Громадський Альянс "Політична дія жінок"

23/10/2026

Розповідаємо вам про спікерок дискусії "Чи є політичне майбутнє в депутаток, які склали мандати?", яка відбудеться 3 листопада об 11:00 в Українському кризовому медіа-центрі в м. Києві.

🌟Знайомтеся: Гіті Чандра — фахівчиня з дослідницької роботи та викладачка програми GRÓ GEST в Університеті Ісландії.

✋Захід відбудеться наживо. Також можна долучитися до події онлайн, трансляція відбудеться на фейсбук-сторінці Громадського Альянсу "Політична дія жінок" та на Youtube (здійснюватиметься переклад на англійську).

***

Дослідження реалізовано в межах стипендійної програми GRÓ GEST в Університеті Ісландії за участі Громадського альянсу “Політична дія жінок”. Підтримку в інформаційному супроводі надає Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund

22/10/2026

Вітайте ще одну учасницю нашої дискусії "Чи є політичне майбутнє в депутаток, які склали мандати?".

Іванна Климпуш-Цинцадзе – народна депутатка фракції “Європейська Солідарність”, голова парламентського комітету з питань інтеграції України до до Європейського Союзу.

Нагадаємо, що під час заходу говоритимемо, як повномасштабна війна змінила форми та масштаби політичної участі жінок? Та чи лишаються депутатки в політиці і який їхній вплив після складання мандату?

А також відбудеться презентація дослідження “Вплив повномасштабної війни Росії на політичну участь жінок в Україні”.

Приєднуйтеся 3 листопада об 11 в Українському кризовому медіа-центрі в м. Києві.

***
Дослідження реалізовано в межах стипендійної програми GRÓ GEST в Університеті Ісландії за участі Громадського альянсу “Політична дія жінок”. Підтримку в інформаційному супроводі надає Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund

21/10/2026

Колеги,

а ми раді представити потужних спікерок нашої дискусії "Чи є політичне майбутнє в депутаток, які склали мандати?".

І сьогодні знайомимо вас із пані Дариною

Дарина Завгородня – аналітикиня “Громадського альянсу “Політична дія жінок”, випускниця програми GRÓ GEST (Gender Equality Studies and Training).

Нагадаємо, подія відбудеться 3 листопада об 11:00 в Українському кризовому медіа-центрі в м. Києві.

Під час заходу відбудеться презентація дослідження “Вплив повномасштабної війни Росії на політичну участь жінок в Україні”.

Дослідження реалізовано в межах стипендійної програми GRÓ GEST в Університеті Ісландії за участі Громадського альянсу “Політична дія жінок”. Підтримку в інформаційному супроводі надає Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund

Заплануйте собі в календарі, щоб не пропустити.

20/10/2026

Чи є політичне майбутнє в депутаток, які склали мандати?

АНОНС

Повномасштабна війна змінила форми та масштаби політичної участі жінок. Вони очолюють громадські ініціативи, мобілізують ресурси, представляють інтереси України на міжнародному рівні та впливають на суспільно важливі рішення.

Та чи лишаються депутатки в політиці і який їхній вплив після складання мандату?

Постають й інші важливі питання:

- Що відбувається, коли жінки, які боролися за місце за столом переговорів, змушені його залишати – під тиском обставин, а часом і буквально під загрозою обстрілів?

- Як це впливає на політичне середовище, коли “жінки виходять з кімнати”?

- Чи сприймає українське суспільство залишення депутатского мандату як поразку: особисту або системи?

- Чи вважається громадська діяльність екс-депутаток – робота в громадських організаціях, благодійних фондах, волонтерстві – формою політичної участі?

Запрошуємо вас до публічної дискусії та на презентацію дослідження “Вплив повномасштабної війни Росії на політичну участь жінок в Україні”.

КОЛИ: 3 листопада об 11:00.

ДЕ: в Українському кризовому медіа-центрі в м. Києві.

Відповіді на актуальні питання шукатимемо за участі спікерок:

Дарина Завгородня – аналітикиня “Громадського альянсу “Політична дія жінок”, випускниця програми GRÓ GEST (Gender Equality Studies and Training).

Айко Холвіківі — викладачка Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE).

Гіті Чандра — фахівчиня з дослідницької роботи та викладачка програми GRÓ GEST в Університеті Ісландії.

Іванна Климпуш-Цинцадзе – народна депутатка фракції “Європейська Солідарність”, голова парламентського комітету з питань інтеграції України до до Європейського Союзу.

Тамара Марценюк – кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Вікторія Глущенко – членкиня Центральної виборчої комісії.

Ольга Коцюруба – старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА.

Євгенія Кравченко – екс-депутатка сільської ради.

Надія Слухай – екс-депутатка селищної ради.

Модераторка – Ірина Тишко, лідерка “Громадського альянсу “Політична дія жінок”, гендерна експертка.

