CASE Україна

Call Website Contact the organization

CASE Україна Незалежна неприбуткова громадська організація, яка проводить економічні дослідження, аналіз та прогнозування макроекономічної політики

Експерти CASE Україна беруть участь у розробці економічних реформ у сфері фіскальної та монетарної політики, міжнародної торгівлі та європейської інтеграції. Вони також брали участь у розробці програм реформування пенсійної системи та боротьби з корупцією.

Головними принципами CASE Україна є якість, достовірність та неупередженість. Ми не представляємо інтересів політичних партій, бізнес-структур чи інших зацікавлених сторін. Висновки та рекомендації Центру базуються виключно на наших експертних оцінках. Мета нашої діяльності – сприяння реалізації системних економічних реформ для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення добробуту населення. Різноманітність тематичних напрямків, за якими ми працюємо, забезпечує повноту та цілісність досліджень. У своїй роботі ми спираємося на вивірені економічні моделі, що забезпечує високу якість та достовірність наших прогнозів. CASE Україна регулярно проводить тематичні обговорення актуальних економічних проблем за участю урядовців, представників бізнесу та експертів, що забезпечує обмін інформацією та взаємне навчання. Ми цінуємо плідну співпрацю з іншими неурядовими організаціями, яка допомагає нам обговорювати та просувати наші ідеї та рекомендації.

⚠️ Аналітичні центри закликали уряд зупинити поспішні зміни правил бронювання16 українських аналітичних центрів, серед я...
16/10/2026

⚠️ Аналітичні центри закликали уряд зупинити поспішні зміни правил бронювання

16 українських аналітичних центрів, серед яких CASE Україна - Ціна держави, звернулися до Президента, Прем’єр-міністра, уряду та інших органів влади із застереженнями щодо нового проєкту правил бронювання військовозобов’язаних.
Експерти підтримують саму мету реформи — боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування заради бронювання та маніпуляціями з чисельністю працівників. Але вважають, що запропонований механізм створює значно ширші ризики для економіки, оборонних підприємств і критичної інфраструктури.

🔹 Нова бюрократична ланка
Проєкт передбачає створення Координаційного центру з 17 представників державних органів і силових структур. Через нього мають проходити рішення про критичність підприємств, збільшення лімітів бронювання понад 50% та навіть рекомендації щодо скасування статусу.
Аналітики попереджають, що це може подовжити процедури, дублювати функції органів влади та створити нові адміністративні бар’єри. У деяких випадках строки рішень взагалі не визначені, а механізму «мовчазної згоди» немає. У Центрі також не передбачено представників бізнесу, а його протоколи та рішення не планують робити публічними.

🔹 Статус критично важливого підприємства можна буде втратити без належних гарантій
Проєкт не визначає вичерпних підстав для скасування статусу, порядку повідомлення підприємства, права надати пояснення, строків ухвалення рішення або механізму оскарження.
НАЗК уже звернуло увагу, що така невизначеність створює ризики непрозорих рішень та зловживань. Для підприємства втрата статусу означає фактичну втрату підстав для бронювання працівників — що може одномоментно вдарити, наприклад, по виконанню оборонного контракту або ремонту енергетичного об’єкта.

🔹 Під перегляд потрапляє майже вся критична економіка
До 20 жовтня пропонується заново переглянути критерії для енергетики, ЖКГ, оборонної промисловості, медицини, зв’язку, продовольчої безпеки, банків, торгівлі, будівництва, транспорту та логістики.
При цьому не визначено, що саме означають «перевірювані показники», який має бути поріг зарплати та як враховувати оскаржений або реструктуризований податковий борг.

🔹 Немає оцінки економічних наслідків
Проєкт не проходив публічного обговорення, не містить кількісної оцінки впливу на виробництво, бюджет, зайнятість, енергетику чи валютну виручку. Зауваження Міненерго, Мін’юсту, Мінцифри та частково НАЗК залишилися без належної відповіді.

