Центр близькосхідних досліджень

31/05/2026

28/04/2026

🚢 Токсичне зерно в портах Хайфи: тест на совість чи на право?
Коли в ізраїльський порт заходить судно ENISEY, воно везе не просто пшеницю. Воно везе докази мародерства, загорнуті в юридичну непевність.
Чому це важливо саме зараз?

Дипломатичний шпагат: Ізраїль намагається балансувати між міжнародним правом і небажанням дратувати Москву. Поки Хайфа приймає вантаж, Київ ставить незручні питання.

Легалізація грабунку: Відсутність жорсткої реакції — це мовчазна згода. Якщо «криваве» зерно проходить через офіційні порти, окупанти отримують робочий логістичний коридор у Середземномор’ї.

Більше, ніж просто майно: Україна тисне не лише заради повернення вкраденого. Це битва за прецедент: чи стане Ізраїль майданчиком для легалізації російського піратства?

Це не просто суперечка про папери. Це питання про те, де проходить межа між «нейтралітетом» та співучастю.

🔗 Повний розбір ситуації та прогнози — дивиться за посиланням у першому коментарі.

27/04/2026

Асоціація Української Миротворчої Школи оголошує переможців конкурсу активістів, що працюють в громадах
Ми отримали багато сильних заявок від активістів, які щодня працюють для підтримки дітей та молоді у громадах. Дякуємо кожному за довіру, ідеї та небайдужість
Переможцями конкурсу стали:
Valentina Agafonova
Вольська Вікторія
Грабо Наталія
Alla Melnichuk
Людмила Рубан
Олеся Стратієнко
Ткаченко Олена
Халіулова Анастасія
Eugene Shatilov
Попереду — реалізація важливих ініціатив, спрямованих на підтримку дітей та молоді, які постраждали внаслідок війни.
Дякуємо всім учасникам і раді продовжувати спільну роботу задля розвитку громад

Конкурс проводиться в рамках проєкту «Посилення спроможності місцевих організацій та активістів ефективно підтримувати дітей та задовольняти їхні потреби у громадах» , що реалізує громадська організація Асоціація Української Миротворчої Школи за фінансової підтримки Terre des Hommes Germany.

16/04/2026

🌍 Геополітичні зсуви на Близькому Сході та нова роль України

Директор Центру близькосхідних досліджень Igor Semyvolos в ефірі «Public Interest Journalism Lab» проаналізував трансформацію безпекового ландшафту після загострення протистояння з Іраном та наслідки для глобальних альянсів.

• Радикалізація Тегерана: В Ірані відбувся остаточний перехід влади до Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). Нове покоління лідерів є значно жорсткішим та схильним до ризикованих кроків, що робить старі методи стримування неефективними.
• Криза довіри до США: Арабські монархії, зокрема Саудівська Аравія, переглядають роль Вашингтона як безальтернативного гаранта безпеки. Це стимулює пошук нових партнерств, де Туреччина та Україна стають важливими суб'єктами.
• Українська суб'єктність: Завдяки оборонним технологіям та прямій дипломатії з Ер-Ріядом, Україна більше не сприймається як «прохач», а стає прагматичним гравцем, здатним впливати на безпеку та логістику регіону.
• Загроза Ормузькій протоці: Можливе тривале блокування протоки створює стратегічний тупик для світової економіки, який неможливо вирішити суто військовим шляхом без політичного врегулювання.

Докладніше про іранську фатальну помилку та нові геополітичні реалії — читайте у матеріалі.
https://uames.org.ua/nova-realnist-blyzkoho-skhodu-iranska-radykalizatsiia-ta-ukrainska-sub-iektnist-u-dzerkali-vijny/
Посилання на підкаст в першому коментарі.

#БлизькийСхід #Геополітика

12/04/2026

Чому ми — генії катастроф і дилетанти стабільності?

Ви помічали, що українці найкраще працюють тоді, коли все навколо розвалюється? У моменти екзистенційної загрози ми творимо дива: збираємо на супутники за добу, тримаємо фронт на голому ентузіазмі та перетворюємо хаос на ідеальну логістику. Але щойно дим розсіюється, ми повертаємося до старих чвар, мов за магічним сценарієм.

Справа не в характері. Справа в архітектурі нашого виживання.

Десятиліттями всередині України б’ються дві системи.
Перша — Мережа. Гнучка, горизонтальна, жива. Це міцелій громадянського суспільства, волонтерський дух і здатність до самоорганізації без жодного дозволу згори. Саме Мережа рятувала нас у 2004-му, 2014-му та 2022-му. Це наш колективний імунітет.

