Project EU4SmallFarms

07/10/2026

🇺🇦🇪🇺 Український аграрний сектор в ЄС: якими можуть бути умови інтеграції?

6 жовтня Європейська Комісія ухвалила пакет оглядів політик напередодні розширення (pre-enlargement policy reviews). Документ Preparing for a wider Union визначає політичні орієнтири та практичні кроки, необхідні для підготовки ЄС до майбутніх розширень.

🌾 Окрему увагу приділено українському аграрному сектору.
З огляду на його масштаб, структуру та дуже високу продуктивність Європейська Комісія пропонує передбачити цільові механізми інтеграції українського сільського господарства до ЄС.

Зокрема, такі механізми можуть передбачати суттєві обмеження фінансової підтримки та доступу до ринку для чутливих аграрних товарів. Водночас ЄС планує допомагати Україні відновлювати доступ до її традиційних експортних ринків у третіх країнах.

☝️ Важливо: це не остаточні умови членства України в ЄС.
Представлені пропозиції мають стати основою для подальших дискусій щодо підготовки ЄС до розширення. Європейська Комісія запросила Європейську Раду та Європейський Парламент продовжити обговорення необхідних інституційних і політичних рішень.

Для українського агросектору європейська інтеграція — це не лише питання майбутнього членства. Це вже сьогодні наближення законодавства до acquis ЄС, розвиток інституційної спроможності та підготовка систем управління до роботи за правилами ЄС.

🇪🇺 EU4SmallFarms / IPRSA III підтримує Україну в наближенні аграрної політики, законодавства та інституцій до acquis ЄС, приділяючи особливу увагу малим і сімейним фермерським господарствам.

🔗 Джерело: Європейська Комісія, 6 жовтня 2026 року:
https://enlargement.ec.europa.eu/news/preparing-wider-union-2026-10-06_en?utm_source=chatgpt.com

06/10/2026

🌾 FSDN на Львівщині: триває збір даних від агровиробників

Мережа даних про сталість сільського господарства (Farm Sustainability Data Network, FSDN) — ключова система ЄС для збору гармонізованих економічних, екологічних і соціальних даних сільськогосподарських господарств, що допомагає формувати політику на основі даних. 🇪🇺🇺🇦

Україна перебуває у процесі створення FSDN, щоб оцінювати вплив національної аграрної політики та краще адаптувати її до потреб фермерів. Збір щонайменше 120 наборів даних від господарств у трьох областях до березня 2027 року визначено одним з індикаторів Плану України в межах Ukraine Facility.

📍 Львівська область — третя область, разом із Полтавською та Житомирською, де вже розпочато створення системи та активно триває збір даних. Область рухається за планом до виконання цілі — отримати повні набори даних від 40 господарств до кінця жовтня.

🤝 У цьому процесі Міністерство аграрної політики та продовольства України отримує технічну допомогу від проєкту EU4SmallFarms.

📝 1–2 жовтня відбулися робочі сесії зі збирачами даних Львівщини. Учасники розглянули анкету опитування, практичні аспекти її заповнення та обговорили досвід, отриманий під час збору даних.

🌱 Міжнародна експертка з питань FSDN Євгенія Федорчук та заступник директора Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олег Вітюк представили досвід країн-членів ЄС, результати, досягнуті на сьогодні, ключові виклики та основні пріоритети подальшої роботи.

30/09/2026

🌾 FSDN на Житомирщині: триває збір даних від агровиробників

Мережа даних про сталість сільського господарства (Farm Sustainability Data Network, FSDN) розгортається в Україні. Це європейська система, що дозволяє збирати економічні, екологічні та соціальні дані сільськогосподарських господарств для формування аграрної політики на основі даних. 🇪🇺🇺🇦

📍 Житомирська область разом із Полтавською та Львівською є одним із трьох регіонів, де триває практичне впровадження FSDN та збір даних від агровиробників.
28–29 вересня 2026 року на Житомирщині відбулася серія робочих заходів за участю міжнародних експертів, фахівців Мінагрополітики, регіональних координаторів, науковців та збирачів даних.

🌱 Міжнародна експертка IPRSA з питань FSDN Євгенія Федорчук та керівник, відповідальний за FSDN у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, Максим Кобзистий представили досвід країн-членів ЄС, результати, досягнуті на сьогодні, актуальні виклики та пріоритети подальшої роботи в регіоні.

🔍 Під час практичних сесій окрему увагу приділили детальному аналізу анкети опитування та особливостям її заповнення з урахуванням специфіки господарств Житомирщини.

