Інститут Масової Інформації (ІМІ)

  • Home
  • Ukraine
  • Kyiv
  • Інститут Масової Інформації (ІМІ)

Інститут Масової Інформації (ІМІ) 30 років захищаємо свободу слова в Україні

🗣️ Медіа цитували Михайла Федорова майже вдвічі частіше під час кадрової кризи, ніж Володимира Зеленського.На Федорова п...
29/07/2026

🗣️ Медіа цитували Михайла Федорова майже вдвічі частіше під час кадрової кризи, ніж Володимира Зеленського.

На Федорова припало 23,9% публікацій із прямими цитатами, на Зеленського — 13,4%.

Сім із десяти найбільших новинних сайтів частіше цитували звільненого міністра, два — президента, ще одне медіа надало їм приблизно однакову увагу.

Такі результати отримав Інститут масової інформації, проаналізувавши 187 матеріалів про кадрову кризу, опублікованих з 6 до 22 липня.

Деталі – на сайті ІМІ.

👀 Про що б ви краще розказали?
29/07/2026

👀 Про що б ви краще розказали?

📰 Одна подія. Одні й ті самі факти. Але чому ми читаємо настільки різні новини?Відповідь часто полягає не в джерелах інф...
29/07/2026

📰 Одна подія. Одні й ті самі факти. Але чому ми читаємо настільки різні новини?

Відповідь часто полягає не в джерелах інформації, а в редакційних рішеннях. Саме вони визначають, що опиниться в заголовку, який контекст отримає читач і чи зможе він скласти повну картину події.

ІМІ проаналізував, як українські онлайн-медіа висвітлювали дві резонансні теми: нічна ракетна атака на Київ 7 липня 2026 року та заява Дональда Трампа щодо ліцензії на ракети для Patriot 8 липня 2026 року.

І ось п'ять редакційних рішень, які найчастіше знижують якість новин:

🔹 Заголовок задає тон ще до того, як читач відкриє матеріал.

Наприклад, після заяви Дональда Трампа щодо ліцензії на ракети Patriot одні редакції винесли в заголовок головну новину — про можливість виробництва ракет. Інші зробили акцент на емоційній цитаті чи другорядній деталі. У результаті читачі могли скласти зовсім різне враження про значення тієї самої заяви.

🔹 Контекст пояснює, чому новина важлива.

Одні медіа нагадували, чому питання Patriot є критично важливим для України та що означає заява Трампа в ширшому політичному контексті. Інші обмежувалися лише переказом його слів. Формально факти були однаковими, але зрозуміти їхнє значення без контексту значно складніше.

🔹 Різні акценти створюють різні новини.

Під час висвітлення російської атаки на Київ частина редакцій починала новину з інформації про загиблих і руйнування, інші — із заяв посадовців або роботи ППО. Усі ці факти правдиві, але саме перший абзац визначає, що читач сприйме як головне.

🔹 Неповна інформація теж впливає на якість.

Якщо редакція не додає важливих деталей або бекграунду, читач отримує лише окремий фрагмент події. Формально помилки немає, але цілісна картина втрачається.

🔹 Цитата — ще не журналістика.

Якщо новина складається майже винятково з висловлювань посадовців без пояснень, перевірки чи додаткових фактів, редакція фактично перекладає роботу з осмислення інформації на читача. Завдання журналіста — не лише передати цитату, а й допомогти зрозуміти її значення.

👀 Детальні приклади — за посиланням у коментарях.

❗️ Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Брату засудив повторні російські удари безпілотниками 23 та 24 липня, які ...
29/07/2026

❗️ Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Брату засудив повторні російські удари безпілотниками 23 та 24 липня, які завдали значних пошкоджень редакції видання “Білопільщина” та призвели до поранення її працівниці.

Про це йдеться у заяві Представника ОБСЄ з питань свободи медіа.

