Голос Природи

14/11/2025

Громадські організації України вимагають відновити роботу Міністерства захисту довкілля!

📣 Вимагаємо відновити роботу Міністерства захисту довкілля як окремої інституції

Інформація про можливе злиття трьох міністерств в одне влітку 2025 року викликала значний резонанс у громадському секторі та експертному середовищі. Низка громадських організацій зверталися до народних депутатів із вимогою не ліквідовувати Міністерство довкілля. Таку заяву ініціювала правозахисна організація “Екологія-Право-Людина” і її підтримала майже сотня громадських організацій. Втім депутати Верховної Ради України не зважили на це і об’єднали три інституції в одне міністерство.

З огляду на те, що зараз стало відомо про операцію антикорупційних органів “Мідас” і про те, що зафіксовано на плівках у контексті об’єднання міністерств, ми вважаємо за необхідне не лише оновити кадровий склад в уряді, усунувши з виконавчої влади всіх фігурантів цієї справи, а й невідкладно відновити роботу Міністерства захисту довкілля як окремої інституції.

Міндовкілля — не “ресурсне відомство”. Це — ключовий державний орган, що має бути незалежним у формуванні довкіллєвої політики задля здорового життя у чистому довкіллі. Інтеграція цього міністерства у структуру, яка одночасно відповідає за економіку, аграрну політику та охорону довкілля, означає нівелювання довкіллєвих пріоритетів та постійний конфлікт інтересів у самому центрі прийняття рішень, а також є дуже серйозним ризиком для виникнення нових корупційних схем. За майже півроку існування нового міністерства воно продемонстрували неефективність у своїй роботі.

З моменту створення нового міністерства не проведена жодна ключова реформа. І це при тому, що в довкіллєвій галузі Україна має зобов’язання транспонувати понад 200 директив і регламентів. Об’єднане міністерство не встигає навіть гасити скандали із забудовами Карпат, несанкціонованими сміттєзвалищами, неправомірно виданими дозвільними документами на поводження з небезпечними відходами, незаконними рубками лісів, системним і коректним збором фактів впливу воєнних дій на довкілля.

Європейська комісія у своєму звіті акцентує увагу на викликах, які наразі є в Україні із захистом довкілля. Як то на значні корупційні ризики, які пов’язані з надро- і землекористуванням, з незаконними рубками.

Окрім того, Європарламент зазначив, що “закон Ігоря Мазепи” (законопроєкт 12089) – це по суті легалізація краденого (лісів, узбережжя), а Єврокомісія зазначила, що цей закон має не тільки негативний вплив на довкілля, але й значні корупційні ризики.

Звертаємо Вашу увагу на те, що під час існування окремого Міністерства довкілля, ця інституція вносила свою пропозицію щодо ветування шкідливого проєкту і таким чином діяла як запобіжник. Ліквідація такої інституції – це підтримка злочинів проти довкілля, які гальмують вступ України до ЄС.

З огляду на вищевикладені аргументи ми вимагаємо від народних депутатів відновлення роботи окремого міністерства у найкоротші строки і призначити керівником міністерства кандидатуру, яка посилить довіру до уряду України.

Голка, дякуємо за спільну ініціативу!

