Асоціація зоозахисних організацій України

10/06/2026

⚠️ РОЗЧАВИВ КОШЕНЯТІ ЧЕРЕП ПАСАТИЖАМИ, ЗНЯВ ЦЕ НА ВІДЕО ТА НАДІСЛАВ ВОЛОНТЕРЦІ.

‼️ ДОПОМОЖІТЬ РОЗШУКАТИ ЖИВОДЕРА

До АЗОУ та волонтерів потрапило відео особливо жорстокого вбивства кошеняти.

Через надзвичайну жорстокість ми не публікуємо цей запис і не будемо його поширювати. Проте відео було передано до правоохоронних органів як доказ вчинення кримінального правопорушення.

Особа навмисно катувала кошеня віком приблизно 1,5–2 місяці, після чого відправила відеозапис волонтерці.

Такі дії свідчать не лише про жорстоке поводження з твариною, а й про демонстративний садизм та небезпечну поведінку, яка становить загрозу для суспільства.

26.05.2026 Асоціація зоозахисних організацій України (АЗОУ) подала заяви про кримінальне правопорушення до:

▪️ ГУНП у Харківській області (Поліція Харківської області);
▪️ Головного слідчого управління НПУ (Національна поліція України) ;
▪️ Департаменту кримінальної поліції НПУ;
▪️ Департаменту кіберполіції ( Кіберполіція ) .

За наявною інформацією, ГУНП у Харківській області вже розпочало кримінальне провадження за ч. 4 ст. 299 КК України.

Однак для встановлення особи злочинця потрібна допомога громадськості.

🔍 ПРОСИМО ДОПОМОГТИ ВСТАНОВИТИ ОСОБУ ЖИВОДЕРА

Особливі прикмети та обставини:

🐱 кошеня черепахового забарвлення;
📅 вік кошеняти на момент зйомки — приблизно 1,5–2 місяці;
📍 імовірно Харків або Харківська область, але можливий і будь-який інший регіон України.

На відео також видно:

🔸 рожевий котячий лоток із білим обідком;
🔸 чорну лопатку для прибирання наповнювача.

Можливо, хтось із волонтерів впізнає кошеня, яке прилаштовував у квітні–травні 2026 року, або впізнає речі, що потрапили в кадр.

Якщо вам відома будь-яка інформація, яка може допомогти слідству:

📩 повідомте Марина Суркова в приватні повідомлення;
📞 телефонуйте на 102;
👇пишіть в коментарях під дописом;
📨 або зверніться до найближчого підрозділу поліції.

Будь-яка, навіть незначна деталь, може допомогти встановити особу злочинця.

🔁 Просимо максимального поширення.

Разом ми можемо допомогти правоохоронцям знайти та притягнути винного до відповідальності.

08/06/2026

На Чернігівщині браконьєри вбили лося.

Мисливці «б'ють на сполох».
В тому числі тому, що лось є червонокнижною твариною.

Але ми пам'ятаємо, як ці самі мисливці судилися з Міністерством довкілля, щоб лося НЕ вносили до Червоної книги — і щоб його можна було й надалі легально відстрілювати.

Дійшли аж до Касаційного суду.
Бо дуже хотіли полювати саме на лося.

Програли.
Ось рішення Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №826/9432/17: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84806004

У тій справі на захист лося виступили КЕКЦ (Київський еколого-культурний центр) в особі Володимира Борейка та ГО «Відкриті клітки України» — як треті особи на стороні Міністерства екології.

І тепер ці самі любителі полювати на лося обурюються, що браконьєри вбили лося.

Але лосю однаково боляче вмирати хоч від кулі мисливця, хоч від кулі браконьєра.

То ж яка різниця між «законним» мисливцем і браконьєром?
Мета в обох однакова — вполювати живу здобич. Того ж лося.

Різниця лише в деяких папірцях.
Саме так. Лише в деяких.
Адже браконьєри — це майже завжди мисливці, які вирішили в певний момент порушити правила полювання, визначені законом.

І тут виникає важливе питання: як же мисливці борються з браконьєрами?
Ну якось так, як у прислів'ї... Ворон ворону око не виклює.

