Асоціація зоозахисних організацій України - АЗОУ

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Асоціація зоозахисних організацій України - АЗОУ
Call Website

Асоціація зоозахисних організацій України - АЗОУ Асоцiація зоозахисних органiзацiй України (АЗОУ) об'єднує зоозахисні організації майже всіх областей України

23/10/2026

🇺🇦 Сергій, військовослужбовець ЗСУ, звертається до всіх, хто досі вважає полювання за хобі, і також, розповідає повчальну історію з життя.

Хантери, якщо у вас є час і зброя — ідіть захищати нашу землю від російських окупантів..

Тварини заслуговують на життя, а Україна — на захист! 💛

#полювання #стоп15431 #ЗупинитиПолювання

Мисливці дуже люблять розповідати, скільки всього вони роблять для природи:вирощують диких тварин (оленів, кабанів, козу...
18/10/2026

Мисливці дуже люблять розповідати, скільки всього вони роблять для природи:
вирощують диких тварин (оленів, кабанів, козуль), випускають їх у мисливські угіддя (збільшуючи популяції), підгодовують взимку...
І що без мисливців у наших лісах майже нікого б не залишилося.

Але давайте розберемося, що відбувається насправді і яка мета цього...

Мисливці не вирощували б і не випускали в природу диких тварин, якби не розглядали їх як мисливський ресурс, який згодом можна буде використати (читайте - вбити).

І не потрібно видавати це за безкорисливу любов до природи.
Адже якщо забрати у мисливців можливість отримувати задоволення від полювання з летальним наслідком (тобто від убивства тварин), чи продовжать вони витрачати власний час і гроші на їх вирощування, підгодівлю та випуск у природу?

Чи змогли б вони все це робити виключно заради збереження природи?
Можливо. Але лише кілька з сотень тисяч...

Тому що в основі цієї діяльності лежить цілком конкретний інтерес: розвиток мисливства, забезпечення достатньої кількості тварин для відстрілу, а в перспективі — ще й отримання прибутку.

І саме цю комерційну складову особливо активно просувають прихильники нового мисливського законопроекту, фактично намагаючись перетворити вбивство диких тварин заради розваги на масштабний прибутковий бізнес.

При цьому мисливці постійно ставлять зоозахисникам одні й ті самі запитання: а що ви зробили для диких тварин?
Ви їх підгодовуєте, вирощуєте, випускаєте в природу, збільшуєте їхні популяції?

Хочемо відповісти, що ми робимо для тварин найцінніше — ми не забираємо їхнього життя.
Ми не вирощуємо оленя для того, щоб одного дня отримати задоволення, всадивши в нього кулю.
Не підгодовуємо кабана, щоб потім підстерегти його із зарядженою рушницею чи загнати переляканого звіра облавним полюванням.
Ми не розглядаємо живу істоту як майбутній трофей або джерело прибутку.

І в нас знову буде дуже неприємне, але показове порівняння.

Скажіть, якби росіяни відстрілювали нас просто на вулицях наших міст, підло підстерігаючи за рогом, але водночас роздавали гуманітарну допомогу, годуючи нас і не 6ом6или пологові будинки, нам від цього було б легше❓️

Ми мали б дякувати їм за гуманітарку і за те, що вони не в.6или всіх?

Уявіть, що вони в6ивали б вибірково: літніх людей, людей з інвалідністю, хворих або тих, із кого просто вийде красивий трофей...
Адже вибіркове вбивство — це ж зовсім інша справа, правда?
Особливо якщо перед тим, як убити, тебе ще й нагодували.

Звичайно, людина і дика тварина мають різний правовий статус, але питання тут не в цьому, а в самій логіці виправдання в6ивства попередньою турботою про того, кого збираються в6ити.

Чому ж тоді, коли йдеться про диких тварин, ми повинні вважати благодійною, правильною і навіть гуманною діяльність, кінцевою метою якої є можливість у6ивати цих тварин?

⚠️ І ще одне запитання, на яке нам дуже хотілося б почути відповідь від самих мисливців:
Якби завтра у вас забрали зброю і можливість убивати диких тварин, ви продовжували б за власні гроші вирощувати оленів, кабанів, козуль, випускати їх у природу, підгодовувати та рятувати?

Можливо, серед мисливців і знайдуться люди, які продовжать це робити. Але їх точно буде не багато.

Бо вся ця система побудована не навколо цінності життя дикої тварини, а навколо її корисності для особи, яка хоче на неї полювати.

Вони піклуються не про природу, а про свій мисливський ресурс.

І доки олень, кабан чи козуля для мисливця — це передусім майбутній трофей, ресурс чи просто об'єкт відстрілу, не потрібно переконувати суспільство, що їх вирощування є проявом безкорисливої любові до тварин.

Тому що справжня турбота про життя не може закінчуватися в6ивством.

