AKIS Ukraine

25/09/2026

🧀 У 2018 році вівчарство на Рахівщині доживало останні роки. Реселлери заповнювали ринок підробною «бринзою» з коров'ячого й козячого молока, чесне виробництво ставало збитковим, а молодь залишала полонини.

Сьогодні «Гуцульська овеча бриндзя» — перший продукт в Україні з захищеним географічним зазначенням. А об'єднання її виробників за п'ять років зросло з 14 до 44 учасників.

Що змінилося:

📜 2018 рік — фермери затвердили першу Специфікацію виробництва справжньої гуцульської овечої бриндзі.

🪵 Відродили технологію дозрівання сиру в дерев'яних бербеницях — традицію, яку карпатські вівчарі використовували понад 500 років і яка мало не зникла через брак майстрів-бондарів. У 2018 році термін придатності сиру без термообробки становив 120 діб, а до 2024-го, завдяки новому обладнанню, зріс до понад 360 діб.

🏅 Листопад 2019 — перше в історії країни свідоцтво про географічне зазначення.

🌍 Липень 2022 — традицію випасання овець і виготовлення сиру на полонинах внесли до Національного переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Що отримали виробники після реєстрації ГЗ:

✅ Захист від підробок — статус ГЗ юридично закріпив право використовувати назву «Гуцульська овеча бриндзя» лише за виробниками, які дотримуються Специфікації.

✅ Додану вартість, яку раніше забирали реселлери, — виробники отримали можливість самостійно позиціонувати й продавати продукт за справедливою ціною.

✅ Спільний канал збуту — відкрили «Музей Бриндзі» з власною сонячною електростанцією для продажу продукції.

✅ Систему якості й простежуваності — уніфіковане маркування, гігієнічні настанови та журнали виробництва, переробки й ветеринарного контролю.

📖 Повну історію про те, як гуцульські вівчарі об'єднались і врятували традиційний промисел, читайте на порталі AKIS.

Посилання на портал AKIS (вхід через ДАР): https://portal.akis.gov.ua/publication/01a0d745-a3aa-047e-ba9d-9820f7c1bbbc

Матеріал підготовлено в межах проєкту EU4SmallFarms, що фінансується Європейським Союзом.

24/09/2026

Дослідження вина та оформлення сертифікатів VI 1: можливості для українських виноробів

Хочете продавати вино в ЄС? Без сертифіката VI 1 не обійтися. Хочете бути впевненим у якості власної партії перед реалізацією? Без лабораторних досліджень не дізнаєтесь.

ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» проводить лабораторні випробування виноробної продукції: виноградних, у тому числі ігристих вин, виноматеріалів, вермутів, винних напоїв, коньяків.

Головне для експортерів: Підприємство входить до офіційного переліку компетентних органів третіх країн для оформлення документів VI 1 при імпорті вина до ЄС. Це означає, що всі потрібні документи та результати досліджень українські виробники отримують тут, в Україні, без додаткових процедур за кордоном.

Не лише для експорту. До Підприємства звертаються й ті, хто:
проводить виробничий контроль на власних потужностях;
підтверджує якість готової продукції перед реалізацією;
перевіряє окремі показники нової партії;
розробляє нову продукцію або змінює технологію виробництва.

Результати досліджень — це не формальність для звітності. Це дані, на основі яких виробник приймає рішення: чи готова партія до реалізації, чи потрібно коригувати процес, чи відповідає продукт вимогам ринку, на який плануєте вихід.

Сучасне обладнання та багаторічний досвід фахівців Підприємства дають об'єктивний результат, на який можна покластися.

📍 ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» — лабораторний контроль і сертифікати VI 1 для виноробів, які працюють на внутрішньому ринку та на експорт.

