CAFI - Заклик до дії: локальне реагування

CAFI - Заклик до дії: локальне реагування Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from CAFI - Заклик до дії: локальне реагування, Nonprofit Organization, Львів, Львів.
(1)

CAFI (Call to Action Field Implementation) - Заклик до дії: локальне реагування.
Посилення представництва і лідерства жіночих організацій у подоланні ГЗН у надзвичайних ситуаціях.
Впроваджується ГО «Центр «Жіночі перспективи» через CARE і МЗС Німеччини.

Дякуємо всім організаціям Мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування, які долучилися до голосування за новий склад...
11/08/2026

Дякуємо всім організаціям Мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування, які долучилися до голосування за новий склад Ради. Довіра представниць організацій, що входять у мережу, покладає велику відповідальність на новообраний склад Ради, у який увійшли Оксана Шлюсар, ГО ТМЖК "Відродження нації" (Тернопіль), Юлія Лісова, BO BF Ican (Харків), Вікторія Пархомець, Жіночий HUB (Хмельницький), Оксана Давиденко, ГО "Скриня корисних справ" (Житомир).

Повноваження нової Ради триватимуть до 31 січня 2027 року.
На першій робочій зустрічі Iryna Trokhym, координаторка української мережі CAFI, привітала новобраний склад Ради та побажала плідної роботи.

Основним питанням для обговорення було планування системного посилення протидії гендерно зумовленому насильству #ГЗН. Акцентували увагу на юридичних механізмах захисту, адвокації, а також пошуках креативних форматів роботи та нових можливостях для посилення спроможності представниць організацій, очолюваних жінками.

Ми активно шукаємо підходи, що допоможуть не просто проводити окремі акції, а змінювати практики, посилювати голос жіночих організацій і створювати рішення, які працюватимуть довше за межами окремих кампаній.
Попереду багато роботи для посилення видимості і впливовості мережі, оскільки питання ГЗН лише загострюються під час воєн і криз. Але є головне – команда, досвід і спільне розуміння мети.

Разом ми сильніші!
#ВимкниСексизм #ПротидіяГЗН #ЖіночийРух

10/08/2026

Чи може телебачення впливати на те, що ми вважаємо нормою? ТАК, і саме тому потрібна розважального телеконтенту.

У відео з презентації нашого дослідження координаторка мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування Iryna Trokhym розповідає не стільки про результати моніторингу, скільки про важливість переосмислення впливу.

Кодифікатор, розроблений експертками для виявлення сексистських висловлювань, гендерних стереотипів і дискримінаційних наративів у розважальному контенті, дозволяє формувати гендерну оптику й ідентифікувати те, що не має бути нормою, але, на жаль, ще досі подається на телеканалах через гумор, образи героїв чи сюжетні ситуації.

Для представниць жіночих правозахисних організацій діяльність в межах кампанії #ВимкниСексизм – можливість продемонструвати взаємозв’язок між медіа контентом та формуванням гендерних уявлень, що сприяють нормалізації сексизму. Це не лише моніторинг, а насамперед адвокація змін.

Сьогодні українське законодавство містить норми щодо гендерної дискримінації та сексуальних домагань, однак, не має окремого комплексного визначення сексизму, закріпленого у законі або кодексі. Попри те, що тлумачення поняття «сексизм» вже використовується в окремих документах (Методичних рекомендаціях) на основі стандартів Ради Європи, але це не створює самостійної юридичної відповідальності, зокрема для виробників телеконтенту.

Результати нашого моніторингу є підґрунтям для професійного та суспільного діалогу про те, як удосконалити законодавство, стандарти й механізми протидії сексизму. Зміни мають відбуватись не лише у сприйнятті авдиторії, а й бути закріплені на законодавчому рівні. Ми прагнемо створити середовище, у якому сексизм не є нормою.

Хто з нами?
#ВимкниСексизм

Відео К. Максименко

Чи може   бути частиною проблеми гендерно зумовленого насильства  #ГЗН? Насправді може. Наприклад, коли з екранів телеві...
08/08/2026

Чи може бути частиною проблеми гендерно зумовленого насильства #ГЗН?
Насправді може. Наприклад, коли з екранів телевізорів щодо жінок звучать сексистькі жарти або критичні оцінки, демонструється чи виправдовується насильство над жінками та дівчатами.