За даними організації, це вже шостий випадок, коли медіаресурс “Білопільщина” зазнає удару внаслідок російських повітряних атак. У відомстві висловили побажання якнайшвидшого одужання постраждалій журналістці.

Крім того, в ОБСЄ звернули увагу на інші нещодавні російські обстріли, внаслідок яких постраждали українські регіональні медіа: Kordon. Media у Сумах (17 липня) та Inform. zp. ua у Запоріжжі (21 липня).

Деталі – на сайті ІМІ.

📌 Якщо "нічого не зміниться", то навіщо Кремль витратив стільки ресурсів?ІМІ проаналізував, як російська пропаганда відр...
28/07/2026

📌 Якщо "нічого не зміниться", то навіщо Кремль витратив стільки ресурсів?

ІМІ проаналізував, як російська пропаганда відреагувала на призначення нового Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого. І якщо коротко — у Москві розгорнули скоординовану кампанію дискредитації.

Дослідження показало три головні пропагандистські наративи:

▪️ висміювання та дегуманізація — від гри з прізвищем до відвертої нецензурної риторики;
▪️ фейк про нібито "британського агента", побудований на маніпуляціях навколо міжнародної військової відзнаки;
▪️ мантра "нічого не зміниться", яку синхронно поширювали російські державні медіа, провоєнні телеграм-канали та речники Кремля.

Втім, у цій кампанії є очевидне протиріччя: якщо призначення Драпатого справді не має значення, навіщо для його дискредитації залучати високопосадовців, державні медіа та найбільші пропагандистські телеграм-канали?

Як зазначає аналітикиня ІМІ Олена Голуб, саме масштаб інформаційної атаки свідчить про протилежне: у Кремлі сприйняли кадрові зміни в українському військовому керівництві як подію, яку потрібно було терміново нейтралізувати.

🔎 Детальніше про механіку цієї інформаційної кампанії — у новому дослідженні на сайті ІМІ.

💪🏼 ІМІ долучився до розробки рекомендацій для українських медіа з журналістики рішень та миру.Разом із Запорізький націо...
28/07/2026

💪🏼 ІМІ долучився до розробки рекомендацій для українських медіа з журналістики рішень та миру.

Разом із Запорізький національний університет - ЗНУ та регіональним хабом Медіабаза Запоріжжя ІМІ підготував рекомендації «Європейські принципи журналістики миру та рішень: українська перспектива».

До аналітичного звіту увійшли:

▪️ результати Моніторингу злочинів Росії проти журналістів та медіа, який системно веде ІМІ;
▪️ дані про стан свободи слова на тимчасово окупованих територіях Запорізької області;
▪️ результати експертного опитування регіональних медійників і медійниць.

Співавторкою рекомендацій стала регіональна представниця ІМІ в Запорізькій області Наталія Виговська.

Звіт став результатом трирічного проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module EUROPEACE «Журналістика миру та рішень задля євроінтеграції України у воєнний та післявоєнний час», партнером якого був ІМІ. Проєкт реалізовувався у 2023–2026 роках за фінансування Європейського Союзу.

Його мета — адаптувати українські журналістські практики до європейських стандартів свободи слова, плюралізму та різноманіття. Водночас важливо представити Європі унікальний український досвід висвітлення війни — з увагою не лише до її наслідків, а й до пошуку рішень.

👉🏼 Для нас ця робота — ще один крок до посилення професійних українських медіа, здатних відповідально розповідати про війну, відновлення та шлях України до ЄС.

Деталі — за посиланням у коментарях.

🚔 Журналіста hromadske.ua  Євгенія Шульгата у Києві затримала поліція. Його доставили до ТЦК, але згодом відпустили.Увеч...
28/07/2026

🚔 Журналіста hromadske.ua Євгенія Шульгата у Києві затримала поліція. Його доставили до ТЦК, але згодом відпустили.

Увечері 27 липня він залишив територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Журналісту вручили повістку на проходження військово-лікарської комісії.

