15/03/2026
Європейський мандрівник. Що відбувається з шелтерами для переселенців у Черкасах
Що відбувається із прихистками для ВПО у Черкасах?
Ворожа артилерія, літаки, дрони методично стирають міста, які ще на початку повномасштабного вторгнення вважали безпечним тилом. Лінія бойових зіткнень повільно, але повзе і її рух супроводжується все новими й новими хвилями внутрішньої міграції.
Шелтери для людей, які змушені були кинути своє житло весь цей час, зводили чи не в кожній з тилових областей. Їхнє будівництво обростало суперечками та корупційними скандалами. Процес критикували і за витрати сум, співмірних з вартістю квартир, на зведення хоча й нового, але все ж соціального житла, і за завищення цін.
Суперечливі прихистки для переселенців зводили і в Черкасах – місті, де нині офіційно зареєстровано понад 30 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
Отже, скільки коштує зведення шелтерів для ВПО, звідки беруть гроші, де будують, а де – планують, де і як шукав гроші за кордоном директор департаменту соцполітики Черкаської міської ради Сергій Рубан? Про все це – у матеріалі «18000».
Передісторія: що відомо про шелтери у Черкасах
Нині в місті загалом є п’ять об’єктів для ВПО – зведені за час повномасштабної війни на Благовісній, Кобзарській і Чорновола, а також два комунальні гуртожитки, що перебувають на балансі Черкаситеплокомуненерго.
Процес організації житла для переселенців у Черкасах розпочався, як заведено у випадках із чимось «комунальним» та особливо будівництвом – зі скандалу.
Так, у липні 2022 року в комунальному гуртожитку від Черкаситеплокомуненерго розгорівся скандал. З людей, які кинули свої домівки та тікали від російської агресії, брали гроші за проживання. Хоча робити цього – не повинні були. Тоді в постраждалих сімей з маленькими дітьми, а також вагітних жінок, за версією СБУ, брали від 1,5 до 4 тисяч гривень за можливість жити в шелтері. Тоді низка службових осіб отримала підозри.
Про «комунальне» на якийсь час забули, віддавши перевагу будівництву нового. Тим паче вже з другої половини 22‐го Україні почали в цьому здорово допомагати західні партнери. Вони ж, до слова, долучилися до створення шелтеру на Кобзарській. Його створювали у 2023 році разом із Червоним Хрестом та партнерами з канадської організації. Він має 26 блоків сімейного типу з окремими санітарними вузлами, душовими, кімнатами для прийому їжі та спальними кімнатами. Розрахований на близько 100 людей.
Дещо раніше за ініціативи мера Анатолія Бондаренка відкрили і прихисток на Благовісній. У серпні 2025 року у шелтері проживали 187 осіб. У ньому 20 квартир, а розрахований він на близько 350 ліжкомісць.
Втім, попри адекватні умови і відсутність скандалів, цього вочевидь було замало. Тож міська влада почала думати про створення нових прихистків для ВПО. І, схоже, дала в штангу. Бо наступний об’єкт викликав купу сумнівів навіть попри те, що був профінансований європейцями.
Європейські гроші і черкаські оборудки
Восени 2023‐го в департаменті соцполітики Черкаської міськради заявили, що є проєкт реконструкції двох занедбаних будівель під тимчасове житло. Йдеться про колишній дитячий садок на вулиці Чорновола.
Проєкт, вартістю у 2 мільйони євро, взялися фінансувати грошима, які Україна отримала в кредит від Європейського інвестиційного банку. Попри це, схем оминути тут не вдалося. «18000» у своєму розслідуванні в лютому 2024 року розповідав про те, що ще до початку робіт підрядник придбав матеріали за суттєво завищеними цінами.
Наприклад, мінеральну вату тоді купували майже удвічі дорожче, ніж вдалося придбати самим журналістам «18000», «задравши» загальну вартість щонайменше на мільйон гривень – лише на одній позиції. Чіткої відповіді, чому так сталося, від місцевої влади та підрядників, які виконували роботи, не було.
Далі вилізли проблеми і з термінами. Попри те, що шелтер мали відкрити ще у 2024‐му, він був готовим лише у 26‐му. Фінальна вартість вийшла 80 мільйонів гривень, з яких 15 мільйонів гривень – з бюджету Черкаської громади, а ще 65 мільйонів – субвенції з держбюджету.
Третьою проблемою став розмір кімнат. Їх загалом у новому шелтері – 51, яка призначення саме для проживання. І в якийсь момент міська влада сама заплуталася у місткості прихистку, розповідаючи то про 130, то про 140 місць. У підсумку, новий об’єкт передбачає лише майже по шість квадратів житлової площі на одну людину. Якщо говорити про звичайну родину з трьох людей, то це – менше стандартної «однушки». До того ж виділили на всіх людей лише чотири кухні, стільки ж пралень та душових. І це проблема, зважаючи на вартість.
Арифметика по‐черкаськи: квартира замість шелтера?