Хоча мисливці ніколи не обходять критикою зоозахисників — постійно запитуючи, що ж ми робимо для тварин.

Так от.
Зоозахисники домоглися, щоб ст. 299 ККУ (жорстоке поводження з тваринами) передбачала до 8 років позбавлення волі. Реально боролись — реально досягли.

Натомість мисливці — які мають сильне лобі у ВРУ і в центральних органах виконавчої влади — домоглися за всі роки своєї діяльності ось чого:

Є ст. 248 ККУ (незаконне полювання) — максимум до 5 років позбавлення волі (з купою альтернативних покарань).
Але кримінальна відповідальність настає лише якщо завдано «істотну шкоду» — понад 416 000 грн.
Якщо простіше: вбив одного оленя (такса 60 000 грн) — штраф 2 040 грн і йди далі. Щоб «дотягнути» до кримінальної статті, треба вбити 7 оленів або 11 кабанів або 13 козуль або 53 зайці.

Щодо вовків і лисиць ситуація ще гірше.
Кримінальна відповідальність настає за вбивство 209 вовків або 417 лисиць...
(повна таблиця по всіх видах — у першому коментарі)

І тут варто повернутися подумки до зоозахисників, які домоглися внесення лося до Червоної книги України...

У ст. 248 ККУ є важлива деталь: якщо вбита тварина занесена до Червоної книги — це автоматично кримінальне правопорушення. Одного лося достатньо. Без жодних додаткових умов і порогів у гривнях.

Саме тому внесення лося до Червоної книги мало значення.

Якби мисливці виграли той суд — браконьєру, щоб «дотягнути» до кримінальної відповідальності, треба було б вбити 6 лосів (такса — 80 000 грн, поріг «істотної шкоди» — 416 000 грн).

Але лось у Червоній книзі.
Завдяки тому, що ми разом не дали мисливцям виграти.

А якби на місці лося був олень — якого до Червоної книги не внесено — браконьєру «світила» б адміністративна відповідальність: штраф 2 040 грн (2 550 грн для посадових осіб) або позбавлення права полювання до трьох років.

І все.

Штраф 2 тисячі гривень.

І можливість браконьєрити далі
(а навіщо йому дозвіл, якщо він зневажає той дозвіл?)

Оце і є вся «боротьба з браконьєрством» по-мисливськи.

06/06/2026

🐕💔 У Китаї викрали та з'їли собаку-мандрівника, за якою стежили понад 1,5 мільйона людей.

Бордер-коллі на ім'я Чутоу багато років подорожував країною разом зі своїм господарем-тревел-блогером Го з провінції Хенань. Господар купив його ще цуценям у 2018 році — за вулицею, у випадкового продавця. Разом вони долали тисячі кілометрів: від засніжених гір до пустель, і Чутоу часто охороняв намет господаря вночі. Вони стали справжніми зірками соцмереж, а за їхніми пригодами спостерігали понад 1,5 млн підписників.
Та історія закінчилася трагедією.

Поки власник перебував у поїздці до Грузії, 11 травня батько господаря виявив зникнення собаки з сімейних угідь. Записи з камер спостереження зафіксували двох незнайомців, які забрали Чутоу на електровелосипеді. Після розслідування з'ясувалося, що собаку продали всього за 180 юанів — приблизно 1000 гривень або 25 доларів США.
Покупцем виявився перекупник, який перепродав собаку до ресторану, де готували страви з собачого м'яса. Там Чутоу забили та використали для приготування їжі.

Коли господар знайшов ресторан і звернувся з проханням хоча б повернути останки — м'ясник відмахнувся: «Шерсть давно викинули в сміття».

Го відмовився від будь-якого мирового врегулювання і передав поліції докази вартості собаки та його доходів як інфлюенсера — щоб домогтися кримінального переслідування, яке може передбачати до 3 років ув'язнення.

Історія викликала хвилю обурення по всьому Китаю. Багато користувачів соцмереж вимагають жорсткішого покарання та ухвалення повноцінних законів про захист тварин.