06.10.2026 Господарський суд Рівненської області виніс рішення, яким задовольнив позов Асоціації зоозахисних організацій...
15/10/2026

06.10.2026 Господарський суд Рівненської області виніс рішення, яким задовольнив позов Асоціації зоозахисних організацій України до ГО «Еко-Рівненщина» щодо повернення мобільної ветеринарної клініки.

І ця історія не стільки про суд, договори чи автомобіль.
Вона про пріоритети в зоозахисті.

У 2023 році німецькі зоозахисні організації Allgemeiner Tierhilfsdienst e.V. та Tierfreunde Ukraine e.V. передали АЗОУ мобільну ветеринарну клініку — Mercedes-Benz Sprinter — для проведення виїзних стерилізацій по містах і селах України. Причому стерилізації мали бути безкоштовними і для власників домашніх тварин, і для опікунів безпритульних тварин, тому що оплачували цю роботу німецькі благодійники.
Координатором проєкту стала Алла Лосік, яка на той момент була віцепрезиденткою АЗОУ, а очолювана нею ГО «Еко-Рівненщина» входила до складу нашої Асоціації. Це була оплачувана робота, бо вона вимагала відповідальності, звітності, організації процесу та займала час.

На рахунок ГО «Еко-Рівненщина» в межах реалізації проєкту було перераховано майже 5 мільйонів гривень донорських коштів за рік. Звісно, німецькі партнери очікували абсолютно прозорої офіційної звітності.
Не лише фінансової, а й підтвердження кожної стерилізації (фотозвіт), що є звичайною поширеною практикою для всіх організацій-спонсорів.
І от із цим виникла проблема.
Замість належної звітності ми фактично отримували просто рукописні таблиці з цифрами за підписом координатора проєкту.
Документи щодо людей, яких Алла Лосік зазначала як виконавців робіт у межах проєкту та яким передбачалися виплати, надані не були.
Більше того, вже згодом сама сторона ГО «Еко-Рівненщина» письмово підтвердила, що керівник проєкту, водій, асистент ветеринара та PR-менеджер не перебували ні у трудових, ні у цивільно-правових відносинах, а отже відповідних договорів просто не існувало.
А маркетингова кампанія, на яку щомісяця протягом року витрачалося по 20 000 грн, не підтверджувалася жодними платіжними документами.

Німецьких благодійників така ситуація закономірно не влаштувала, і в грудні 2024 року вони припинили співпрацю, прямо вказавши серед причин відсутність прозорості у використанні фінансування з боку ГО «Еко-Рівненщина».
Це прямо встановив і господарський суд.

Мобільна ветеринарна клініка мала б працювати далі, бо була привезена в Україну саме для масової безкоштовної стерилізації домашніх та безпритульних тварин.
Але машину Алла Лосік не повернула.

Ми та наші німецькі партнери продовжували вимагати повернення клініки, писали листи і претензії, а німецькі організації були готові далі співпрацювати з АЗОУ за умови зміни координатора та виконавців проєкту.

І вже на тлі цього конфлікту, 29.07.2025, Алла Лосік подала заяву про вихід з АЗОУ.
Для нас це виглядало дуже показово, тому що на той момент питання щодо звітності, повернення автомобіля та відповідальності за реалізацію проєкту вже стояли гостро, а Алла була керівницею ГО «Еко-Рівненщина» і координатором проєкту.
Але замість того, щоб залишатися в Асоціації та відповідати на питання, які виникли щодо її роботи в проєкті, зокрема й у той період, коли вона була віцепрезиденткою АЗОУ, вона фактично дистанціювалася від організації.

Алла Лосік категорично відмовилася віддавати машину і поставила свої вимоги німецьким партнерам: оплатити останні місяці роботи, які вона також не змогла належним чином підтвердити документально.

Коли ти називаєш себе зоозахисником і водночас фактично утримуєш у заручниках мобільну ветеринарну клініку, яка могла весь цей час їздити Україною і безкоштовно стерилізувати тварин, це означає, що власний фінансовий інтерес у певний момент був поставлений вище за інтереси тварин.
І саме це в цій історії найболючіше.

АЗОУ може сьогодні порадіти, що виграла суд, бо майже два роки ми доводили абсолютно очевидну річ: автомобіль, який був переданий для конкретного благодійного проєкту, не може нескінченно залишатися у виконавця після припинення цього проєкту лише тому, що виконавець взяла автомобіль «у заручники», вимагаючи гроші за роботу, яку не змогла підтвердити.

Але ця перемога не поверне нам два роки відсутності стерилізацій.

Одна така мобільна клініка могла стерилізувати приблизно 3 тисячі тварин на рік. За два роки — близько 6 тисяч котів і собак, які могли не дати нового потомства.
І якщо врахувати геометричну прогресію, то потенційно це десятки тисяч народжених кошенят і цуценят, порятунком яких будуть роками займатися волонтери і притулки...