#ПовернітьМінДовкілля
#ВідновитиМінДовкілля

Підписанти:
Громадська ініціатива “Голка”, Ірина Федорів
МБО “Екологія - Право - Людина”, Олена Кравченко
ГО “Українська природоохоронна група”, Олексій Василюк
ГО "Save Dnipro”, Ірина Черниш
ГО “Маріуполь нуль відходів”, Наталія Гаєцька
ГО «Zero Waste Society”, Анастасія Мартиненко
ГО «Zero Waste Lutsk», Катерина Рабан
Громадська ініціативна група “Free Svydovets”, Іріс Дель Соль
ГО “Грінпіс Україна”, Наталія Гозак
ГО “Екоклуб”, Андрій Мартинюк
ГО «Екосфера», Оксана Станкевич-Волосянчук
ГО “Національний екологічний центр України”, Руслан Гаврилюк
ГО “Лісові ініціативи і суспільство” (ForestCom), Дмитро Карабчук
ГО “Код 21”, Олена Мудра
ГО “Мережа захисту національних інтересів АНТС”, Ганна Гопко
ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”, Богдан Проць
ГО “Запоріжжя без сміття”, Ірина Щетиніна
ГО «Всеукраїнська екологічна ліга», Тетяна Тимочко
ГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія”, Олексій Пасюк
ГО “Донецька регіональна організація Всеукраїнської екологічної ліги”, Олексій Бурковський
ГО “Надбистрицька Гуцульщина”, Лілія Синяк
МБО ІЦ «Зелене досьє», Тамара Малькова
БО "Фонд природи України", Анастасія Драпалюк
ГО "Зберегти Пікуй", Наталія Вишневська
ГО «Чисто.Де», Олена Жук
Олеся Пинзеник, депутатка Київради
ГО "Амадока", Михайло Муленко
ГО "ЕкоТЕКА", Мельниченко Тетяна
ГО "Природоохоронні геоінформаційні системи України", Олена Сінна
Анна Погребняк, екоактивістка
Ковтун Олена Миколаївна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України
ГО «Закон Природи» Одеса
ГО "Мережа екостанцій України", Богдан Попов
ГО "ЕКО "Міжрічинська Пуща", Андрій Сагайдак
ГО "ВМР "Національний Альянс", Юлія Бабій
Теслович Марʼяна, екологиня, доктор філософії у галузі природничих наук
Машталер Олександра Володимирівна, канд.біол.наук, доцент, доцент кафедри ботаніки та екології Донецького національного університету імені Василя Cтуса
Поліський заповідник, сектор “Екологія”
Комітет аграрного, земельного та довкільного права НААУ, Софія Шутяк
ГО “Ценрт економіко-правової аналітики”, Данило Ванькович
ГО “Граструтс-Інтситут Україна”, Ольга Донець
Музей деревини у Львові, Василь Заячук
Кафедра права та інформаційної діяльності НЛТУ, Любов Шептицька
ГО "Відродження природної спадщини", Іван Русєв, д.б.н., професор
Миленька Мирослава Миронівна,
Директор Міжнародного навчально-наукового центру "Обсерваторія" Карпатського національного університету імені Василя Стефаника
ГО Екологічні новини, Ольга Машкова
ГО Київ для людей, Антощук Марина Леонідівна, голова правління
Природний заповідник “Розточчя, Ігор Скольський
Інна Геря
ГО "U-Kyiv", Глущенко Анастасія
ГО " Українське товариство охорони птахів" (партнер BirdLife International) Володимир Зінчук
ГО “Сприяння розвитку села”, Сергій Щербатюк
Оксана Чіпіжна
ГО "Ветеран ЮА", Іван Чигирин
Інститут промислової екології, Олександр Сігал
Кафедра екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка
НПП "Тузлівські лимани", Ірина Вихристюк
ГО “Бюро екологічних розслідувань, Дмитро Скрильніков
Тетяна Чорна, викладач Одеського ЕНЦ "Афаліна"
ГО "Ревайлдинг Україна", Олег Дьяков
ГО “Київ для людей”, Марина Антощук
Тетяна Чурилова, к.ю.н., доцент, доцент кафедри міжнародного, європейського права та порівняльного правознавства
Олена Староверова, природоохоронник НПП “Тузлівські Лимани”
Михайло Клюйко
Анна Куземко, доктор біологічних наук, Українське ботанічне товариство Президент Українського ботанічного товариства, академік НАН України Яків Дідух
ЕГО "Зелений Світ", Олександр Степаненко
Студентська організація «ЕкоКлуб Зелена Хвиля».
Громадська екологічна асоціація “Природа Розточчя” Галина Стрямець
Молодіжна громадська організація «Українська спілка молодих географів»
