoltaic insect net house to enhance sustainable energy-food production: A techno-economic assessment» (Розробка агровольтаїчного сітчастого будинку від комах для посилення сталого виробництва енергії та продуктів харчування: техніко-економічна оцінка) представлена колективом авторів: Gadhiya, G., Shrivastav, P., Khargotra, R. та іншими. Дослідники мають значні здобутки у сфері відновлюваної енергетики та агроінженерії, що підтверджується публікацією в авторитетному журналі Results in Engineering (Elsevier).
Метадані: DOI 10.1016/j.rineng.2024.103228.
Обсяг та структура: Стаття налічує 12 сторінок. Точна кількість ілюстративного матеріалу в метаданих не деталізована, проте структура включає численні графіки техніко-економічних показників та схеми конструкцій.
Короткий підсумок: Дослідження присвячене створенню інноваційної агровольтаїчної (AV) системи, інтегрованої з сітчастим будинком для захисту від комах, для вирощування болгарського перцю (capsicum). Встановлено систему потужністю 1,8 кВт на висоті 3 метри, що забезпечує вільний рух сільськогосподарської техніки.
Результати та ключові інновації (вирішені завдання):
Інтеграція захисного середовища: вперше поєднано агровольтаїку з сітчастою конструкцією (insect net house), що вирішує проблему контролю шкідників без надмірного використання пестицидів, роблячи AV придатним для вразливих культур.
Оптимізація простору: Висота підняття панелей (3 м) дозволяє повноцінно використовувати трактори під конструкцією, що є критичним для промислового землеробства.
Інженерна стійкість: Конструкція розрахована на екстремальні вітрові навантаження до 140,4 км/год, що забезпечує довговічність інвестицій.
Енергетичний потенціал: Річна потужність генерації енергії становить 3612 кВт-год, що достатньо для автономного енергозабезпечення фермерського господарства.
Продовольча продуктивність: Зафіксовано врожайність на рівні 51,41 кг (у межах дослідної ділянки), що демонструє високу адаптивність культури до затінення.
Коефіцієнт еквівалентності землі (LER): Досягнуто показника LER = 1,97. Це означає, що ефективність використання одного гектара землі в системі AV майже вдвічі перевищує роздільне використання землі для енергетики та сільського господарства.
Економічна доцільність: Розраховано коефіцієнт вигоди-витрат (BCR) на рівні 2,20 та період окупності 9,39 років, що робить технологію привабливою для приватних інвестицій.
Ефективність конверсії: Ефективність перетворення енергії та їжі склала 14,09% та 154,8% відповідно порівняно з традиційними системами.
Шаховий порядок панелей: Використання шахової схеми розташування фотомодулів оптимізувало розподіл сонячної радіації, необхідної для фотосинтезу рослин.
Узагальнення результатів роботи Дослідження доводить, що агровольтаїчні системи з сітчастим захистом є високоефективним рішенням для інтенсивного овочівництва. Головним висновком є те, що подвійне використання землі не лише не знижує врожайність специфічних культур, а й створює стійку економічну модель із високим коефіцієнтом використання ресурсів (LER 1,97) та прийнятним терміном окупності. Технологія забезпечує захист рослин від шкідників та перегріву, одночасно генеруючи «зелену» електроенергію.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців.
Враховуючи стратегію Асоціації агровольтаїки України, перспективними є такі напрямки:
Адаптація конструкцій до кліматичних зон України: Дослідження впливу снігового навантаження та специфічних українських вітрів на високі AV-структури (3м+), а також вивчення світлопроникності сіток в умовах помірного клімату для культур відкритого ґрунту.
Законодавче регулювання та державне управління: Розробка методології сертифікації земель під AV-системами («подвійне призначення») та створення економічних моделей стимулювання фермерів до впровадження енергоефективних сітчастих будинків у межах цілей сталого розвитку.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації : стаття пропонує готовий інженерний та економічний прототип для масштабування агровольтаїки в овочівництві, що дозволяє майже вдвічі підвищити ефективність землекористування. Для України впровадження таких систем стане ключовим кроком до децентралізації енергомереж та підвищення продовольчої безпеки в умовах глобальних змін клімату.
Ключові слова Агровольтаїка в захищеному ґрунті; коефіцієнт еквівалентності землі (LER); стале виробництво енергії та їжі.
#Агровольтаїка #СталийРозвиток