Ось справжня ціна цих двох років.

А сьогодні ми навіть не знаємо, у якому стані нам повернуть цю машину: чи вона справна, чи збережене ветеринарне обладнання, чи може вона умовно завтра виїхати на стерилізації, чи після майже двох років простою спонсорам доведеться вкладати гроші в її відновлення.

Єдине, що тепер уже визначено рішенням суду: ГО «Еко-Рівненщина» має повернути автомобіль у стані не гіршому, ніж на момент його передачі, з урахуванням нормального фізичного зносу та в комплектності відповідно до технічних характеристик і внутрішнього обладнання мобільної клініки (скорочене рішення в першому коментарі).

А ще німецькі організації скаржилися, що вже витратили значні кошти на адвокатів для повернення автомобіля, хоча ці гроші могли бути спрямовані на стерилізації.

Та є ще один наслідок цієї історії, який не порахуєш ні в гривнях, ні в кількості стерилізацій, — репутація.

На момент початку проєкту Алла Лосік була віцепрезиденткою АЗОУ, її організація була членом Асоціації, а сама вона представляла український зоозахист перед іноземними благодійниками.
І коли іноземні організації дають Україні машину вартістю понад 40 тисяч євро, дають мільйони гривень на стерилізацію тварин, готові продовжувати це фінансувати, а потім стикаються з проблемами зі звітністю і майже два роки не можуть отримати назад автомобіль, це удар не лише по конкретній організації, а й по довірі до всього українського зоозахисту.
Бо наступного разу якийсь благодійник, який захоче передати Україні автомобіль, обладнання чи кілька десятків тисяч євро на стерилізацію тварин, може згадати саме таку історію і просто вирішити не ризикувати.
І от за це особливо боляче, тому що абсолютна більшість українських зоозахисників працює зовсім інакше: люди роками витрачають власні гроші, збирають по сто гривень на операції, ночами евакуюють тварин із прифронтових територій, звітують за кожну банку корму і кожну гривню донатів.
А репутацію можна зруйнувати однією такою історією.

Тому сьогодні ми не хочемо писати переможний допис у стилі «ура, ми виграли суд».
Так, ми виграли.
Так, суд повністю задовольнив наш позов.
Але справжньою перемогою для АЗОУ буде день, коли ця мобільна клініка повернеться, буде технічно справною, знову виїде на дорогу і в ній знову почнуть стерилізувати котів і собак.

15/10/2026

Сильні не кривдять слабших — нагадування від Дані 💪
https://www.facebook.com/detcomfreak/?rdid=Bt1yHRfMPQSs7dLD

Хочеться полювати — є чудовий підрозділ для нормальних тіпів, де можна полювати на росіян, убивць і тих, хто прийшов нищити нашу землю. А не вбивати беззахисних тварин заради розваги.

Справжня мужність — захищати, а не вбивати слабших.

Підтримуй це відео вподобайкою та репостом, якщо згоден/на👆

#полювання #полюваннянатварин #ЗаТварин

09/10/2026

«Я що, по кожній кішці чи собаці буду відкривати кримінальне провадження?»

Саме таке питання ми почули вчора від керівництва відділення поліції №3 у Тетієві, коли намагалися пояснити, чому смерть собаки з очевидними ознаками отруєння — це не історія, яку можна просто зареєструвати, а потім списати.

7 жовтня у місті Тетіїв, на вул. Шевченка, навпроти заправки, на очах у волонтерів у страшних конвульсіях та стражданнях померла безпритульна собака.

На відео — лише шматок із майже півторагодинного запису. Причому півтори години — це лише те, що зафіксовано цією відеокамерою. До початку запису вона вже бігла в такому стані, і скільки годин до цього насправді тривали її муки — ми не знаємо...

При таких отруєннях у собак інколи бувають настільки сильні судоми, що ламаються кістки...

Уявіть цей біль і жах((((

І весь цей час повз неї проходили «люди».

Можна було відвезти собаку до ветеринарної клініки. Можна було хоча б спробувати надати їй невідкладну допомогу. При отруєнні ізоніазидом специфічним антидотом є піридоксин (вітамін В6), який продається у звичайних аптеках. Застосовують 5% розчин у дозуванні 1 мл на 1 кг маси собаки. І тут рахунок справді може йти на хвилини.

Але всі просто проходили повз.

А коли собаку побачила волонтерка, то побігла в аптеку за ліками, але, на жаль, не встигла вколоти антидот — собака померла.

За словами місцевих волонтерів, за останній тиждень у цьому районі загинуло понад шість собак.

Отже, 7 жовтня поліцію викликали о 10:41. СОГ приїхала приблизно о 13:15.

Тіло собаки не вилучили. На патологоанатомічний розтин не направили.

