CASE Україна

CASE Україна Незалежна неприбуткова громадська організація, яка проводить економічні дослідження, аналіз та прогнозування макроекономічної політики

Експерти CASE Україна беруть участь у розробці економічних реформ у сфері фіскальної та монетарної політики, міжнародної торгівлі та європейської інтеграції. Вони також брали участь у розробці програм реформування пенсійної системи та боротьби з корупцією.

Головними принципами CASE Україна є якість, достовірність та неупередженість. Ми не представляємо інтересів політичних партій, бізнес-структур

чи інших зацікавлених сторін. Висновки та рекомендації Центру базуються виключно на наших експертних оцінках. Мета нашої діяльності – сприяння реалізації системних економічних реформ для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення добробуту населення. Різноманітність тематичних напрямків, за якими ми працюємо, забезпечує повноту та цілісність досліджень. У своїй роботі ми спираємося на вивірені економічні моделі, що забезпечує високу якість та достовірність наших прогнозів. CASE Україна регулярно проводить тематичні обговорення актуальних економічних проблем за участю урядовців, представників бізнесу та експертів, що забезпечує обмін інформацією та взаємне навчання. Ми цінуємо плідну співпрацю з іншими неурядовими організаціями, яка допомагає нам обговорювати та просувати наші ідеї та рекомендації.

Голосування на виборах РГК НАБУ відбудеться 10 червня, з 9.00 до 21.00.  Як проголосувати – покрокова інструкція:1. Пере...
10/06/2026

Голосування на виборах РГК НАБУ відбудеться 10 червня, з 9.00 до 21.00.

Як проголосувати – покрокова інструкція:

1. Перейдіть за посиланням https://voting.nabu.gov.ua/
2. У вкладці «Кандидати» ознайомтеся з кандидатами.
3. Натискайте кнопку «Розпочати голосування».
4. Ознайомтеся та підтвердіть згоду, поставивши галочки у відповідні блоки. Після цього натисніть «Увійти через ID.GOV.UA»
5. Оберіть зручний спосіб авторизації.
6. При використанні BankID, оберіть зі списку банк.
7. Перевірте коректність даних та натисніть кнопку «Продовжити».
8. Оберіть 15 кандидатів та натисніть кнопку «Проголосувати».

Номери кандидатів, яких просимо підтримати: 1, 2, 3, 6, 7, 14, 23, 26, 30, 32, 37, 40, 42, 43, 44

9. Готово!
На вибір дається 15 хвилин.

✔️Список з 15 кандидатів від коаліції “ДемСокири”, “Незалежної антикорупційної комісії” (НАКО) та руху “Люди з картонками” на виборах до РГК НАБУ

1 Аксьонов Михайло Юрійович – ГО «Антикорупційна Сокира»
Економіст, Data Scientist, аналітик даних, експерт із машинного навчання та ШІ.
Заступник голови АЕГ при PlayCity, член РГК НАБУ та БЕБ. Консультант ГАР при Міноборони України у сфері аналізу оборонних закупівель.

2 Бєглєцова Юлія Дмитрівна – ГО «Незалежна антикорупційна комісія» (НАКО)
Журналістка, редакторка із понад 20-річним досвідом роботи у закордонних та українських медіа. Керівниця комунікаційного напрямку НАКО. Експертка з комунікацій у сфері антикорупційної та санкційної політики, реформування оборонного сектору та цивільного контролю.

3 Білий Михайло Віталійович – ГО «Антикорупційна Сокира»
Експерт у галузі економіки, підприємництва, антимонопольного та податкового законодавства. Сертифікований OSINT-фахівець. Член РГК БЕБ. Спеціалізується на виявленні корупційних ризиків, правопорушень та кримінальних зв'язків.

6 Вахненко Дмитро Віталійович – ГО «Інститут рівних прав»
Громадський діяч, OSINT-аналітик, з практичним досвідом документування воєнних злочинів РФ та проведення антикорупційних кампаній. Працював у ГО «Запорізький центр розслідувань». Волонтер. Член Молодіжної ради при Запорізькій міській раді.

7 Гаврилюк Юлія Володимирівна – ГО «Українське правниче товариство»
Юристка, спеціалізується у корпоративному праві, ринку нерухомості та землі, громадська активістка. Волонтерка. Член РГК НАБУ двох скликань та Конкурсної комісії № 2 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у НАБУ.

