Пермакультура в Україні

26/10/2026

🌱 Як говорити про ґрунт в освіті — від початкової школи до університету?

Ґрунт — це основа життя, і розуміння того, як він працює та чому важливо про нього дбати, варто формувати ще з дитинства. Але як сьогодні представлена тема ґрунтів в українській освіті? Що вже є, а над чим ще потрібно працювати?

Запрошуємо освітян та експертів обговорити ці питання на національному воркшопі міжнародного проєкту CURIOSOIL, який ГС «Пермакультура в Україні» проводить спільно з Університетом «Україна».

📅 12 листопада
🕚 11:00–13:00
💻 Онлайн

На зустрічі ми:
🌿 Обговоримо стан ґрунтової освіти в Україні та основні виклики.
🌿 Спільно напрацюємо рекомендації щодо інтеграції теми ґрунтів у навчальні програми на різних рівнях освіти.
🌿 Ознайомимося з матеріалами CURIOSOIL, які вже доступні для використання в освіті.
🌿 Обміняємося досвідом і матимемо нагоду налагодити нові професійні контакти.

До участі запрошуємо експертів з освітньої політики та інновацій, фахівців із професійної й вищої освіти, розробників навчальних програм, освітніх координаторів, учителів, викладачів і керівників закладів освіти.

Учасники отримають сертифікат.

CURIOSOIL — міжнародна ініціатива, що об’єднує фахівців із 16 європейських країн задля підвищення рівня ґрунтової грамотності.

🤝 Долучайтеся до розмови, обміну досвідом і спільної роботи над розвитком ґрунтової освіти в Україні.

🔗 Реєстрація на воркшоп:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScbcqn5iFnm27o5RTpNLcdMYtV7g10qJjSpJzHwCaw1iFUL-g/viewform?usp=header

24/10/2026

🌱 BIOSAR — безоплатне навчання та дослідницькі можливості для українських студентів

Як відновлювати пошкоджені екосистеми, зберігати біорізноманіття та використовувати наукові знання для розвитку стійких агроекосистем? Міжнародна програма BIOSAR пропонує можливість поглибити знання, здобути практичні навички й долучитися до співпраці з фінськими та українськими науковцями.

BIOSAR (Biological and Social Interactions in Agroecology and Restoration) — освітня програма у сфері агроекології та екологічного відновлення, створена для розвитку наукової співпраці між Україною та Фінляндією.

🌿 Що пропонує програма?
• Безоплатні навчальні курси з агролісівництва, агробіорізноманіття, симбіозу, мікробної екології, екологічного моделювання та інших напрямів.
• Навчання онлайн або у змішаному форматі — залежно від обраного курсу.
• Практичну підготовку з лабораторних, польових і дослідницьких методів.
• Лабораторний практикум з мікроклонального розмноження рослин, мікробіології, молекулярної біології та польовий практикум з агробіорізноманіття.
• Проведення експерименту з біоремедіації для диплому чи кандидатської в університеті Оулу (Фінляндія)

🌍 Хто може подати заявку?
Українські студенти магістратури й аспірантури, чия академічна підготовка відповідає обраному курсу. Програма особливо актуальна для тих, хто навчається або досліджує біологію, екологію, агрономію, ґрунтознавство, біотехнології, лісівництво та суміжні дисципліни.

Мова навчання: більшість курсів викладається англійською. Для курсів англійською необхідний рівень володіння мовою не нижче B1. Два курси — з агролісівничих систем і технологій та розмноження й збереження деревних рослин in vitro — проводяться українською.

📅 15 листопада 2026 року — ранній дедлайн подання заявок. Рання реєстрація дає кращі шанси на участь у курсах і конкурсний відбір на дослідницьке перебування. Кількість місць обмежена.

🔗 Деталі програми:
https://permaculture.in.ua/index.php/uk/navchannia/tfkbiosar

📝 Форма реєстрації:
https://forms.gle/48Y5jJptGqYJxKCR9

BIOSAR фінансується Фінським національним агентством освіти в межах програми Team Finland Knowledge за результатами конкурсу для України 2026 року.

📣 Поділіться цією можливістю зі студентами, аспірантами та дослідниками, яким вона може бути корисною.

#ПермакультураВУкраїні #Агроекологія #ВідновленняДовкілля #НауковіДослідження

22/10/2026

🌱 Оголошено відбір номінантів на Премію «Дбайливе фермерство»!