📊 Зібрані дані мають стати частиною інформаційної бази, необхідної для оцінювання ситуації в аграрному секторі та подальшого формування політики на основі фактичних даних.

Створення системи FSDN та збір щонайменше 120 повних наборів даних у Житомирській, Полтавській та Львівській областях до березня 2027 року є одним із індикаторів Плану України в межах Ukraine Facility.

🤝 EU4SmallFarms/IPRSA III продовжує підтримувати створення FSDN в Україні та впровадження європейських підходів до формування аграрної політики на основі даних.

#Агросектор #АграрнаПолітика #УкраїнаЄС

29/09/2026

Вакансія: ІТ-експерт — технічний розробник цифрових систем

Проєкт IPRSA III, що фінансується Європейським Союзом

Місце роботи: Київ

Період: з середини жовтня 2026 року, до 90 робочих днів протягом 6 місяців, із можливістю продовження.

Шукаємо ІТ-експерта, який долучиться до розвитку та технічного супроводу цифрових систем у сфері аграрної політики та державної підтримки фермерів.
Роль передбачає поєднання технічного консультування та практичної розробки. Експерт допомагатиме проєктній команді та бенефіціарам визначати технічні рішення, оцінювати обсяг і складність робіт, контролювати роботу підрядників та за потреби самостійно розробляти окремі функції, модулі, інтеграції, звіти й форми.

Основні завдання
• технічний аналіз потреб і підготовка рекомендацій;
• розробка та вдосконалення функціоналу цифрових систем;
• інтеграція систем через API та обмін даними;
• робота з базами даних, імпортом та експортом даних;
• тестування, впровадження та документування змін;
• підготовка технічних специфікацій і вимог;
• технічний контроль роботи ІТ-підрядників;
• підтримка користувачів та адміністраторів систем;
• консультації з питань інформаційної безпеки та захисту персональних даних;
• підготовка технічної документації та проведення навчання для користувачів.

Що очікуємо від кандидата?
Обов’язково:
• вища освіта у сфері ІТ, комп’ютерних наук, програмної інженерії, інформаційних систем або суміжній галузі;
• від 7 років практичного досвіду розробки, інтеграції та супроводу вебінформаційних систем і баз даних;
• досвід back-end і front-end розробки;
• практичний досвід роботи з Python (Django/Flask), Node.js або .NET;
• досвід роботи з PostgreSQL;
• знання React.js, Vue.js або Angular;
• досвід роботи з API, інтеграціями та розгортанням вебзастосунків;
• досвід перетворення бізнес-потреб на технічні вимоги та специфікації;
• досвід тестування та контролю роботи ІТ-постачальників;
• знання принципів системного адміністрування та інформаційної безпеки;
• вільна українська та робоча англійська мова.

Буде перевагою:
• досвід роботи з державними реєстрами та цифровими державними системами;
• досвід роботи із системами грантів, субсидій або виплат;
• досвід роботи з платформами збору даних;
• досвід співпраці з державними установами;
• досвід у проєктах, що фінансуються ЄС або міжнародними донорами.

Як подати заявку?

Надішліть CV (бажано у форматі EU) та короткий мотиваційний лист із темою: «IT Expert – IPRSA III» на:

📩 [email protected]
📩 [email protected]
📩 [email protected]

У мотиваційному листі просимо навести:

1. 2–3 приклади систем, які ви розробляли, із посиланнями;

2. один приклад, коли ви оцінювали обсяг ІТ-робіт, необхідні ресурси або вибір технічного рішення чи контролювали роботу ІТ-постачальника.

Кінцевий термін подання заявок: 18:00, 11 жовтня 2026 року.

Більше деталей за посиланням: https://www.prostir.ua/?jobs=it-ekspertka-tehnichnyj-rozrobnyktsya-tsyfrovyh-system

25/09/2026

25/09/2026

📊 FSDN в Україні: збір даних на Полтавщині триває

Farm Sustainability Data Network (FSDN) — ключова система ЄС для збору гармонізованих економічних, екологічних і соціальних даних сільськогосподарських господарств, що допомагає формувати політику на основі даних. 🇺🇦🇪🇺

Україна перебуває у процесі створення FSDN, щоб оцінювати вплив національної аграрної політики та краще адаптувати її до потреб фермерів.

📍 Полтавська область — одна з трьох областей, де вже розпочато впровадження системи та активно триває збір даних.

Під час круглого столу 24 вересня 2026 року представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, місцевих органів влади, викладачі університетів, студенти та збирачі даних обговорили актуальні питання впровадження FSDN в Україні.