📌 Що пропонують аналітичні центри?
1️⃣ Негайно запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів до завершення доопрацювання правил.
2️⃣ Встановити 90-денний перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними.
3️⃣ Суттєво обмежити повноваження Координаційного центру, залишивши йому лише консультативно-дорадчу функцію.
4️⃣ Визначити чіткий і вичерпний перелік підстав для скасування статусу, гарантувати право підприємства бути повідомленим, надати пояснення та оскаржити рішення.
5️⃣ Запровадити вимірювані критерії критичності та чітко визначити правила щодо зарплат і податкового боргу.
6️⃣ Провести обов’язкову оцінку економічних, фіскальних і кадрових наслідків змін для оборони, критичної інфраструктури, зайнятості та бюджету.
Аналітичні центри також пропонують створити спільну робочу групу за участю Мінекономіки, Міноборони, бізнес-об’єднань та незалежних експертів.

Повний текст звернення за посиланням в коментарях

Аналітичні центри:
Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Інститут соціально-економічної трансформації
Центр економічної стратегії Український інститут правової політики
Мережа захисту національних інтересів “АНТС“
Growford Institute
Інститут податкових реформ
Асоціація податкових консультантів
Інститут економічного лідерства
Аналітичний центр Advanter Group
Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України
Аналітична група Економічної експертної платформи
Інститут фінансів та права
Аналітичний центр “Технології Прогресу”
Kyiv Foresight Foundation

Пенсійна прірва: де Україні взяти гроші на перехід до накопичувальної системиУкраїна витрачає дедалі більше на пенсії, о...
15/10/2026

Пенсійна прірва: де Україні взяти гроші на перехід до накопичувальної системи

Україна витрачає дедалі більше на пенсії, однак не створює капіталу для майбутніх поколінь. У 2021 році видатки Пенсійного фонду становили 520,9 млрд грн, або близько 35% видатків розширеного бюджету. До 2025 року вони зросли більш ніж на 80% — до 939,5 млрд грн. Солідарна система вже не спроможна утримувати себе лише внесками працівників, тому дефіцит покривається з податків.

У статті для «Економічної правди» економістка CASE Україна Світлана Довгаленко пояснює, як державні активи можуть допомогти профінансувати перехід до накопичувальної пенсійної системи. Демографічне старіння, міграція та скорочення офіційної зайнятості посилюють проблему. За одним зі сценаріїв Світового банку, без реформ до 2050 року право на страхову пенсію матимуть лише 40% літніх українців, тоді як решта залежатиме від соціальної допомоги.

Накопичувальна система могла б зменшити залежність пенсій від демографії, однак її запуск створює перехідний дефіцит. Якщо 5 процентних пунктів із нинішніх 22% ЄСВ спрямувати на особисті рахунки, цих коштів забракне для виплат нинішнім пенсіонерам. Державі доведеться одночасно фінансувати стару систему та формувати нову.

Одним із джерел переходу може стати спеціальний фонд, наповнений доходами від державних підприємств і банків, управління державною та комунальною власністю, а також приватизації. Проте приватизаційні надходження є одноразовими. Стійкішим ресурсом мають бути дивіденди прибуткових державних активів. У 2025 році банки отримали 126,8 млрд грн прибутку, майже половину якого забезпечили державні установи, а від держкомпаній бюджет очікував майже 50 млрд грн дивідендів.

Державні підприємства мають працювати за професійними корпоративними правилами, а приховані субсидії через занижені тарифи слід замінювати адресною підтримкою вразливих споживачів. Тоді активи держави зможуть фінансувати пенсійну трансформацію.
Реформа матиме подвійний ефект: допоможе оплатити перехідний період і створить великий пул довгострокового внутрішнього капіталу для облігацій, акцій та інфраструктурних проєктів. Проте для цього необхідні захист інвесторів, прозорість компаній, незалежний нагляд, диверсифікація ризиків і достатня кількість надійних фінансових інструментів.
Головний принцип реформи: пенсійні кошти мають не лише оплачувати сьогоднішні виплати, а й створювати активи, що працюватимуть на майбутні пенсії та відновлення економіки.