31/03/2026

265252 Агровольтаїка як стратегічний інструмент конвергенції енергетичної та продовольчої безпеки: шлях до сталого землекористування
Стислий виклад основних аспектів дослідження
Назва роботи: Agrivoltaics for sustainable land use: A critical review of synergistic and antagonistic effects (Агровольтаїка для сталого землекористування: критичний огляд синергетичних та антагоністичних ефектів).
Авторський колектив: Магдалена Дарія Ваверкова (науковець у галузі сталого будівництва та геодезії, Варшавський університет природничих наук), Мартін Коузал, Кароліна Крисінська, Ян Вінклер та Міхал Косакевич (фахівці з прикладної екології та біології рослин, Університет Менделя в Брно).
Метадані: Опубліковано в журналі Renewable and Sustainable Energy Reviews (226, 2026), DOI: [10.1016/j.rser.2025.116482].
Обсяг та візуалізація: Робота викладена на 22 сторінках (включаючи додатки), містить 3 комплексні таблиці з порівняльним аналізом та 6 ключових ілюстрацій, що демонструють принципи функціонування систем.
Це дослідження є критичним синтезом емпіричних даних та польових випробувань (2010–2025 рр.), спрямованим на оцінку технологічної ефективності та агрономічних реакцій у різних кліматичних зонах. Автори аналізують агровольтаїчні системи (AVs) як багатофункціональну інфраструктуру, що дозволяє одночасно генерувати відновлювану енергію та виробляти продукти харчування, мінімізуючи конкуренцію за земельні ресурси.
Перелік вирішених завдань та ключових інновацій:
Типологізація систем: Проведено детальний аналіз конфігурацій: підняті (elevated), вертикальні, трекінгові (слідкуючі), напівпрозорі (STPV) та системи рівномірного освітлення (EAVs).
Ефективність землекористування: Доведено, що показник еквівалентності землі (LER) у більшості систем стабільно перевищує 1.2, а в інноваційних EAV-системах досягає 1.64, що означає приріст сукупної продуктивності на 64% порівняно з роздільним використанням ділянок.
Мікрокліматична оптимізація: Встановлено ефект зниження температури ґрунту та зменшення евапотранспірації, що критично важливо для посушливих регіонів і підвищення ефективності використання води (WUE).
Культурна специфіка: Визначено, що тіньовитривалі овочі та ягідники демонструють стабільну врожайність, тоді як зернові та бобові більш чутливі до затінення, що потребує коригування щільності панелей.
Інтеграція тваринництва: Підтверджено позитивний вплив затінення від PV-модулів на добробут овець та птиці, що виражається у зниженні теплового стресу та збереженні якості пасовищ.
Технологічні інновації: Розглянуто використання "анти-трекінгових" систем для максимізації світла для рослин у критичні години та напівпрозорих модулів, що пропускають фотосинтетично активну радіацію (PAR).
Екологічний супровід: Оцінено потенціал AVs у скороченні викидів парникових газів (GHG) та підтримці біорізноманіття через створення сприятливих умов для рослинності під панелями.
Бар’єри впровадження: Ідентифіковано виклики, такі як обмеження механізації, ризики забруднення ґрунту миючими засобами та складність підключення до мереж.
Узагальнення результатів роботи Головний висновок дослідження полягає в тому, що агровольтаїка є зрілою технологією, здатною трансформувати сільськогосподарські ландшафти в низьковуглецеві багатофункціональні системи. Синергетичний ефект досягається через покращення мікроклімату та раціональне використання водних ресурсів, проте успіх кожної інсталяції залежить від прецизійного підбору культури під конкретну конфігурацію PV-модулів. Агровольтаїка не просто зберігає землю, вона створює додаткову додану вартість, роблячи фермерські господарства енергонезалежними та стійкими до кліматичних змін.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців
Розробка регіонально адаптованих моделей вертикальної біфаціальної агровольтаїки: Дослідження впливу вертикальних двосторонніх панелей на врожайність традиційних для України культур (пшениця, соняшник) у степовій зоні з метою мінімізації втрат площ під механізований обробіток та максимізації генерації в ранкові/вечірні піки.
Еколого-економічне обґрунтування рекультивації деградованих земель через AV-інтеграцію: Створення наукової бази для використання агровольтаїки на територіях, що потребують відновлення (зокрема після бойових дій), де PV-панелі виконуватимуть роль захисного бар’єру для відновлення мікрофлори ґрунту та забезпечення енергією систем точного зрошення.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації Стаття переконливо доводить, що перехід від конкуренції за землю до її дуального використання є безальтернативним шляхом реалізації Цілей сталого розвитку. Для практичного впровадження необхідно фокусуватися на гнучких дизайнерських рішеннях, які пріоритезують агротехнічні цикли над піковою енергоефективністю, забезпечуючи LER > 1.2.
Ключові слова Еквівалентність землекористування (LER); Кліматично оптимізоване сільське господарство; Інтеграція відновлюваної енергетики.
#Україна #СталийРозвиток #ІнноваціїАПК

27/03/2026

Голова Правління Асоціації агровольтаїки України Віктор Івкін відвідав виставку розподіленої генерації «GREEN EXPO. Альтернативна енергетика 2026»
У межах виставки відбулася робоча зустріч з Савчук Микола та Юрій Фаворський. Під час розмови обговорили подальші кроки співпраці, розвиток відновлюваних джерел енергії та роль систем зберігання як необхідного елементу сучасної енергосистеми.
Окремо було відзначено, що розвиток ВДЕ потребує комплексного підходу. У цьому контексті агровольтаїка розглядається як інтеграційна модель, що поєднує різні види відновлюваної енергії з аграрним сектором та створює основу для розвитку сільських територій.
Дякуємо організаторам виставки — Сергій Сергій Крот та Валерій Пекар — за організацію події.