Проблема полягає в тому, що в Китаї домашні тварини юридично визнаються майном — тому суперечки зазвичай вирішуються через цивільну компенсацію, а не кримінальне переслідування. Хоча у 2020 році Китай виключив собак із переліку домашньої худоби, загальнонаціональної заборони на вживання собачого м'яса досі немає. Шеньчжень та Чжухай заборонили цю практику — але регіон Юлінь досі проводить щорічний фестиваль м'яса собак.

Для когось це була собака вартістю 180 юанів.
Для її господаря — друг, з яким він подолав тисячі кілометрів і прожив найкращі моменти свого життя.

04/06/2026

Мисливці пропонують реабілітацію українських військових через вбивство тварин ❗️

29 травня 2026 року мисливці зібрали на своїй базі в Івано-Франківській області представників влади, природоохоронних структур, правоохоронців і навіть духовенство. Серед іншого обговорювали полювання як метод «психологічної реабілітації» та «соціальної адаптації» ветеранів 😣

Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Держлісагентства публічно підтримало цю ініціативу на своїй офіційній сторінці.

Людям, які пройшли пекло війни, які несуть у собі моральну травму і провину від того, що вбивали — їм пропонують лікуватися черговим вбивством 🤦🏻‍♀️

Ветерани, які пережили травму, пов'язану з вбивством, мають вищий рівень суїциду та важчі симптоми ПТСР.
Почуття провини та злості після досвіду вбивства на війні — це те, що психотерапевти опрацьовують роками.
Це частина проблеми. Найболючіша її частина.
І саме туди мисливці пропонують сипати сіль — під виглядом турботи.

Так, природа справді допомагає відновлюватися — спостереження за тваринами, тиша лісу, орнітологія, волонтерство у реабілітаційних центрах для диких тварин.
Але мисливці прикріплюють до цього реального факту свою маніпуояцію, переслідуючи свою корисливу мету.
Підносячи полювання як контакт з природою 🤷🏻‍♀️

Але вбивство в природі — це не той контакт з природою, який лікує.
Це інша дія - руйнівна. А тому з протилежним психологічним вектором.

І цю різницю вони дуже свідомо замовчують.

Держлісагентство — регулятор мисливської галузі, який одночасно управляє ДП «Ліси України» — одним із найбільших користувачів мисливських угідь. Тобто регулює галузь і сам від неї залежить. Публічно підтримувати ініціативи мисливського лобі від імені державного органу — це не нейтральна позиція.

І взагалі - реабілітація ветеранів є компетенцією Міністерства у справах ветеранів та МОЗ, а не органу, якому вигідно збільшити кількість людей із рушницями в угіддях.

Використовувати людей, які захищають країну, як аргумент для просування галузевих інтересів — це дискредитація системи допомоги ветеранам.

‼️ Наші воїни — не іграшки для лобістських ігор.

АЗОУ направила офіційне звернення до Держлісагентства (вих. №41 від 03.06.2026) з вимогою надати наукове обґрунтування — клінічні протоколи, висновки психологів і психіатрів.
Якщо полювання є реабілітацією — покажіть наукові висновки❗️

І окремо подали звернення до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства (вих. №42 від 03.06.2026) з вимогою перевірити Держлісагентство на предмет конфлікту інтересів.

Чекаємо відповідей і будемо інформувати.

03/06/2026

5 років за ґратами проведе чоловік за те, що викинув свою собаку з вікна 7го поверху.

Нетішинський міський суд Хмельницької області виніс вирок за ч. 3 ст. 299 КК України — 5 років позбавлення волі з реальним відбуванням.
Без застосування ст. 75 КК.
Без «іспитового строку» і повернення додому.

Хочемо пояснити, чому цей вирок — подія.

Спочатку — про що взагалі ст. 75 КК України:

Це норма, яка дозволяє суду засудити людину — і одразу ж звільнити від реального відбування покарання «з випробуванням». Формально вирок є. Реально — людина йде додому того ж дня.

Ця норма застосовується, якщо покарання не перевищує 5 років.
Ч. 3 ст. 299 — це якраз від 5 до 8 років. Мінімум потрапляє у «вилку».
Тобто суд міг застосувати ст. 75.
І не застосував.