Посилання на статтю в коментарях

Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

15/10/2026

Як державні обмеження вбивають експорт української зброї і позбавляють українських виробників перспектив

Просто "чудове інтерв'ю" у Forbes з голооюа Міжвідомчої комісії з експорту озброєння (МКВТС) Давидом Алояном.

Неймовірний набір когнітивного дисонансу, еклектики і взаємовиключних тверджень. Логіка і послідовність явно не є союзниками у питанні з експорту зброї.

Теза №1:
"Всі мріяли, що після відкриття експорту продадуть свої дрони партією. Не продають, бо немає попиту, який би трансформувався в контракти... Спроможність там збільшується за рахунок внутрішнього виробництва... В Європі зацікавлені не в закупівлі української зброї у фінальному вигляді, а у можливості виробляти її в себе."

Теза №2:
Forbes: Позиція оборонних асоціацій щодо спецмита: 20% на готові вироби і 30% на комплектуючі роблять як мінімум частину продукції не конкурентною.
Алоян: У державі, де йдуть активні бойові дії, експорт озброєння має бути на користь нашого сектору безпеки й оборони. Не опосередковано через податки, а прямо".

Тобто попиту немає на українську продукцію, бо там є місцеві виробники, але давайте ми ще більше зробимо українські компанії неконкурентоспроможними експортними митами?

Замість того, щоб отримувати наповнення скарбниці опосередковано через податки, краще отримувати 0 напряму? Це такому вчать у КНЕУ ім. Гетьмана?

Теза №3:
Forbes: Є гучний кейс «Укрспецсистемс», які анонсували завод у Великобританії з інвестиціями у $250 млн, але компанія не отримала дозвіл на експорт технологій.

Алоян: "... коли компанія каже, що хоче виробляти за кордоном розроблений в Україні виріб – на це потрібно отримати дозвіл, що має пройти всі погоджувальні процеси.
.. 100% продукції має повертатися в Україну. Держава отримує дрони, компанія – додаткове джерело фінансування, а партнер виробництво на своїй території".

Якій же ж це експорт, коли вся продукція має йти в Україну? Це називається диверсифікація виробництва з метою безпеки. Жодних додаткових коштів для розвитку підприємства, якщо не можна продавати іншим клієнтам зброю. А, відповідно, не можна залучати більше коштів до R&D та масштабувати виробництво.

Отже, в перспективі українські компанії програють конкуренцію європейцям та американцям. І в кращому випадку будуть "поглинені" ними (M&A).

У нашому відео ми докладно розкрили як треба реформувати систему надання експортних дозволів і до яких перспектив це призведе: Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі

11/10/2026

☦️Православна корпорація зла: як РПЦ заробляє мільярди? https://youtu.be/WvcW2OuE82Q

Божий бізнес: скільки насправді коштує імперія РПЦ? За золотими куполами, іконами та проповідями про духовність приховується величезна економічна система. Російська православна церква володіє нерухомістю, землею, підприємствами, готелями та монастирями. Але звідки беруться ці гроші й чому справжні масштаби її багатства приховані від суспільства?

Як РПЦ побудувала свою економічну імперію? У цьому відео розкриваємо фінансові механізми Московського патріархату: торгівлю сигаретами й алкоголем під прикриттям гуманітарної допомоги, податкові пільги, безкоштовну передачу державного майна та мільйонні пожертви. Лише на пільговому імпорті тютюну й вина у 1990-х церковні структури отримали митні переваги майже на $200 млн.

Розбираємо, як патріарх Кіріл, відомий як «тютюновий митрополит», пов'язаний із формуванням церковного бізнесу, звідки беруться розкішні резиденції духовенства та чому Кремль допомагає РПЦ накопичувати багатства.

Окрема тема — УПЦ Московського патріархату в Україні. Як працювала її фінансова модель, що сталося з церковними активами після початку повномасштабного вторгнення та як втрата парафій і контроль над майном впливають на економічну імперію Москви?