Сайт: https://dpcenter.org.ua
Facebook: https://www.facebook.com/dpcentr

Більше корисних постів можна знайти на AKIS порталі (вхід здійснюється через ДАР): https://portal.akis.gov.ua/publication/01a0d25c-124f-92c0-5661-a84092cf1ea6

21/09/2026

🧀🍇 Що спільного має сир, оливкова олія, просекко та чача?

Усі ці продукти можуть бути пов’язані з географічними зазначеннями (ГЗ) — коли особливі властивості, репутація або характеристики продукту пов’язані з конкретним регіоном.

Але як зрозуміти, чи може саме ваш продукт отримати статус ГЗ? І що для цього потрібно підготувати виробнику?

Під час вебінару «Специфікації географічних зазначень в Україні: вимоги, підготовка та процедура погодження» учасники розбиралися:

🔹 що таке географічне зазначення та які продукти можуть його мати;
🔹 що має містити специфікація продукту та чому її можна назвати своєрідною «конституцією» ГЗ;
🔹 як описуються характеристики продукту та процес його виробництва;
🔹 хто має бути залучений до підготовки специфікації;
🔹 на що варто звернути увагу виробникам, які хочуть захистити назву та репутацію свого продукту.

💡 Для виробника ГЗ — це не просто позначка на етикетці. Це можливість пов’язати унікальність продукту з його походженням, традиціями та репутацією території.

🎥 Переглядайте запис вебінару, щоб розібратися у вимогах до специфікації та зрозуміти, з чого почати, якщо ви розглядаєте можливість реєстрації ГЗ для свого продукту.

👉 Посилання на запис: https://www.youtube.com/watch?v=Ah-BkYoK68U

📌 Зберігайте цей матеріал та діліться з колегами-виробниками, для яких захист локального продукту та його походження може стати важливою частиною розвитку бізнесу.

21/09/2026

«Астарта-Київ» та ЄБРР завершили проєкт із дистанційної освіти для аграріїв

Агрохолдинг «Астарта-Київ» разом із Європейським банком реконструкції та розвитку завершили проєкт розвитку дистанційної освіти для агросектору, який тривав з квітня 2025 року. Результат — 25 нових безкоштовних онлайн-курсів на платформі AgriAcademy.

Курси охоплюють вирощування соняшнику, кукурудзи, ріпаку, цукрових буряків, гороху, сої та пшениці, роботу зернового елеватора й лабораторії цукрового заводу, а також техніку — трактор FENDT 900 Vario Gen7 та сівалку John Deere DB37.

Матеріали побудовані на практичному досвіді фахівців «Астарти».

Серед нових курсів:

🌻 Соняшник — біологія, технологія вирощування, захист рослин
🌽 Кукурудза — біологія та технологія вирощування
🌱 Ріпак озимий — біологія та технологія вирощування
🍬 Цукрові буряки — біологія, технологія, захист рослин, якість сировини
🟢 Горох і соя — біологія, технологія, визначення якості зерна
🌾 Пшениця — біологія, технологія, визначення якості зерна
🏭 Як працює зерновий елеватор
🔬 Лабораторія цукрового заводу — визначення вологості, кольоровості, якості цукру
🚜 Техніка — FENDT 900 Vario Gen7, сівалка John Deere DB37

AgriAcademy — безкоштовна освітня платформа, яку ЄБРР започаткував у грудні 2022 року для підтримки продовольчої безпеки України. Зараз на платформі доступно 56 курсів (425 навчальних годин) із сертифікацією.
Повний каталог курсів: agriacademy.org/courses-catalog

#Астарта #ЄБРР #агроосвіта

Унікальна освітня платформа української агробізнес-спільноти пропонує актуальні агрознання на безоплатних онлайн-курсах від кращих викладачів світу та України

18/09/2026

🌱 Що зміниться для українського фермера через євроінтеграцію та «зелений курс»?

Європейський зелений курс — це не лише про екологію. Для аграрія це про те, як виробляти, продавати, отримувати державну підтримку та адаптувати господарство до нових умов.