Такого в практиці суду за ч. 3 ст. 299 без рецидиву ми раніше не знаходили.

Що ж сталося❓️

У січні 2026 року мешканець Нетішина викинув із вікна 7-го поверху власну собаку породи той-тер'єр.
Тварина загинула. Обвинувачений вину не визнав і до кінця наполягав: собака «сама вистрибнула».

Суд розібрав цю версію по кісточках.

▪️ Протокол огляду від 11.01.2026: тіло знайшли на відстані ~2,20 м від стіни будинку.
З урахуванням швидкості вітру (до 4,1 м/с) — фізично виключає випадкове випадіння.

▪️ Довідка слідчої від 22.01.2026: температура на момент події — від -12°C до -14°C.
При цьому і обвинувачений, і його співмешканка самі підтвердили: на тому ж підвіконні стояли вазони з квітами. Вікно навстіж у -14°C — і квіти живі? Не віриться.

▪️ Той-тер'єр — маленька собака. Самостійно застрибнути з ліжка на підвіконник фізично не могла.

▪️ Покази обвинуваченого і його матері — свідка у справі — розійшлися. Він казав, що зайшов у кімнату і просто не знайшов собаки. Вона стверджувала, що він намагався схопити тварину, яка вже падала.

А тепер найважливіше 👇

Після того як собака впала з сьомого поверху і ще була жива — ні обвинувачений, ні його співмешканка (обоє були п'яні) не викликали ветеринара.
Не вибігли.
Не спробували допомогти.

Натомість він спустився вниз, коли вже небайдужі люди занесли закривавлену собаку в під'їхд і почав закривати тварині ніс і рот рукою, примовляючи: «Спи, спи».
За собаку заступилися свідки, відбулася сутичка.

Це не поведінка людини, чия собака випадково впала з вікна.

Чому вирок важливий❓️

Умовний строк за такий злочин — це сигнал суспільству: можна вбити тварину, добити її власними руками, отримати «іспитовий строк» і повернутися додому. Саме так роками і відбувалося.

Цей суд вирішив інакше.
Злочин кваліфіковано за ч. 3 ст. 299 як вчинений активним способом.
Враховано умисний характер дій, показання свідків, відеодокази і повну відсутність каяття.

Вирок ще не набрав законної сили, можлива апеляція до Хмельницького апеляційного суду. Сподіваємося — встоїть.

Люди, які свідомо вчиняють насильницькі злочини, мають бути ізольовані від суспільства і нести реальні покарання.

🔗 Вирок: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136746063

31/05/2026

🐕🇵🇱 У Польщі можуть повністю заборонити утримання собак і котів на прив’язі

29 травня Сейм Польщі ухвалив поправки до Закону про захист тварин, які передбачають заборону постійного утримання собак і котів на ланцюгах, тросах та інших видах прив’язі. Тепер документ має розглянути Сенат, після чого його передадуть на підпис Президенту Польщі.

📜Законопроєкт також запроваджує нові стандарти утримання собак у вольєрах. Вольєр повинен бути достатньо просторим, міцним і безпечним для тварини, забезпечувати доступ природного світла та належну циркуляцію повітря. Його конструкція має дозволяти собаці вільно рухатися та реалізовувати природну поведінку.

Окремо наголошується, що власники будуть зобов’язані регулярно випускати собак із вольєрів для прогулянок та активності з урахуванням віку, стану здоров’я та індивідуальних потреб тварини.

🐶 Для собак, які живуть надворі, у вольєрах або неопалюваних приміщеннях, стане обов’язковою наявність будки, що відповідає розміру тварини та захищає її від дощу, снігу, вітру, спеки й холоду.

Водночас закон передбачає винятки. Тимчасове використання прив’язі буде дозволене під час транспортування тварини, ветеринарних процедур, виставок, тренувань та в інших короткочасних ситуаціях, якщо це не завдає їй шкоди.

https://www.pap.pl/aktualnosci/calkowity-zakaz-trzymania-psow-na-uwiezi-sejm-podjal-decyzje?utm_source=chatgpt.com

🇺🇦 В Україні схожі зміни пропонуються законопроєктом №11328.
Серед іншого, він передбачає заборону постійного утримання собак на прив’язі, встановлення мінімальних вимог до умов їх утримання, заборону розведення тварин, що не мають племінної цінності тощо.
На жаль, законопроєкт досі не ухвалений.