Громадська організація «Екодія» (Екодія) запрошує фермерів і фермерок, які дбають про землю, тварин і воду не менше, ніж про врожай і надої, взяти участь у Премії «Дбайливе фермерство»!

Премія шукає малі та сімейні молочні господарства, які на практиці показують, що сталість і продуктивність можуть іти поруч. Правильне зберігання гною, безпечні відстані до водойм, покривні культури, ротаційний випас — якщо щось із цього вже є у вашому господарстві, організатори будуть раді дізнатися про ваш досвід.

🔍 Хто може подати заявку?

Зареєстровані малі, мікро- та сімейні господарства молочного напрямку (до 300 голів корів або до 500 овець та кіз) або змішаного типу, що поєднує тваринництво й рослинництво.

Під час оцінювання враховуватимуть не лише результати господарювання, а й турботу про землю: безпечне зберігання гною задля чистоти водойм, дбайливе ставлення до ґрунтів і біорізноманіття через покривні культури чи сівозміни, а також цікаві й доступні практичні рішення, які легко повторити.

🎁 Що отримають фіналісти?

Три переможці отримають сертифікати на послуги для розвитку свого господарства:

🥇 1 місце — на суму до 20 000 грн
🥈 2 місце — на суму до 10 000 грн
🥉 3 місце — на суму до 5 000 грн

Кожен переможець зможе вільно використати свій сертифікат або скомбінувати послуги з таких напрямів:

▪️ Консультації сільськогосподарських дорадників.
▪️ Аналіз показників молока (вміст жиру, білка, лактози, кількість соматичних клітин та ін.).
▪️ Створення професійного проморолика про господарство.
▪️ Менторський супровід із формування проєктних рішень, побудови процесів їх реалізації та підготовки грантових заявок.

❓ Як отримати премію?

1. Заповнити анкету про господарство. За потреби можна попросити дорадника допомогти з її заповненням.
2. Пройти інтерв’ю, якщо господарство потрапить до переліку півфіналістів.
3. Прийняти представників журі на господарстві. Вони дізнаються більше про екологічні практики та оберуть найкращих серед фіналістів.
4. Отримати премію. Про переможців організатори розкажуть на сторінках «Екодії» у грудні 2026 року.

✍️ Подати заявку: https://forms.cloud.microsoft/e/L8NqRwX2ay

Прийом заявок триває до 5 листопада 2026 року.

Премія реалізується у співпраці з Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України, Львівською аграрною дорадчою службою та ГО «Екотерра».

Дізнатися більше про партнерів:
▪️ National Association of Agricultural Advisory Services of Ukraine
▪️ LAES Львівська аграрна дорадча служба
▪️ Ecoterra

21/10/2026

🌿 Сад, у якому птахам є що робити

Чи потрібно прибирати сад до ідеальної чистоти восени? Не завжди. Для птахів ягоди на гілках, густі чагарники та затишні куточки можуть стати їжею й укриттям у холодну пору року.
Наприклад, живопліт із глоду чи шипшини — це не лише огорожа. Він може захищати ділянку від вітру, давати птахам місце для сховку та забезпечувати їх ягодами.
У пермакультурному дизайні важливо бачити такі взаємозв’язки й добирати елементи, які виконують одразу кілька функцій.

🐦 Як зробити сад привабливим і безпечним для пернатих? Які рослини допоможуть забезпечити їх їжею протягом року? Як облаштувати місця для пиття, купання та гніздування?

Про це розповідає Віра Родіонова, пермакультурна дизайнерка й засновниця центру «Радарія», у вебінарі «Сад птахів: як залучити пернатих на ділянку».

🎥 Це платна лекція, яку можна придбати через наш Telegram-бот:
👉 https://t.me/PermacultureNews_bot?start=697cc2beed4fb61e740dc0ff

А якщо хочеться дослідити й інші теми, запрошуємо до розділу «Навчання» на сайті «Пермакультура в Україні». Там зібрані безкоштовні й платні лекції, книги та посібники, матеріали конференцій і статті.

🌱 Оберіть те, що відповідає вашим інтересам і практичним завданням:
👉 https://permaculture.in.ua/index.php/uk/navchannia

Можливо, саме там знайдеться матеріал, який допоможе поглянути на вашу ділянку по-новому.