🌱 Міжнародна експертка IPRSA з питань FSDN Євгенія Федорчук та ключова експертка з питань FSDN від Мінагрополітики Ірина Андріющенко представили досвід країн-членів ЄС, результати, досягнуті на сьогодні, ключові виклики та пріоритети подальшої роботи.

Окремо відбулася робоча сесія зі збирачами даних та представником Міністерства, присвячена аналізу анкети опитування та практичним аспектам її заповнення. 📝

📈 Полтавщина вже виконала понад 50% запланованого обсягу — із 40 наборів даних, які мають бути зібрані до кінця жовтня.

Створення основи системи FSDN в Україні та збір щонайменше 120 наборів даних від фермерів у Полтавській, Житомирській та Львівській областях до березня 2027 року є одним із індикаторів Плану України в межах Ukraine Facility.

🤝 EU4SmallFarms/IPRSA III підтримує створення FSDN в Україні та впровадження європейських підходів до формування аграрної політики на основі даних.

24/09/2026

🍇 «Ялпуг» та «Придунайська Бессарабія»: як географічні зазначення можуть працювати на розвиток українських регіонів.

Що об’єднує територію, місцеві сорти винограду, традиції виробництва та спільну роботу виноробів? Географічне зазначення — інструмент, який допомагає захищати походження продукту, посилювати його впізнаваність та створювати додану цінність для регіону.

У новому матеріалі для журналу «АгроЕліта» авторка Марина Кулик розповідає про два українські географічні зазначення — «Ялпуг» та «Придунайська Бессарабія», зареєстровані для вин.

У матеріалі — про те:
🍷 що вирізняє вина цих територій;
🍇 яку роль відіграють українські сорти винограду, зокрема Одеський чорний та Сухолиманський білий;
🤝 чому географічне зазначення — це можливість не лише для окремого виробника, а й для розвитку цілої території;
🌍 які перспективи ГЗ можуть створювати для просування українського вина, локальної економіки та туризму.
Експертними коментарями для матеріалу поділилася Юлія Прохода, провідна фахівчиня з географічних зазначень проєкту EU4Small Farms.

💬 «Винороби Бессарабії поступово прийшли до розуміння того, що унікальність їхнього регіону може бути не просто гарною історією, а й підтвердженням через систему географічних зазначень».

👉 Читайте повний матеріал в «АгроЕліта»: https://agroelita.info/yalpuh-ta-prydunayska-bessarabiia-iak-dva-novi-heohrafichni-zaznachennia-mozhut-zminyty-maybutnie-vynorobstva-odeshchyny/

23/09/2026

🇺🇦🇪🇺 Органічне виробництво України на шляху до ЄС

Щороку 23 вересня Європейський Союз відзначає EU Organic Day, щоб підвищувати обізнаність про органічне сільське господарство, сприяти розвитку сталих продовольчих систем та стимулювати попит споживачів на органічну продукцію.

Україна долучилася до відзначення у 2021 році. Цьогоріч національна подія в Києві відбулася вже вп’яте - під гаслом «🇺🇦🇪🇺 Органічне виробництво України на шляху до ЄС». Захід об’єднав представників органічного бізнесу, органів державної влади, міжнародних партнерів та експертів для обговорення викликів, з якими працює органічний бізнес у нинішніх складних умовах, а також ініціатив для подальшого розвитку сектору 🤝.

Однією з ключових тем конференції стала інтеграція органічного сектору України до політик і правил Європейського Союзу. В одній із панельних дискусій взяв участь ключовий експерт 3 проєкту EU4SmallFarms/IPRSA III Періца Іваноскі.

📝Під час виступу він наголосив, що органічне виробництво є важливою складовою Розділу 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» у межах переговорів про вступ до ЄС. Основу acquis ЄС у сфері органічного виробництва становлять 15 правових актів ЄС, доповнених правилами щодо державної підтримки та офіційного контролю.

🌱Органічне виробництво є одним із напрямів євроінтеграції, де гармонізовані норми ЄС уже впроваджуються через акредитовані органи сертифікації. Важливим наступним кроком стало ухвалення цього року нового закону, спрямованого на гармонізацію з Регламентом ЄС 2018/848. Водночас, за оцінкою Європейської Комісії, подальший розвиток системи моніторингу та контролю органічного виробництва залишається одним із пріоритетних завдань для України.

Україні також необхідно рухатися до цілі ЄС щодо збільшення частки сільськогосподарських земель під органічним виробництвом та гармонізувати законодавство, яке регулює державну підтримку сектору.