Що таке шелтер для переселенців за 80 мільйонів гривень, крім того, що він доволі тісний? Якщо додати трішки арифметики, то можна зрозуміти, що на одну житлову кімнату витратили близько 1,57 мільйона гривень.
За майже аналогічну ціну, 1,46 мільйона гривень, можна придбати однокімнатну квартиру в елітному житловому комплексі на Митниці без ремонту. Об’єкт – в новобудові, а загальна площа квартири – як близько шести кімнат в прихистку для ВПО разом узятих.
А от у Придніпровському районі Черкас пропонують цілий таунхаус, хоч і абсолютно без ремонту, але за трішки більше ніж мільйон гривень.
Тобто фактично ми отримали шелтер, одна кімната якого цілком коштує як квартира на Митниці або добудований, але повністю без ремонту таунхаус.
Якщо ж ми порахуємо ціну за один квадратний метр у шелтері, то маємо приблизно 42 900 гривень. Якщо порівняти з цінниками на житло на сайті оголошень, то це відповідає вартості елітних таунхаусів у центрі міста або десь в районі Благовісної.
У підсумку громада отримала об’єкт соціального призначення з доволі щільним розміщенням людей, утім за ціною елітного комерційного житла.
Галопом по Європах: у пошуках грошей на новий шелтер
У момент, коли попередній шелтер ще не добудували, у Черкаській міській раді заявили про плани створити ще один прихисток для ВПО. Для цього також хочуть зробити капітальний ремонт уже в іншому дитячому садочку.
Йдеться про об’єкт у Південно‐Західному районі на проспекті Перемоги, 24. Протягом останнього десятиліття будівля дитячого садочка стояла пусткою: вікна – вибиті, стіни розмальовані – все занедбане. Ця поросла кущами ділянка із побитою будівлею потребує чимало фінансових вкладень, аби привести все до ладу.
І об’єкту вирішили спробувати дати другий шанс. Міський голова Анатолій Бондаренко заявив про доброчесний план – знайти донорів, залучити інвестиційні кошти й створити новий прихисток для переселенців.
Шукати гроші для цієї місії відправив директора департаменту соціальної політики Сергія Рубана. Очолив цей напрям він у липні 2025. Тоді це викликало бурхливу реакцію суспільства. Ветерани, військові, жителі Черкас критикували це призначення. Реєстрували петиції, але депутати все одно зберегли Рубану посаду.
Після короткого екскурсу в історію, хто такий Сергій Рубан, повернімося до шелтера. Отже, депутат відправився подорожувати Європою в пошуках донорів для майбутнього прихистку.
Під час форуму відновлення України в Мадриді Сергій Рубан презентував для грантодавців, донорів та іспанського бізнесу проєкт капітального ремонту будівлі на проспекті Перемоги, 24. На цій же події він розкрив деталі майбутнього шелтера.
У будівлі хочуть створити 30 житлових блоків, до яких зараховують тамбур, передпокій, кімнату, кухню, суміжний санвузол. Розраховують, що в ньому зможуть проживати близько 145 осіб. Точну площу приміщень, кімнат поки не розголошують.
Орієнтовну вартість робіт оцінюють в 1 500 000 євро, що близько 76 мільйонів гривень на нинішній курс. У департаменті соцполітики на запит «18000» відповіли, що з міського бюджету на створення шелтера виділили мільйон гривень. Тривалість будівництва – близько 11 місяців. Бачимо проєкт, який дешевший за попередній прихисток, в якому також залучали європейські гроші.
Після зустрічі в Мадриді Сергій Рубан завітав ще до Варшави, де підписав угоду про співпрацю між департаментом соціальної політики Черкаської міськради та Інститутом Євро‐Атлантики.
Після європейського турне Сергій Рубан повернувся до Черкас, однак про результати поїздки не повідомив. Журналісти «18000» намагалися отримати коментар телефоном і в месенджері, зокрема щодо перемовин із донорами та фінансування нового шелтера. Чиновник пообіцяв відповісти «коли буде зручно». Минув тиждень, а відповіді від Сергія Рубана так і не надійшло.
Зауважимо, в день публікації матеріалу, 12 березня, журналіст «18000» отримав відповідь від Сергія Рубана. У ній йдеться, що посадовцю «вдалося поспілкувались з іноземними донорами та представниками бізнесу», а до шелтера та міста Черкаси проявлений значний інтерес.
«Тривають перемовини з декількома європейськими організаціями щодо потенційного надання коштів. Коли відбудеться офіційне підтвердження, буду повідомляти додатково. Наразі деталі коментувати не можу на прохання тих, з ким триває комунікація», – відповів пан Рубан журналісту через 40 хвилин після виходу матеріалу.
То що ми маємо? Тривале мовчання очільника департаменту змушує сумніватися в прозорості створення нового шелтера. Історія ж нового прихистку на проспекті Перемоги, 24 віддалено вже нагадує його попередника: об’єкт – дитячий садок, ціна – трішки менша, майже все фінансування – за рахунок іноземців. Чи не отримає місто знову затісний шелтер, побудований із матеріалів за завищеними цінами? Покаже час.
джерело: www.18000.com.ua