Вікторія Хрутьба, д.т.н., професор, кафедра екології та технологій захисту наколишнього середовища Національного транспортного університету, м.Київ
Володимир РадзійАДЗІЙ, кандидат географічних наук, доцент завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища Волинського національного університету імені Лесі Українки
ГО “Зелений Лист”, Владислав Балінський
Олександр Ходосовцев, професор, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України
ГО “Клуб українських патріотів”, Михайло Берчук
Юлія Веселова, начальник еколого-освітнього відділу НПП "Тузлівські лимани"
Олександр Бронсков, начальник науково-дослідного відділу НПП "Меотида"
ГО “Еколтава”
ВГО "Українське герпетологічне товариство", Наталія Сурядна
Лідія Гринів, ,доктор економічних наук,професор Львівського національного університету імені Івана Франка
ГО “Українське герпетологічне товариство”, Олександр Гринів
БО "БФ "Простір біорізноманіття", Катерина Колосюк
Олена Бронскова, науковий співробітник НПП "Меотида"
Ірина Павлова, природоохороник НПП"Тузлівські Лимани"
Ганна Михайлова, внженер з рекреаційного благоустрою НПП "Тузлівські Лимани"
Віталій Коломійчук, заст. директора Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка, д.б.н., доцент
Віктор Шаповал, директор Біосферного заповідника "Асканія-Нова"
ТОВ "Науково-дослідний проектний центр "Геоурбаністики та планування", Марія Яріш
Дунайський біосферний заповідник, Максим Яковлєв, науковець
Ірина Лящук, молодший науковий співробітник НПП «Кременецькі гори»
Віктор Клід, завідувач кафедри лісового і аграрного менеджменту, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, к.б. н.
Наталія Іванова, к.геогр., н.с. Інституту гідробіології НАНУ
Ірина Кравченко, екоактивістка, Харків
ГО “Хвіст”, Анастасєва
Володимир Мокрий, , д.т.н., професор кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Національного університету "Львівська політехніка"
Звенислава Мамчур, зав.каф.екології ЛНУ ім. Івана Франка
Юлія Вашеняк,, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології НаУКМА
Тарас Харачко, к.с.-г.н., доцент НЛТУ України
ГО “Креативний простір Креденц”, Світлана Джунжик
Наталія Кендзьора, магістр екології, к.с.-г.н., директор Ботанічного саду НЛТУ України
Анастасiя Дуракова, фахiвець ll категорii НПП «Тузлiвськi Лимани»
Конайкова Валерія Олегівна, д-р філософії, молодший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного
Сергій Нагаєв, громадянин
Сергій Панченко, д.б.н.
Тетяна Деревенко, кандидат біологічних наук, директор Ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Наталія Урсатій, волонтерка ГО “Екодія”
ГО «Насіннєва скарбниця», Ситник Тетяна
Надія Скобель,, аспірантка кафедри ботаніки Херсонського державного університету
Олена Власенко, ГО "Татарбунарське джерело. Просвіта"
НПП “Гетьманський”, Микола Баштовий
Бенгус Юрій Володимирович, старший викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди, місто Харків
Скорик Сергій, НПП «Камʼянська січ»
Чусова Ольга Олександрівна, к.б.н., науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного
Тімошенков Володимир Анатолійович, науковий співробітник НПП "Гомільшанські ліси"
Іван Мойсієнко -: доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету
ГО "Центр регіональних досліджень", Ігор Студенников
ГО "Інститут законотворчості та інформаційних технологій", Голина Сєрова
Молодіжна екологічна громадська організація “Наш дім - Манява”, Михайло Скиданюк
Олександр Савицький, ауково-дослідний відділ Нижньосульського НПП
ГО "Кінбурн"! Микола Грубий
ГО "Екопарк Осокорки", Ольга Паржицька
МК "Спільні дії", Антоніна Галкіна
Роман Абрамовський, військовослужбовець ЗСУ, екс-міністр Міндовкілля
ГС "Українське об'єднання захисників тварин" Марія Трунова
ГО "ЕКОАЛЬЯНС" Олександр Філь
ГО "Деснянські Зорі", Сергій Кубраков