👉 Раніше в hromadske повідомили, що Шульгата затримала поліція та доставила до одного з районних ТЦК.

У поліції Києва заявили, що журналіст відмовився показати документи, які посвідчують особу, та військово-облікові документи. Правоохоронці пояснили, що його доставили до ТЦК для уточнення військово-облікових даних.

Київський міський ТЦК та СП також повідомив, що під час перевірки з’ясувалося: Шульгат не пройшов ВЛК у встановленому порядку.

Деталі – на сайті ІМІ.

✍️ Щоб не чути сирен, можна заліпити вуха воском
27/07/2026

✍️ Щоб не чути сирен, можна заліпити вуха воском

🙅🏻‍♂️ «ТЦКашники», «ТЦКівці», «воєнкоми» — це не просто коротші й зручніші слова. У новинних матеріалах вони можуть пере...
27/07/2026

🙅🏻‍♂️ «ТЦКашники», «ТЦКівці», «воєнкоми» — це не просто коротші й зручніші слова. У новинних матеріалах вони можуть перетворюватися на ярлики, що формують стійкий і різко негативний образ.

ІМІ проаналізував, як некоректна або стилістично сумнівна лексика в українських медіа може сприяти стигматизації представників окремих професій. Один із найпомітніших прикладів — висвітлення роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

🚩 Звідки взялося слово «ТЦКашники»?

Ймовірно, ця назва потрапила до українського інформаційного простору з російського медіасередовища. У прокремлівських медіа та соцмережах її використовують щодо військовослужбовців ТЦК та СП, які беруть участь у мобілізаційних заходах.

За допомогою цього слова російська пропаганда закріплює образ працівників ТЦК як «людоловів». Водночас його продовжують використовувати й українські медіа.

❓ Як слово стає негативним ярликом?

Найчастіше назва «ТЦКашники» з’являється в повідомленнях про конфлікти, можливі порушення законодавства, скандали або резонансні ситуації під час мобілізації.

Через постійне повторення в такому контексті слово набуває негативного емоційного забарвлення. У результаті оцінка конкретної ситуації або дій конкретної людини може переноситися на всіх військовослужбовців, які служать у ТЦК.

🤔 А що не так із назвою «ТЦКівці»?

Це спроба адаптувати російськомовну модель словотворення до української мови. Таке слово активно використовують у новинах окремі онлайн-медіа.

Однак «ТЦКівці» — неофіційна назва, яка не відповідає визначеним законодавством назвам посад або підрозділів.

👀 «Воєнком» — теж некоректно?

Військові комісаріати ще 2021 року реорганізували в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Тому слова «воєнком» і «військком» не відповідають сучасним офіційним назвам установ і посад.

Крім того, протягом повномасштабної війни слово «воєнком» часто використовували в матеріалах про корупційні скандали, кримінальні провадження та статки посадовців. Через це воно також поступово набуло виразного негативного забарвлення.

❗️ Слова «ТЦКашники», «ТЦКівці», «воєнкоми» чи «військкоми» не завжди є прямим проявом мови ворожнечі в юридичному сенсі.

Однак у певному контексті вони можуть знецінювати, висміювати або демонізувати цілу професійну групу. Особливо коли відповідальність конкретних людей або оцінку окремих випадків поширюють на всіх представників установи.

✅ Як писати коректно?

ІМІ рекомендує медійникам використовувати точні й нейтральні назви:

▪️ військовослужбовці ТЦК та СП;
▪️ представники ТЦК;
▪️ керівник ТЦК;
▪️ начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Нейтральна лексика не означає замовчування порушень чи відмову від критики. Вона дає змогу чітко називати конкретні дії, відповідальних осіб і факти — не створюючи негативного образу всіх представників професійної групи.

Докладніше — на сайті ІМІ.

🔎 Де проходить межа між висвітленням російського злочину та експлуатацією людської трагедії?Щойно стається масований обс...
27/07/2026

🔎 Де проходить межа між висвітленням російського злочину та експлуатацією людської трагедії?