Зазвичай ми говоримо про насильство вже тоді, коли воно сталося: про допомогу постраждалим, роботу з кривдниками, доступ до правосуддя та послуг. Водночас якщо ми хочемо справді зменшувати масштаби насильства, важливо працювати і з його причинами. Зокрема з тим, ЯК суспільство формує сприйняття гендерних ролей, загального розуміння нормальних стосунків між людьми, справедливого розподілу влади чи окреслює особисті межі. Телевізійний розважальний контент – один з інструментів формування світогляду. Саме тому представниці мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування продовжують працювати над гендерною ревізією розважального телеконтенту, який впливає на сприйняття норми.

Чому ми обрали саме розважальний контент?
Оскільки новини та суспільно-політичні програми мають очевидний вплив на формування громадської думки, вони все ж є більш регульованою сферою. А от розважальний контент часто сприймається як «просто серіал», «лише жарт» або «просто телевізійне шоу». І саме тут те, що не мало б бути нормою, може подаватися як звичайна поведінка.

Телебачення не припинило існування. Не обов’язково дивитись телепередачу перед телевізором – контент продовжує жити на YouTube та у соціальних мережах, де потрапляє у рекомендації й отримує нові аудиторії. Тому й існує потреба розуміння сили впливу розважального контенту. Представниці організацій, які роками працюють із постраждалими від гендерно зумовленого насильства, мають розвинену гендерну оптику, завдяки якій у телевізійній сцені можуть побачити сексизм. До речі, ми не ставимо за мету визначати «хороший» чи «поганий» контент, не вимагаємо тотальних заборон. Як організації, що працюють з наслідками насильства, ми лише прагнемо від виробників розуміння наслідків зображуваного на телеекрані сексизму.

Також ми продовжуємо вдосконалювати методологію нашого гендерного моніторингу, щоб у майбутньому кожна людина могла самостійно подивитися на звичний телевізійний сюжет критично і помітити сексизм, розпізнати модель сексистської поведінки або вислову та зрозуміти, наскільки небезпечна їх нормалізація.

Профілактика завжди дешевша за лікування, навіть якщо це стосується лікування не людського організму, а суспільства. Нам критично важливо сьогодні сприяти формуванню гендерної культури, у якій насильство, дискримінація та нерівність не мають сприйматися як норма.

А ви з нами? Якщо вже до останнього рядка дочитали, то давайте вимикати сексизм разом!

Фото К . Максименко

#ВимкниСексизм

03/08/2026

«Заспокойся, що за паніка!»
Та ні, ми не панікуємо. Ми здійснюємо .
Сьогодні – відео з популярної телепередачі, у якому чоловік дозволяє собі торкатися жінки без висловленої згоди. Крупним планом емоції глядацької авдиторії у залі – люди сміються. А що ж смішного, коли ми бачимо:

1 - посягання на тілесну недоторканість
У кримінальному праві деяких країн умисний дотик сексуального характеру може розглядатися як сексуальний проступок або сексуальне насильство. Наприклад, у Німеччині сексуально забарвлений небажаний дотик за певних обставин є окремим кримінальним правопорушенням. Співачка Злата Огневич явно не висловила згоди на ці доторки. Така сцена візуалізує механізм, характерний для ширшого явища, яке називають «стріт-харасмент», або сексуальне домагання у публічному просторі.

2- об'єктивацію
Те, що ми бачимо на екрані, - прояв сексуальної об'єктивації: жінка сприймається не як суб’єкт з власними кордонами та правом на недоторканість, а як об’єкт, якого можна вільно торкатися, не запитуючи дозволу.

3 - гендерну диспропорцію та асиметрію влади
Переважна більшість постраждалих від домагань у публічному просторі – жінки. Це демонструє патерн домінування і контролю, коли чоловіки фактично привласнюють собі право порушувати тілесні та особисті межі жінок, демонструючи неповагу до їхньої автономії.

