14/06/2026
Господи помилуй Україну
У другий недільний день після П’ятидесятниці наша Церква згадує Всіх святих, які в Україні-Руси просяяли. Ми прославляємо тих святих, хто близький нам за родом і місцем життя свого, хто в землях нашого рідного краю ніс служіння та звершував подвиги, довершувався у чеснотах, засвідчував віру через мучеництво.
Наша Церква має сонм українських святих – священнослужителів, а також благочестивих християн-мирян, які своїм земним життям і працею догодили Господу. Вже перші віки християнської віри в Київській державі ознаменовані появою святих мучеників, серед яких відомі імена святих Іоана та Федора, що були християнами з варягів. Серед українських святих також великі князі, які мудро керували своїм народом (наприклад, святі рівноапостольні князі Володимир і Ярослав та княгиня Ольга), князі, які опирались насильству своєю лагідністю (князі-страстотерпці Борис і Гліб), засновники монашого життя на нашій землі (преподобні Антоній і Феодосій Печерські), численні мученики, преподобні і праведні.
А скільки святителів прославили українську землю своїми архіпастирськими трудами! Святий Іларіон, Митрополит Київський і всієї Руси, перший українець на Київській митрополичій кафедрі, відомий також як чернець-подвижник. У його печері на схилах Дніпра оселився після повернення на батьківщину з Афону преподобний Антоній. Святитель Петро Могила залишив неоціненний скарб турботи про благочестя церковне та поширення православної освіти. І багато-багато інших!
Святі землі Української для нас – духовні батьки й матері, вони наші вчителі й наставники. Навчаючись від життя їхнього, ми утверджуємося у розумінні того, що й український народ ні чим не менший серед інших народів, серед яких Бог прославив угодників Своїх. Бо і серед наших предків звучала проповідь з вуст апостольських. З нашого роду вийшли сонми праведників.
І не лише у давніх часах, князівських, козацьких, але і у близькому минулому наша земля має видатних святих. Ми сьогодні також вшановуємо новомучеників та сповідників, які в Україні та в інших землях у ХХ столітті від гоніння безбожників постраждали.
Своє служіння всі святі звершували не лише за земного життя і в минулому – вони і нині звершують його. Бо у Бога немає мертвих, у Нього всі – живі. Тому хоча за плоттю і відійшли прославлені Церквою святі угодники від життя світу цього – але духом своїм вони живі у Бога, і безперестанно моляться за наш народ, бо і вони належать до нього. Вони моляться за Україну, бо і для них вона – Батьківщина і рідна земля.
Тож радіймо, що маємо серед наших рідних і предків сонм святих Божих, звертаймося до них про молитву і берімо приклад з їхнього життя, віри та подвигів. А також просімо у них про допомогу в нашій нинішній праведній боротьбі з окупантом, з ненаситним ворогом. Всі святі землі Української, моліть Бога за нас!
