AKIS Ukraine

22/08/2026

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький назвав це прямо: ситуація з експортом зараз важча, ніж у 2022 році. Резервів врожайного 2021-го більше немає, іде період збору врожаю, а всі логістичні потужності Європи заповнені власним урожаєм.

Цифри, які прозвучали на дискусії УКАБ і UCABevent, показують масштаб проблеми.

Скільки можна вивезти альтернативними шляхами.

Потреба України — близько 5 млн тонн зерна й олійних на місяць. У серпні альтернативні маршрути дадуть орієнтовно 1,5 млн тонн. У найкращому разі — до 2,5 млн тонн, тобто половину потреби.

Що з транзитом через Польщу.

За 7 місяців 2026 року через польський кордон пройшло понад 9 млн тонн вантажів, але зернових серед них — лише 500 тис. тонн, тобто близько 75 тис. тонн на місяць. Для порівняння: у 2022-2023 роках максимум сягав 500 тис. тонн на місяць. Простір для зростання є — Укрзалізниця оцінює його в 400 тис. тонн додатково щомісяця. За останні два тижні перевезення справді зросли — з 14 до 50 вагонів на добу.

Чому це не покриває потреб.

Логістика через Польщу коштує в рази дорожче: раніше залізницею всередині країни платили 25-30 доларів за тонну, тепер напрямком через Польщу — 90-100+ доларів. Для агрохолдингу IMC, який вирощує 800 тис. тонн на рік і має вивозити 60-70 тис. тонн щомісяця, альтернативні маршрути зараз дають лише 30 тис. тонн — половину навіть базових зобов'язань.

Де вузькі місця.

Засновник Frontier Logistics Бартош Пенчковський назвав три: брак складських потужностей у польських портах (вони заповнені імпортом соєвого шроту з Латинської Америки та біомаси), дефіцит спеціалізованих вагонів-хоперів (у всій Польщі їх лише близько 600, тоді як в Україні набагато більше) і пропускну здатність кордону — на одному з переходів черга сягає 54 потягів, і 4 з 5 потягів, що проходять, везуть паливо, а не зерно.

Приклад втраченого потенціалу.

Євроколія Перемишль-Хирів, у яку обидві країни вже вклали десятки мільйонів, здатна пропускати щонайменше 10 пар вантажних потягів на добу — це 3,6 млн тонн на рік. За майже три роки нею пройшло лише три тестові потяги. Причина — досі немає залізничного пункту пропуску в Мальховіце, хоча правова база для тимчасового рішення існує вже зараз.

Учасники дискусії погоджуються в одному: аграрний сектор — це не лише питання заробітку компаній, а питання виживання економіки й бюджету України загалом. Розв'язання вузьких місць на кордоні — спрощення процедур, більше вагонів, нові термінали, реальний запуск наявної інфраструктури — це не жест доброї волі, а взаємна вигода і для України, і для Польщі.

#УКАБ #експорт #логістика #агросектор #Польща

21/08/2026

З 1 січня 2026 року українські виробники більше не можуть називати свою продукцію "шампанське" чи "коньяк". Ігристе вино тепер офіційно "вино ігристе", а коньяк — "бренді". Це не бюрократична забаганка. Це наслідок того, що Україна поступово впроваджує систему географічних зазначень за стандартами ЄС, узгоджену ще в Угоді про асоціацію.

Що таке географічне зазначення

Це офіційний статус назви, яка вказує на походження товару з конкретної місцевості — і на те, що якість чи характеристики продукту зумовлені саме цим походженням: кліматом, ґрунтом, традицією виробництва. "Шампанське" може називатися так, лише якщо виготовлене у Шампані. За тією ж логікою "фета", "пармезан" і "рокфор" належать конкретним регіонам Європи, а не є загальною назвою сиру.

У Мінекономіки вже підтвердили, що в Україні працюють механізми реєстрації, використання та контролю таких зазначень, а система сертифікації виробників розвивається далі.

Українські продукти вже отримали цей статус

Мелітопольська черешня, гуцульська овеча бриндзя та гуцульська коров'яча бринза, херсонський кавун та близько 30 інших автентичних продуктів вже офіційно зареєстровані як географічні зазначення за вимогами ЄС. Це означає, що ці назви тепер юридично захищені: під ними не можна продавати черешню чи бринзу, вироблену деінде і за іншою технологією.

