30/07/2026
💰👏Один застосунок економить Україні до 50 млрд грн щороку
Щорічний антикорупційний ефект від цифровізації базових державних послуг у застосунку «Дія» становить 48,9 млрд грн. За весь період цифровізації українці вже заощадили понад 184 млрд грн, а прогнозований щорічний внесок цифрових сервісів у зростання ВВП оцінюється у 0,7%.
Цифровізація державних послуг суттєво знизила їхню вартість для громадян. Якщо раніше середня вартість отримання однієї послуги становила близько 1,5 тис. грн, то після переходу в онлайн вона скоротилася до 242 грн, або на 85%. Основними джерелами економії стали відсутність необхідності особистих візитів до установ і мінімізація бюрократичних процедур.
За оцінками, упродовж 2020-2024 років українці отримали понад 2,5 млрд державних послуг. Для більшості сервісів від 70% до 75% загального ефекту формується саме завдяки економії часу, який конвертується у продуктивну роботу.
Оцінювання охопило 87 цифрових послуг, що мають найбільший попит серед населення:
- Базові послуги: 60 найпопулярніших сервісів, серед яких отримання довідок, витягів і посвідчень, використання Дія.Підпису, «Шлюб онлайн», «єМалятко», «еПідприємець» та інші.
- Послуги-програми: комплексні сервіси державної підтримки, які створюють значний економічний ефект навіть за відносно невеликої кількості користувачів. До них належать «єВідновлення», «єОселя», «єРобота», державні грантові програми та «Національний кешбек».
- Послуги з високими корупційними ризиками: сервіси, де традиційно існувала значна кількість контактів між громадянами та чиновниками, а отже, і підвищені ризики хабарництва. До цієї категорії належать оформлення статусу ВПО, послуги для моряків, будівельні сервіси тощо.
Загалом із 2020 року в «Дії» було оцифровано понад 100 державних сервісів: від реєстрації ФОП та зміни місця проживання до отримання судових рішень, дозволів на будівництво, переоформлення транспортних засобів чи сплати адміністративних штрафів.
Найбільш корупційно вразливі сфери, зокрема будівництво, оформлення статусу внутрішньо переміщених осіб та дипломування моряків, уже забезпечують економію у розмірі 4,2 млрд грн щороку. З цієї суми 3,6 млрд грн становить прямий антикорупційний ефект, тобто кошти, які раніше могли витрачатися на хабарі або оплату посередників.
Станом на травень 2026 року у застосунку доступні 15 офіційних цифрових документів, а кількість його користувачів перевищила 24 млн осіб, що становить понад половину фактичного населення країни. Такий рівень проникнення цифрових державних сервісів є унікальним навіть за європейськими мірками. Для більшості країн ЄС показник у 40-50% регулярних користувачів електронного урядування вже вважається високим результатом.
Навколо «Дії» поступово сформувалася ціла цифрова екосистема. «Дія.Освіта» розвиває цифрові навички населення, «Дія.Бізнес» підтримує підприємців, а «Дія.City» стала одним із наймасштабніших проєктів для розвитку ІТ-індустрії. Спеціальний правовий режим запровадив податок на виведений капітал замість податку на прибуток, GIG-контракти для гнучких моделей співпраці та сучасні механізми захисту інтелектуальної власності.
Цифрові державні сервіси сьогодні виконують значно ширшу функцію, ніж просто скорочення бюрократії. Вони економлять час громадян, зменшують витрати бізнесу, обмежують можливості для корупції та підвищують продуктивність економіки. Водночас програми на кшталт «єОселя» чи «єРобота» створюють мультиплікаційний ефект, стимулюючи інвестиції, зайнятість і внутрішній попит.
У довгостроковій перспективі цифровізація формує новий суспільний стандарт взаємодії між громадянами та державою - швидкий сервіс, прозорі правила та мінімум людського фактору. Для збереження цього ефекту необхідно постійно інвестувати у кібербезпеку, розвиток інфраструктури, оновлення сервісів і підвищення цифрової грамотності населення, запобігаючи появі нових форм зловживань у цифровому середовищі.
Докладніше у відео 👨💻Як цифровізація ламає корупцію https://youtu.be/dNrevkaBa-w
❗️Це відео створено за підтримки Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, Агенцією Великої Британії з міжнародного розвитку, співфінансується та впроваджується МЗС Данії.
Висловлені думки та погляди не обов’язково відображають позицію EUACI, ЄС та урядів Данії чи Великої Британії.