І це точно НЕ СМІШНО, бо ця сцена про нормалізацію поведінки, яка толерує порушення чужих меж.
До речі, кілька років тому L'Oréal Paris разом із міжнародною організацією Right To Be - formerly Hollaback запустили кампанію , спрямовану на навчання безпечних способів реагування на домагання.

І це важливо не лише для тих, хто безпосередньо стикається з проблемою. Свідки таких ситуацій часто не знають, як правильно реагувати, щоб зупинити небажані дотики та чіпляння без ескалації небезпеки.

Представниці мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування упевнені, що розважальний контент може перетворити подібну поведінку на щось звичне, кумедне або таке, що не потребує реакції. Коли домагання у публічному просторі подаються як щось «нормальне», межа між прийнятним і неприйнятним стирається. Без критичного осмислення те, що ми регулярно бачимо на екрані, може почати сприйматися як звична поведінка.

Важливо знати, що здорові стосунки завжди починаються з поваги до особистих меж, згоди та права кожної людини сказати «ні». Тому давайте вимикати сексизм разом!
#ВимкниСексизм
Адаптація відео К. Максименко

Далекий 1988 рік зробив американську акторку Джину Девіс знаменитою: вона зіграла одну з найвідоміших своїх ролей  Луїз ...
31/07/2026

Далекий 1988 рік зробив американську акторку Джину Девіс знаменитою: вона зіграла одну з найвідоміших своїх ролей Луїз Сойєр у фільмі «Тельма і Луїза». Історія двох жінок, котрі відмовляються залишатися лише у межах нав’язаних їм ролей, стала однією з найпомітніших у масовій культурі. Але для самої акторки це був поштовх поставити питання про те, скільки таких історій ми взагалі бачимо на екрані.
У 2004 році вона заснувала Geena Davis Institute on Gender in Media - організацію, яка досліджує гендерну репрезентацію у фільмах, телебаченні та рекламі. Акторка звернула увагу не лише на проблему кількості жіночих персонажів на екранах, а й те, які ролі вони отримують. Чи мають вони власну історію та чи ухвалюють рішення? Можливо, вони є експертками, лідерками, дослідницями, творчинями? Або ж їхня присутність на екрані зводиться переважно до зовнішності чи зв’язку з чоловічими персонажами?

Відповіді на ці питання є також і у дослідженнях, що демонструють важливість і якість репрезентації: те, КОГО і ЯК ми регулярно бачимо на екранах, у рекламі та новинах, впливає на наші уявлення про сприйняття персоналізації героїзму, професіоналізму чи впливовості, ставлення до насильства.
Це одна з причин, чому важливо вміти помічати #сексизм на екранах і боротися з цим явищем. Щоб одні й ті самі повторювані з екранів десятиліттями стереотипи не сприймалися як природні і не формували світогляд, де є місце будь-яким проявам насильства та дискримінації.

У межах кампанії #ВимкниСексизм ми віднайшли в українському медіапросторі приклади сексуалізації жінок, знецінення їхньої професійності, ситуацій, коли складні людські історії зводяться до гендерних шаблонів тощо.
Але ми впевнені, що можна інакше. Існують фільми, серіали, програми, які допомагають руйнувати стереотипи й показують різноманітність людського досвіду.

А які фільми чи серіали, на вашу думку, показують жінок і чоловіків поза традиційними стереотипними ролями?
Діліться своїми прикладами в коментарях.

Вимикаймо сексизм разом!
#ВимкниСексизм
Фото з сайту https://uk.wikipedia.org

29/07/2026

«Ні зарплати, ні перспектив, ні неодружених чоловіків».

Саме так мати героїні серіалу оцінює професійну діяльність власної доньки. І хоч як неприємно це констатувати, але, напевно, багато жінок хоч раз у житті щось подібне чули. Знайдуться й ті, хто пригадає «материнське бажання кращої долі». Ні, насправді це зіткнення двох різних уявлень про роль жінки у суспільстві: одне ґрунтується на переконанні, що успіх жінки визначається її сімейним статусом, інше – на праві людини самостійно обирати власний життєвий і професійний шлях.

