Асоціація Агровольтаїки України

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Асоціація Агровольтаїки України
Website

Асоціація Агровольтаїки України Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Асоціація Агровольтаїки України, Nonprofit Organization, Kyiv.

Асоціація Агровольтаїки України розвиває агровольтаїку, поєднуючи сільське господарство та відновлювальну енергію. Підтримуємо фермерів, розвиваємо сільські громади та сприяємо енергетичній незалежності України через сучасні технології та інновації

Інтеграція агровольтаїки та гібридних мікромереж: Нові горизонти енергетичної автономії та сталого розвиткуСтислий викла...
09/10/2026

Інтеграція агровольтаїки та гібридних мікромереж: Нові горизонти енергетичної автономії та сталого розвитку
Стислий виклад основних аспектів дослідження
Назва роботи: Optimal Design of Cooperative Microgrids With Photovoltaic and Wind Generation: A Two-Household Case Study.
Список авторів та наукові досягнення: Eduardo Quiles-Cucarella, Marc Oliver-Cuquerella, Carlos Roldán-Blay, Guillermo Escrivá-Escrivá, Carlos Roldán-Porta (дослідники Інституту автоматики та промислової інформатики і Інституту енергетичної інженерії Політехнічного університету Валенсії, Іспанія; провідні фахівці у сфері оптимізації відновлюваних джерел енергії, автоматизації мікромереж та моделювання надійності автономних систем).
Посилання на першоджерело / DOI:https:doi/full/10.1049/rpg2.70388 PDF
Обсяг публікації: 20 сторінок.
Кількісні параметри графічного матеріалу: 7 таблиць[cite: 11, 12, 14, 15, 16], 11 рисунків/графіків[cite: 3, 4, 7, 8, 10, 11, 13, 16].
Результати та ключові інновації:
Застосовано метод послідовного моделювання Монте-Карло (SMC) для оцінки надійності та оптимізації автономних кооперативних мікромереж (CoMG) протягом 100-річного синтетичного горизонту[cite: 1, 3, 8].
Досліджено використання диверсифікованих джерел генерації (вітроенергетичних — WP та фотоелектричних — PV) порівняно з однорідними фотоелектричними системами (PV-PV)[cite: 1, 11].
Доведено, що за порогу взаємного обміну енергією SOCc​=20%, гібридна конфігурація WP-PV знижує середній показник ймовірності втрати навантаження (LOLP) до 1,380% порівняно з 3,955% за автономної роботи та 3,255% за конфігурації PV-PV[cite: 1, 15].
Кооперативний ефект у конфігурації WP-PV спричинив абсолютне зниження LOLP на 65,11% порівняно з ізольованими системами[cite: 1, 15].
Визначено оптимальні рівні ємності акумуляторних батарей (ESS) та встановленої потужності: для споживача D1 (пік 3,3 кВт) — 4 кВт PV / 16 кВт·год ESS або 2 кВт WP / 8 кВт·год ESS; для D2 (пік 3 кВт) — 3 кВт PV / 12 кВт·год ESS[cite: 9, 10, 11].
Обчислено приведені річні витрати (EAC) у детермінованій економічній моделі: €2520,35/рік для WP-PV проти €2898,30/рік для PV-PV, що демонструє економію у 13,04%[cite: 1, 15].
Скорочено споживання дизельного пального для резервного генератора з 145,78 л/рік (PV-PV) до 67,52 л/рік (WP-PV)[cite: 15].
Розроблено двонаправлений алгоритм міжкористувацького перерозподілу енергії з урахуванням втрат на передачу (ηt​), ефективності заряду/розряду (ηc​,ηd​) та захисних порогів акумуляторів[cite: 4, 5, 6].
Узагальнення результатів роботи
Дослідження підтверджує, що кооперація автономних споживачів через локальні мікромережі суттєво підвищує надійність електропостачання та знижує фінансовий тягар порівняно з ізольованими системами[cite: 1, 2]. Ключовий науковий висновок полягає в тому, що диверсифікація профілів генерації (поєднання сонячної та вітрової енергії) створює синергетичний ефект, виправдовуючи початкові інвестиції за рахунок суттєвого зменшення необхідної ємності накопичувачів та витрат на резервне паливо[cite: 2, 15].
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців
Оптимізація гібридних агровольтаїчних мікромереж із технологіями електрохімічної активації води: Дослідження динаміки міждобового перерозподілу генерації сонячних панелей над сільськогосподарськими культурами для живлення електролізерів, виробництва дезінфікуючих розчинів (аноліту/католіту) та систем точного зрошення в автономних фермерських господарствах.
Адаптивні алгоритми управління енергообміном агровольтаїчних кластерів у умовах нестабільності енергосистеми: Розробка математичних моделей керування стійкістю кооперативних мікромереж агропідприємств із залученням прогнозування відновлюваної генерації, збереженням якості ґрунтів та забезпеченням вимог концепції DNSH ("Не завдай значної шкоди").
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації
Представлена робота формує чітку методологічну базу для розрахунку автономних енергокомплексів із високим рівнем надійності[cite: 1, 3]. Впровадження алгоритмів міжмережевого кооперативного контролю дозволяє зменшити критичну залежність від викопного палива та оптимізувати капіталовкладення в акумуляторні системи[cite: 2, 15]. Зазначений підхід є практичним орієнтиром для розбудови енергетично незалежних аграрно-інноваційних об'єктів України.
Ключові слова
Кооперативні мікромережі, агровольтаїчні системи, послідовне моделювання Монте-Карло.
#Агровольтаїка #Мікромережі #ВідновлюванаЕнергетика #СонячнаЕнергетика #Вітроенергетика #ГібридніСистеми

