10/09/2026
Стійкість починається знизу: чому Верховній Раді варто підтримати законопроєкт №15165
Повномасштабна війна суттєво змінила українські територіальні громади. Змінився склад їхніх жителів, з’явилися нові безпекові та соціальні виклики, частина людей виїхала, інші громади прийняли значно більше ВПО, ніж будь-коли раніше. Місцеве самоврядування працює в умовах, коли одночасно потрібно забезпечувати базові послуги, реагувати на наслідки атак, підтримувати вразливих жителів, допомагати військовим і готуватися до відновлення. За цих умов потребує переосмислення і роль органів самоорганізації населення (ОСН).
ОСН часто досі асоціюють із будинковими, вуличними та квартальними комітетами, які насамперед допомагають вирішувати питання благоустрою, але потенціал цього інституту значно ширший. Організована місцева спільнота може бути постійним каналом комунікації між жителями та місцевою владою, допомагати виявляти потреби території, підтримувати горизонтальні зв’язки між людьми і залучати їх до спільних дій.
Під час війни самоорганізація населення набуває додаткового значення. Залишаючись важливим інструментом місцевої демократії, вона водночас стає складовою стійкості громади.
Саме тому законопроєкт №15165 «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації населення» варто розглядати значно ширше, ніж технічне оновлення базових правил діяльності ОСН. Він надає можливість посилити спроможність територіальних громад зберігати зв’язки між людьми сьогодні, залучати їх до відновлення завтра і одночасно розвивати місцеву демократію відповідно до європейських стандартів.
Станом на час підготовки матеріалу профільний комітет вже рекомендував Парламенту прийняти законопроєкт його за основу. Тепер він очікує розгляду Верховною Радою.
Стійкість – це не лише інфраструктура, а й зв’язки між людьми
Коли ми говоримо про стійкість громад під час війни, першими зазвичай згадуємо захищені об’єкти критичної інфраструктури, резервне енергоживлення, альтернативне водопостачання, укриття або системи оповіщення. Держава сьогодні системно працює над цими питаннями, але інфраструктура є лише однією із складових стійкості. Не менш важливою складовою стійкості є здатність жителів до взаємодії, взаємодопомоги та спільних дій.
Саме люди знають, хто живе поруч, діляться інформацією та знають, у кого з сусідів її можна перевірити. Саме локальна спільнота може оперативно діяти там, де можливостей офіційних служб для безпосередньої роботи з кожним будинком, вулицею чи селом об’єктивно недостатньо. Після початку повномасштабного вторгнення такі горизонтальні зв’язки неодноразово доводили свою особливу важливість.
Сусіди організовували допомогу людям старшого віку, місцеві активісти допомагали з евакуацією, волонтерські групи знаходили житло для ВПО, збирали гуманітарну допомогу, передавали інформацію, допомагали військовим. Часто така взаємодія була ефективною саме тому, що місцеві активісти добре знали людей, їхні потреби та ситуацію на конкретній території значно краще, ніж це можна було побачити з адміністративного центру громади.
Звичайно, не кожна локальна ініціатива має перетворюватися на ОСН. Сусідські чати, волонтерські групи та інші неформальні об’єднання мають власну важливу роль. Перевага ОСН полягає а тому, що він здатний надати самоорганізації жителів постійного характеру, забезпечити представництво їхніх інтересів та сталу взаємодію з місцевою владою.
Практика воєнних років уже показала, що там, де ОСН мали сталі зв’язки з жителями та місцевою владою, вони змогли швидко адаптуватися до нових викликів.
Так, у Вінниці розвинена система територіальної самоорганізації стала основою для допомоги мешканцям і підтримки локальних ініціатив; у Києві ОСН долучалися до волонтерської та гуманітарної роботи, підтримки жителів і ВПО; в Одесі ОСН, не припиняючи повсякденної роботи з мешканцями, розширили допомогу вразливим категоріям населення та ВПО, підтримують Збройні Сили, а нині поступово залучаються і до формування системи громадської безпеки за місцем проживання.
Цей досвід свідчить про те, що створена завчасно інфраструктура самоорганізації стає важливим ресурсом громади саме тоді, коли виникають нові виклики.
Що відбувається після завершення кризи
На відміну від тимчасової ініціативної групи, ОСН на певній території може діяти системно, представляти інтереси її жителів і підтримувати постійну взаємодію з місцевою владою. Це не означає передачу ОСН функцій поліції, соціальної служби, ДСНС або виконавчих органів місцевої ради. Навпаки, сильний ОСН потрібен не для підміни публічної влади, а для кращої взаємодії між нею та жителями.
Він може допомагати бачити потреби, які не завжди помітні на рівні всієї громади, підтримувати комунікацію з жителями, допомагати виявляти вразливі групи, залучати людей до вирішення проблем, які вони здатні вирішити разом. Саме системність такої роботи та збереження постійних зв’язків між жителями і місцевою владою є однією з головних переваг ОСН.
Стійкість неможливо створити розпорядженням у день надзвичайної події. Вона виникає там, де люди вже знають одне одного, мають досвід спільних дій і розуміють, як взаємодіяти з місцевою владою. Самоорганізація допомагає підтримувати ці зв’язки постійно, щоб не доводилося вибудовувати їх заново вже під час чергової кризи.
Відновлювати доведеться не лише будинки
Під час післявоєнного відновлення ця потреба стане ще помітнішою. Відбудувати школу, дорогу чи житловий будинок можна за проєктом, а визначити, чого насамперед потребує територія, без постійного діалогу з її жителями значно складніше.