Чому це важливо для фермера, а не тільки для юристів

Захищена назва — це готовий бренд, який держава захищає від імітацій і копіювання. Це дає виробнику конкурентну перевагу на внутрішньому ринку і відкриває шлях на європейський, де споживачі звикли довіряти таким маркуванням і платити за них більше. Це також інструмент розвитку території — навколо мелітопольської черешні чи гуцульської бриндзі формується агротуризм, місцеві асоціації виробників, впізнаваність регіону за межами України.

Втрата права називати продукт "шампанським" — це водночас втрата зручної назви і можливість збудувати власну, яка належатиме тільки українським виробникам і яку ніхто не зможе привласнити.

#географічнізазначення #євроінтеграція #агросектор #українськийбренд

18/08/2026

У травні проект EU4SmallFarms провів опитування серед учасників дорадчої системи AKIS. 95% фермерів відповіли, що вже відчувають вплив зміни клімату на своє господарство. Стільки ж — 95% — хочуть пройти навчання, як адаптувати господарство до нових погодних умов.
Це літо показує, чому це питання не терпить відкладення.

🇪🇺 Що відбувається в Європі просто зараз

Літо 2026 року вже увійшло в історію як одне з найспекотніших за спостереженнями. У Британії триває п'ята хвиля спеки за сезон, а посуху офіційно оголошено на трьох чвертях території Англії та в усьому Уельсі — деякі водопостачальні компанії попереджають, що вода може закінчитися вже через кілька тижнів.
За даними Copernicus, чотири головні річки континенту — Рейн, Луара, По та Дунай — досягли рекордно низьких рівнів у серпні. Посуха, що накопичувалася з весни через брак опадів і серію хвиль спеки, стала паливом для масштабних пожеж у Франції та Іспанії, де вигоріло понад 150 тисяч гектарів. У Північній Греції сотні туристів евакуйовували катерами через лісову пожежу біля курортів.

🌾 А що з нашими господарствами

Український сезон 2026 року також продемонстрував, наскільки непередбачувана тепер погода: холодні травень і червень відтермінували розвиток рослин на 10–20 днів, а на окремих полях ранні приморозки настали раніше, ніж завершилися біологічні процеси в кукурудзі — близько 10–15% площ залишилися незібраними до зими.

📖 Чому навчання — не формальність

Коли посуха, пізні заморозки чи зливи стають нормою, а не винятком, господарство виживає не завдяки удачі, а завдяки знанням: як обрати посухостійкі гібриди, як зберегти вологу в ґрунті, як застрахувати ризики, як спланувати сівозміну під нові кліматичні умови.
Саме тому 95% фермерів у опитуванні AKIS назвали навчання пріоритетом, а не побажанням на майбутнє.
У квітні в межах EU4SmallFarms вже запрацював Портал AKIS — перша в Україні онлайн-платформа з перевіреними знаннями, аналітикою, навчальними матеріалами та дорадчими послугами для аграріїв. Це саме той інструмент, який дає відповіді на питання, які сьогодні ставить перед фермерами клімат.

Посилання на портал AKIS: akis.gov.ua (вхід на AKIS портал здійснюється через ДАР- Державний Аграрний Реєстр)

#змінаклімату #дорадництво #агросектор

15/08/2026

Блокада чорноморських портів: що відбувається з експортом зерна у серпні 2026 року

За перші два тижні серпня 2026 року експорт українського зерна впав на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причина — посилені атаки Росії на портову інфраструктуру та цивільні судна в Чорному морі. За даними Адміністрації морських портів України, зафіксовано понад 70 атак на портову інфраструктуру та 62 удари по суднах.

Через українські чорноморські порти раніше проходило до 90% усього агроекспорту. Станом на 23 липня рух вхідних суден до портів фактично зупинився.

Наслідки для аграріїв

Всеукраїнська аграрна рада попереджає: у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн, а з урахуванням перехідних залишків загальний ресурс сягне близько 85 млн тонн. Для збалансованого ринку Україні потрібно експортувати приблизно 67 млн тонн продукції.

Якщо морські порти залишаться заблокованими, експортні можливості можуть скоротитися до 1,7 млн тонн на місяць. Це створить надлишок продукції на внутрішньому ринку в розмірі від 27,4 до 32,4 млн тонн — сховища заповнюються, а внутрішні ціни вже падають нижче собівартості виробництва.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький оцінює прямі втрати аграрного сектору у 1,5–3 мільярди доларів: близько 30 млн тонн продукції може не потрапити на міжнародні ринки, якщо ситуацію не вдасться вирішити.