У новому випуску Green Talk. Живі історії сталого агровиробництва говорять про те, що вже сьогодні важливо знати українським виробникам.

🔹 Державна підтримка стає більш системною.
Виплатна агенція та цифровізація мають спростити доступ до програм підтримки: частина даних підтягуватиметься з реєстрів, а фермеру не потрібно буде щоразу збирати велику кількість документів.

🔹 Екологічні вимоги — це не тільки додаткові правила.
Базові вимоги стають умовою отримання підтримки, а за впровадження додаткових екологічних практик держава передбачатиме компенсацію частини витрат.

🔹 Клімат уже впливає на врожай.
Посухи, спека, весняні заморозки — це не абстрактні прогнози. Учасники розмови наводять конкретні приклади впливу клімату на садівництво, ягідництво, зернові та олійні культури.

🔹 Нові вимоги до експорту потрібно враховувати заздалегідь.
Зокрема, для частини продукції, що експортується до ЄС, важливими стають дані про походження продукції та геолокацію земель, де вона була вирощена.

🔹 Менше витрат — не обов’язково менший урожай.
Точне внесення добрив, аналіз ґрунту та більш раціональне використання засобів захисту рослин можуть одночасно зменшувати витрати господарства та екологічне навантаження.

🔹 І головне — знання та інновації стають частиною аграрної політики.
Саме для цього розвивається AKIS — система сільськогосподарських знань та інновацій, яка має поєднувати фермерів, науковців, освіту, дорадчі служби та державу.

💬 А фінальна порада спікерів українським аграріям дуже проста: не боятися змін і стежити за інформацією.

▶️ Дивіться повний випуск та дізнавайтеся, до яких змін варто готуватися українському агросектору:
🔗 https://www.youtube.com/watch?v=p-okXDjFa1U

📌 Розмова відбулася в рамках проєкту «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу — PROGRESS».

Продовжуємо тему «Green Talk: Живі історії сталого агровиробництва»...

16/09/2026

Сьогодні ОСТАННІЙ день реєстрації на вебінар «Специфікації географічних зазначень в Україні: вимоги,
підготовка та процедура погодження».

📅 18 вересня 2026, 10:00–12:00, онлайн.�
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/r2jEiwZfsCHy1NWn8

Чому це корисно для виробників:

Специфікація — це документ, з якого починається реєстрація географічного зазначення. Вона визначає характеристики продукту, вимоги до виробництва та зв'язок із територією походження. Якщо специфікація підготовлена з помилками, процедура погодження затягується або документ повертають на доопрацювання.

На вебінарі учасники отримають:
* чітке розуміння вимог і структури специфікації;
* інформацію про особливості підготовки для різних категорій продукції;
* перелік типових помилок, яких варто уникати ще на етапі підготовки документів;
* розбір реального кейсу — специфікації географічного зазначення «Мед Закарпаття»;
* покрокове пояснення процедури погодження специфікацій в Україні.

Це можливість поставити питання експертам напряму та отримати відповіді, які стосуються конкретно вашого продукту.

Кількість місць для інтерактивної частини обмежена — реєстрація закривається сьогодні.

🔗 https://forms.gle/r2jEiwZfsCHy1NWn8

Захід організовано в межах проєкту технічної допомоги ЄС EU4Small Farms спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Організатори: Проєкт ЄС EU4SmallFarms (IPRSA III) «Підтримка у приведенні українського законодавства, політики та інституцій у відповідність до acquis ЄС у сфері розвитку сільс....

14/09/2026

🚜 ЩО РОБИТИ ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ: рекомендації з обробітку ґрунту та підготовки до зими

1️⃣ Лущення стерні — одразу після комбайна Не затягуйте: лущення на глибину 6–10 см варто провести протягом кількох днів після збирання. Це подрібнює рослинні рештки, провокує проростання падалиці та насіння бур'янів (які потім знищить оранка), а також зберігає вологу в ґрунті.