Увечері місцеві волонтери подзвонили президентці АЗОУ Марині Сурковій і попросили допомоги. Після цього почалися її розмови з керівництвом Тетіївської поліції: учора ввечері та сьогодні з ранку й до обіду тривали її перемовини з керівництвом відділення та слідством.

Вона пояснювала одну просту річ: є відео, на якому собака помирає у специфічних конвульсіях. Це ознаки отруєння, а значить насильницької смерті. І є підстави для відкриття кримінального провадження та подальшого розслідування, в тому числі розтину, щоб встановити причину загибелі собаки.

Їй відповідали:
«А може, вона померла від старості?»

Але ж причину загибелі за таких ознак потрібно встановлювати в межах кримінального провадження шляхом патологоанатомічного розтину, а не визначати на око.

Відсутність зовнішніх тілесних ушкоджень теж нічого не доводить. Отруєння взагалі не передбачає, що на тілі обов'язково мають бути якісь зовнішні пошкодження.

Була й інша проблема: поліція не знала, куди саме направляти тіло на патологоанатомічний розтин та токсикологічне дослідження.
(Ми надали контакти установ).

Потім виникло питання транспорту: поліцейські пояснювали, що у поліції легковий автомобіль і перевозити тіло собаки немає чим.

На що Марина відповіла, що сама неодноразово возила тіла собак на патологоанатомічний розтин у багажнику свого легкового авто — труп поміщала у декілька великих щільних поліетиленових пакетів і транспортувала.

Тобто якщо це робить зоозахисник на власному автомобілі і за власний кошт, то технічно це можливо.

Після багатогодинних перемовин, а також підключення ГО URSA та Tanya Goncharova, які звернулися за допомогою до заступника Голови Національної поліції України — начальника кримінальної поліції Андрій Нєбитов, ситуація зрушила.
Дякую за включення і допомогу! 🤝🐾💚

Керівництво Тетіївської поліції знайшло можливість самостійно доставити тіло. Знайшли клініку і спеціаліста, який проведе патологоанатомічний розтин. Тіло належним чином запакували, промаркували, видали офіційне направлення за підписом керівника поліції і повезли на дослідження.

Але кримінальне провадження за ст. 299 КК України станом на зараз не розпочате.
І це питання залишається відкритим.

Так само залишається питання оплати: за домовленістю половину вартості дослідження бере на себе поліція, половину — волонтери. Хоча якби необхідні дослідження проводилися в межах кримінального провадження за постановою слідчого, їх проведення оплачувала б держава, а не поліцейські та волонтери.

Проте зараз для нас головне інше: тіло собаки направлено на розтин, і надзвичайно важливо, щоб дослідження було проведене об’єктивно, професійно та неупереджено.

Чому ми окремо на цьому наголошуємо? Тому що кримінальне провадження відкривати спочатку не хотіли, а від висновку щодо причини смерті фактично залежатиме, чи буде ця історія розслідуватися далі.

На жаль, зоозахисники вже неодноразово стикалися із ситуаціями, коли за очевидних ознак можливого отруєння у висновках з’являлися зовсім інші причини смерті — наприклад, парвовірусний ентерит або сказ, після чого матеріали фактично списувалися і розслідування припинялося.

Багато волонтерів, які переглянули це відео, впізнають характерну клінічну картину отруєння протитуберкульозними препаратами: дезорієнтацію, порушення координації, характерні рухи кінцівками, тремор, сильні судоми, рясне слиновиділення, порушення дихання та поступову втрату свідомості.
Зрозуміло, що лише за відео встановити точну причину смерті неможливо.
Саме тому і потрібен патологоанатомічний розтин, а за наявності підозри на отруєння — відповідні токсикологічні дослідження.
При цьому причина смерті, зазначена у висновку, повинна узгоджуватися з усією клінічною картиною: з тим, як почалося погіршення стану собаки, як воно розвивалося, які симптоми спостерігали очевидці та що було виявлено безпосередньо під час розтину.
Тому якщо після такого перебігу у висновку з’явиться «старість», «ентерит», «сказ» чи будь-яка інша причина, яка не пояснює зафіксованої клінічної картини, це закономірно викличе серйозні запитання і потребуватиме додаткової перевірки.
Ми вже стикалися з подібним у київському комунальному підприємстві, яким на той час керувала Наталія Мазур: після загибелі кількох дорослих опікунських собак (на території Гідропарку) з ознаками отруєння протитуберкульозним препаратом їхні тіла передали на дослідження, однак у висновках причиною смерті всіх дорослих собак, які загинули фактично одночасно, був зазначений «ентерит». Після такого висновку підстав для подальшого розслідування можливого жорстокого поводження за ст. 299 КК України фактично не залишилося.
Саме тому наш ветеринарний консультант також оцінюватиме, наскільки встановлена причина смерті відповідає фактичним обставинам загибелі собаки, зафіксованим симптомам та результатам самого розтину.
Тому сподіваємося на об’єктивний, професійний і доказовий висновок.