Що роблять аграрії та держава

Українська сторона вже звернулася до Європейського Союзу по додаткову підтримку аграрного сектору. Паралельно зростає навантаження на альтернативні маршрути — залізничні прикордонні переходи та співпрацю з Румунією для експорту через румунські порти.

За оцінками аналітиків, прибутковим для фермерів залишається практично лише експорт пшениці — по інших культурах доходи вже не покривають виробничі витрати, а ці кошти потрібні аграріям для закупівлі пального, виплати зарплат і підготовки до сівби озимих.

Джерела: LIGA.net, ZN.ua (з посиланням на Reuters), Економічна правда, ProAgro Group, Fair.org.ua, Новини.LIVE — станом на 12–15 серпня 2026 року.

12/08/2026

Мінекономіки та Український державний фонд підтримки фермерських господарств разом з експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

3-6 серпня у Львові робочі групи пройшли весь цикл роботи з підтримкою аграріїв: від подання заявки та перевірки заявника до авторизації виплат і контролю за реалізацією проєктів. Визначали, які документи подаватиме заявник, за якими критеріями перевірятимуть його відповідність умовам програми, як заявка рухатиметься на кожному етапі розгляду. На основі цього одразу створювали робочі інструменти — форми документів, переліки, чек-листи, якими згодом користуватимуться співробітники агенції.

Окремий блок навчання стосувався оцінки бізнес-планів та інвестиційних проєктів: як аналізувати доцільність запланованих інвестицій, перевіряти обґрунтованість витрат, визначати, які витрати прийнятні, і розраховувати розмір підтримки. Обговорили й базу референтних ринкових цін — вона допоможе звіряти вартість товарів, робіт і послуг із ринковим рівнем.

Учасники також розробили алгоритми фізичних перевірок — хто, що і в якій послідовності робить, як фіксувати результати та реагувати на виявлені порушення, а також процедури авторизації платежів, моніторингу проєктів і звітування про використання коштів.

«Ми високо цінуємо підтримку проєкту EU4SmallFarms у розбудові інституційної спроможності Виплатної агенції в Україні. Україна вже пройшла значний шлях до її створення, і сьогодні ми переходимо до розроблення конкретних робочих процедур, — говорить Віта Струтинська, начальниця відділу координації програм сільського розвитку управління сільського розвитку департаменту сільського розвитку Мінекономіки. — Переконана, що Виплатна агенція стане не лише надійним механізмом адміністрування державної та міжнародної підтримки у сільському господарстві, а й важливим інструментом розвитку малого та середнього аграрного бізнесу, зміцнення економічної стійкості України та забезпечення сталого розвитку сільських територій».

Через Виплатну агенцію аграрії отримають доступ до державної та донорської підтримки, а в перспективі — і до інструментів Спільної аграрної політики ЄС.

«Ефективність Виплатної агенції передусім залежатиме від працівників, які мають чітко розуміти робочі процеси, свою роль і відповідальність на кожному етапі. Тому практичне навчання і спільна робота над процедурами є надзвичайно важливими. Під час таких заходів команда не просто здобуває знання, а формує спільні підходи та розробляє інструменти, які надалі використовуватиме у щоденній роботі», — зазначив Василь Сімчера, в. о. генерального директора Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Роботу завершили презентацією напрацювань робочих груп і обговоренням питань, які потребують доопрацювання.

Посилання на пост в коментарях.

Мінекономіки та Український державний фонд підтримки фермерських господарств разом з експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватим...

11/08/2026

🐄 Малі та середні молочні ферми можуть отримати комплексну експертну підтримку

Маєте молочно-товарну ферму та хочете підвищити ефективність виробництва, покращити якість молока або підготувати господарство до роботи за європейськими стандартами?

У межах проєкту підтримки молочно-товарних ферм 100 господарств можуть отримати індивідуальний супровід експертів.

Ініціативу реалізують Всеукраїнська аграрна рада та Консультаційний центр Асоціації виробників молока у взаємодії з Мінагрополітики та за партнерства міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps.

🐄 Що отримають відібрані ферми?

Експерти працюватимуть безпосередньо з господарством та допоможуть визначити, що саме можна покращити і як це зробити на практиці.

У програмі:

🔹 ветеринарний і технологічний аудит ферми;
🔹 оцінювання системи годівлі;
🔹 виїзд експертів безпосередньо на ферму;
🔹 детальний звіт із рекомендаціями;
🔹 супровід під час впровадження змін;
🔹 підсумковий аудит результатів;
🔹 навчання працівників та участь у тематичних вебінарах.