2️⃣ Заробка пожнивних решток Солому й стерню краще подрібнити та рівномірно розподілити по полю або приорати — це джерело органіки. Якщо солому не забирають на корм чи підстилку, варто внести азотні добрива (5–10 кг д.р. N на тонну соломи), щоб компенсувати "азотне голодування" ґрунту під час її розкладання.

3️⃣ Основний обробіток (оранка/безполицевий обробіток) Через 2–3 тижні після лущення, коли з'явилися сходи падалиці й бур'янів, проводьте основний обробіток:
Оранка на 20–25 см — під просапні культури та на важких, забур'янених полях;

Безполицевий/поверхневий обробіток або no-till — для збереження вологи та структури ґрунту, особливо в посушливих регіонах.

4️⃣ Внесення добрив під зяб Осінь — оптимальний час для внесення фосфорно-калійних добрив та органіки (гній, компост) під основний обробіток, оскільки ці елементи повільно рухаються в ґрунті й повинні "дійти" до кореневої зони завчасно.

5️⃣ Сівба сидератів або покривних культур Там, де немає озимих, посійте гірчицю, фацелію, редьку олійну чи вико-вівсяну суміш. Вони захистять ґрунт від ерозії й вимивання поживних речовин узимку, накопичать органіку та пригнічують бур'яни.
6️⃣ Боротьба зі шкідниками та хворобами Восени варто провести моніторинг полів на наявність шкідників (дротяники, совки) та збудників хвороб у рештках рослин. Глибока оранка допомагає знищити частину шкідників, що зимують у ґрунті.
7️⃣ Підготовка меліоративної мережі та техніки Перевірте й прочистіть дренажні канави та водовідвідні системи до настання дощів. Проведіть техобслуговування техніки перед постановкою на зимове зберігання — це заощадить час і кошти навесні.

8️⃣ Озимі культури — контроль стану посівів Для вже посіяних озимих (пшениця, ячмінь, ріпак) важливо стежити за розвитком до входження в зиму: рослини повинні сформувати 3–4 листки та добре розкущитися, щоб успішно перезимувати.

А які методи підготовки землі до зими ви знаєте? Діліться ними з іншими аграріями на порталі AKIS( вхід через кабінет ДАР): https://portal.akis.gov.ua/login

Правильна підготовка поля восени — це фундамент майбутнього врожаю. Ґрунт, який "відпочив" і отримав живлення восени, віддячить навесні кращими сходами. 🌱

#жнива2026 #врожай #сільськегосподарство #агросектор #Україна #обробітокґрунту #підготовкадозими

12/09/2026

🌾 Жнива-2026: підсумки станом на 8 вересня

Українські аграрії продовжують збирати урожай.
Ось свіжі дані Мінагрополітики:

📊 ЗАГАЛОМ Намолочено 32,2 млн тонн зернових та зернобобових культур Обмолочено 6,85 млн га (59% від прогнозованих площ) Середня врожайність — 47 ц/га

🌾 По культурах:

Пшениця — на завершальному етапі 24,91 млн тонн з 5,04 млн га (98% від плану) Урожайність: 49,4 ц/га

Ячмінь — збір повністю завершено ✅ 6,4 млн тонн з 1,48 млн га Урожайність: 43,4 ц/га

Горох — збір повністю завершено ✅ 795,2 тис. тонн з 298,2 тис. га Урожайність: 26,7 ц/га

Просо — 34 тис. тонн з 14,5 тис. га (35% площ) Урожайність: 23,4 ц/га

Гречка — 10,9 тис. тонн з 7,7 тис. га (16% площ) Урожайність: 14,2 ц/га

Кукурудза — щойно розпочали, перші 43,2 тис. тонн з 12,1 тис. га Урожайність: 35,9 ц/га

🌻 Олійні:
Ріпак — збір завершено, 3 828,6 тис. тонн

Соняшник — старт збору: 89,3 тис. тонн з перших 56 тис. га (15,9 ц/га)

Соя — старт збору: 79,9 тис. тонн з 45,3 тис. га (17,6 ц/га)

🏆 Лідери за валовим збором зерна:
🥇 Одеська область — 4,82 млн тонн
🥈 Дніпропетровська область — 2,69 млн тонн
🥉 Кіровоградська область — 2,42 млн тонн

Найбільші обсяги наразі забезпечують господарства півдня та центру країни.