14 Кальницька Юлія Ігорівна – ГО «Українське правниче товариство»
Експертка з економіки та менеджменту організацій, з досвідом роботи у комерційній сфері. Співзасновниця громадських об’єднань для допомоги ВПО. Волонтерка. Член РГК НАБУ.

23 Микитюк Антон Сергійович – ГО «Центр суспільного контролю»
Юрист, правозахисник, громадський діяч. Експерт з антикорупційних питань, оборонних закупівель та викриття злочинів, пов’язаних із використанням бюджетних коштів у секторі безпеки й оборони. Заступник голови РГК НАБУ двох скликань. Член ГАР при Міноборони України.

26 Москвітін Ігор Олегович – ГО «Українське правниче товариство»
Приватний підприємець та громадський активіст. Член РГК НАБУ трьох скликань та член Конкурсної комісії №1 з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад у Бюро.

30 Півненко Володимир Юрійович – ГО «Д7 Фаундейшн»
Юрист, правозахисник та громадський діяч. Фахівець з права, забезпечення якості освіти, молодіжної політики та соціальних комунікацій. Голова правління ГО «Альтернативна позиція». Адвокатував кампанії проти діяльності церков московського патріархату. Член РГК НАБУ та Конкурсної комісії №2.

32 Прудковських Віктор Вячеславович – ГО «Антикорупційна Сокира»
Економіст, працював у сфері логістики та фінансів. Військовослужбовець ЗСУ. Член РГК НАБУ чотирьох скликань. Двічі був секретарем РГК та членом Дисциплінарної комісії Бюро, а також секретарем ГАР МО. Очолює Дисциплінарну комісію НАБУ. Член ГАР при Міноборони України.

37 Трегуб Олена Миколаївна – ГО «Незалежна антикорупційна комісія» (НАКО)
Експертка з питань антикорупційної та оборонної політики, державного управління й міжнародного співробітництва. Засновниця та виконавча директорка НАКО. Очолювала координацію міжнародної допомоги у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (2015-2017). Працювала в системі ООН у Нью-Йорку, була журналісткою та дослідницею в українських і міжнародних медіа (Kyiv Post, УНІАН, The New York Times). Членкиня ГАР при Міноборони України та наглядової ради коаліції B4Ukraine.

40 Чижмарь Василь Юрійович – ГО «Центр суспільного контролю»
Юрист, науковець, громадський діяч. Доктор філософії у сфері права. Має досвід служби на керівних посадах у ЗСУ та роботи в органах держвлади, зокрема Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції та Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Член РГК НАБУ, АЕГ при PlayCity та заступник голови РГК БЕБ.

42 Шаргородський Володимир Сергійович – ГО «Інститут рівних прав»
Експерт з програмування, розробки моделей машинного навчання та комп’ютерної інженерії. Координатор волонтерської команди та ІТ-напрямку громадської ініціативи «Люди з картонками». Учасник мітингів на захист незалежності НАБУ та САП у липні 2025 року та ряду студентських ініціатив.

43 Швець Антон Андрійович – ГО «Центр суспільного контролю»
Громадський діяч, розслідувач, експерт з антикорупційної діяльності, питань санкцій, міжнародної економіки та фінансів. Голова правління ГО «Демократична Сокира» та член правління ГО «ЦСК». Військовослужбовець Сил оборони України. Голова Ради громадського контролю при НАБУ.

44 Штанков Микита Володимирович – ГО «Д7 Фаундейшн»
Ветеран, громадський активіст з досвідом в антикорупційній та правозахисній діяльності. Директор проєктного департаменту ГО «Військова школа “Боривітер”». Член РГК НАБУ двох скликань та Конкурсної комісії №1 у Бюро. Член ГАР при Міноборони України.

🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі https://youtu.be/6Gk95k4UewsУкраїнський ОПК переживає ...
07/06/2026

🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі https://youtu.be/6Gk95k4Uews

Український ОПК переживає безпрецедентний бум. За кілька років повномасштабної війни Україна пройшла шлях від кількох десятків виробників до понад 1100 оборонних компаній, тисяч стартапів і одного з найдинамічніших defense-tech секторів у світі.