Реєстрація для ЗМІ на місці.

У разі питань звертайтеся: [email protected]

Про дослідження:

Політична участь жінок в Україні пройшла довгий шлях від моменту здобуття незалежності: від незначної меншості у першому парламентському скликанні до майже 40% місць у місцевих радах за останній виборчий цикл.

Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року грубо перервало цю траєкторію, поставивши українських депутаток у вразливе становище, коли їм доводиться щодня боротися і за власне існування, і з гендерними бар’єрами.

У цьому дослідженні ми простежуємо професійні траєкторії українських місцевих депутаток, які склали повноваження після повномасштабного вторгнення Росії.

Дослідження побудоване на змішаному методологічному дизайні.

Основа якісної частини — дев’ять напівструктурованих інтерв’ю з політикинями, які вийшли з місцевих рад після 24 лютого 2022 року. Кількісна частина спирається на дані про гендерний склад 1577 місцевих рад різних рівнів у трьох часових зрізах: 2020, 2022 та 2026 роках.

Результати цього дослідження пропонують розглянути вихід жінок із формальної політики під час війни як вимушене переміщення політичної суб’єктності в нові форми участі. Водночас, не менш важливо глибоко розуміти всі структурні бар’єри та виклики, які додалися політикиням у зв’язку з повномасштабною війною Росії, та які можуть приводити їх до виходу з політики.

Це дослідження реалізовано аналітикинею “Громадського альянсу “Політична дія жінок” Дариною Завгородньою в межах стипендійної програми GRÓ GEST в Університеті Ісландії. Підтримку в інформаційному супроводі надає Український жіночий фонд.

15/10/2026

Як повномасштабна війна трансформувала політичну участь жінок в Україні? Скільки депутаток зберегли свої мандати в місцевих радах? Що зумовило транзит жіночої політичної участі?

3 листопада о 11:00 в Українському кризовому медіа-центрі в Києві відбудеться презентація дослідження «Вплив повномасштабної війни Росії на політичну участь жінок в Україні».

Дослідження проведене Громадським альянсом «Політична дія жінок» у межах програми GRO GEST в Університеті Ісландії за наукового керівництва Айко Холвіківі, викладачки Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE).

Повномасштабна війна змінила форми та масштаби політичної участі жінок. Вони очолюють громадські ініціативи, мобілізують ресурси, представляють інтереси України на міжнародному рівні та впливають на суспільно важливі рішення. Водночас постає питання: чи трансформується цей досвід у стале політичне лідерство та реальне представництво жінок в органах влади?

Під час презентації представимо результати дослідження та обговоримо, як війна вплинула на політичну суб’єктність жінок, які чинники сприяють переходу від громадської активності до інституційної політичної участі та які бар’єри досі обмежують їхній вплив на ухвалення рішень.

До обговорення запрошені представниці парламенту, органів державної влади, експертного та академічного середовища. Склад спікерок і спікерів оголосимо додатково.

Запрошуємо долучитися політикинь і політиків національного, регіонального та місцевого рівнів, представників і представниць політичних партій, органів влади, громадських організацій, експертної та наукової спільноти, а також усіх, хто цікавиться питаннями політичної участі жінок.

3 листопада 2026 року
🕚 11:00
📍 Український кризовий медіа-центр, Київ

Формат: очна участь із можливістю перегляду онлайн на Facebook-сторінках Українського кризового медіа-центру та Громадського альянсу «Політична дія жінок».

30/09/2026

В межах кампанії #ВимкниСексизм представниці мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування вже понад рік здійснюють моніторинг телеконтенту. Що знайшли? Погортайте відео на нашій сторінці і знайдете багато «цікавого», тобто приклади сексизму.

Ми знаходимо сексистські жарти або гендерні упередження, щоб очистити медіаконтент від проявів сексизму. Але це не самоціль, радше один з інструментів, який ми використовуємо для протидії насильству.

Одна з натхненниць кампанії #ВимкниСексизм, лідерка Громадський Альянс "Політична дія жінок" і членкиня мережі CAFI Ірина Тишко, упевнена: «Як і всі мої колежанки з цієї мережі, ми прагнемо, аби світ максимально був безпечним для жінок. І безпеку в цьому випадку також має нести телевізійний контент, який споживають українські глядачі і глядачки».

На жаль, українське суспільство досі значною мірою патріархальне, гендерні упередження толеруються й унормовуються при транслюванні споживачам і споживачкам. На думку Ірини, сексизм видається за звичайний порядок речей, тому на його прояви мало хто звертає увагу. Але саме тут потрібна участь експерток і активісток. «Ми маємо гендерно чутливу оптику, крізь яку оцінюємо контент доволі критично. Ми бачимо, що медіа стають причиною негативних наслідків для суспільства, і особливо це стосується жінок», - вважає Ірина.