Агровольтаїка як інструмент сталого розвитку та енергетичної стійкості сільських громад України8 жовтня 2026 року Асоціа...
08/10/2026

Агровольтаїка як інструмент сталого розвитку та енергетичної стійкості сільських громад України

8 жовтня 2026 року Асоціація агровольтаїки України взяла участь в інформаційно-практичній сесії **«Кращі практики та демонстраційні проєкти у садівництві»**, яка відбулася у місті Боярка Київської області в межах ініціативи «Green Talk: Живі історії сталого агровиробництва» проєкту PROGRESS.

Голова Правління Асоціації агровольтаїки України Віктор Івкінпредставив тему «Агровольтаїка для стійкості сільських спільнот: виклики впровадження в Україні і перспективи регіональної співпраці».

Основний акцент було зроблено на розумінні агровольтаїки не просто як технології розміщення сонячних панелей на сільськогосподарських землях, а як комплексної моделі сталого землекористування, що поєднує виробництво сільськогосподарської продукції та відновлюваної електроенергії без втрати основної функції землі.

Такий підхід відкриває нові можливості для розвитку фермерських господарств, підвищення їхньої енергетичної незалежності, забезпечення зрошення, зберігання та переробки продукції, а також зміцнення економічної стійкості сільських громад.

Водночас для повноцінного впровадження агровольтаїки в Україні необхідно вирішити низку системних питань, насамперед щодо нормативно-правового визначення цієї форми землекористування, узгодження земельного та енергетичного законодавства, формування механізмів фінансування й підтримки демонстраційних проєктів.

Особливу увагу приділено необхідності переходу від обговорення технологічних можливостей до практичного впровадження агровольтаїчних рішень із залученням фермерів, територіальних громад, наукових установ, закладів освіти та міжнародних партнерів.

У межах заходу також розглядалися кращі практики сталого агровиробництва, можливості програми «Зелене фермерство у галузі садівництва», доступ до зеленого фінансування та перспективи співпраці між місцевим самоврядуванням, агробізнесом і освітніми закладами.

Асоціація агровольтаїки України продовжує роботу над формуванням законодавчих передумов, розвитком демонстраційних проєктів і створенням умов, за яких агровольтаїка стане доступним та економічно обґрунтованим інструментом сталого розвитку українських територій.

Переконані, що майбутнє українського села — у поєднанні сучасного агровиробництва, енергетичної незалежності, інновацій та ефективного використання земельних ресурсів.

Дякуємо організаторам заходу, команді проєкту PROGRESS, GIZ, ГО «Міжнародна фундація розвитку», представникам Боярської територіальної громади та всім учасникам за змістовний діалог і увагу до практичних шляхів сталого розвитку українського аграрного сектору.