🇪🇺 Підготовка до європейських стандартів

Окрему увагу приділятимуть:

✅ контролю якості молока;
✅ виробничим протоколам;
✅ веденню документації;
✅ простежуваності продукції;
✅ управлінню здоров’ям стада.

Тобто фермер отримає не просто консультацію, а практичний супровід — від оцінки стану ферми до впровадження рекомендацій.

📌 Хто може подати заявку?

Участь можуть взяти господарства, які:

• утримують до 750 дійних корів;
• відповідають географічним критеріям проєкту;
• готові оплатити 50% вартості послуг — 45 000 грн. Інші 45 000 грн покриває проєкт.

Проєкт діє по всій Україні, але пріоритет матимуть ферми з областей, які найбільше постраждали від війни: Донецької, Херсонської, Запорізької, Харківської, Сумської, Миколаївської, Дніпропетровської, Чернігівської, Одеської, Київської, Полтавської, Черкаської та Кіровоградської.

📅 Загалом підтримку отримають 100 молочно-товарних ферм.

👉 Подати заявку: https://forms.gle/aJ8jzjWb6h6FDQcb8

📞 Додаткова інформація: +38 (067) 474-85-35

📌 Джерело: Всеукраїнська аграрна рада.

Слідкуйте за AKIS Ukraine, щоб не пропускати актуальні програми підтримки, гранти, навчання та практичні можливості для агровиробників.

#молочнефермерство #фермери #підтримкафермерів #молочневиробництво #гранти #агробізнес #Мінагрополітики

10/08/2026

🥛 Молочний ринок України: попит сповільнюється, а ціни можуть зрости восени

Український ринок молочної продукції входить у період суперечливих тенденцій. З одного боку, попит з боку споживачів сповільнюється, а конкуренція з імпортною продукцією зростає. З іншого — виробничі витрати продовжують збільшуватися, що може створити тиск на ціни.

📉 Що відбувається з попитом?

Продажі продуктів харчування в торговельних мережах сповільнилися. На попит впливають скорочення кількості споживачів, вимушена міграція та мобілізація, а також загальне зниження купівельної активності.

Додатковий виклик для українських виробників — зростання поставок європейських сирів. Імпортна продукція часто має нижчу ціну, що посилює конкуренцію на внутрішньому ринку.

📊 Як змінилися ціни на основні молочні продукти?

За наведеними Асоціацією виробників молока даними:

• 🥛 пастеризоване молоко в плівці — 48,76 грн/кг, +1,5% за рік;
• 🥛 молоко у пластиковій пляшці — 67,00 грн/кг, +5%;
• 🥛 кефір у плівці — 59,53 грн/кг, +9%;
• 🥛 питний йогурт — 125,98 грн/кг, +10%;
• 🧈 вершкове масло українського виробництва — 592,09 грн/кг, +3%;
• 🧀 сир «Голландський» — 627,28 грн/кг, +8%;
• 🧀 сир «Маасдам» українського виробництва — 781,21 грн/кг, +8%.

Водночас ціни на окремі позиції за останній місяць знижувалися. Наприклад, кисломолочний сир 9% подешевшав на 2,5%, український сир — на 4%, а моцарела за рік втратила близько 5% вартості.

⚠️ Чому продукція може подорожчати восени?

Молочна галузь працює в умовах зростання витрат на:

⛽ пальне та транспортування;
⚡ електроенергію;
📦 пакувальні матеріали;
🚚 логістику;
🌾 сировину;
💱 валютні коливання.

За оцінкою Асоціації виробників молока, молочна продукція може подорожчати на 5–10% до кінця літа та в осінньо-зимовий період.

Для виробників це означає необхідність уважно стежити не лише за закупівельними цінами на молоко, а й за собівартістю виробництва, каналами збуту та конкурентоспроможністю продукції.

💡 Що це означає для українських виробників?

Посилення конкуренції на внутрішньому ринку робить особливо важливими пошук нових ринків збуту, розвиток експорту, оптимізацію витрат і підвищення доданої вартості продукції.

📌 Джерело: Асоціація виробників молока.

Більше актуальної інформації, аналітики, матеріалів та можливостей для агровиробників — на порталі AKIS

#молочнийринок #молочнапродукція #агробізнес #фермери #молочневиробництво #ціни #аграрнийринок

07/08/2026

🌾 Серпень 2026: що варто врахувати агровиробникам за прогнозом погоди

За прогнозом, у серпні середня місячна температура в Україні становитиме 21–25 °C, що приблизно на 2 °C вище кліматичної норми. Водночас кількість опадів у більшості регіонів очікується в межах норми, а в західних областях — нижчою за звичайну.