Польща вкотре демонструє, що сучасне законодавство про захист тварин рухається в бік добробуту тварин, а не зручності людини.

Тому що ланцюг — це не спосіб утримання. Це спосіб обмеження. Собака — соціальна, розумна та емоційна істота, а не жива сигналізація для охорони двору. Багаторічне життя на кількох метрах троса часто означає хронічний стрес, поведінкові розлади, травми та постійне страждання.

👇Напишіть в коментарях ваші думки з цього приводу.
❓️Чи потрібно в Україні заборонити утримання собак на ланцюгах?

30/05/2026

Мисливцю повідомлено про підозру за жорстоке поводження з дикими тваринами - Поліція Харківської області

42-річний мешканець Люботина Харківської області Олександр Сльота роками заманював диких лисиць у ниткові сітки-пастки і нацьковував на них ягдтер'єра. Тварини гинули від рваних ран.

https://www.facebook.com/share/p/1L5dFhCfst/

В одному з епізодів — витягнув лисицю з нори, бив рушницею по голові, після спроби втечі вистрілив і знову нацькував собаку.

Це жорстоке поводження з тваринами — ч. 3 ст. 299 ККУ.

Все знімав і публікував на YouTube та Facebook. А це вже ч. 4 ст. 299 ККУ.

19.02.2026 АЗОУ склала розгорнуту заяву до поліції з детальним правовим обґрунтуванням. Зокрема — довели незаконність самої притравки.
Прямої заборонної норми в законодавстві немає, і мисливці цим намагаються користуватися. Точніше — хотіли б... але...

Але: дика лисиця, вилучена з природи та утримувана у клітці чи вольєрі для притравки, підпадає під дію Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 № 429.

Нацьковування собак на тварину, що утримується в неволі — пряме порушення вимог гуманного поводження, тобто жорстоке поводження за ст. 299 ККУ.

Після подачі нашої заяви поліція провела обшук, вилучила технічні засоби та носії інформації, провела експертизу.

Сльоті повідомлено про підозру за ч.ч. 1, 3, 4 ст. 299 КК України.

Попереду — обвинувальний акт і суд.
АЗОУ відстежує хід справи.

Важливо, що держава не толерує жорстокість і показала, що реагує відповідно до законодавства на жорстокі вбивства диких тварин мисливцями.

Адже Сльота — не виняток.
Він типовий представник тієї частини мисливської спільноти, яка вважає нормою притравку, а живу тварину — інвентарем для тренувань мисливських собак.

Притравки подаються мисливцями як "підготовка до полювання". Насправді — це те саме, що й собачі бої: нацьковування тварин одна на одну з хуліганських або корисливих мотивів.

Добре, що держава це не вважає нормою. Поліція та прокуратура спрацювали відповідно до закону.

☝️ Саме так і має бути в цивілізованій країні.

27/05/2026

13 032 людини підписали петицію проти запровадження державного свята «День мисливства».

Це менше за необхідні 25 000 голосів.
Але оцінювати результат виключно через цю цифру — помилка.

Петиція, ініційована президенткою ВСГО «АЗОУ» Мариною Сурковою в межах системної антимисливської кампанії, зібрала 13 032 підписи громадян України.
Чому?

По-перше, процедура підписання петицій на платформі Кабінету Міністрів України є технічно складною для значної частини населення. Авторизація через ID.GOV.UA (Дія.Підпис, BankID, КЕП) нерідко супроводжується технічними збоями, через що частина громадян відмовляється від спроб підписання.

По-друге, кампанія відбувалася в умовах повномасштабної війни, коли суспільна увага закономірно зосереджена на питаннях безпеки, мобілізації, економічної нестабільності та гуманітарних наслідків війни. Питання етики ставлення до диких тварин та допустимості державної популяризації полювання в таких умовах витіснені з активного суспільного порядку денного — не за змістом, а за обставинами часу.