#Агровольтаїка #АсоціаціяАгровольтаїкиУкраїни #СталийРозвиток #ЕнергетичнаСтійкість

🇺🇦 З Днем Незалежності України!Сьогодні — день про нашу свободу, гідність і право самим визначати своє майбутнє.День, як...
24/08/2026

🇺🇦 З Днем Незалежності України!
Сьогодні — день про нашу свободу, гідність і право самим визначати своє майбутнє.
День, який сьогодні має особливу ціну.
Ми щиро дякуємо всім захисникам і захисницям України — тим, хто боронить нашу державу, наші міста і села, наші родини, наше право жити й працювати на своїй землі.
Саме завдяки вам Україна продовжує рухатися вперед.
Незалежність — це не лише кордони і державні символи. Це також здатність країни бути сильною, стійкою і самодостатньою — у своїй економіці, продовольстві, технологіях та енергетиці.
І кожен із нас виборює цю незалежність на своєму місці.
Хтось — на фронті.
Хтось — у лікарні.
Хтось — у полі, лабораторії, університеті чи на виробництві.
Хтось — відновлює міста, створює бізнес, навчає дітей або розвиває нові технології.
Ми в Асоціації агровольтаїки України також працюємо заради цього майбутнього — майбутнього, у якому українська земля дає не лише врожай, а й власну енергію, а громади та господарства стають більш стійкими й незалежними.
Нехай наша спільна праця, відповідальність і віра у власні сили щодня зміцнюють Україну та наближають майбутнє, за яке сьогодні борються мільйони українців.
Бажаємо Україні миру, сили та розвитку. А кожній українській родині — безпеки, добробуту і впевненості у завтрашньому дні.
Пам’ятаємо ціну нашої свободи.
Дякуємо тим, хто її захищає.
Працюємо заради сильної, незалежної України.
З Днем Незалежності України! 🇺🇦
#ДеньНезалежності #Україна #Незалежність #Агровольтаїка #ЕнергетичнаНезалежність

265284 Світло, земля та енергія: Синергетичний потенціал агровольтаїки Сяк драйвер сталого розвитку та кліматичної стійк...
26/05/2026