16/09/2025

БЛАКИТНЕ озеро перетворюється на ЗЕЛЕНЕ!

Автор: Євген Колішевський.

У Кам'янському (Дніпропетровська обл.), у серпні-вересні 2025 року почало «цвісти» Блакитне озеро. Вода на озері завжди була прозорою та блакитною, проте наприкінці поточного літа почала змінювати свій колір на зелений. У деяких місцях Блакитного озера, залежно від напряму вітру, рівень «цвітіння» нагадував аналогічні неприємні тенденції, як на річці Дніпро. На думку громадської екологічної організації «Голос Природи» поява синьо-зелених водоростей на Блакитному озері є тривожним фактом, який заслуговує на пильну увагу громадськості та органів влади.

Фахівці-екологи пов’язують процес «цвітіння» з появою синьо-зелених водоростей, які за певних обставин починають бурхливо розмножуватися та забарвлювати воду у зелений колір. Причиною «цвітіння» є забруднення водних об'єктів фосфатними та азотними сполуками/речовинами. Джерелами таких забруднювачів зазвичай є сільськогосподарські добрива, промислові та каналізаційні стоки. Такі фактори, як аномальна спека та відсутність опадів (внаслідок зміни клімату), зниження рівня води, нездатність водоймища самоочищатися (відсутність проточності) є каталізаторами процесу «цвітіння». На якість води в Блакитному озері також впливають інші негативні чинники, наприклад такі, як:
- промислові викиди в атмосферу ПрАТ «Камет-Сталь» та інших підприємст;
- попіл від лісових та степових пожеж;
- пил під час проведення сільськогосподарських робіт (посівні, збиральні);
- нафто продукти через активну експлуатацію водно-моторного транспорту;
Однак, якщо розглядати причини, які призводять саме до «цвітіння» води в Блакитному озері, то головним чинником є каналізаційні та побутові стоки, що утворюються в період масового відпочинку населення. Цілком можливо, що підприємці, що працюють на озері, використовують неякісні миючі засоби, а також не надають належної уваги збору та утилізації каналізаційних та побутових стоків.

«Блакитне озеро є цінним водним об'єктом, не лише як зона відпочинку, але також як альтернативне джерело прісної води. Після анексії Криму та узбережжя Азовського моря кількість відпочиваючих на Блакитному озері зросла в кілька разів. На озеро їдуть відпочивати мешканці Дніпропетровської та сусідніх областей. За інформацією, що є в організації «Голос Природи», практично на всіх пляжах немає централізованого збору каналізаційних та побутових рідких відходів. Саме цей чинник найімовірніше є найголовнішою причиною «цвітіння» озера. Змусити підприємців організовувати централізований збір та відведення рідких каналізаційних та побутових відходів можуть як місцева влада, так і державні контролюючі органи», - розповів Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи.

Довідка та пояснення:

Процес бурхливого розмноження синьо-зелених водоростей (наукова назва – ціанобактерії) впливає не лише на якість води, а також на здоров'я відпочиваючих. Деякі види синьо-зелених водоростей у процесі життєдіяльності виділяють токсини, які можуть стати причиною алергічних реакцій (висип), нудоти, блювання та головного болю. Незважаючи на те, що в Україні не зафіксовано смертельних випадків серед відпочиваючих, організація «Голос Природи» рекомендує вразливим групам населення (літні люди, діти) утриматися від купання під час бурхливого «цвітіння» водойм (річок, озер).

#Україна #Украина #Каменское #Дніпродзержинськ #климат #клімат

11/09/2025

Кам'янське засипало вугільним пилом!

Автор: Євген Колішевський.

У Кам'янському (колишній Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.) 7 вересня 2025 року вся інфраструктура у центральній частині міста була вкрита чорною сажею. Після масових обурень городян керівництво міста пояснило, що викиди сажі та пилу пов'язані з аварією у паливно-вугільному відділенні на металургійному підприємстві ПрАТ «Камет-сталь» (колишній ДМКД). За іронією, аварійний викид сажі та пилу у Кам'янському відбувся у міжнародний день «Чисте повітря для блакитного неба», який був затвердженим в 2019 році Генеральною Асамблеєю ООН.

У 2017-2018 роках на підприємстві ДМКД було прийнято рішення відмовитися від природного газу та перейти на вугільне паливо. Ця модернізація підносилася як інноваційна (впровадження нових технологій) і економічно доцільна. Важливо нагадати, що рішення про перехід на вугільне паливо не мало широкого обговорення. Тому у городян Кам’янського не було можливості об'єктивно оцінити можливі екологічні наслідки.

З 2014 року (з початком військових дій) ДМКД (нині ПрАТ «Камет-сталь») працює в умовах «м'якого державного контролю», пов’язаного з мораторієм на державні перевірки великих підприємств та невдалою реформою державних органів влади. Напевно саме через ці причини на промислових підприємствах почастішали аварійні випадки. Наприклад у 2024 році, на ПрАТ «Камет-сталь» був жахливий вибух та пожежа у паливно-вугільному відділенні. Новий інцидент відбувся 7 вересня 2025 року, через аварію у паливно-вугільному відділенні центральну частину Кам'янського засипало вугільним пилом.