Друга — Вертикаль. Ригідна залізна конструкція державного апарату. Вона неповоротка і часто паралізована в критичні моменти. Але щойно лінія фронту стабілізується, Вертикаль рефлекторно намагається повернути контроль. Для бюрократа хаос — це ворог, навіть якщо цей хаос щойно врятував країну.

Пастка «сонної тиші»
Проблема в тому, що ми маємо феноменальну «культуру спротиву», але досі не побудували «культуру управління». Як тільки небезпека спадає, до годівниць повертаються антирозвиткові коаліції — ті, хто вміє паразитувати на системі через закриті двері та «привілейований доступ».

Ми стоїмо перед найбільшим викликом з 1991 року. Нам мало замінити «поганих» людей на «чесних». Це ілюзія. Нам потрібно зламати саму колію залежності (Path Dependence) — ту саму колію, яка щоразу повертає нас до авторитаризму чи корупційного болота.

На часі радикальні запитання:

Як переплавити енергію Майданів у сталь державних інститутів?

Як навчити державу не боятися суб’єктності громад, а інтегрувати її в ДНК управління?

Як побудувати довіру до процедур, а не до «месій» у владних кріслах?

Відповіді на ці питання — це не просто теорія. Це карта нашого майбутнього. Анатомія нашої стратегічної культури, розбір помилок минулого та план виходу з зачарованого кола — у масштабній 6-серійній розвідці.

🔗 Час виходити з колії. Читайте повну серію статей тут:
https://uames.org.ua/chastyna-i-traiektoriia-zalezhnosti-mekhanistychna-vertykal-ta-pastka-inertsii/

07/04/2026

Близький Схід, до якого ми звикли — з його «тіньовими війнами» та складними системами стримування — офіційно припинив існування. Ми увійшли в епоху прямого зіткнення, де «стратегічна терплячість» більше не працює, а старі правила гри згоріли у вогні останніх ракетних залпів.

Чому це важливо для нас? Бо ілюзія того, що події в Газі чи Лівані можна локалізувати, остаточно розвіялася. Ізраїль перейшов від тактики «стриження газону» до стратегії повного випередження. Це вже не про тимчасове затишшя, а про фізичне виживання держави та спробу повернути довіру до безпекової архітектури, яка дала тріщину 7 жовтня.

Водночас Іран опинився у власній пастці. Роками Тегеран ховався за спинами проксі-сил, створюючи «кільце вогню» навколо ворога. Але сьогодні це кільце рветься, а його головні активи — Хезболла та ХАМАС — стрімко втрачають суб’єктність. Те, що ми бачимо зараз — це не демонстрація сили іранського режиму, а його відчайдушний крок, щоб не втратити обличчя перед союзниками.

Найбільша помилка сьогодні — вважати Близький Схід «іншою війною». Насправді це сполучені посудини одного великого розлому. Росія вже не є посередником, вона — прямий бенефіціар близькосхідного хаосу. Кожен дрон, випущений по Ізраїлю, і кожен «шахед» над українським містом — це елементи одного оборонного альянсу наших ворогів.

Світ став лабораторією нової війни, де перевіряється не лише техніка, а й воля демократій до опору. Якщо агресори відчують безкарність в одному регіоні, вони миттєво синхронізують свої дії в іншому. Питання лише в тому, чи готовий Захід нарешті визнати: час «глибоких занепокоєнь» вичерпано.

Детальний аналіз нової логіки конфлікту читайте на нашому сайті: https://uames.org.ua/kinets-stratehichnoi-terpliachosti-chomu-blyzkyj-skhid-bilshe-ne-bude-kolyshnim/

07/04/2026

🌍 Україна перехоплює ініціативу: нова геополітика на Близькому Сході

Директор Центру близькосхідних досліджень Igor Semyvolos в ефірі Radio NV проаналізував стратегічне значення останніх візитів президента України до Туреччини та Сирії. Україна переходить до проактивної політики в регіонах, які десятиліттями вважалися сферою виключного впливу РФ.

• Енергетичний прорив та Туреччина: Домовленості з Анкарою відкривають шлях до постачання нафти й газу через турецькі мережі, що інтегрує Україну в новий потужний енергетичний хаб.
• Сирійський кейс та витіснення агресора: Повернення України на ринки Сирії (фосфати, інфраструктура, продовольство) має на меті стратегічну ліквідацію російських військових баз, що підірве логістику РФ у Середземномор’ї та Африці.
• Дипломатичний прагматизм: Ефективна робота з Сербією та координація дій з Анкарою свідчать про формування нових геополітичних трикутників, які змушують нервувати не лише Москву, а й глобальних гравців через посилення суб’єктності Києва.