#вірародіонова #птахивсаду

15/10/2026

Наприкінці вересня в Екопоселення та пермакультурний центр "Зелені кручі" відбувся Сертифікаційний курс пермакультурного дизайну 2026, організований ГС «Пермакультура в Україні».

Програма курсу охоплювала пермакультуру як дизайн-мислення, читання ландшафту, дослідження ресурсів території, ґрунтів і води, екосистем та їхньої екологічної цінності, а також рослинних систем і взаємозв’язків. Практична частина включала аналіз зон і секторів, польові дослідження та групове створення дизайн-рішень для дикої території площею близько 4 га.

Попри холодні ночі, курс пройшов у теплій, легкій і продуктивній атмосфері. Голова спілки Anastasiya Volkova ділиться враженнями:
«Група була надзвичайно активна і вмотивована. Ми досліджували, аналізували, дискутували, працювали руками і, звісно, дизайнували».

У центрі навчання був шлях від спостереження за територією до створення дизайн-рішень. Учасники працювали з ландшафтом, досліджували ресурси, ґрунти й воду, розглядали екосистеми та взаємозв’язки між елементами території.

Але курс запам’ятався не лише навчанням і практикою. У відгуках учасники неодноразово згадували атмосферу, відкритість викладачів, доброзичливість і спілкування з однодумцями.

Одна з учасниць написала:
«Перший раз була, нікого не знала, але таке враження, що попала в оточення рідних людей».
Інша учасниця поділилася особистим переживанням: вона приїхала на курс у складному внутрішньому стані, шукаючи надію та сенси, а повернулася з думками про майбутнє й прикладами людей, які вірять і діють».

Дякуємо учасникам за активність, відкритість і готовність досліджувати. Дякуємо викладачам і запрошеним фахівцям (Tatyana Chuchko, Марія Цвірінько, Мария Газнюк, Сергій Панченко - Острівець практичної ботаніки) за знання та практичний досвід, а команді «Зелених круч» — за простір для навчання й зустрічей.

Курс відбувся в межах проєкту у партнерстві з данською асоціацією пермакультури Permakultur Danmark за фінансової підтримки CISU — Civilsamfund i Udvikling

#КПД #Пермакультура #ПермакультурнийДизайн #НавчанняПермакультурі

09/10/2026

Що можна побудувати за тиждень, якщо почати з дошок, глини і невеликої компанії людей?

Наприкінці серпня у Пермакультурному центрі «Клаптик» на Львівщині відбувся Permaculture Build Camp 2026 — тиждень, протягом якого ми не просто говорили про пермакультуру, а пробували її на практиці.

Почали зі Вступного курсу з пермакультури. Говорили про те, як працює пермакультурний дизайн, шукали зв’язки між людиною, будинком і місцем, ходили до лісу на “лісові купання” і по матеріали для будівництва, а ще трохи працювали руками.

Одна з вправ виявилася особливо цікавою. Учасники отримали спрощений план будинку та опис його мешканців, без деталей і мали самостійно придумати, як цей простір організувати. А потім побачили реальний дизайн і порівняли його зі своїми рішеннями. «Виходило дуже неочікувано, не співпадали відповіді з існуючим дизайном. І це було цікаво на подумати: а може, щось можна покращити?» — розповідає Tatyana Chuchko.

А ще була лекція Андреа Фіоре про пермакультурне будівництво і Зону 0. “Останнім часом я ніби чимало довідалась про будівництво. Але лекція виявилася несподівано захопливою. Там такі інсайти для мене були… прям мурашки по шкірі…” - ось враження організаторки.
Після вступного курсу до «Клаптика» приєднався Мартін Бурлунд із Данії — практик і викладач натурального будівництва. Разом із ним учасники взялися за літній будинок-майстерню, який поступово перетворювався з мрії на справжню будівлю.
А потім була глина…

Її місили руками і ногами, крутили, катали, змішували з різною кількістю соломи й пробували зрозуміти, що з цього вийде. Дуже захопливо було порівнювати різні суміші не в теорії, а буквально руками.

«Я ледве повідривала учасників від оцих от пацькань, роблення ковбасок, шариків, з тим, щоб ми переходили до справжнього будівництва», — сміється Тетяна.
До речі, про справжнє будівництво.