«Мешканці Кам'янського стали свідками показового, символічного випадку, коли аварійний викид сажі та пилу в атмосферу стався саме у міжнародний день чистого повітря 7 вересня. Не зважаючи на те, що уряд України декларує курс євроінтеграції та прагнення до європейських стандартів у сфері охорони навколишнього середовища, приймає нові нормативно-правові акти спрямовані на зниження викидів в атмосферу, екологічна ситуація в Кам'янському та інших промислових населених пунктах Дніпропетровської області залишається сумною, - розповів Євген Колішевський, виконавчий директор громадської організації «Голос Природи».

Для довідки:

Міжнародний день чистого повітря для синього неба було затверджено Генеральною Асамблеєю ООН на 74-й сесії у 2019 році. Цей день відзначається щорічно з метою підвищення обізнаності людства на всіх рівнях (індивідуальному, громадському, корпоративному та державному) про те, що чисте повітря є важливим фактором для здоров'я населення, високої продуктивності праці, стабільної економіки та безпечного довкілля. З 2019 року 7 вересня в країнах, що беруть участь у програмах ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП), проводяться заходи, що розповідають про можливості покращення якості повітря, нові технології та практичні знання щодо зниження викидів в атмосферу, передовий досвід та успішні історії.

#Україна #Украина #Каменское #Дніпродзержинськ #климат #клімат

26/06/2025

Дренажна система Кам'янського – відновлюємо чи знищуємо?

Автор: Євген Колішевський
Фото: Іван Переверзєв.

Наприкінці травня 2025 року, у Кам'янському, у період нересту риби, на лівобережному дренажному каналі (напроти 11 мікрорайону) розпочали виконання технічних робіт. Виконавці за допомогою будівельної техніки (екскаватор, трактор, вантажний транспорт) виконали роботи з розчищення русла каналу від мулу, а прибережної зони від зелених насаджень (дерева, кущі, трава, очерет). Виконувані роботи стривожили рибалок, садівників, журналістів та екологічних активістів. На думку громадської організації «Голос Природи» роботи, що виконуються на дренажному каналі, не повинні завдавати екологічних збитків навколишньому середовищу, знижувати ефективність відведення ґрунтових вод. Будь-які технічні роботи на дренажному каналі обов'язково повинні узгоджуватися з балансоутримувачем та виконавчими органами місцевої влади (міським департаментом екології та природних ресурсів).

Особливості лівобережної дренажної системи.

Незважаючи на те, що жителі лівобережжя люблять відпочивати на дренажному каналі, його основною функцією є відведення ґрунтових вод, а не створення рекреаційних зон. Протягом останніх десятиліть стан дренажного каналу викликає тривогу у фахових спеціалістів, екологів, садівників та громадських активістів. Після створення ГЕС, уздовж Дніпровського водосховища було створено мережу дренажних каналів для забезпечення відведення ґрунтових вод та зниження ризиків підтоплення. Лівобережні дренажні канали інтегровані в річку Дніпро, тому багато видів риб, у тому числі червонокнижні, заходять у канали навесні для нересту. Крім цього, на берегах каналів рідкісні, перелітні птахи виводять своє потомство. Ці фактори важливо враховувати під час планування робіт із технічного обслуговування лівобережної дренажної системи.

Причини погіршення роботи дренажної системи у Кам'яському.

Після неефективної реформи державного сектора дренажні системи в Україні стали обслуговувати не профільні підприємства, а комерційні структури. Практика показала, що незважаючи на тендерні умови (конкурсні), роботи з обслуговування дренажної системи у Кам'янському та за його межами виконуються неякісно. Це призвело до того, що основний лівобережний дренажний канал почав міліти і заростати, деякі допоміжні канали майже повністю зникли. Зниження ефективності відведення ґрунтових вод в кінцевому рахунку призвело до підтоплення лівобережних садівництв та мешканців приватного сектору. Актуальність цієї проблеми залежить від пори року, інтенсивності опадів та режиму роботи Дніпровського водосховища. Пікові підтоплення зазвичай відбуваються під час весняних паводків. На думку громадської організації «Голос Природи», всі роботи з технічного обслуговування дренажної системи міста потрібно планувати у межах виконання міської екологічної програми. Своєчасне узгодження з громадськістю змісту програми та умов виконання проектних робіт допомогло б уникнути багатьох неприємних факторів.