P.S. Якщо керівництво Тетіївської поліції після всіх наших розмов і скарг включилося в роботу, знайшло транспорт, фахівця, оформило направлення і зараз готове працювати по цій ситуації — ми так само скажемо про це публічно: ми теж завжди готові співпрацювати з поліцією і допомагати в усьому, що в наших силах.
Але треба розуміти, що наша діяльність не фінансується державою. Дуже багато речей волонтери роками просто роблять за власні гроші — в тому числі власними силами і за власний кошт возять тіла загиблих тварин на розтин і оплачують висновки про причини загибелі, тому що інакше доказів у справі просто не було б.
Тому ми допоможемо там, де можемо.
Але робота поліції все-таки має залишатися роботою поліції.
І тепер ми дуже сподіваємося, що це не закінчиться лише розтином.
Є інформація про інших загиблих собак, є свідки, є камери відеоспостереження, записи з яких необхідно перевірити, поки вони не перезаписані.
Отруєння — це, мабуть, одна з найскладніших ситуацій для розслідування.
Але для того й існують слідчі, щоб збирати докази, встановлювати осіб, причетних до злочину, і забезпечувати притягнення їх до відповідальності.
І повертаючись до питання, з якого ми почали:
«Я що, по кожній кішці чи собаці буду відкривати кримінальне провадження?»
Так — у кожному випадку виявлення ознак жорстокого поводження, що призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва або загибелі тварини.
Не тоді, коли заявник приніс поліції беззаперечні докази.
А саме ознаки (!) злочину.
Бо шукати й збирати докази — це вже завдання слідства.

Нарешті маємо вирок, який показує: дика тварина, що живе у стані природної волі, так само має право на захист від жорсто...
04/10/2026

Нарешті маємо вирок, який показує: дика тварина, що живе у стані природної волі, так само має право на захист від жорстокості, як домашній кіт чи собака.

Власне законом дикі тварини захищені давно.
Але в свідомості людей ще немає розумінн, що дикі тварини, які перебувають у стані природної волі мають таку саму нервову систему, як і домашні коти чи собаки.
Вони так само відчувають. Так само радіють, сумують або страждають.

Але з правозастосуванням в Україні багато років все було значно складніше.
Коли йшлося про собаку чи кота — правоохоронна і судова системи принаймні вже навчилася бачити в тварині живу істоту.

Коли ж йшлося про дику тварину, тим більше ту, яка просто жила у природному середовищі, дуже часто ставлення було зовсім іншим.

Тому цей вирок для нас настільки важливий.

23 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова засудив жінку до 5 років позбавлення волі за жорстоке поводження з їжачихою, яке призвело до її загибелі.
Як видно з судового рішення, жінка завдала тварині численних ударів ногами. Від отриманих травм їжачиха загинула на місці. Це була вагітна самка — з чотирма ембріонами.

Фактично у цій справі жорстоке поводження з дикою твариною було оцінене судом саме так, як і має оцінюватися: як кримінальне правопорушення проти живої істоти, яка здатна відчувати біль і страждання.

Окремо ми звернули увагу досудова доповідь органу пробації.
У ній встановлено високий ризик повторного кримінального правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
І це принципово важливо.
Бо жорстокість до тварини свідчить про схильність особи в цілому до насильства. І така поведінка може повторитися вже не лише щодо тварини.
Тому тут важлива не тільки суворість покарання.
Важливо, що суд побачив у вбивстві дикої тварини саме те, чим воно є, — насильницьким кримінальним злочином.
Саме тому суд не обмежився умовним строком, а вмніс вирок про 5 років позбавлення волі.

Законодавство давно поставило диких і домашніх хребетних тварин під захист від жорстокості.
Тепер дуже хочеться, щоб і правоохоронна та судова практика остаточно перестали проводити між ними неіснуючу межу.
Бо для болю і страждань немає категорій «домашня» і «дика».
І для закону їх теж не повинно бути.

Вирок ухвалений за ч. 3 ст. 299 КК України.
5 років позбавлення волі.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/140008940

На цей момент він ще може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Але сподіваємося, що Вирок залишать без змін.

29/09/2026

Чи хочемо ми уподібнюватися до нашого ворога?⚠️

Вони також вбивають заради влади, відчуття власної «величі», заради задоволення від чужого болю.
Вони не бачать у живій істоті нічого, крім мішені 🚫

А тепер подивіться на полювання.
На тих, хто з рушницею йде в ліс не захищати, а розважатися 🦌

В основі лежить той самий світогляд і відсутність емпатії, та сама звичка перетворювати життя на трофей.