До команди також долучилася Сімона Русчмеєр — архітекторка та спеціалістка з роботи з глиною. І тут будинок став ще більшою лабораторією: тільки на одній зі стін випробували чотири різні технології роботи з глиною та соломою.

За час кемпу команда встигла встановити каркас будинку, зробити прорізи для дверей і вікон, змонтувати крокви та почати накривати дах.

«Я дуже задоволена проведеним кемпом, тому що найважливіше, що залишилося після кемпу, — не тільки каркас і стіни. Залишилися нові знання, десятки практичних відкриттів, експерименти, розмови, спільна робота і люди, які за цей тиждень стали трохи ближчими», — підсумовує Тетяна.

Будинок ще не завершений — і це чудова новина. Бо означає, що ця історія триває.
Роботи продовжуються і зараз. Нещодавно до них долучились Гаральд Ведіг із другом, а одна з учасниць кемпу вже повернулася вдруге — бо, схоже, одного тижня виявилося замало.

Попереду ще багато глини, очерету, дерева, експериментів і роботи, яку хочеться робити разом. Якщо вам цікаво не просто читати про пермакультуру, натуральне будівництво й життя в гармонії з місцем, а приїхати, спробувати і зробити щось власноруч — стежте за новинами «Клаптика».
Можливо, наступного разу ми будемо будувати вже разом із вами. 🌿

Захід проведено ГС «Пермакультура в Україні» в межах проєкту за фінансової підтримки Permakultur Danmark та CISU – Civilsamfund i Udvikling.

02/10/2026

27–30 серпня в Угорщині відбувся вже одинадцятий фестиваль Gyüttment. Міжнародною складовою фестивалю цьогоріч стала конвергенція представників країн Центральної та Східної Європи. Протягом чотирьох днів разом зустрічалися представники Угорщини, Словаччини, Сербії та України. Неочікуваними гостями стали й учасники з Австралії, зокрема сам Джефф Лоутон.

Україну на цій зустрічі представляла Nataliia Boyko, представниця команди ГС «Пермакультура в Україні».
Трохи про сам фестиваль. Слово «gyüttment» — це жартівлива угорська назва для людей, які нещодавно переїхали жити в сільську місцевість. Тож фестиваль присвячений різним аспектам такого способу життя: будівництву з природних матеріалів, поводженню з відходами, вирощуванню та зберіганню їжі тощо.

Тому проведення пермакультурної конвергенції в межах цього фестивалю було дуже доречним. Адже понад 800 учасників фестивалю отримали можливість познайомитися з пермакультурним досвідом одразу кількох країн.
У межах конвергенції відбулися сесії у форматі майстер-класів — передусім із різних аспектів соціальної пермакультури. Також проходили презентації та дискусії на різні теми.

Саме в такому форматі відбулася і презентація Наталі Бойко «Пермакультура як інструмент в епоху кризи». У ній ішлося про те, як війна вплинула на життя та діяльність українських пермакультурних центрів, як змістилися акценти в їхній роботі та як застосування пермакультурних принципів допомагає краще реагувати на виклики воєнного часу.

Дуже цікавими та насиченими дискусіями були сесія за участю фермерів, присвячена плануванню природоохоронних заходів у їхній діяльності та можливостям отримання економічної користі від таких заходів, а також сесії про пермакультуру в місті за участю представників малих і великих ініціатив із різних країн.

Про окремі теми та досвід цієї зустрічі розповімо детальніше в наступних дописах. 🌱

#Пермакультура #ПермакультураВУкраїні #СоціальнаПермакультура

29/09/2026

🌱 Допоможіть нам зібрати відповіді для дослідження ґрунтової грамотності!

ГС «Пермакультура в Україні» долучилася до дослідження CURIOSOIL і запрошує пройти коротке опитування про ґрунт — ваші знання, ставлення та досвід.

⏳ Заповнення займає 10–15 хвилин.

🇺🇦 Для нас особливо важливо зібрати якомога більше відповідей українською мовою.

Якщо ви представляєте широку громадськість:
👉 https://wur.az1.qualtrics.com/jfe/form/SV_0UOe3rAYIlKdzKe?Q_Language=UK

Якщо ви студент або викладач закладу вищої освіти:
👉 https://wur.az1.qualtrics.com/jfe/form/SV_9FABhhy2GyajT1Q?Q_Language=UK

Ваші відповіді допоможуть краще зрозуміти, як люди сприймають ґрунт, і сприятимуть створенню майбутніх освітніх та інформаційних матеріалів.