Для довідки:

«Голос Природи» - громадська екологічна організація, яка активно працює з 1999 року на міському та обласному рівні за такими напрямками: зміна клімату, кліматична адаптація, енергозбереження, охорона водних об'єктів. З 2022 року, через війну, активна діяльність організації тимчасово зупинена.

#Україна #Украина #Каменское #Дніпродзержинськ

14/08/2024

На Дніпропетровщині не рекомендують купатися на пляжах!

Автор: Євген Колішевський.

У липні 2024 року, на Дніпропетровщині місцева влада рекомендує громадянам тимчасово утриматися від купання на міських пляжах. Дані рішення були зроблені на основі результатів контрольних заборів води лабораторією ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» на річці Дніпро та її притоках (р.Кільчень, р.Томаківка, р.Вовча), у населених пунктах: Дніпро, Кам'янське, Павлоград, Марганець, Підгороднє та інших. Через спеку стан води у відкритих водоймах різко погіршився, що може призвести до спалаху гостро-кишкових захворювань і навіть холери. На жаль, детально ознайомитися з результатами досліджень неможливо через відсутність офіційної інформації на сайті Головного управління Держспоживслужби в Дніпропетровській області (колишня СЕС): https://dp.cdc.gov.ua/statistics-and-monitoring/

Потрібно підвищувати ефективність роботи Держспоживслужби!

Відповідно до Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» стан водних об'єктів на території міст (пляжі, парки та інші зони відпочинку) мають контролювати місцеві підрозділи СЕС, але цей Закон втратив силу через прийняття у 2023 році нового Закону «Про систему громадського здоров’я». Крім того після невдалої державної реформи структури СЕС втратили здатність діяти ефективно, а можливості нової структури – Держспоживслужби, дуже обмежені. Напевно через ці зміни в «поле зору» державних чиновників не потрапило багато інших пляжів та зон відпочинку. Наприклад, у Кам'янському жителі масово відпочивають і використовують у господарських цілях воду на дренажному каналі та Блакитному озері. У минулому на цих об'єктах неодноразово були інциденти, що призводили до мору риби та погіршення стану здоров'я відпочиваючих та садівників. Важливо розуміти, що сильна спека та підвищення температури води у відкритих водоймах є не причиною, а фактором, що посилює несприятливі тенденції у сфері охорони водних ресурсів. Держспоживслужбі слід відмовитися від «совкового принципу» констатації фактів результатів контрольних вимірів. Необхідно аналізувати причини погіршення стану води, виявляти джерела забруднення, притягувати до відповідальності великих забруднювачів водойм (промислові, агропромислові, комунальні підприємства), а також тих, хто організовує відпочинок для населення.

У Кам'янському холери немає, але будьте пильними!

В умовах спекотного літа, пов'язаного зі зміною клімату, проблема погіршення стану водних об'єктів буде повторюватися щорічно. Санітарно-епідемічну безпеку неможливо забезпечити лише заборонами, важливо протягом усього року вести роботу щодо зниження рівня забруднення водних об'єктів. Потрібно розуміти, що під час сильної спеки та нестачі електричної енергії, громадяни, незважаючи на заборони чиновників, все одно будуть використовувати воду відкритих водойм (річки, озера) для відпочинку та господарських цілей. Поки, якщо вірити офіційним джерелам, у Кам'янському випадки захворювання на холеру не зафіксовано: https://mis.dp.ua/zdorovya/u-kamyanskomu-ne-zareyestrovano-vypadkiv-holery-miskyj-golova

Однак, у випадках погіршення самопочуття після купання на водних об'єктах (нудота, блювання, біль у шлунку, висипання на шкірі, інші симптоми) важливо відразу звертатися до «швидкої допомоги» або свого «сімейного лікаря».

Фото: контроль за станом води на «Блакитному озері» та дренажному каналі з ініціативи громадської організації «Голос Природи» у 2010-2017 роках, через війну ця робота тимчасово припинена.

#Каменское #Дніпродзержинськ #климат #клімат