У цьому відео розбираємося, як насправді працює український оборонно-промисловий комплекс, чому саме приватні виробники стали драйверами дронової революції та які системні проблеми можуть загальмувати розвиток галузі.

🔹 Чому українські виробники дронів стали конкурентами найбільших світових оборонних корпорацій?
🔹 Як Україна наростила оборонне виробництво до понад $55 млрд потенційної річної спроможності?
🔹 Хто створив українське «дронове диво»?
🔹 Чому держава досі не може повністю завантажити власний ОПК замовленнями?
🔹 Як працюють Brave1, DOT-Chain Defence та система «єБали»?
🔹 Чому експорт української зброї залишається заблокованим?
🔹 Чи може Україна стати одним із найбільших експортерів озброєнь у світі після війни?

Окремо поговоримо про:
✔️ українські FPV-дрони;
✔️ дрони-перехоплювачі;
✔️ роботизовані комплекси;
✔️ український defense tech;
✔️ приватний ВПК;
✔️ співпрацю з Rheinmetall, Thales, Kongsberg та іншими міжнародними компаніями;
✔️ роль США та Європи у розвитку українського ОПК;
✔️ майбутнє української оборонної промисловості.

Сьогодні Україна вже забезпечує понад половину потреб Сил оборони власним озброєнням, а виробничі можливості галузі перевищують обсяги державних закупівель. Головне питання — чи зможе держава створити умови для масштабування цього успіху, чи бюрократія продовжить стримувати розвиток одного з найперспективніших секторів української економіки.

Для підготовки й створення матеріалу відео було отримано експертизу від:
- Ігоря Федірко, виконавчого директора «Української ради зброярів»;
- Анастасії Мішкіної, виконавчої-директорки спілки «Технологічні Сили України»;
- рекрутингової агенції та платформи з працевлаштування Lobby X.
А також українських miltech-компаній, які попросили їх не згадувати з усім зрозумілих причин.
Дякуємо за допомогу! Без вашого досвіду й залученості цього б відео не було.

Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Відео також профінансовано патронами, спонсорами на YouTube та жертводавцями Ціни держави. Без їх щедрої підтримки цього відео не було б.

Дивитися відео https://youtu.be/6Gk95k4Uews
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: [email protected]

📩 Підписуйся на "Ціну держави" https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw

Якою має бути нова економічна стратегіяВолодимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, у колонці для Економічної ...
05/06/2026

Якою має бути нова економічна стратегія

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна, у колонці для Економічної правди розповів про ризики та суперечності оприлюднених Юлією Свириденко економічних пріоритетів.

Нова урядова стратегія економічного розвитку, представлена як ліберальна та розрахована на 15 років, ставить амбітні цілі: прискорення зростання економіки до 6% на рік, збільшення інвестицій до 24–30% ВВП та повернення понад 3 млн українців, які виїхали за кордон. Водночас оприлюднені матеріали поки що залишають більше запитань, ніж відповідей.

Положення Національної стратегії доходів передбачають посилення ролі податкових органів і звуження спрощеної системи оподаткування, що важко узгоджується з ідеєю лібералізації.

Механічне перенесення європейських норм без попереднього зміцнення українських інституцій може посилити бюрократичний тиск і розширити дискреційні повноваження чиновників. Спершу необхідно забезпечити верховенство права, обмежити можливості для зловживань і реформувати державні органи, а вже потім імплементувати складні регуляторні механізми.

Критично оцінюється й намір робити ставку на так звані «пріоритетні галузі». Ліберальна стратегія має створювати рівні умови для всіх учасників ринку, а не надавати переваги окремим секторам. Практика індустріальної політики часто стає інструментом лобізму і не має переконливих доказів ефективності.

Водночас Україна, попри війну, зберігає низку переваг для майбутнього економічного прориву: відносно високий інноваційний потенціал, гнучкий бізнес та перспективу масштабного післявоєнного відновлення. За умови ліберальних реформ, дерегуляції та припливу інвестицій країна могла б претендувати навіть на темпи зростання у 7–10% на рік.

Серед ключових умов такого сценарію зниження податкового навантаження, скорочення надмірного перерозподілу ресурсів через бюджет, створення професійної контрактної армії за підтримки союзників та формування конкурентних умов для висококваліфікованих фахівців.