265284 Світло, земля та енергія: Синергетичний потенціал агровольтаїки Сяк драйвер сталого розвитку та кліматичної стійкості
У сучасному науковому дискурсі пошук компромісів між глобальною продовольчою безпекою та переходом на чисті джерела енергії є одним із найважливіших викликів для впровадження Цілей сталого розвитку ООН. Масштабне вилучення родючих земель під традиційні сонячні електростанції поглиблює деградацію ґрунтів і створює просторовий конфлікт із сільським господарством. Інноваційним розв'язанням цієї дилеми є агровольтаїка (Agrivoltaics) — концепція подвійного землекористування, яка інтегрує генерацію фотоелектричної енергії та вирощування сільськогосподарських культур на одній площі.
Даний науковий огляд присвячено аналізу великої оглядової статті «Agrivoltaics development progresses: From the perspective of photovoltaic impact on crops, soil ecology and climate». Авторами роботи є провідні китайські вчені Yi Tan, Jian Liu, Wendi Li, Junhui Yin, Hao Chen, Yutao Peng, Jinfang Tan та Mi Wei, які представляють Державну ключову лабораторію біоконтролю Сунь Ятсенівського університету (м. Шеньчжень) та Університет медичних наук Цзуньї. Їхні наукові досягнення охоплюють глибокі дослідження у сфері біології рослинного стресу, агроекології, біоконтролю та фармацевтичної ботаніки, що дозволило застосувати комплексний міждисциплінарний підхід до оцінки фотоелектричних систем. Метадані публікації: журнал Environmental Research, 266 том (2025 рік), стаття № 120540, цифровий ідентифікатор DOI: 10.1016/j.envres.2024.120540. Наукова праця викладена на 15 сторінках, містить 2 масштабні зведені таблиці та 5 комплексних наукових малюнків і графіків, уключаючи бібліометричний аналіз мереж співавторства й ключових слів у програмі CiteSpace.
Дослідження базується на детальному узагальненні світового досвіду функціонування агровольтаїчних систем у відкритому ґрунті та теплицях. Автори фокусуються на вивченні штучно створеного мікроклімату — трансформації сонячної радіації, коливаннях температури й вологості ґрунту, а також на динаміці ґрунтових мікробних спільнот, що раніше залишалося поза увагою більшості інженерно-орієнтованих праць.
Структурований перелік вирішених науково-практичних завдань та ключових інновацій:
Систематизація просторових конфігурацій систем: Визначено та класифіковано ключові світові стратегії розміщення фотоелектричних панелей (PV): стрічкове надземне розташування на відкритих угіддях та інтеграція різного ступеня щільності покриття на дахах теплиць.
Обґрунтування параметрів затінення для світлолюбних культур: Доведено, що для овочів та фруктів (томати, салат, перець) критичний поріг затінення становить до 20-30%. Перевищення цього рівня веде до падіння врожайності, зниження концентрації цукрів, лікопіну та вітаміну C. При затіненні до 10% негативного впливу немає, а в умовах теплового стресу фіксується приріст біомаси.
Оптимізація умов для тіньолюбних культур: Досліджено, що для мікологічних культур (грибів) та деяких лікарських рослин оптимальним є затінення понад 50%, яке кардинально знижує відсоток деформації плодових тіл, покращуючи їхню якість.
Виявлення терморегуляційного буферного ефекту: Встановлено, що PV-панелі діють як температурний буфер: знижують температуру ґрунту вдень (улітку різниця сягає до 7.7°C, рятуючи томати від стерилізації пилку) та утримують тепло вночі й узимку в діапазоні 0-10°C.
Кількісна оцінка збереження вологи: Зафіксовано зменшення випаровування води з поверхні ґрунту на 33% при шаховому розташуванні панелей порівняно з відкритою ділянкою, що підвищує загальну ефективність водокористування рослинами на 328%.
Моделювання аномального перерозподілу опадів: Виявлено проблему «крайового ефекту», коли нижня кромка панелей створює зони надмірного зволоження й ерозії, тоді як під панелями виникають посушливі мікрозони, що деформує морфологію кореневої системи.
Розкриття біотичних та абіотичних чинників мікробіому: Доведено, що зниження інсоляції пригнічує світлолюбні мікроорганізми, підвищуючи біомасу тіньолюбних на 20-30%. Водночас зафіксовано падіння активності ферментів циклу вуглецю та азоту через дефіцит рослинного спаду під панелями.
Оцінка інноваційних технологій: Здійснено аналіз технологічних оновлень — спектрального розщеплення світла, напівпрозорих модулів та органічних гнучких фотоелементів, які вибірково пропускають фотосинтетично активну радіацію (PAR) до рослин.
Узагальнення результатів роботи
Головний висновок авторів полягає в тому, що агровольтаїка не є універсальним шаблоном, а вимагає суворої екологічної та технологічної кастомізації. Штучний мікроклімат під сонячними панелями здатний кардинально підвищити ефективність землекористування (до 186%) та захистити агроекосистеми від посух завдяки утриманню вологи й термобуферизації. Проте існують серйозні компроміси (trade-offs): значне затінення погіршує якісні показники світлолюбних культур, а нерівномірний розподіл опадів та вимивання поживних речовин збіднюють ґрунтовий мікробіом, уповільнюючи внутрішній кругообіг елементів. Успіх інтеграції залежить від балансу між геометрією конструкцій та біологічними потребами культури.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців
Зважаючи на пріоритети Української асоціації агровольтаїки, повоєнне відновлення енергетичного сектору та необхідність адаптації вітчизняного АПК до глобальних змін клімату, перспективними для здобувачів вищої освіти й аспірантів є такі напрями:
Оптимізація параметрів PAR-пропускання агровольтаїчних систем для традиційних зернових та олійних культур Степу України в умовах наростаючого дефіциту вологи. Дослідження динаміки формування врожаю пшениці, сої та соняшнику під рухомими трекерними PV-панелями із застосуванням технологій спектрального розділення світла для оптимізації водно-польового балансу.
Розробка нормативно-правових та екологічних стандартів публічного управління земельними ресурсами при впровадженні агровольтаїки на деградованих і техногенно забруднених територіях. Обґрунтування моделей відновлення біологічної активності порушених ґрунтів і мікробіому під сонячними електростанціями, формування законодавчих стимулів та податкових пільг для аграріїв, що інтегрують ВДЕ, у контексті виконання євроінтеграційних вимог Green Deal.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації
Рецензована стаття доводить, що агровольтаїка перетворює традиційне поле на високотехнологічну керовану екосистему, де сонячні панелі виступають дієвим інструментом кліматичної адаптації рослин. Науково обґрунтоване проектування геометрії затінення (до 20% для овочевих систем) дозволяє максимізувати одночасне отримання чистої енергії та збереження врожайності й вологи. Перехід від простої експлуатації землі до біотехнологічного управління мікрокліматом та мікробіомом під панелями є ключем до сталого та енергонезалежного майбутнього аграрного сектору.
Ключові слова: агровольтаїка, мікроклімат фотоелектричних систем, сталий розвиток АПК.