Поділись цим відео, щоб якомога більше людей це ПОЧУЛО 🔱

#Полювання #ЗупинитиПолювання #ЗаТварин

🐾 28 вересня — Всесвітній день боротьби зі сказомСказ — одна з тих хвороб, про які важливо знати не для того, щоб боятис...
28/09/2026

🐾 28 вересня — Всесвітній день боротьби зі сказом

Сказ — одна з тих хвороб, про які важливо знати не для того, щоб боятися, а для того, щоб вчасно діяти.

🤚Сказ можна попередити, а поширення вірусу серед тварин — зупинити. Саме це вже довели десятки країн.

🦠 Що таке сказ?

Сказ — це вірусна інфекція, яка уражає центральну нервову систему ссавців, зокрема людей, собак, котів і диких тварин.

Вірус передається переважно зі слиною зараженої тварини — через укус, подряпину або потрапляння слини на слизові чи пошкоджену шкіру.

Близько 99% випадків сказу у людей пов’язані з укусами інфікованих собак. У різних регіонах важливу роль також можуть відігравати дикі тварини — зокрема лисиці, кажани та інші хижі ссавці.

❗Найважливіше: після потенційно небезпечного контакту людину можна захистити.

Якщо вас вкусили або подряпали:

✅Негайно промийте місце контакту водою з милом щонайменше 15 хвилин.

✅Якомога швидше зверніться по медичну допомогу.

✅Лікар оцінить ризик і, за потреби, призначить антирабічну вакцинацію та, за показаннями, специфічний імуноглобулін або інші препарати для постконтактної профілактики.

Не потрібно чекати появи симптомів. Після появи клінічних ознак сказ практично завжди закінчується смертю. Саме тому своєчасна профілактика після контакту має вирішальне значення.

🌍 Наскільки поширеним був сказ раніше?

Історично сказ був значно ширше поширений у Європі та Північній Америці.

Наприклад, у США в 1953 році реєстрували понад 5000 випадків сказу серед собак на рік. Завдяки масовій вакцинації собак та іншим ветеринарним заходам кількість випадків різко скоротилася. Собачий варіант вірусу сказу був остаточно ліквідований у США у 2004 році.

У Західній Європі спочатку вдалося практично ліквідувати собачий сказ, але вірус продовжував циркулювати серед диких тварин, насамперед лисиць.

🦊 Саме тоді з’явився один із найцікавіших методів боротьби зі сказом: вакцинація диких тварин у природі.

Вакцину поміщають у спеціальні їстівні принади. Лисиця знаходить таку принаду, з’їдає її — і отримує захист. Так поступово формується імунний бар’єр серед диких тварин.

🇪🇺 Як із цим впоралися розвинені країни?

Не існувало однієї «чарівної» вакцини.

Працювала система:

🐕 масова вакцинація собак;

🐈 регулярна вакцинація домашніх тварин;

🦊 пероральна вакцинація диких м’ясоїдних;

🔬 постійний ветеринарний нагляд і лабораторна діагностика;

🏥 доступна постконтактна допомога людям;

📋 контроль переміщення тварин;

🤝 співпраця ветеринарної та медичної служб.

ВООЗ називає масову вакцинацію собак ключовим способом припинення передачі сказу людям. Для стабільного контролю собачого сказу орієнтиром є охоплення вакцинацією щонайменше 70% популяції собак.

🌍 Де сказ залишається найбільшою проблемою?

🌴Сьогодні основний тягар хвороби припадає вже не на Європу, а на Африку та Азію.

За оцінкою ВООЗ, сказ щороку спричиняє близько 59 000 смертей людей у більш ніж 150 країнах, причому близько 95% смертей припадає на Африку та Азію. Значна частина випадків пов’язана з укусами інфікованих собак.

🇺🇦 Чому сказ досі залишається проблемою в Україні?

Україна має всі основні інструменти для боротьби зі сказом. Але головна проблема — необхідність проводити профілактику системно та безперервно.

В Україні в різні періоди охоплення вакцинацією тварин було недостатнім, а війна додатково ускладнила ветеринарний контроль, доступ до територій, вакцинацію домашніх тварин і пероральну імунізацію диких м’ясоїдних.

Вірус продовжує циркулювати в природі, передусім серед лисиць, і може потрапляти до домашніх та безпритульних тварин.

За перше півріччя 2024 року в Україні було зафіксовано 611 неблагополучних пунктів щодо сказу — у 1,6 раза більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

У 2024 році в Україні зареєстрували два випадки сказу серед людей — у Дніпропетровській та Харківській областях. Джерелом зараження стали нещеплені домашні тварини — кішка та собака.

🦡🦊Зараз в Україні проводиться масова вакцінація диких тварин від сказу.

🐈‍⬛🐕І ще один важливий момент: вакцинація домашніх тварин проти сказу — не просто особистий вибір власника. Українські ветеринарні правила передбачають обов’язкове щеплення собак і котів. Це особливо важливо в сільській місцевості, де домашні тварини можуть мати контакт з дикими.