По-третє, в українському публічному просторі тематика захисту тварин традиційно фокусується переважно на проблемах безпритульних і домашніх тварин. Натомість питання мисливства, хутрового виробництва, використання лабораторних тварин чи експлуатації тварин у тваринництві залишаються значно менш дослідженими та менш представленими у суспільній дискусії.

Це складні теми, які потребують окремого суспільного пояснення та тривалої просвітницької роботи.

Попри це, 13 032 людини пройшли процедуру авторизації та публічно зафіксували свою позицію: держава не повинна офіційно закріплювати та легітимізувати полювання через запровадження окремого державного свята.

Спроба просування «Дня мисливства» через лояльні до мисливської галузі управлінські механізми більше не є кулуарною ініціативою.
Тема стала предметом широкої публічної дискусії та суспільної критики.

Важливо також розуміти: навіть досягнення необхідного порогу у 25 000 голосів не гарантує підтримки петиції Кабінетом Міністрів України.
Це підтверджує, зокрема, ситуація з петицією про створення зоополіції, авторкою якої також була Марина Суркова. Попри те, що петиція набрала 26 816 голосів менш ніж за місяць, її не було підтримано урядом.

Водночас петиція проти «Дня мисливства» відповідно до законодавства буде розглянута Кабінетом Міністрів України як колективне звернення 13 032 громадян.
Таким чином суспільство отримає офіційну позицію уряду щодо доцільності державної популяризації мисливства.

Для ВСГО «АЗОУ» антимисливська діяльність — це не ситуативна кампанія, а системна правозахисна та адвокаційна робота, яка включає:
— юридичні звернення;
— судові справи;
— участь у розробці законодавчих змін;
— інформаційну протидію мисливському лобізму;
— аналіз державної політики у сфері поводження з дикими тваринами.

Ми усвідомлюємо, що повна заборона полювання в Україні найближчим часом є малоймовірною. Однак суспільство має право вимагати максимально жорсткого правового регулювання цієї сфери, підвищення стандартів захисту тварин та недопущення романтизації насильства щодо диких тварин на державному рівні.

ВСГО «АЗОУ» висловлює вдячність кожному, хто підтримав петицію ❤️, а також організаціям, активістам і громадським діячам, які долучилися до кампанії 🧡

Окремо згадуємо Володимира Євгеновича Борейка, директора Київського еколого-культурного центру, який трагічно загинув у березні 2026 року.
Протягом десятиліть він системно протидіяв мисливському лобі в Україні.
Сама ідея цієї петиції належала йому — він запропонував її як інструмент протидії мисливському лобі. Збір голосів почався за його життя і продовжився після загибелі.
13 032 підписи — це й результат його роботи теж.

Ми продовжуємо розпочату ним справу.
Попереду — нові звернення, нові адвокаційні кампанії та нові законодавчі ініціативи.
Лише системна й послідовна діяльність здатна змінювати державну політику.

Залишайтеся з нами.
Разом ми - сила 💪

24/05/2026

Чи змогли б ви в6uтu з рушниці собаку? 🐶
Або кішку? 🐱
Або косулю чи оленя? 🦌

Якщо йдеться про життя і смерть — захист себе, дитини, виживання під час війни чи голоду — багато хто, можливо, зміг би.

Але якщо це не виживання.
А хобі і дозвілля?

Просто уявіть:

рушниця, жива тварина і ваш палець на спусковому гачку.
Не заради життя.
А заради розваги.

То що ж таке «День мисливства»❓️

Закон України «Про мисливське господарство та полювання» прямо визначає:

☑️ Мисливство — це спеціальне використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин.

☑️ Полювання — це вистежування, переслідування та добування (відстріл, відлов) тварин.

«Переслідування».
«Відстріл».
«Добування».

За цими юридичними словами стоїть проста реальність: насильство і вбивство.

Тобто «День мисливства» — це державне свято на честь переслідування та вбивства диких тварин.