💬 Водночас, враховуючи вже досить конкурентоспроможний органічний бізнес України, підтримка може бути найбільш результативною, якщо зосередити її на кращій організації малих виробників, посиленні зв’язків із переробниками та ринковими ланцюгами, просуванні української продукції за кордоном, співфінансуванні інвестицій у продукцію з вищою доданою вартістю, підтримці молодих фермерів, ветеранів і жінок як органічних виробників, а також розвитку інновацій і передачі знань.

EU4SmallFarms/IPRSA III продовжує підтримувати євроінтеграційні процеси в аграрному секторі України та адаптацію українських виробників до правил і можливостей ЄС.

22/09/2026

🌿 Специфікація ГЗ: документ чи правила, за якими житиме продукт?

Коли йдеться про географічне зазначення, недостатньо просто довести, що продукт пов’язаний із певною територією. Потрібно чітко визначити, що саме робить його особливим і за якими правилами він має вироблятися.

Саме для цього потрібна специфікація.

💬 «Специфікація — це не романтичний опис. Це зазначення того, що це за продукт, які він має характеристики і, звичайно, його процес виробництва», — пояснює Юлія Прохода, експертка проєкту EU4SmallFarms.

І тут є важливий момент: товар із географічним зазначенням може вироблятися тільки відповідно до специфікації. Саме вона визначає характеристики продукту та правила його виробництва.

Під час вебінару експерти розбирали цілком практичні питання, на які потрібно відповісти при підготовці специфікації:
🔹 Які характеристики відрізняють продукт від інших?
🔹 Чим зумовлені ці відмінності?
🔹 Де саме формується його специфічність?
🔹 Які особливості процесу виробництва необхідно зафіксувати у специфікації?
🔹 Як властивості продукту пов’язані з його географічним походженням?

Саме про це говорили під час вебінару EU4SmallFarms «Специфікації географічних зазначень в Україні: вимоги, підготовка та процедура погодження».

🎥 У відео — фрагмент виступу Юлії Проходи про те, чому специфікація є одним із ключових елементів системи географічних зазначень.

▶️ Повний запис вебінару:
https://www.youtube.com/watch?v=Ah-BkYoK68U

#ГеографічніЗазначення #Україна

21/09/2026

🌿 Від унікальності продукту — до його захисту: говорили про специфікації географічних зазначень в Україні

18 вересня EU4Small Farms/IPRSA III провів практичний вебінар «Специфікації географічних зазначень в Україні: вимоги, підготовка та процедура погодження», який об’єднав 57 учасників навколо однієї з ключових тем у розвитку системи географічних зазначень (ГЗ) в Україні.

Специфікація — це значно більше, ніж технічний документ. Вона визначає характеристики продукту, територію його походження, особливості виробництва та зв’язок між унікальними властивостями продукту і конкретним географічним місцем.

💬 «Товар з географічним зазначенням може вироблятися тільки відповідно до специфікації. Вона є відкритою для всіх і визначає, як цей товар буде вироблятися», — наголосила Юлія Прохода, експертка проєкту IPRSA III.

Під час вебінару учасники разом з експертами розібрали:
🔹 структуру та ключові вимоги до специфікації ГЗ — від опису продукту, його фізико-хімічних та органолептичних характеристик до визначення географічної території та доказів походження;
🔹 особливості підготовки специфікацій для різних категорій продукції та те, які природні, кліматичні, історичні й традиційні фактори формують унікальність продукту;
🔹 практичні українські кейси, які показують, як у специфікації можуть бути закріплені традиційні способи виробництва, локальна сировина, знання виробників та інші характеристики, що пов’язують продукт із територією;
🔹 процедуру погодження специфікації — від подання документів виробниками до їх розгляду експертною комісією та погодження Міністерством перед подальшою реєстрацією ГЗ.

Окрему увагу приділили практичному досвіду виробників та ролі їхнього об’єднання у розвитку географічних зазначень. Адже ГЗ — це не лише про захист назви продукту. Це також можливість зберігати традиційні технології та локальні знання, посилювати впізнаваність регіональних продуктів і створювати додаткові можливості для розвитку територій.

EU4Small Farms/IPRSA III продовжить серію тематичних вебінарів: наступні зустрічі будуть детальніше присвячені підготовці специфікацій для вина, сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, а також спиртних напоїв.

🤝Дякуємо експертам, представникам державних органів, виробникам та всім учасникам за професійну дискусію й активність!

▶️ Повний запис вебінару доступний на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=Ah-BkYoK68U
#ГеографічніЗазначення #Україна

🧀🍇 Що спільного має сир, оливкова олія, просекко та чача?Усі ці п...