23 червня 2026 року запрошуємо взяти участь у визначній події в сегменті енергетики, сучасних технологій та водозабезпеч...
25/05/2026

23 червня 2026 року запрошуємо взяти участь у визначній події в сегменті енергетики, сучасних технологій та водозабезпечення - виставці ENERTECH 2026, що збере у КВЦ Парковому понад 6000 цільової аудиторії.

Найкраща виставкова локація України.

ENERTECH 2026 проводиться паралельно з Будівельним конгресом - найбільшим галузевим форумом країни, що збере топових забудовників, архітекторів, власників котеджних містечок та домоволодінь, представників держави та комунальних підприємств, постачальні, виробничі, логістичні та інші компанії.

ENERTECH 2026 - унікальна можливість представити Ваші можливості на потужну аудиторію з величезним попитом та готовністю до співпраці, знайти партнерів та вдячних споживачів!
Розміщення стендів та кінцева вартість участі погоджується індивідуально!

для реєстрації звертайтеся

Верховський Дмитро 050 529 22 26

Захаров Валерій 050 454 49 42

Голова правління Асоціації агровольтаїки України Віктор Івкін виступив із пропозицією розглядати розвиток біоенергетични...
19/05/2026

Голова правління Асоціації агровольтаїки України Віктор Івкін виступив із пропозицією розглядати розвиток біоенергетичних культур не як окремий вузький напрям, а в значно ширшому контексті продовольчої та енергетичної безпеки держави.

У своєму виступі він акцентував увагу на необхідності інтеграції агровольтаїки у систему наукових досліджень, практичного випробування технологій та формування нових моделей сталого використання територій. Було запропоновано розпочати реалізацію пілотних проєктів на базі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, використовуючи науковий потенціал установи для створення демонстраційних та дослідницьких платформ.

Окрему увагу було приділено необхідності створення мережі дослідних станцій та розширення існуючої інфраструктури польових випробувань. На думку доповідача, саме такі майданчики можуть стати основою для вивчення інтеграції агровольтаїчних систем із різними типами сільськогосподарського виробництва, оцінки впливу на врожайність, енергетичний баланс, стан ґрунтів та адаптацію агроландшафтів до кліматичних змін.

Також було наголошено, що агровольтаїка повинна розглядатися як міждисциплінарна платформа, яка об’єднує аграрний сектор, енергетику, екологію, просторове планування та післявоєнне відновлення територій. Саме тому розвиток цього напряму потребує не лише окремих наукових досліджень, а формування системної мережі співпраці між науковими установами, державою, громадами та бізнесом.

265280 Агровольтаїка як драйвер сталого розвитку: Синергія сонячної генерації та продовольчої безпеки в рамках WEF-нексу...
18/05/2026