💚 Що потрібно зробити, щоб перемогти сказ?

Рецепт уже відомий. Його не потрібно винаходити — його потрібно системно виконувати.

1. Щороку вакцинувати собак і котів.

2. Продовжувати масштабну пероральну вакцинацію диких м’ясоїдних.

3. Системно працювати з безпритульними тваринами: вакцинація, контроль чисельності, реєстрація та відповідальне ставлення.

4. Забезпечувати людям швидкий доступ до антирабічної допомоги.

5. Посилювати ветеринарний та епідеміологічний нагляд.

6. Пояснювати людям, що робити після укусу чи подряпини.

І, нарешті, працювати разом: ветеринари, медики, громади, держава та власники тварин.

Саме такий підхід ВООЗ називає принципом One Health — «Єдине здоров’я», адже здоров’я людей, тварин і довкілля тісно пов’язані.

Глобальна ініціатива Zero by 30 ставить мету ліквідувати смерті людей від сказу, пов’язаного із собаками, до 2030 року.

#ВсесвітнійДеньБоротьбиЗіСказом #Сказ #Вакцинація #ЗдоровяТварин #ЗдоровяЛюдей

🇪🇺 ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ПРИЙНЯВ НОВІ СПІЛЬНІ ПРАВИЛА ЩОДО СОБАК І КОТІВ.У 2026 році Європейський Союз уперше встановив на р...
26/09/2026

🇪🇺 ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ ПРИЙНЯВ НОВІ СПІЛЬНІ ПРАВИЛА ЩОДО СОБАК І КОТІВ.

У 2026 році Європейський Союз уперше встановив на рівні всього ЄС спільні мінімальні правила щодо благополуччя та простежуваності собак і котів.

Йдеться про Регламент (ЄС) 2026/1818 Європейського парламенту та Ради від 17 червня 2026 року.

Документ опублікований 10 серпня 2026 року і набув чинності 30 серпня 2026 року. Основні його положення почнуть застосовуватися з 31 серпня 2028 року, а деякі — пізніше.

Це важливий крок, тому що тепер у країнах ЄС з'являється спільна базова система вимог до того, як собак і котів розводять, утримують, продають, передають, ідентифікують та реєструють.

🐕🐈 ЩО ЄС РОЗУМІЄ ПІД БЛАГОПОЛУЧЧЯМ ТВАРИНИ?

Регламент визначає благополуччя не просто як відсутність побоїв чи фізичних травм.

Благополуччя — це фізичний і психічний стан тварини.

Собака або кіт повинні:

🔹 отримувати достатню кількість якісної їжі та води;

🔹 утримуватися в безпечному, чистому та комфортному середовищі;

🔹 мати достатньо простору для нормального пересування;

🔹 бути захищеними від хвороб, травм і болю;

🔹 мати можливість проявляти природну та соціальну поведінку;

🔹 мати позитивний психічний стан;

🔹 бути захищеними від тривалого страху, стресу та інших негативних впливів.

Тобто європейське законодавство виходить із того, що тварина має не просто фізично виживати — її благополуччя включає і фізичний, і психічний стан.

🚫 ПОКИНУТИ ТВАРИНУ — НЕ МОЖНА

Регламент прямо встановлює відповідальність власників за благополуччя тварин, яких вони утримують.

Забороняється:

❌ жорстоке поводження;

❌ знущання;

❌ неналежне поводження;

❌ залишення тварин напризволяще.

Якщо заклад припиняє діяльність, тварини не можуть просто залишитися без догляду. Має бути забезпечене їхнє подальше утримання або передача відповідальним людям чи іншим особам чи установам.

❗Це дуже важливий принцип:

відповідальність за тварину не зникає тільки тому, що вона стала незручною, непотрібною або перестала приносити прибуток.

🏠 УМОВИ УТРИМАННЯ

Регламент встановлює вимоги до:

• площі та простору;

• температури;

• вентиляції;

• освітлення;

• чистоти;

• захисту від несприятливих погодних умов;

• можливості пересування;

• соціальної та поведінкової активності.

Наприклад, собак віком понад 8 тижнів повинні щодня мати безпечний доступ на вулицю або можливість вигулу загальною тривалістю щонайменше одну годину.

Тривале утримання собак і котів на прив'язі забороняється.

Контейнери не повинні бути звичайним місцем постійного утримання тварини — їх використання допускається лише у визначених виняткових ситуаціях, наприклад для короткочасної ізоляції агресивної тварини або транспортування до ветеринара.

🧬 КОНТРОЛЬ РОЗВЕДЕННЯ

Окремий блок Регламенту присвячений розведенню.

ЄС звертає увагу на проблему селекції, коли заради модної зовнішності отримують тварин із анатомічними особливостями, які спричиняють серйозні проблеми зі здоров'ям.