Щойно стається масований обстріл, анонімні телеграм-канали починають змагання за перші кадри з місця трагедії. Фото й відео руйнувань, поранених і загиблих маркують власними вотермарками, перетворюючи висвітлення російського злочину на боротьбу за ексклюзивність, перегляди, реакції та репости.

У цій гонитві людська гідність і журналістська етика нерідко відходять на другий план.

ІМІ проаналізував, як українські телеграм-канали-мільйонники висвітлюють наслідки російських атак, і зафіксував кілька типових проблем.

🔴 Загиблі стають шокувальним контентом.

Після одного з російських ударів по Києву телеграм-канал «Київ ІНФО», який має 1,2 мільйона підписників, опублікував фотографії тіл загиблої родини без блюру та попередження про чутливий контент. Авторство світлини також не було зазначене.

Канали «Україна Сейчас» та «Адвокат Права» додали дисклеймери, однак розмістили їх наприкінці дописів — уже після того, як користувачі могли побачити фотографії. «Адвокат Права» спочатку взагалі опублікував зображення без розмиття і додав його лише згодом.

В інших випадках канали використовували фотографії загиблих, фрагментів людських тіл і травмованих частин тіла, супроводжуючи їх шокувальними описами. Так трагедія перетворюється на сенсацію, а увага аудиторії зміщується із самого російського злочину на моторошні подробиці.

Такий контент може додатково травмувати читачів і близьких загиблих, які здатні впізнати людину навіть без зображення її обличчя.

🔴 Людей знімають у найвразливіші моменти.

Окрема проблема — фотографії та відео тих, хто вижив. Людей знімають в укриттях, під час евакуації, біля зруйнованих будинків або в стані емоційного потрясіння. При цьому часто невідомо, чи погоджувалися вони на знімання та поширення кадрів серед мільйонної аудиторії.

Наприклад, «Адвокат Права» опублікував відео з київського метро, на якому можна було ідентифікувати дорослих і дітей, що ховалися від російської атаки.

«Труха Україна» поширила кадри людей, які облаштували спальне місце в метро під час нічного обстрілу. Хоча зображення було заблюрене, підпис містив оцінні й іронічні коментарі. У результаті увага змістилася з причини, через яку люди були змушені ночувати в укритті, на їхнє висміювання.

Цей самий канал опублікував приватне відео родини з немовлям під час обстрілу, вказавши джерелом лише «соцмережі». Чи давала сім’я згоду на поширення кадрів серед кількох мільйонів людей — невідомо.

До публічного контенту потрапляють навіть особисті речі потерпілих. Наприклад, знайдений на руїнах сімейний фотоальбом, який не обов’язково містить суспільно важливу інформацію, але відкриває аудиторії частину приватного життя постраждалих.

❗ Зображення тіл, біологічних рідин, поранених людей або цивільних в укриттях далеко не завжди потрібні, щоб показати масштаб російської атаки.

Водночас вони здатні додатково травмувати аудиторію, постраждалих та їхні родини. Персональна трагедія людини перетворюється на клікабельний контент, а російський воєнний злочин — на черговий привід для конкуренції за охоплення.

👉🏼 До моніторингу ІМІ ввійшли 20 телеграм-каналів, які, за даними Telemetrio, мають понад мільйон підписників в українському сегменті.

Докладніше про те, як анонімні телеграм-канали експлуатують людську вразливість після російських обстрілів, — за посиланням у коментарях.

Address

Kyiv

Opening Hours

Monday 10:00 - 18:00
Tuesday 10:00 - 18:00
Wednesday 10:00 - 18:00
Thursday 10:00 - 18:00
Friday 10:00 - 18:00

Telephone

+380504477063

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Інститут Масової Інформації (ІМІ) posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Organization

Send a message to Інститут Масової Інформації (ІМІ):

Shortcuts

Share