Роль медіа надзвичайно важлива. І не лише тому, що вони відображають суспільні уявлення. Медіа також формують їх і підживлюють. Зокрема це стосується уявлень, що підтримують ієрархію та нерівномірний розподіл влади, а це, на думку Ірини Тишко, серйозно шкодить і сповільнює розвиток українського суспільства. Окрім важливості конструктивної взаємодії з виробниками медіаконтенту, котрі мають усвідомлювати свою роль і відповідальність, Ірина вважає за необхідне працювати зі спільнотою, яка споживає контент: «Дуже цінно працювати із суспільством, адже викриття дискримінаційних випадків у контенті - можливість показати їх суспільству і навчити багатьох критично мислити».

Безпечне суспільство не створиться само собою, багато залежить від нас усіх. Наше ставлення до проявів сексизму, рівень критичного мислення, готовність не толерувати прояви дискримінації творять зміни і наближають нас до мети.
#ВимкниСексизм #ГендернаРівність

29/09/2026

Жінок у політиці досі не сприймають як норму: Ірина Тишко про гендерні квоти, сексизм і бар’єри для політичного лідерства

Попри запровадження гендерних квот, українська політика залишається сферою, де жінки стикаються із системними бар’єрами, стереотипами та подвійними стандартами. Про це голова Громадського альянсу «Політична дія жінок», дослідниця та адвокатка жіночого лідерства Ірина Тишко розповіла у коментарі виданню «Полтавська хвиля».

За її словами, українські політичні партії досі не повною мірою усвідомлюють значення гендерних квот. Під час формування виборчих списків партії нерідко шукали жінок передусім для виконання законодавчої вимоги, а після реєстрації траплялися випадки відкликання кандидаток або тиску на вже обраних депутаток із вимогою скласти мандат на користь наступного у списку чоловіка.

Водночас запровадження 40-відсоткової гендерної квоти стало важливим інструментом розширення політичної участі жінок: на місцевих виборах 2020 року частка кандидаток перевищила 44%, хоча серед обраних депутатів жінок було 35,9%.

Однією з причин дисбалансу залишається вертикальна гендерна сегрегація: що вищий рівень влади та більший обсяг політичних і фінансових ресурсів, то меншою, як правило, стає частка жінок.

«Усе, що в українському суспільстві сприймається як статусне, владне й впливове, традиційно асоціюється з маскулінністю. Що нижчий рівень ради, то менше там влади й грошей і, відповідно, менше чоловіків», — зазначила Ірина Тишко.

За словами дослідниці, проблема виходить далеко за межі кількісного представництва. Політикині досі стикаються з оцінюванням зовнішності, віку, сімейного статусу та особистого життя, тоді як їхні професійні якості й політичні позиції можуть відходити на другий план.

Тишко наголошує, що змін потребує не лише законодавство. Необхідна системна робота з політичними партіями та їхніми лідерами, а також із суспільними стереотипами щодо жіночого лідерства.

Чому гендерна квота сама по собі не гарантує жінкам рівного доступу до політики, як працює вертикальна гендерна сегрегація та з якими проявами сексизму стикаються політикині на місцевому рівні — читайте у повному матеріалі «Полтавської хвилі».

Жінки в Україні можуть обіймати будь-які політичні посади, але досі залишаються меншістю у владі. Що заважає їм будувати політичну кар’єру та чому до депутаток час...

24/09/2026

А скільки років ми з вами знайомі?
Ставте цифру у коментарях!)

23/09/2026

УВАГА!
Закликаємо підписати важливу петицію та поширити!
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/10598

01/09/2026

ЕКСКЛЮЗИВНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ «Вплив повномасштабної війни Росії на політичну участь жінок в Україні»

Команда Громадського Альянсу «Політична Дія жінок» запрошує на ексклюзивну презентацію результатів нового дослідження про те, як повномасштабна війна змінила участь жінок у політичному житті України.

Вперше результати дослідження будуть представлені аналітикинею та авторкою дослідження Daryna Zavhorodnia та лідеркою організації Ірина Тишко саме під час #ТижденьгендерноїрівностівНаУКМА, який цього року відбудеться 7–11 вересня.

Це дослідження — про зміни, які вже відбулися, нові можливості та бар’єри для політичної участі жінок, трансформацію жіночого лідерства в умовах війни та те, якою може бути політика України після перемоги.

📍 Де: Національний університет «Києво-Могилянська академія»
📅 Коли: 7–11 вересня
🎓 У межах: Тижня гендерної рівності
Організаторка Тижня - керівниця сертифікатної програми з гендерних студій імені Соломії Павличко, голова Комітету протидії дискримінації, сексуальним домаганням, булінгу, доцентка кафедри соціології Tamara Martsenyuk

У програмі — розмови про гендерну рівність у вищій освіті, становище жінок у політиці та активізмі під час російсько-української війни, доступ жінок до військової освіти, гендерно чутливе військове лідерство та багато іншого.

Програму додаємо.