У постіндустріальній економіці саме залучення, утримання та розвиток талантів мають стати основою державної політики конкурентоспроможності. Тому стратегія зростання, повинна спиратися не на визначення «пріоритетних галузей», а на створення максимально сприятливого середовища для підприємництва, інновацій та розвитку людського потенціалу.

Читати статтю повністю (https://lnk.ua/yDM5LOyes)

Зафіксовано провал чергової популістичної ініціативи уряду31 травня завершилася програма кешбеку на пальне. За даними ур...
05/06/2026

Зафіксовано провал чергової популістичної ініціативи уряду

31 травня завершилася програма кешбеку на пальне. За даними уряду, нею скористалися майже 2,3 млн українців, а на виплати витратили 3,2 млрд грн бюджетних коштів. У медіа вже фігурували й оцінки до 4 млрд грн.

А тепер головне: ціни на пальне не зменшилися.

Тобто держава витратила мільярди гривень платників податків, але ніхто так і не пояснив, який економічний ефект дала ця програма. Наскільки вона мала знизити ціну? На скільки гривень за літр? Який був розрахунок впливу на ринок? Який критерій успіху?

Відповідей немає.

Уряд називав цю програму антикризовим інструментом у відповідь на зростання світових цін на нафту. Але український бюджет не може впливати на світові ціни на нафту. Він може лише роздати гроші, створити красиву новину і потім тихо завершити програму без пояснення, спрацювала вона чи ні.

Так само важко говорити про соціальну справедливість. За статистикою уряду, 9% учасників програми були власниками дорогих автомобілів. А аргумент про те, що 91% — це нібито «недорогі авто», теж маніпулятивний. Бо йдеться не про дешеві машини, а про авто з двигунами до 2 літрів. Багато сучасних недешевих брендів випускають авто з двигуном менше 2 літрів

Тобто допомогу могли отримувати не лише ті, для кого пальне є критичною потребою, а й ті, хто цілком здатен оплачувати його самостійно.

І це головна проблема. Ефективність державної програми вимірюється не кількістю отримувачів, а досягненням мети. Якщо метою було знизити ціни — ціни не знизилися. Якщо метою була соціальна підтримка — вона була неадресною. Якщо метою була антикризова політика — немає жодного публічного обрахунку ефекту.
Це не політика. Це роздача грошей.

На жаль, уряд на цьому не зупиниться. Завтра нам придумають нову «тисячу», новий кешбек, нову компенсацію, нову програму з красивою назвою. І знову без чесної відповіді: кому саме допомагаємо, навіщо, за які гроші і який результат очікуємо.

В умовах війни так не може бути. Кожна гривня бюджету має працювати на оборону, відновлення країни та підтримку тих, хто справді потребує допомоги. Соціальна підтримка має бути адресною, а не масовою роздачею всім підряд.

Тому просимо підписати петицію і поширити її у соцмережах, закликати підписати своїх знайомих та родичів

«Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни» https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741

Держава має допомагати тим, хто справді потребує підтримки. А не купувати лояльність мільярдами з кишені платників податків.

Україні потрібна нова міграційна політика. Не як бюрократичний фільтр, а як інструмент залучення людей, талантів і робоч...
01/06/2026

Україні потрібна нова міграційна політика. Не як бюрократичний фільтр, а як інструмент залучення людей, талантів і робочої сили

Підготували статтю для Дзеркала тижня (https://zn.ua/ukr/reforms/chotiri-reformi-jaki-zminjat-mihratsijnu-politiku-ukrajini.html) за мотивами відео про демографію (https://youtu.be/824nGyk0dpw)

За даними Українського державного центру міжнародної освіти, 47% іноземних студентів, які під час війни перебували за кордоном, хотіли б повернутися в Україну для очного навчання. Це вже готовий резерв лояльного людського капіталу. Але замість сервісу вони часто стикаються з чергами, непрозорими рішеннями й корупційними ризиками.

Що треба змінити?
1️⃣Повна цифровізація ДМС і ліквідація дискреції

Зараз легальне працевлаштування іноземця — це марафон між центром зайнятості та Державною міграційною службою. Рішення часто залежать не від чітких критеріїв, а від суб’єктивної оцінки чиновника. А де є дискреція, там завжди виникає корупція.