Після війни територіальні громади не повернуться до того стану, в якому були до 2014 чи 2022 року. Деякі жителі не повернуться взагалі, хтось, навпаки, вирішить залишитися у тій громаді, куди переїхав через війну. Зміняться потреби людей і пріоритети самих територій. Тому відновлення не має бути просто питанням про те, який будинок, школу чи дорогу відбудувати першими. Важливо зрозуміти, що потрібно людям, які житимуть тут далі, і дати їм можливість впливати на ці рішення. Бо можна відновити інфраструктуру, але не відновити саму громаду. Пошук рішення потребує постійного діалогу з людьми.
ОСН можуть стати одним із постійно діючих механізмів такого представництва та взаємодії. Громадські слухання чи консультації проводяться з конкретних питань, тоді як ОСН постійно представляє інтереси жителів певної території. Принципово важливо, щоб жителі не лише отримували можливість висловитися щодо вже підготовлених проєктів, а й долучалися до визначення потреб і пріоритетів відновлення від самого початку.
Європейські партнери також дедалі тісніше пов’язують відновлення України з розвитком місцевої демократії та участю жителів у прийнятті рішень. Проєкт Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» прямо поєднує відновлення з громадською участю, довірою до демократичних інституцій та залученням жителів до рішень, які стосуються їхнього повсякденного життя.
Євроінтеграція відбувається не лише в Києві.
Законопроєкт №15165 має і прямий зв’язок із євроінтеграційним процесом. Його розроблення передбачене Дорожньою картою з питань функціонування демократичних інституцій, підготовленою Україною в межах процесу вступу до Європейського Союзу. Це важливо не лише з погляду виконання формальних євроінтеграційних зобов’язань. За цим стоїть цілком практичне питання про те, як люди беруть участь у житті своєї громади і наскільки місцева влада готова до постійної взаємодії з ними.
ОСН у цьому процесі мають важливу роль, оскільки забезпечують жителям певної території постійне представництво та можливість системної взаємодії з місцевою владою. При цьому Україні не потрібно запозичувати готову європейську модель, адже ОСН уже є складовою вітчизняної системи місцевого самоврядування. Завдання полягає в тому, щоб створити для їх діяльності сучасні й ефективні правові умови.
Що змінює законопроєкт №15165
Законопроєкт №15165 не створює нової форми самоорганізації, адже ОСН давно є невід’ємною частиною системи місцевого самоврядування. Зміни стосуються передусім правил, за якими органи самоорганізації населення створюються і працюють. Дискусія про оновлення законодавства про ОСН триває вже не перший рік. До неї долучаються громадські організації та експертне середовище, зокрема в межах ініціатив, що реалізуються за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Законопроєкт спрощує процедуру створення ОСН, уточнює територію їхньої діяльності та базові повноваження. Окремо врегульовується строк діяльності самого ОСН і строк повноважень людей, обраних до його складу. Це важливо, оскільки завершення строку повноважень персонального складу ОСН не повинно автоматично означати припинення самого органу.
Змінюється і підхід до взаємодії з місцевою владою. Передачу ОСН окремих повноважень виконавчих органів місцевих рад пропонується оформлювати договором. Тобто має бути зрозуміло, що саме передається, на яких умовах і хто за що відповідає.
Важливо й те, що законопроєкт враховує нові реалії, в яких сьогодні живуть громади. Він розширює можливості ОСН щодо підтримки вразливих груп населення, участі у заходах цивільного захисту, сприяння правоохоронним органам і громадським формуванням, а також виконання окремих завдань, пов’язаних із територіальною обороною. Таким чином, законодавство наближається до тієї ролі, яку самоорганізація населення фактично вже відіграє в умовах війни.
Водночас законопроєкт посилює вимоги до відкритості та підзвітності ОСН. Якщо орган представляє жителів певної території та може отримувати додаткові повноваження чи ресурси, жителі мають розуміти, як він працює і які рішення приймає.
У результаті йдеться не просто про спрощення низки процедур. Законопроєкт створює умови для більш зрозумілих відносин між жителями, ОСН і місцевою владою.
Чому саме зараз
Можна почути думку, що під час війни змінювати законодавство про самоорганізацію не на часі. Однак досвід останніх років свідчить радше про протилежне. Ми вже побачили, наскільки стійкість громад залежить від того, чи здатні люди швидко об’єднуватися, допомагати одне одному, передавати інформацію і взаємодіяти з місцевою владою. Такі зв’язки потрібні вже зараз.
Те саме стосується і відновлення. Рішення про майбутнє громад ухвалюються вже зараз, під час війни, і важливо, щоб жителі були включені в цей процес від самого початку, коли визначається, що саме потрібно території і на що спрямовувати ресурси.
Тут є і євроінтеграційний контекст. Розвиток місцевої демократії є частиною наших зобов’язань у межах переговорів про вступ до ЄС. Тому відкладати зміни до кращих часів означало б відкладати те, над чим Україна має працювати зараз.
Законопроєкт №15165 варто підтримати і в цьому контексті. Він створює сучасніші та зрозуміліші правові умови для тих активних жителів і місцевих спільнот, які готові брати відповідальність за свою територію, діяти спільно та бути партнерами місцевої влади.
Стійкість, відновлення та євроінтеграція – це взаємопов’язані процеси. У кожному з них принципове значення має реальна можливість жителів впливати на те, що відбувається в їхній громаді. Прийняття законопроєкту №15165 здатне зробити ОСН значно дієвішим механізмом такої участі, а отже, посилити місцеву демократію, стійкість громад та їхню спроможність до майбутнього відновлення.
Андрій Крупник Андрій Крупник , експерт ВГО «Асоціація самоорганізації населення»