Історична паралель👇

У Стародавньому Римі існувало свято Agonalia — день ритуального жертвоприношення тварин богам.
У Стародавній Греції релігійні свята також супроводжувалися масовими вбивствами тварин.

Це тривало століттями.

Але у 391–392 роках н.е. імператор Феодосій I заборонив такі практики. У законі прямо зазначалося:

«Жоден не повинен убивати невинну жертву».

Ще 1600 років тому держави почали визнавати: публічне вшанування ритуального вбивства — це архаїка.

І тепер у 2026 році Україна, яка декларує рух до ЄС, намагається запровадити державне свято на честь мисливства — явища, якому немає місця серед цінностей гуманного суспільства.

Що саме пропонують вшановувати?

— вбивство заради розваги?
— страх загнаної тварини?
— біль підранків, які помирають годинами?
— осиротілих вовченят і лисенят?
— фото з тілами вбитих тварин?
— адреналін коштом чужого життя?

І найстрашніше — це нормалізація насильства.

Бо державне свято — це завжди сигнал суспільству: «це нормально».
А дітям — тим більше.

Виховні години.
Тематичні уроки.
Малюнки «мисливців-героїв» з мертвими тваринами біля ніг.

А потім суспільство дивується жорстокості підлітків до тварин.

Але жорстокість не виникає з повітря.
Її нормалізують.

Поверніться до першого питання.

Чи змогли б ви вбити з рушниці собаку? Кішку? Косулю? Оленя?

Якщо ваша відповідь — «ні», то ви проти «Дня мисливства».
Бо це свято людей, які можуть.

🔴 СЬОГОДНІ — ОСТАННІЙ ДЕНЬ збору підписів проти петиції про встановлення «Дня мисливства».

🔴 Якщо ви ще не підписали — зробіть це зараз.

🔴 Для вас — 3 хвилини.
Для тварини — ціле життя.

👉 https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9245

Поширте.
Висловіть свою позицію.
Чи має в Україні існувати державне свято на честь вбивства тварин?

23/05/2026

Подивіться на ці "милі" усміхнені обличчя "мужніх" "героїв", якими пишається мисливська спільнота 👇
З якою гордістю і радістю вони хизуються трупами вбитих тварин...
А до кінця збору підписів залишилось 2 дні.

Підпишіть петицію (посилання в шапці профілю) проти встановлення "Дня мисливства" та за мораторій на полювання до кінця війни.

Країна щодня втрачає людей, заповідники зруйновані, тварини гинуть на мінах, постійно трапляються екологічні катастрофи, частина лісів України з дикою фауною просто випалена, звірі гинуть мільйонами, а частина врятованих диких тварин перемістилася на території, які здаються безпечнішими.

Але такими вони лише здаються...
Бо в тилу у звірів теж немає захисту.
Адже спільнота в 800 тисяч осіб стоїть на низькому старті та чекає, коли мисливське лобі доможеться відкриття полювання або хоча б стрілялок по лисицях і вовках, бродячих котах і собаках.

Та хоч би по комусь... бо їм вже невмоготу...

А державна структура, яка в такий складний час мала б захищати природу і все живе, що ще не знищила росія — Державне агентство лісових ресурсів України — переймається тим, що галузь "недоотримала надходження до бюджетів" через неможливість вбивства тварин, і у неї "скоротилася єгерська служба" (мабуть, на їх думку, люди, які вміють поводитися з рушницями, потрібніші в тилу, ніж на фронті).

Також Держлісагенство хоче зробити полювання реабілітацією ветеранів.

❌️ Це окремий цинізм.
Людям, які пройшли через жах війни, держава пропонує "перезавантажитися", вбиваючи тварин.
Не сучасну психологічну допомогу, не якісне лікування, не програми соціальної адаптації — а нагоду натиснути на спусковий гачок і відчути "насолоду від вбивства".
Це не реабілітація❗️
Це огидне прикриття для виправдання галузі.

Асоціація зоозахисних організацій України - АЗОУ

10/06/2026

08/06/2026

06/06/2026

04/06/2026

03/06/2026

31/05/2026

30/05/2026

27/05/2026

24/05/2026

23/05/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category