Долучайтеся — кожна відповідь важлива! 🌱

28/09/2026

🌿 Що можна зробити з чорнобривців, окрім як милуватися їхнім цвітінням?
Виявляється, чимало.

У новому відео «Суспільного Черкаси» Ніна Безмаль показує, як чорнобривці можуть стати частиною цілісної системи господарювання — від вирощування та мульчування до переробки й використання в їжі та догляді.

Ніна прийшла до цього досвіду через пермакультурну освіту: пройшла вступний курс пермакультурного дизайну та курс по грядках Розума, а згодом почала впроваджувати природні технології на власній ділянці.

Сьогодні її робота поєднує вирощування їжі, збільшення біорізноманіття, збереження природних ресурсів, відновлення традиційних страв і практик та увагу до здоров'я. Її простір також стає місцем для знайомства, навчання й відновлення.

А чорнобривці тут — чудовий приклад багатофункціональної рослини.

🌼 У відео можна побачити:
— як вирощувати чорнобривці з мінімальним поливом;
— як використовувати мульчування;
— як приготувати гідролат і мацерат;
— як зробити приправу та чорнобривцеву сіль;
— як додавати квіти до салатів і трав'яних чаїв;
— а також кілька незвичних способів їх використання.

Цікаво подивитися на звичайну садову квітку зовсім з іншого боку — як на елемент системи, де рослина може виконувати одразу кілька функцій.

🎥 Дивіться відео за посиланням і відкривайте п'ять способів використання чорнобривців:
https://www.youtube.com/watch?v=cCzBOpfYdk0

Дякуємо Віра Родіонова за посилання на цей матеріал і за підказку поділитися ним на нашій сторінці. 🌿

А які способи використання чорнобривців відомі вам?

#чорнобривці

Чорнобривці — це не лише красиві квіти. У цьому випуску разом із Ні...

22/09/2026

А чи може місто відновлювати себе саме?
Не лише за допомогою великих бюджетів, нової інфраструктури та масштабних проєктів.
12 вересня у Черкасах, у пермакультурному просторі міського городництва Urban , це вирішили перевірити на практиці.

Під час майстерки-толоки «Створення пряного кола», організованої для гостей Українського урбаністичний форуму, спочатку познайомилися з простором і поговорили про його виклики. А потім просто взялися до роботи.
На деградованій ділянці створили грядку-лазанью та висадили рослини, які з часом допомагатимуть відновлювати ґрунт і формувати новий живий осередок.

До проведення майстерки долучилися дизайнерки проєкту, представниці ГС «Пермакультура в Україні» — Марія Цвірінько, Мария Газнюк і Tatyana Chuchko.

Для роботи використали те, що вже було поруч: сіно, органічні матеріали, деревину, перепріле листя.
Це один із практичних принципів пермакультури — побачити ресурси, які вже є в системі, і використати їх так, щоб вони підтримували одне одного.

Говорили й про органічні відходи міста. На прикладі компостера Urban розібрали, як органічні матеріали можуть повертатися у природний цикл і ставати ресурсом для ґрунту.

А ще — про людей.

Urban свого часу почався з мрій мешканців громади, зокрема людей з інвалідністю з ОСББ. Не з готового великого проєкту, а з маленьких кроків і бажання змінити простір навколо себе.

Саме так може розвиватися міський простір: діяти, спостерігати, отримувати зворотний зв’язок і робити наступний крок.

Цей підхід перегукується з принципами пермакультурного дизайну та практикою Agile у розвитку простору.
Пермакультура для міста — не готовий рецепт. Це спосіб побачити взаємозв’язки, ресурси й можливості, які вже є поруч.
І почати з малого.

Дякуємо партнерам цієї ініціативи — ГО «Еко мушля» та Спілці людей з інвалідністю “Перспектива” — за підтримку та спільну роботу над розвитком доступних і живих міських просторів.

🌍 Проєкт Urban реалізується в межах у партнерстві з Permakultur Danmark за фінансової підтримки CISU - Civilsamfund i Udvikling.

#Пермакультура #Черкаси #МіськеГородництво #ПермакультураВУкраїні #МаріяЦвірінько #МаріяГазнюк