Тому розведення не повинно призводити до погіршення здоров'я та благополуччя собак і котів.

Також встановлюються обмеження щодо певних форм близькоспорідненого розведення.

Тобто принцип змінюється вже на етапі народження тварини:

не можна спочатку створювати попит на хворобливі породні особливості, а потім дивуватися проблемам зі здоров'ям і великій кількості тварин, від яких відмовляються.

✂️ СТЕРИЛІЗАЦІЯ — ОДИН ІЗ ІНСТРУМЕНТІВ КОНТРОЛЮ РОЗМНОЖЕННЯ

Регламент прямо передбачає можливість контролю розмноження собак і котів.

Це може здійснюватися хірургічними або нехірургічними методами на основі ветеринарних рекомендацій.

Хірургічна стерилізація повинна проводитися із застосуванням анестезії та тривалого знеболення і ветеринаром.

🐈Для безпритульних котів Регламент прямо передбачає можливість програм TNR — Trap-Neuter-Return:

відлов → стерилізація → повернення.

Це дуже показовий підхід.

Мета — не вбити вже народжених тварин, а контролювати збільшення популяції та не допускати появи наступних поколінь безпритульних тварин.

Для собак Регламент не встановлює єдиної для всього ЄС схеми «стерилізувати й повернути». Конкретна система поводження з безпритульними собаками може визначатися законодавством держав-членів.

Але сам принцип відповідального контролю розмноження закріплений у загальноєвропейських правилах.

🪪 ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ПРОСТЕЖУВАНІСТЬ

Ще один фундаментальний напрям — мікрочипування, ідентифікація та реєстрація.

Тварину має бути можливо пов'язати з конкретним власником або відповідальною особою.

Це допомагає боротися з:

• покиданням тварин;

• нелегальним розведенням;

• незаконною торгівлею;

• шахрайством;

• торгівлею тваринами через інтернет без можливості встановити їхнє походження.

Окремі вимоги стосуються також онлайн-реклами та переміщення собак і котів з третіх країн до ЄС.

🔄 ЗМІНА САМОЇ ЛОГІКИ

Якщо виникає проблема безпритульних тварин, є два принципово різні підходи.

Перший:

«Тварин стало багато — треба позбутися зайвих».

Другий:

«Чому вони взагалі з'являються на вулиці і як зробити так, щоб наступного покоління безпритульних тварин не було?»

Європейська система рухається саме у напрямку другого підходу:

відповідальний власник → ідентифікація → реєстрація → контроль розведення → стерилізація → заборона покидання → контроль торгівлі → ветеринарна допомога → належне утримання та прилаштування.

Це не означає, що всі європейські країни однаково вирішують проблему безпритульних тварин.

Але це означає, що регулювання чисельності популяції не зводиться до знищення вже народжених тварин.

❗ ПРО ЕВТАНАЗІЮ

Саме тут найчастіше виникають маніпуляції.

Регламент передбачає евтаназію насамперед у ситуації, коли благополуччя конкретної тварини серйозно порушене, її стан неможливо відновити, а тварина зазнає сильного болю або страждань.

У такому випадку ветеринар повинен бути залучений без невиправданої затримки, щоб визначити, чи необхідно припинити життя тварини для припинення її страждань. Якщо евтаназія необхідна, вона повинна проводитися із застосуванням анестезії та аналгезії.

У надзвичайній ситуації, коли ветеринар недоступний, держава може дозволити припинення життя спеціально підготовленою компетентною особою — але метод повинен забезпечувати миттєву смерть із мінімальними болем і стражданнями.

Евтаназія — це виняткова ветеринарна міра для конкретної тварини, а не програма скорочення чисельності популяції.

Із самого Регламенту випливає дуже важливе розмежування:

✂️ СТЕРИЛІЗАЦІЯ

контроль розмноження і профілактика появи нових тварин.

🩺 ЕВТАНАЗІЯ

припинення життя конкретної тварини, коли це необхідно через її невідновний стан і тяжкі страждання, із дотриманням вимог гуманності.

Це не взаємозамінні інструменти.

🐾 Регламенті ЄС 2026/1818 створює систему, спрямовану на те, щоб:

тварин не покидали → неконтрольовано не розводили → їх можна було ідентифікувати → торгівля була прозорою → розмноження можна було контролювати → а благополуччя вже народжених тварин було захищене.

🇪🇺 Європейська відповідь на проблему безпритульних тварин — не «як швидше позбутися зайвих», а як зробити так, щоб вони не ставали зайвими взагалі.

📌 Джерела:
Regulation (EU) 2026/1818 of the European Parliament and of the Council of 17 June 2026 on the welfare of dogs and cats and their traceability;
European Commission, Dogs and cats welfare and traceability.

Address

Kyiv
03049

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Асоціація зоозахисних організацій України - АЗОУ posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share