Докладніше про те, як українська присутність у Лівії та Сирії змінює розклад сил — читайте на сайті, та дивіться у відео.

Посилання в першому коментарі.

#БлизькийСхід #Геополітика

06/04/2026

🌍 Україна повертається до Сирії: стратегічне вікно можливостей

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Igor Semyvolos в ефірі каналу «Ми — Україна» проаналізував історичний візит Президента України до Дамаска та трансформацію іранського режиму.

Ключові тези виступу:

• Сирійський прорив: Візит Володимира Зеленського до Сирії — це чіткий сигнал про витіснення російського впливу з регіону. Україна має потенціал відновити економічні зв'язки, зокрема у сферах постачання зерна, видобутку фосфатів та енергетичної інфраструктури.
• Трансформація Ірану: Внутрішня політика Тегерана дедалі більше нагадує «воєнну хунту» під контролем КВІР. Хвиля репресій стала реакцією режиму на зовнішній тиск та військові операції США та Ізраїлю.
• Дипломатичні парадокси: Нові домовленості навколо іранського питання («Ісламабадська угода») виглядають несподівано лояльними до Тегерана, що контрастує з попередньою жорсткою політикою західних партнерів.
• Виклик системності: Для закріплення успіху на Близькому Сході Україні необхідно розбудувати стійкі інституції, щоб дипломатичні досягнення перетворилися на довгострокову стратегічну присутність.

Докладніше — за посиланням.

Посилання в першому коментарі.

#БлизькийСхід #Сирія

06/04/2026

🌍 Геополітичний зсув: Сирія виходить з-під впливу Кремля, а протистояння з Іраном загострюється

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Serge Danylov в ефірі Radio NV проаналізував наслідки історичного візиту Президента України до Дамаска та нову фазу ескалації в зоні Перської затоки.

Ключові тези аналізу:

• Демонтаж російської монополії: Візит Володимира Зеленського знаменує кінець епохи Сирії як «непотоплюваного авіаносця» РФ. Це відкриває шлях до витіснення російських логістичних центрів, що забезпечували експансію Москви в Африці.
• Нові ринки для України: Співпраця з оновленим Дамаском є стратегічно важливою для українського агросектору та оборонно-промислового комплексу, зокрема в питаннях модернізації радянської техніки.
• Іранський глухий кут: Шанси на мирну угоду між Вашингтоном та Тегераном мінімальні, оскільки влада в Ірані де-факто належить генералітету КВІР, який сприймає будь-які поступки як екзистенційну загрозу.
• Силовий сценарій у Затоці: США готуються до масштабної операції з придушення іранської військової інфраструктури на узбережжі. Попри спроби нафтового шантажу, світові ринки виявилися стійкішими, ніж розраховував Тегеран.

Докладніше про роль Ізраїлю, позицію Європи та майбутнє безпеки в регіоні — у повному інтерв'ю.

Посилання в першому коментарі.

#БлизькийСхід #Сирія

04/04/2026

🏙️ Іранська шахівниця: стратегічна культура виживання та суб’єктність України

В ефірі каналу «𝐙𝐡𝐲𝐭𝐨𝐦𝐲𝐫 𝐂𝐢𝐭𝐲 𝐍𝐞𝐰𝐬» заступник директора Центру близькосхідних досліджень Serge Danylov проаналізував складну внутрішню архітектуру іранського режиму та його роль у глобальному протистоянні. Експерт пояснив, чому події на Близькому Сході стали для України не лише викликом, а й можливістю вийти з «пастки жертви».

Ключові тези аналізу:

𝐄кономіка КВІР: Корпус вартових Ісламської революції контролює до 50% економіки Ірану через систему трастових фондів та стратегічних галузей. Це фактично «держава в державі», що поєднує функції армії, фінансового холдингу та кримінальних структур для забезпечення виживаності режиму.

𝐀льянс з Росією: Москву та Тегеран об’єднує не щира дружба, а прагматичне партнерство «союзників, які один одного ненавидять». Ключовим фактором є проект коридору «Північ-Південь» та взаємний обмін досвідом обходу міжнародних санкцій.

𝐂тратегічна глибина: Іранська стратегія базується на винесенні війни далеко за власні кордони через мережу проксі-сил (Хезболла, хусити), що дозволяє режиму уникати прямого удару, дестабілізуючи регіон.

𝐇ова суб’єктність України: Завдяки вмінню протидіяти іранським озброєнням та технологічній перевазі в БПЛА, Україна трансформується в очах арабського світу з «жертви агресії» на активного донора безпеки та самостійного геополітичного гравця.

Повний текст та детальний аналіз читайте на сайті Центру.
Посилання в першому коментарі.

#БлизькийСхід #Іран