265280 Агровольтаїка як драйвер сталого розвитку: Синергія сонячної генерації та продовольчої безпеки в рамках WEF-нексусу
Стислий виклад основних аспектів дослідження
У сучасному науковому дискурсі пошук компромісу між нарощуванням генерації чистой енергії та збереженням родючих земель є одним із найгостріших викликів. Комплексним рішенням цієї дилеми виступає наукова робота «Agri-PV (Agrivoltaics) in Developing Countries: Advancing Sustainable Farming to Address the Water-Energy-Food Nexus» (Агро-ФВ (Агровольтаїка) в країнах, що розвиваються: просування сталого сільського господарства для вирішення взаємозв'язку вода-енергія-продовольство).
Колектив авторів та їхній науковий профіль:
Kedar Mehta (Кедар Мета) — провідний дослідник Інституту нових енергетичних систем (InES) при Технічній вищій школі Інгольштадта (Німеччина). Спеціалізується на моделюванні відновлюваних джерел енергії, оптимізації фотоелектричних систем та їх інтеграції в аграрний сектор.
Meeth Jeetendra Shah (Міт Джитендра Шах) — науковий співробітник, експерт у галузі комп'ютерного моделювання мікрокліматичних параметрів та аналізу великих масивів метеорологічних даних за допомогою спеціалізованого інженерного софту.
Wilfried Zörner (Вільфрід Цьорнер) — професор, доктор інженерних наук, керівник Інституту нових енергетичних систем (InES). Має фундаментальні досягнення у сфері технологій сталого розвитку, міжнародного трансферу еко-інновацій та прикладного аналізу взаємозв’язку енергетичних та екологічних систем у країнах Глобального Півдня та Центральної Азії.
Метадані публікації:
Першоджерело: Журнал Energies (видавництво MDPI), 2024 рік, том 17, випуск 17, стаття 4440.
Цифровий ідентифікатор об'єкта (DOI): 10.3390/en17174440.
Обсяг та структура: Робота викладена на 23 сторінках наскрізного наукового тексту. Вона містить 1 таблицю (зведеної специфікації розрахованих значень фотосинтетично активної радіації для базових культур) та супроводжується 7 деталізованими графіками та малюнками, що ілюструють архітектуру дослідження, логіку моделювання та просторове розміщення елементів системи.
Короткий підсумок проведеного дослідження: Робота присвячена подоланню науково-інформаційного вакууму в галузі точного технічного проектування агровольтаїчних комплексів (Agri-PV) в умовах аридного та семіаридного клімату країн, що розвиваються, на прикладі Узбекистану (як репрезентативної моделі для всієї Центральної Азії). Автори розробили оригінальну методологію триетапного моделювання систем сонячної генерації, піднятих над сільськогосподарськими угіддями, з метою оптимізації балансу між виробництвом декарбонізованої електроенергії та захистом посівів від критичного теплового стресу. Центральним елементом дослідження є математичний розрахунок реальних показників фотосинтетично активної радіації (PAR), яка потрапляє безпосередньо на ґрунт під сонячними панелями. Отримані симуляційні дані дозволили визначити ідеальні просторові конфігурації розташування фотомодулів, які гарантують збереження врожайності ключових продовольчих та технічних культур у регіоні.
Результати моделювання та інноваційні рішення (науковий огляд)
Проведений аналіз демонструє успішне вирішення низки фундаментальних та прикладних завдань, що мають критичне значення для публічного управління природними ресурсами та реалізації Цілей сталого розвитку ООН (зокрема ЦСР 2 — Голод, ЦСР 7 — Доступна енергія, ЦСР 13 — Клімат):
Досліджено теоретико-методологічний базис концепції взаємозв’язку «вода-енергія-продовольство» (Water-Energy-Food Nexus) у контексті посилення кліматичних ризиків у країнах з перехідною економікою. На основі розрахунку індексу WEF-nexus доведено, що Центральноазіатський регіон (зокрема Узбекистан з індексом 58.9) стикається із жорстким дефіцитом транскордонних водних ресурсів, що загострюється неефективною іригацією, споживанням сільським господарством до 90% доступної води та хронічною нестабільністю сільських електромереж.
Задокументовано критичний негативний вплив екстремальних літніх температур (понад 45°C) на вегетацію базових культур. Емпірично підтверджено, що тепловий опік та перевищення порогу температурного насичення у 32°C веде до деградації бавовняних коробочок і робить традиційне вирощування бавовника економічно нерентабельним, загрожуючи зайнятості сільського населення.