Що це означає для господарств?

✅ Контролюйте вологість ґрунту. Вища температура прискорює випаровування вологи, тому особливо важливо стежити за станом посівів пізніх культур та ефективно використовувати наявні водні ресурси.

✅ Плануйте збирання врожаю з урахуванням спеки. У спекотні дні варто організовувати роботи у ранкові або вечірні години, щоб зменшити навантаження на працівників і техніку.

✅ Перевірте готовність систем зрошення. Для господарств, які мають можливість поливу, серпень може стати критичним періодом для підтримання врожайності овочів, кукурудзи, сої та інших культур.

✅ Посиліть протипожежні заходи. Спекотна та суха погода підвищує ризик загоряння стерні, полів і лісосмуг. Варто перевірити справність техніки, забезпечити наявність засобів пожежогасіння та дотримуватися правил безпеки під час польових робіт.

✅ Готуйте ґрунт до посіву озимих із максимальним збереженням вологи. Мінімальний обробіток, своєчасне лущення стерні та збереження рослинних решток допоможуть накопичити вологу перед осінньою посівною.

📍 У західних областях, де прогнозують менше опадів, особливу увагу варто приділити збереженню ґрунтової вологи та плануванню строків передпосівного обробітку.

ℹ️ Джерело гідрометеорологічних даних: Український гідрометеорологічний центр.

06/08/2026

Як географічне зазначення врятувало гуцульську бринзу —
історія Асоціації виробників карпатських сирів

У 2018 році кілограм гуцульської бринзи коштував близько 80 гривень. Сьогодні — від 1200 до 1600 гривень за кілограм.

Що змінилося?

Олександр Мартин, керівник Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів, розповідає, як реєстрація географічного зазначення врятувала традицію, яка мало не зникла: майстрів, що виготовляли дерев'яні бербениці для дозрівання бринзи, ставало дедалі менше, а разом з ними зникала й сама технологія.

Завдяки об'єднанню виробників в асоціацію, підтримці експертів проєкту EU4SmallFarms та грантовим програмам FАО вдалося не лише відновити ремесло, а й чітко визначити територію виробництва, розробити специфікацію продукту та створити Музей гуцульської бринзі як колективну точку продажу.

Відео — частина серії про розвиток системи географічних зазначень в Україні, яку проводить проєкт технічної допомоги ЄС EU4SmallFarms.

Повний вебінар можна подивитися на порталі AKIS.
Посилання на відео: https://portal.akis.gov.ua/publication/019fc878-0708-e740-7e58-b9b6bd411641

🔔 Підписуйтеся, щоб не пропустити наступні вебінари .

05/08/2026

🥔 Посуха вже вплинула на врожай картоплі. Що це означає для агровиробників?

Цьогоріч високі температури та дефіцит вологи стали серйозним випробуванням для картоплярів. За оцінками фахівців, у багатьох господарствах урожайність може бути приблизно на 30% нижчою, ніж торік.

Що варто врахувати виробникам уже зараз:

✅ Низькі ціни можуть бути тимчасовими. Через одночасне надходження на ринок великої кількості ранньої картоплі закупівельні ціни знизилися до 6,5–7 грн/кг. Водночас восени, коли стане зрозумілим реальний обсяг урожаю, можливе їх зростання.

✅ Якість бульби матиме вирішальне значення. За прогнозами фахівців, якісна картопля, придатна для тривалого зберігання, може коштувати дорожче, ніж продукція, реалізована одразу після збирання.

✅ Спека зменшила потенціал урожаю навіть на зрошенні. Тривалі періоди температур понад +37 °C призвели до температурного стресу рослин, що негативно вплинуло на формування бульб.

✅ Колорадського жука стало менше, але ризик не зник.Зниження чисельності пов'язують із погодними умовами та кращим захистом посівів у приватному секторі. Продовжуйте регулярний моніторинг полів, адже шкідник залишається потенційною загрозою.

📌 Якщо маєте можливість забезпечити належне зберігання продукції, варто уважно оцінити економічну доцільність продажу картоплі одразу після збирання чи пізніше, враховуючи якість урожаю, витрати на зберігання та ситуацію на ринку.

Джерело:Національна академія аграрних наук України. Повний текст за посиланням: https://naas.gov.ua/novyny/ne-pospishaite-kopaty-ekspert-naan-rozpoviv-iak-zarobyty-na-kartopli-voseny-i-kudy-divsia-koloradskyi-zhuk-13/