В Україні дозвіл на імміграцію можуть розглядати до року. Подання документів — фізично, через черги, термінали або онлайн-запис, який у пікові періоди просто зникає. Частка відмов у 2024 році становила 10–13%, але немає публічного реєстру відмов, статистики за підставами і автоматичної перевірки рішень.

Орієнтир — Естонія. Там заяву на посвідку можна подати онлайн, статус відстежується в особистому кабінеті, рішення ухвалюється до 90 днів, картку виготовляють за 14–20 днів. А програма e-Residency вже дала цифрову ідентичність понад 126 500 людям зі 181 країни, які створили 27 тис. компаній. Найбільша група власників e-Residency — українці.

2️⃣Бальна система відбору мігрантів
Україні потрібна прозора система, як у Канаді чи Австралії. Кандидат має отримувати бали за вік, освіту, знання мови, досвід роботи та пропозицію від роботодавця. Критерії мають бути публічними, прохідний бал — відомим заздалегідь, а рішення — ухвалюватися електронною системою, а не інспектором.

Австралія щороку формує список із 456 дефіцитних професій. У програмі на 2025–2026 роки передбачено 185 тис. місць, із них 71% — для кваліфікованої міграції. Україні потрібен аналог під реальні потреби економіки: будівництво, медицина, IT, агросектор.

3️⃣ Аналітична функція ДМС
Сьогодні ДМС переважно фіксує, хто приїхав. Але не відповідає на головні питання: скільки людей потрібно Україні, яких професій, з яких країн і на який період.

Міграційна служба має стати центром аналітики. Разом із Мінекономіки та бізнес-асоціаціями вона повинна щороку формувати міграційний прогноз: потреба в працівниках, пріоритетні країни, профіль мігранта за освітою, досвідом і мовними компетенціями. Саме ці дані мають визначати квоти й пріоритети відбору.

4️⃣Кадрове перезавантаження ДМС
Цифровізація не спрацює, якщо в системі залишаться ті самі стимули. Резонансні кейси показують масштаб проблеми: підозра у розкраданні 88 млн грн на ремонті будівлі ДМС; схеми продажу документів — $1800 за посвідку на тимчасове проживання і $30 000 за громадянство; фіктивні шлюби для посвідки, наприклад в Одесі, до $4000.

Модель реформи вже є: перезавантаження митниці та податкової. Це міжнародний конкурс на керівника, переатестація кадрів, публічні KPI, перевірка доброчесності, відеофіксація співбесід і ринкові зарплати.

Головний висновок: Україна має конкурувати за людей. Не відштовхувати їх чергами, хабарями й непрозорими рішеннями, а будувати міграційну службу як сервісний хаб для людського капіталу.

Читати весь текст https://zn.ua/ukr/reforms/chotiri-reformi-jaki-zminjat-mihratsijnu-politiku-ukrajini.html

❗️Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень «CASE Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється «ІСАР Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст звіту є відповідальністю «CASE Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії та Швеції або «ІСАР Єднання».

Україні потрібна нова міграційна політика. Не як бюрократичний фільтр, а як інструмент залучення людей, талантів і робоч...
01/06/2026

Україні потрібна нова міграційна політика. Не як бюрократичний фільтр, а як інструмент залучення людей, талантів і робочої сили

Підготували статтю для ZN.UA (https://zn.ua/ukr/reforms/chotiri-reformi-jaki-zminjat-mihratsijnu-politiku-ukrajini.html) за мотивами відео про демографію (https://youtu.be/824nGyk0dpw)

За даними Українського державного центру міжнародної освіти, 47% іноземних студентів, які під час війни перебували за кордоном, хотіли б повернутися в Україну для очного навчання. Це вже готовий резерв лояльного людського капіталу. Але замість сервісу вони часто стикаються з чергами, непрозорими рішеннями й корупційними ризиками.

Що треба змінити?
1️⃣Повна цифровізація ДМС і ліквідація дискреції

Зараз легальне працевлаштування іноземця — це марафон між центром зайнятості та Державною міграційною службою. Рішення часто залежать не від чітких критеріїв, а від суб’єктивної оцінки чиновника. А де є дискреція, там завжди виникає корупція.

В Україні дозвіл на імміграцію можуть розглядати до року. Подання документів — фізично, через черги, термінали або онлайн-запис, який у пікові періоди просто зникає. Частка відмов у 2024 році становила 10–13%, але немає публічного реєстру відмов, статистики за підставами і автоматичної перевірки рішень.