У відповідь героїня серіалу каже просту, але дуже важливу фразу: «Я думала, ви мене ростили для того, щоб я йшла своїм шляхом». Саме ця відповідь привернула увагу експерток мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування під час в межах кампанії #ВимкниСексизм.

Ми проаналізували понад 80 годин ефірного часу українських телеканалів і зафіксували близько 100 випадків сексизму, дискримінаційних наративів та гендерних стереотипів. Однак цей фрагмент став прикладом прогресивного підходу, коли автори телепродукту допомагають глядацькій авдиторії поставити стереотип під сумнів.

Стереотипні твердження міцно вкорінюються у свідомості і можуть передаватися поколіннями. Тому й доводиться жінкам та дівчатам чути установки, що обмежують на вибір життєвого шляху, а професії оцінюються через перспективу заміжжя, а не через інтерес, покликання чи суспільну користь.

Вибір професії – особисте право кожного і кожної, і коли існує стереотипний поділ професій на «жіночі» і «чоловічі», суспільство програє. Сьогодні в Україні роботу слідчої, військової, рятувальниці чи поліцейської виконують десятки тисяч жінок та дівчат різного віку. Жінки очолюють громади, займаються науковою діяльністю, підприємництвом і щодня доводять, що право на вільний вибір професії не повинно залежати від статі чи сімейного статусу. Саме тому ми говоримо про #сексизм як про форму мови ворожнечі, яка може сприяти дискримінації та гендерно зумовленому насильству ( #ГЗН).
Цього разу автори серіалу обрали шлях протидії сексизму. А які приклади маєте ви? Вимикаймо сексизм разом.
#ВимкниСексизм
Відео адаптовано К. Максименко

Наша кампанія  #ВимкниСексизм триває: експертки мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування проаналізували кілька д...
24/07/2026

Наша кампанія #ВимкниСексизм триває: експертки мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування проаналізували кілька десятків годин телеконтенту, представили звіт, продовжуємо аналітично-моніторингову діяльність у межах кампанії #ВимкниСексизм. І нам би дуже хотілось, щоб про це дізнавалось якомога більше людей. Але ж хтось може сказати, що це лише для активісток/феміністок/експерток (ряд можна продовжити), а звичайним людям, котрі прийшли з роботи, втомились і хочуть «просто подивитись» телевізор це все не потрібно.

Ні,ні і ще раз ні! Сьогодні критичне мислення, лідерство, стійкість – навички, завдяки яким ми виживаємо. Нам часто подобається говорити про особисту мотивацію, силу характеру чи амбіції. Водночас значно рідше ми говоримо про середовище, яке допомагає повірити у власні можливості. Особливо це стосується дівчат та жінок та питань жіночого лідерства. Саме тому ми аналізували не новини і не політичні ток-шоу, а розважальний контент – серіали та реаліті-шоу, які здаються «просто розвагою».

За результатами двох хвиль моніторингу експертки CAFI проаналізували зафіксували понад 100 випадків сексизму, дискримінаційних наративів та гендерних стереотипів. Найчастіше йшлося про сексуалізацію та об'єктивацію жінок, знецінення доглядової праці, нав'язування ролі домогосподарки, подвійні стандарти щодо жінок і чоловіків, віктимблеймінг та інфантилізацію жінок. Це матеріал, з якого формується суспільна норма – що можна говорити/робити, а що ні. Якщо дівчата чи жінки десятки років бачать на екрані, що головна цінність жінки – лише зовнішність, турбота про інших або вміння подобатися чоловікам, їм складніше уявляти себе політикинями чи керівницями. Сексизм - це не просто образливі висловлювання або невдалі жарти. По факту це питання доступу до можливостей. Гендерна рівність не є конструктом, відокремленим він життя або окремим напрямком політики. Гендерна рівність є складовою демократії, втіленням людської гідності та чинником якості суспільних рішень.

Результати гендерного аудиту кампанії #ВимкниСексизм вже у Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Попереду професійний діалог щодо механізмів виявлення прихованих форм дискримінації в розважальному контенті та посилення стандартів, які відповідатимуть європейським підходам до прав людини.