Розроблено та вперше апробовано алгоритм симуляції Agri-PV систем у програмному середовищі PVSyst 7.4 за допомогою імпорту годинних масивів даних прямої та дифузної радіації через MS Excel. Оскільки базовий функціонал софту розраховує інсоляцію лише на поверхні панелей, автори вивели та застосували нову математичну формулу з інтегрованим коефіцієнтом поглинання 0.7 для верифікації реального рівня PAR на рівні рослинного покриву.
Сформовано унікальну базу порогових значень точок світлового насичення (LSP) та еквівалентних значень PAR у Вт/м² для п'яти стратегічних культур регіону: бавовника (217–438 Вт/м²), пшениці (217–391 Вт/м²), ячменю (217–435 Вт/м²), рису (130–223 Вт/м²) та картоплі (87–109 Вт/м²).
Обґрунтовано вибір технологічних компонентів системи: обрано високоефективні монофаціальні монокристалічні модулі Trina Solar потужністю 550 Втp завдяки їх низькому температурному коефіцієнту в умовах екстремальної спеки, та інвертори SMA на 110 кВтас. Доведено недоцільність використання двосторонніх (bifacial) панелей через низький альбедо-ефект від затіненого рослинного покриву та високу капіталомісткість конструкції.
Визначено оптимальну просторову геометрію системи «надземного» (overhead) типу: фіксована висота опор 4 метри (що повністю відповідає стандартам DIN SPEC 91434 для безперешкодного проходу агротехніки) та шаховий (checkerboard) порядок монтажу модулів, який забезпечує максимально гомогенний розподіл світлового потоку на полі порівняно з лінійною схемою.
Проведено багатоваріантний пермутаційний аналіз у рамках двох сценаріїв розвитку : Сценарію 1 (постійний кут нахилу 30° із варіацією відстані між модулями та рядами від 1 до 3 метрів) та Сценарію 2 (змінний кут нахилу від 10° до 45° з кроком 5°). Це дало змогу виявити точні просторові параметри, за яких штучне затінення не пригнічує фотосинтез, а навпаки — створює сприятливий мікроклімат, знижує випаровування вологи з ґрунту та захищає культури від інсоляційних опіків.
Узагальнення результатів роботи
Головний науково-практичний висновок рецензованої роботи полягає в тому, що агровольтаїка в країнах з високим індексом аридності є не просто альтернативним джерелом енергії, а безальтернативним інструментом збереження стабільності екосистем. Дослідження доводить: правильне геометричне проектування та затінення посівів за допомогою піднятих на 4 метри монокристалічних сонячних панелей у шаховому порядку дозволяє утримувати рівень фотосинтетично активної радіації в межах природної норми рослин. Такий підхід ліквідує ефект теплового стресу, радикально зменшує обсяги води на іригацію завдяки зниженню евапотранспірації та одночасно вирішує проблему енергетичної децентралізації сільських територій без виведення родючих земель з обігу.
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців
Враховуючи стратегічні пріоритети Української асоціації агровольтаїки та необхідність повоєнного відновлення АПК на засадах Green Deal, для вітчизняних дослідників та аспірантів відкриваються такі перспективні напрями:
Моделювання Agri-PV систем для зон ризикованого землеробства в умовах опустелювання Півдня України (Херсонська, Миколаївська, Одеська області): Адаптація методології авторів для розрахунку PAR та рівнів евапотранспірації українських сортів соняшнику, кукурудзи та сої під сонячними трекерами в умовах прогресуючої посухи та зруйнованих зрошувальних систем.
Розробка нормативно-правової бази та публічно-управлінських механізмів інтеграції агровольтаїки в земельний кадастр України: Обґрунтування державних стандартів подвійного цільового використання земель (dual-use land) на основі європейського досвіду (DIN SPEC 91434) та створення стимулюючих тарифів для фермерських господарств, що впроваджують інновації в рамках кліматичної політики.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації
Рецензована стаття є фундаментальним технологічним проривом, що переводить проектування агровольтаїчних систем із площини інтуїтивного підбору в площину точного математичного розрахунку мікрокліматичних параметрів. Головна цінність роботи для державного управління полягає в наданні готового інженерного «шаблону» (blueprint), який дозволяє масштабувати децентралізовану генерацію без ризику для продовольчої безпеки. Практична імплементація цих результатів в Україні дозволить забезпечити енергонезалежність фермерських громад під час криз, захистити посіви від наслідків глобального потепління та закласти основу для кліматично нейтрального агровиробництва.
Ключові слова: агровольтаїка (Agri-PV), взаємозв'язок вода-енергія-продовольство (WEF Nexus), фотосинтетично активна радіація (PAR), стале сільське господарство, публічне управління еко-інноваціями.