26/03/2026

265240 Агровольтаїка: Стратегічний інструмент енергетичної незалежності чи нове джерело соціальної нерівності?
Стислий виклад основних аспектів дослідження
Назва роботи: "Agrivoltaics as a win-win for rural regions? Energy and environmental justice perspectives across Italy, Spain, Belgium, and the Netherlands". Авторський колектив: Сільвія Томазі, К’яра Пеллегріні, Франческа Гаспарі та інші провідні дослідники з Eurac Research (Італія), Делфтського технологічного університету (Нідерланди) та Університету Льєжа (Бельгія). Автори є визнаними експертами у сферах відновлюваної енергії, управління технологіями та агротехнологій. Першоджерело: Energy Research & Social Science 129 (2025) 104369. DOI: [10.1016/j.erss.2025.104369]. Обсяг та структура: Стаття налічує 24 сторінки, містить 7 складних аналітичних малюнків/графіків та 3 деталізовані таблиці, що систематизують результати експертних інтерв'ю.
Короткий підсумок: Це піонерське дослідження виходить за межі суто технічної оптимізації сонячних панелей і фокусується на соціально-правових аспектах впровадження агровольтаїки через призму чотирьох вимірів справедливості: дистрибутивної, процедурної, визнавальної та відновлювальної. На основі 20 глибинних інтерв’ю з експертами з чотирьох країн ЄС (Італія, Іспанія, Бельгія, Нідерланди) автори аналізують, як поєднане використання земель впливає на місцеві громади, дрібних фермерів та екосистеми.
Ключові результати та інновації (структурований перелік):
Деконструкція концепції "Win-Win": Дослідження доводить, що попри теоретичні переваги для енергетики та сільського господарства, на практиці вигоди часто розподіляються нерівномірно, надаючи перевагу великим інвесторам і землевласникам перед орендарями та дрібними господарствами.
Впровадження концепту відновлювальної справедливості (Restorative Justice): Вперше в контексті агровольтаїки обґрунтовано необхідність не лише мінімізації шкоди, а й активного відновлення біорізноманіття та ґрунтів як обов’язкової умови реалізації проектів.
Аналіз ландшафтних ризиків як фактору енергетичної справедливості: Доведено, що зміна традиційних аграрних ландшафтів є не просто естетичною проблемою, а загрозою культурній ідентичності та економічному добробуту регіонів, орієнтованих на туризм (зокрема, Південний Тіроль).
Виявлення процедурних бар'єрів: Експерти наголошують на критичній важливості залучення громад на ранніх стадіях планування (procedural justice) для запобігання конфліктам та "NIMBY"-ефекту.
Порівняльна регуляторна панорама: Виявлено полярні підходи: від повної заборони агровольтаїки в деяких регіонах Італії до активної підтримки через пілотні проекти в Бельгії та Нідерландах.
Акцент на енергетичних спільнотах: Визначено енергетичні кооперативи як ключовий механізм демократизації доступу до переваг агровольтаїки для місцевих жителів.
Синергія Цілей сталого розвитку: Обґрунтовано внесок технології у досягнення 14 з 17 ЦСР ООН, зокрема щодо подолання енергетичної бідності та захисту довкілля.
Узагальнення результатів роботи
Автори підкреслюють, що агровольтаїка не повинна сприйматися лише як технологічне рішення для декарбонізації. Це складний соціально-економічний процес, який вимагає розробки інклюзивних політик. Основний висновок полягає в тому, що без чіткого законодавчого регулювання, яке захищає інтереси дрібних фермерів та місцевих громад, технологія ризикує стати інструментом концентрації капіталу в руках великих енергетичних корпорацій, що спричинить спротив населення.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців
З огляду на бачення асоціації агровольтаїки України та потреби післявоєнного відновлення, перспективними є такі теми:
Розробка національної моделі відновлювальної енергетичної справедливості: дослідження механізмів компенсації та рекультивації земель, пошкоджених внаслідок бойових дій, через інтеграцію агровольтаїчних систем з фокусом на відновлення родючості ґрунтів.
Публічне управління енергетичними кооперативами в сільській місцевості: правові та економічні аспекти створення муніципальних агровольтаїчних парків як базису для енергетичної децентралізації та підтримки продовольчої безпеки на рівні ОТГ.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації
Стаття є фундаментальним застереженням: успіх агровольтаїки залежить не від ефективності панелей, а від прозорості розподілу прибутків між інвестором і громадою. Практикам рекомендується впроваджувати обов'язкові громадські слухання та механізми прямої фінансової участі місцевих жителів у проектах для забезпечення соціальної стабільності та підтримки інновацій.
Ключові слова
Енергетична та екологічна справедливість; сталий розвиток сільських територій; інклюзивне публічне управління агровольтаїкою.