Святі гроші, тіньова корпорація під куполами та союз церкви з Кремлем.

Дивіться відео, як РПЦ перетворилася на потужну бізнес-структуру: https://youtu.be/WvcW2OuE82Q

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")

З питань рекламних інтеграцій пишіть: [email protected]

02/10/2026

🏆Представник CASE Україна / Ціна держави Микола Малуха увійшов до складу Ради громадського контролю АРМА

За результатами рейтингового інтернет-голосування з-поміж 27 кандидатів обрано 9 членів Ради громадського контролю при АРМА строком на два роки.

Голосування триватиме три дні – від 29 вересня до 09:00 2 жовтня.

На вибори йшла коаліція з восьми фахових кандидатів від ДемСокири, Трансперенсі Інтернешнл Україна, ID Ukraine, Center for Financial Integrity, CASE Україна / Ціни держави та Центру суспільного контролю.

Усі вони увійшли до складу Ради: Веренчук Сергій, Ігнатенко Оксана, Лінник Євген, Малуха Микола, Резнікова Олена, Ткачук Андрій, Шокарєва Альона та Яцик Тетяна.

Дякуємо усім, хто підтримав нас. Ми регулярно звітуватимемо перед вами про нашу роботу та її результати.

Важливо нагадати, що робота в рамках РГК відбувається на громадських засадах (тобто неоплачувана). Але ви можете нас підтримати (разово чи постійно) своєю пожертвою. Для нас дуже важливо залежати не від донорів-грантодавців чи вузького кола підприємців, а від великої кількості людей, які поділяють спільні ідеї та цінності.

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором YouTube-каналу:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою на благодійний рахунок https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")

29/09/2026

✍️Вибори РГК АРМА стартували!

За результатами рейтингового інтернет-голосування з-поміж 27 кандидатів буде обрано 9 членів Ради громадського контролю при АРМА строком на два роки.

Голосування триватиме три дні – від сьогодні до 09:00 2 жовтня.
Але дуже просимо не відкладати на потім, а проголосувати за нашу команду просто зараз.

Ми підтримуємо коаліцію фахових кандидатів ДемСокири, Трансперенсі Інтернешнл Україна, ID Ukraine, Center for Financial Integrity, Ціни держави та Центру суспільного контролю.

Просимо приділити 5 хвилин вашого часу та проголосувати за список кандидатів, яким довіряємо:

3. ВЕРЕНЧУК Сергій Олександрович – ГО «Центр суспільного контролю»

5. ІГНАТЕНКО Оксана Вячеславівна – ГО «Центр суспільного контролю»

8. ЛІННИК Євген Анатолійович - ГО «Д7 Фаундейшн»

13. МАЛУХА Микола Валерійович – ГО «Центр суспільного контролю»

19. РЕЗНІКОВА Олена Ігорівна – ГО «Українське правниче товариство»

23. ТКАЧУК Андрій Ярославович -– ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна»

25. ШОКАРЄВА Альона Вікторівна – ГО «Українське правниче товариство»

27. ЯЦИК Тетяна Петрівна – ГО «Українське правниче товариство»

Просимо підтримати їх!

Як проголосувати – ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ:

Крок 1: Перейдіть за посиланням https://voting.arma.gov.ua
Крок 2: Ознайомтеся зі списком кандидатів та і натисніть на кнопку «Почати голосування».
Крок 3: Підтвердіть згоду на обробку інформації, поставивши галочки у відповідні блоки.
Крок 4: Введіть ваш email та підтвердіть його за кодом, який буде відправлений на вашу електронну скриньку.
Крок 5: Введіть ваш номер телефону та підтвердіть його за кодом, який буде відправлений СМС-повідомленням.
Крок 6: Виберіть зі списку 8 кандидатів та підтвердіть свій вибір.