Орієнтир — Естонія. Там заяву на посвідку можна подати онлайн, статус відстежується в особистому кабінеті, рішення ухвалюється до 90 днів, картку виготовляють за 14–20 днів. А програма e-Residency вже дала цифрову ідентичність понад 126 500 людям зі 181 країни, які створили 27 тис. компаній. Найбільша група власників e-Residency — українці.

2️⃣Бальна система відбору мігрантів
Україні потрібна прозора система, як у Канаді чи Австралії. Кандидат має отримувати бали за вік, освіту, знання мови, досвід роботи та пропозицію від роботодавця. Критерії мають бути публічними, прохідний бал — відомим заздалегідь, а рішення — ухвалюватися електронною системою, а не інспектором.

Австралія щороку формує список із 456 дефіцитних професій. У програмі на 2025–2026 роки передбачено 185 тис. місць, із них 71% — для кваліфікованої міграції. Україні потрібен аналог під реальні потреби економіки: будівництво, медицина, IT, агросектор.

3️⃣ Аналітична функція ДМС
Сьогодні ДМС переважно фіксує, хто приїхав. Але не відповідає на головні питання: скільки людей потрібно Україні, яких професій, з яких країн і на який період.

Міграційна служба має стати центром аналітики. Разом із Мінекономіки та бізнес-асоціаціями вона повинна щороку формувати міграційний прогноз: потреба в працівниках, пріоритетні країни, профіль мігранта за освітою, досвідом і мовними компетенціями. Саме ці дані мають визначати квоти й пріоритети відбору.

4️⃣Кадрове перезавантаження ДМС
Цифровізація не спрацює, якщо в системі залишаться ті самі стимули. Резонансні кейси показують масштаб проблеми: підозра у розкраданні 88 млн грн на ремонті будівлі ДМС; схеми продажу документів — $1800 за посвідку на тимчасове проживання і $30 000 за громадянство; фіктивні шлюби для посвідки, наприклад в Одесі, до $4000.

Модель реформи вже є: перезавантаження митниці та податкової. Це міжнародний конкурс на керівника, переатестація кадрів, публічні KPI, перевірка доброчесності, відеофіксація співбесід і ринкові зарплати.

Головний висновок: Україна має конкурувати за людей. Не відштовхувати їх чергами, хабарями й непрозорими рішеннями, а будувати міграційну службу як сервісний хаб для людського капіталу.

Читати весь текст https://zn.ua/ukr/reforms/chotiri-reformi-jaki-zminjat-mihratsijnu-politiku-ukrajini.html

❗️Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень «CASE Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється «ІСАР Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст звіту є відповідальністю «CASE Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії та Швеції або «ІСАР Єднання».

🇺🇸🇨🇳Як (не)треба вести економічні війни. Посібник з економічних війн Частина 2 https://youtu.be/WuUeudk7gycЧи справді СШ...
31/05/2026

🇺🇸🇨🇳Як (не)треба вести економічні війни. Посібник з економічних війн Частина 2 https://youtu.be/WuUeudk7gyc
Чи справді США програють економічну війну Китаю? Хто контролює критичні технології, рідкісноземельні метали, електромобілі, штучний інтелект та глобальні ланцюги постачання? І яким буде новий світовий економічний порядок?

У цьому відео розбираємо одну з найважливіших геоекономічних битв XXI століття — протистояння США та Китаю. Торговельні війни, санкції, експортний контроль, боротьба за технології, рідкісноземельні метали, напівпровідники та штучний інтелект стали новою формою глобального суперництва.

📌 У відео ви дізнаєтесь:
✔️ Чому Китай контролює більшість світового ринку рідкісноземельних металів і як це впливає на США.
✔️ Як Пекін відповідає на американські санкції та експортні обмеження.
✔️ Чому рідкісноземельні елементи стали стратегічною зброєю у глобальній економіці.
✔️ Як Китай став світовим лідером у виробництві електромобілів, батарей та clean tech.
✔️ Чому BYD вже випереджає Tesla на найбільшому автомобільному ринку світу.
✔️ Які переваги США залишаються критично важливими для світової економіки.
✔️ Хто контролює передові напівпровідники, штучний інтелект та фінансову систему.
✔️ Чи може Китай замінити доларову систему та американські технології.
✔️ Як торговельні війни впливають на світову економіку та глобальні ринки.
✔️ Яку роль може отримати Україна у нових ланцюгах постачання критичних мінералів.
✔️ Чи стане економічна холодна війна новою нормою міжнародних відносин.
✔️ Яким може бути новий світовий економічний порядок після глобалізації.