Попереду — основний етап збирання кукурудзи, соняшнику та сої, тож загальні цифри врожаю ще суттєво зростуть. За попередніми оцінками Міністерства, загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році може скласти 81–83 млн тонн.

Дякуємо всім аграріям за працю! 💛💙

#жнива2026 #врожай #сільськегосподарство #агросектор #україна

10/09/2026

☀️🌱 Сонячні панелі + врожай на одному полі — це реально працює. Ось що показало нове дослідження

Науковці з Прінстонського університету (США) створили комп'ютерну модель, яка вперше одночасно враховує мікроклімат, ріст рослин, вироблення електроенергії ТА тепловий стрес працівників на агровольтаїчних фермах — тобто полях, де сонячні панелі встановлені прямо над грядками.

Модель перевірили на реальних даних з ферм у Каліфорнії та Міннесоті, а потім застосували до типового спекотного літнього дня в кліматі, схожому на наш — вологому субтропічному поясі (Нью-Джерсі, США), на прикладі вирощування томатів під панелями.

Що виявилось:

🔋 Панелі працюють ефективніше
Завдяки випаровуванню вологи з ґрунту та рослин панелі під час дня в середньому на 5.6°C холодніші (а в пікові години — аж на 10°C), ніж звичайні сонячні установки над голою землею. Холодніші панелі = вища ефективність: вироблення електрики зростає приблизно на 3%, а втрати від перегріву скорочуються на 15%.

🍅 Урожай падає не так сильно, як здається
Так, під панелями рослини отримують на 47% менше світла. Але врожайність (за показником фотосинтезу) знижується лише на 31% — бо листя томатів охолоджується (в пікові моменти — аж на 7.5°C), а це саме по собі стимулює рослину. Тобто затінення частково компенсує себе.

💧 Економія води — до 22%
Рослини під панелями транспірують (втрачають вологу) майже на чверть менше. Влітку в середньому це близько 18% економії поливу — суттєво для регіонів із дефіцитом води.

🧑‍🌾 Головне — безпека працівників
Найпомітніший ефект — для людей. Середня "відчутна" температура (фізіологічна еквівалентна температура) під час роботи в тіні панелей впала з 39°C до 34.6°C. Це вже різниця між небезпечним і просто важким спекотним днем.

📊 Підсумок: за розрахунками авторів, коефіцієнт земельної ефективності (LER) такої системи склав ≈1.7 — тобто одна й та сама ділянка дає стільки ж їжі та енергії, скільки дали б дві окремі ділянки під сільське господарство та під сонячну станцію.

Звісно, результати залежать від культури, клімату й конструкції панелей — модель якраз і створена, щоб фермери й інженери могли підбирати оптимальні параметри під конкретні умови. Але вектор зрозумілий: агровольтаїка — це не компроміс "їжа або енергія", а спосіб отримати і те, і інше з одного гектара.

А що ви думаєте про агровольтаїку? залишайте свої думки в коментарях.

Щоб прочитати повну статтю або знайти більше цікавих матеріалів- переходьте на портал AKIS (вхід через ДАР): https://portal.akis.gov.ua/login

#агровольтаїка #відновлювальнаенергетика #сільськегосподарство #солярні панелі #сталийрозвиток

Джерело: Hosseini et al. (2026), "Food, Energy, and Health Implications of Agrivoltaic Farms", Journal of Advances in Modeling Earth Systems