265272 Агровольтаїка в теплицях: Синергія продовольчої, енергетичної та водної безпеки для сталого майбутньогоСтислий ви...
30/04/2026

265272 Агровольтаїка в теплицях: Синергія продовольчої, енергетичної та водної безпеки для сталого майбутнього
Стислий виклад основних аспектів дослідження
Назва роботи: Food-energy-water nexus with agrivoltaics integration in greenhouses for sustainable food production: A review (Нексус «їжа-енергія-вода» з інтеграцією агровольтаїки в теплицях для сталого виробництва продуктів харчування: огляд). Авторський колектив: Muhammad Kashif, Amrit Kumar Thakur, TM Abir Ahsan та інші (всього 9 авторів), що представляють провідні наукові центри США (UC Davis, UCF), Саудівської Аравії (KAUST) та Пакистану . Автори є визнаними експертами в галузі біологічної та сільськогосподарської інженерії, електротехніки та сонячної енергетики. Метадані: Опубліковано в журналі Energy Nexus, том 19, 2025 рік. DOI: [10.1016/j.nexus.2025.100469]. Обсяг та структура: Робота викладена на 27 сторінках, містить 2 великі зведені таблиці з результатами світових досліджень та 16 ілюстративних матеріалів (графіків, схем та малюнків), що деталізують технологічні аспекти інтеграції PV-систем.
Короткий підсумок: Стаття являє собою масштабний критичний аналіз впровадження непрозорих та напівпрозорих фотоелектричних технологій у теплицях за останні 15 років. Дослідження фокусується на концепції FEW-nexus (взаємозв'язок їжі, енергії та води), доводячи, що агровольтаїка в теплицях — це не лише генерація електрики, а й інструмент пасивного клімат-контролю, який дозволяє економити до 29% води та значно зменшувати використання пестицидів.
Перелік вирішених завдань та ключових інновацій:
Систематизація технологій: Проведено класифікацію фотоелектричних модулів від І до IV покоління (від кристалічного кремнію до перовскітів та органічних PV), оцінено їхню придатність для тепличних умов.
Оптимізація мікроклімату: Встановлено, що непрозорі PV-системи (20-40% покриття даху) знижують внутрішню температуру на 3–5°C, що критично для спекотних регіонів.
Енергетична самодостатність: Доведено можливість генерації до 203 кВт·год/м² на рік, що може повністю покривати потреби теплиці в енергії для вентиляції та освітлення.
Інновації в спектральній селективності: Обґрунтовано переваги напівпрозорих PV (STPV), які фільтрують надлишкове ІЧ-випромінювання (тепло), пропускаючи при цьому фотосинтетично активну радіацію (PAR).
Екологізація захисту рослин: Виявлено, що використання DSSC-панелей, які блокують УФ-промені, дезорієнтує шкідників і пригнічує патогени, знижуючи потребу в хімічній обробці .
Економічна валідація: Визначено термін окупності систем на рівні 5–6 років за умови оптимального вибору конфігурації.
Розробка стратегій розміщення: Порівняно різні схеми компонування модулів (шаховий порядок, лінії, хрест-навхрест), де шахове розташування визнано
Узагальнення результатів роботи
Автори приходять до фундаментального висновку: інтеграція фотовольтаїки перетворює традиційну теплицю з енергоємного споживача на активний елемент енергосистеми. Ключовим успіхом є знаходження балансу між генерацією енергії (до 128 кВт·год/м² для напівпрозорих систем) та збереженням урожайності світлолюбних культур, таких як томати та перець. Робота підтверджує, що агровольтаїка є безальтернативним шляхом до виконання Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР 2, 7, 13).
Вектори майбутніх дослідницьких ініціатив для українських науковців
Зважаючи на бачення Асоціації агровольтаїки України та необхідність повоєнного відновлення, перспективними є:
Розробка динамічних систем затінення для умов помірно-континентального клімату: Дослідження алгоритмів керування рухомими PV-панелями, які змінюють кут залежно від дефіциту сонячного світла в зимовий період та надлишку влітку, що актуально для всієї території України.
Інтеграція PV-систем у теплиці для вертикального фермерства в міських екосистемах: Аналіз ефективності використання органічних фотоелементів (OPV) на вертикальних поверхнях для забезпечення енергонезалежності модульних міських ферм.
Підсумковий аналіз і практичні рекомендації
Ця стаття є дорожньою картою для переходу до інтелектуального сільського господарства, де енергія стає побічним продуктом вирощування їжі. Практична цінність полягає у доведенні того, що напівпрозорі панелі є найбільш перспективним рішенням для високотехнологічних теплиць, забезпечуючи сталий мікроклімат і економію ресурсів.
Ключові слова: інтегрована агровольтаїка , нексус «їжа-енергія-вода» , напівпрозора фотовольтаїка.

Address

Kyiv

Opening Hours

Monday 08:00 - 17:00
Tuesday 08:00 - 17:00
Wednesday 08:00 - 17:00
Thursday 08:00 - 17:00
Friday 08:00 - 17:00

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Асоціація Агровольтаїки України posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category