Світ поступово переходить від епохи глобалізації до епохи геоекономічного суперництва. Хто стане переможцем у цій боротьбі — США чи Китай? Чи можливий новий «економічний мир» після періоду санкцій, тарифів і технологічних блокад?

Дивитися відео https://youtu.be/WuUeudk7gyc

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: [email protected]

📩 Підписуйся на "Ціну держави" https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw

🔞На жаль, Верховна Рада продовжила можливість кришування порнобізнесу для поліції, бюджет далі отримуватиме у 20 разів м...
28/05/2026

🔞На жаль, Верховна Рада продовжила можливість кришування порнобізнесу для поліції, бюджет далі отримуватиме у 20 разів менше грошей, зато популісти-моралісти будуть задоволені формальною забороною того, що все одне існуватиме

Нагадаємо, у нас є відео Як OnlyFans змінив порноіндустрію, де ми розглядаємо доцільність декриміналізації виробництво порноконтенту: https://youtu.be/OiB8-rMSkqI

🇨🇳🇺🇸Як (не)треба вести економічні війни. Посібник. Частина 1 https://youtu.be/ODHKxwWrSMMЯк США перетворили економіку на...
24/05/2026

🇨🇳🇺🇸Як (не)треба вести економічні війни. Посібник. Частина 1 https://youtu.be/ODHKxwWrSMM
Як США перетворили економіку на зброю? Чому долар, санкції, рідкісноземельні метали та технології стали інструментами глобального протистояння? І чи справді світ входить у нову епоху економічних воєн?

У цьому відео ми детально розбираємо:
▪️ як Америка використовує фінансову систему, санкції та контроль над технологіями;
▪️ чому Китай створює альтернативу долару та SWIFT;
▪️ як рідкісноземельні метали стали новою нафтою XXI століття;
▪️ чому тарифи Трампа не дали очікуваного результату;
▪️ як економічні війни впливають на ціни, енергетику, бізнес і звичайних людей;
▪️ чому Ормузька протока стала критичною точкою глобальної економіки;
▪️ як санкції можуть послабити самі США;
▪️ що означає новий світовий економічний порядок.

📌 У відео:
— США vs Китай: технологічна та фінансова війна
— долар як головна зброя Вашингтона
— санкції проти Росії, Ірану та Китаю
— експортний контроль чипів Nvidia та AI
— рідкісноземельні елементи й контроль Китаю
— криза глобалізації та новий геоекономічний світ
— економічна безпека та стратегічні ресурси
— як держави шукають альтернативу американському впливу
— чи може юань стати резервною валютою
— нова ера економічного протистояння

⚡️ Світ змінюється прямо зараз. Економіка більше не є лише торгівлею чи бізнесом — вона стала частиною великої геополітичної боротьби. Хто контролює фінанси, технології та ресурси — той формує правила нового світу.

Дивитися нове відео https://youtu.be/ODHKxwWrSMM

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: [email protected]

📩 Підписуйся на "Ціну держави" https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw

🧮Викладач курсу «Економіка» знайдись! 💸Якщо ви маєте експертизу та досвід у сфері економіки, бажання ділитися своїми зна...
22/05/2026

🧮Викладач курсу «Економіка» знайдись! 💸

Якщо ви маєте експертизу та досвід у сфері економіки, бажання ділитися своїми знаннями та хочете впливати на освіту підлітків, то запрошуємо вас до команди «Зміновторців».

Змінотворці — освітня організація, яка працює онлайн і офлайн із підлітками 9–11 класів із невеликих міст і сіл, щоб вони могли стати більш свідомими, розуміти взаємозвʼязки між різними сферами та підготуватись до майбутнього.

Для відгуку на вакансію надсилайте CV на електронну пошту [email protected] з темою листа «Викладач курсу "Економіка" до Змінотворців».

Address

вУлица Полтавська, 10, оф. 34 (10 Poltavs'ka Street Office 34)
Kyiv
01135

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when CASE Україна posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to CASE Україна:

Share