Нагадуємо номери наших кандидатів: 3, 5, 8, 13,19, 23, 25, 27

Крок 7: Готово!
Ви – молодці. Дякуємо за ваш голос.
Зверніть увагу – на вибір дається 15 хвилин.

Голосуйте! І попросіть зробити це друзів, колег, близьких та знайомих.
Ставте «+» у коментарях, якщо вже проголосували

28/09/2026

💰❌Ви можете залишитися без пенсії. Що не так із системою України? https://youtu.be/n19eQtCbse4
Пенсійна система України дедалі більше нагадує бомбу уповільненої дії. Працюючих стає менше, населення старіє, мільйони українців виїхали за кордон, а витрати Пенсійного фонду вже перевищили 1 трлн грн на рік. І головне питання звучить дедалі тривожніше: хто платитиме вашу пенсію через 20–30 років?

Сьогодні система вимагає дедалі більше грошей, але самі пенсіонери залишаються бідними. Для працівника із зарплатою 24 800 грн «на руки» на пенсійне забезпечення припадає понад 100 тис. грн на рік із розподілу його податків. При цьому майбутня державна пенсія може виявитися у кілька разів меншою, ніж могла б бути за накопичувальної моделі.

У цьому відео розбираємо, чому солідарна система більше не витримує демографічного тиску, чому просто піднімати податки чи пенсії вже недостатньо і як Україна ризикує залишитися з дедалі дорожчою системою та дедалі біднішою старістю.

Порівнюємо Україну з Нідерландами, Данією, Ісландією, Норвегією, США та іншими країнами, де пенсійні гроші не просто «проїдаються», а накопичуються, інвестуються й працюють десятиліттями.

Що буде, якщо нічого не змінити? Чи витримає Пенсійний фонд? І чи не виявиться так, що покоління, яке сьогодні платить внески, у старості просто не отримає того, на що розраховує?

Дивіться відео https://youtu.be/n19eQtCbse4

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")

З питань рекламних інтеграцій пишіть: [email protected]

Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

26/09/2026
20/09/2026

👨‍💻Кіберспорт - бізнес на сотні мільярдів. Можливості для України https://youtu.be/lMoYnVxOCQM

Кіберспорт — це вже не гра, а великий бізнес на мільярди доларів. Counter-Strike 2, Dota 2, League of Legends та інші ігри збирають мільйони глядачів, великі бренди вкладають мільярди у спонсорство, а кіберспортивні турніри вже конкурують із традиційним спортом за увагу молодої аудиторії.

Як заробляють мільярди на кіберспорті? Хто отримує найбільше — гравці, команди, організатори турнірів чи власники самих ігор? Розбираємо, як працюють призові, реклама, права на трансляції, скіни та Battle Pass, чому навколо Counter-Strike виникла багатомільярдна цифрова економіка і як великі кіберспортивні турніри приносять реальні гроші цілим містам.

Окремо говоримо про Україну та NAVI. Українські гравці вже серед світових лідерів, а українськомовні трансляції встановлюють рекорди. Але чи зможе Україна перетворити талановитих гравців і міжнародні перемоги на повноцінну індустрію кіберспорту, робочі місця, інвестиції та великий бізнес?

Гра на мільярди вже почалася. Питання лише в тому, скільки з цих грошей зможе заробити Україна.

Дивитися відео https://youtu.be/lMoYnVxOCQM

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")

З питань рекламних інтеграцій пишіть: [email protected]

13/09/2026

Поляки через своє "шапкозакідатєльство" свого часу пережили декілька поділів Польщі. Своєю впертістю напрошуються на п'ятий.

Горе народам, які не вивчають власну історію... Ну хіба там крилаті гусари проти дронів будуть пір'ями воювати. 😂

Дивіться відео 🇵🇱🤜🇺🇦Чому Польща НАСПРАВДІ проти України в ЄС? https://youtu.be/fI0iX-_h1sU

Address

вУлица Полтавська, 10, оф. 34 (10 Poltavs'ka Street Office 34)
Kyiv
01135

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when CASE Україна posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to CASE Україна:

Shortcuts

Share