А коли ви будете «просто дивитись» телевізор, обирайте контент без сексизму. Вимикаймо сексизм разом.
#ГендернаРівність #ЖіночеЛідерство #ПраваЖінок #УкраїнаБезСексизму

20/07/2026

Хочете мати «секретне» знання, здатне змінити життя жінки?
Ні, це не освіта, не професійний досвід і навіть не фінансова грамотність. Секрет, судячи з слів героїні відео, набагато простіший: треба бути «шикарною жінкою». Саме так вважають автори програми , котрі словами героїні нам пояснюють природу добробуту: «Шикарній жінці – шикарні подарунки». Що ж, видається зручно, бо ніяких розмов про власні зусилля.

На жаль, працюють не завжди очевидно і можуть ховатися за компліментами, красивими словами або історіями «успішного успіху».

Що насправді ми чуємо за цими словами? Що цінність жінки визначається її зовнішністю та здатністю відповідати певним стандартам краси. Що матеріальний добробут жінки – наслідок стосунків із чоловіком, а не результат власної праці, знань чи професійних компетенцій. Що успішність жінки можна виміряти не її здобутками, а вартістю подарунків.
Це стереотипи.

«Красиві» історії з розважальних телепередач роками формують картину світу частини глядацької авдиторії, переконують жінок, що їхня цінність залежить від того, наскільки вони подобаються іншим, наскільки вони молоді й привабливі. І поки ми говоримо, що талант не має статі, що на часі жіноче лідерство і активна участь у науці, політиці, підприємництві, існує розважальний контент, який продовжує об’єктивізувати жінок та створювати причинно-наслідковий зв'язок: якщо ти «шикарна», то чоловік повинен забезпечувати тебе дорогими подарунками.

Вочевидь світ давно змінився. Жінки створюють бізнеси, очолюють громади, служать у війську, пишуть закони, і для цього їм абсолютно не потрібно відповідати чиємусь уявленню про «шикарність». Ми пропонуємо іншу формулу успіху для жіноцтва: рівні права, гідна оплата праці, вільний вибір професійного шляху без «скляної стелі», відсутність сексизму й дискримінації у всіх сферах життя.

А у межах кампанії #ВимкниСексизм від мережі ми будемо продовжувати гендерний моніторинг розважального контенту й розповідати про те, що сексизм не завжди помітний (і тим небезпечніший за відверту дискримінацію), але дуже шкідливий.

Ви теж можете долучатись до кампанії #ВимкниСексизм, вчитись помічати гендерні стереотипи там, де їх називають «компліментами» або якимись особливими знаннями та разом ми будемо впливати за бедіапростір без сексизму.
Такі знання потрібні всім, бо вони дійсно здатні змінювати життя жінок на краще.

#ВимкниСексизм #ГендернаРівність #ПротидіяДомашньомуНасильству #ГЗН #Медіамоніторинг

Відео адаптовано К. Максименко, BO BF Ican

Коли ми говоримо про сексизм у медіа, йдеться не лише про окремі слова чи невдалі жарти. Йдеться про те, які моделі пове...
17/07/2026

Коли ми говоримо про сексизм у медіа, йдеться не лише про окремі слова чи невдалі жарти. Йдеться про те, які моделі поведінки ми нормалізуємо, кого звинувачуємо, кому співчуваємо та на кого покладаємо відповідальність.
У межах адвокаційної кампанії #ВимкниСексизм представниці мережі продовжують гендерний моніторинг українського телевізійного контенту. Відеодобірка із чотирьох випусків соціального ток-шоу "Говорить вся країна", яку проаналізували експертки мережі CAFI, містить прояви сексистських висловлювань.

Формат програми передбачає журналістське розслідування та обговорення проблемних ситуацій у студії за участю експертів та експертом з великою кількістю візуального контенту: крупні плани емоцій героїв, реакцій аудиторії та учасників дискусії. Саме тому важливо аналізувати не лише зміст висловлювань, а й те, як за допомогою невербальних засобів формується ставлення до героїв та героїнь програми.

Аналіз одного з чотирьох проаналізованих випусків продемонстрував прояви сексизму та дискримінації, що формують суспільні настрої. Експертки зафіксували і нав'язування жінкам ролі єдиної відповідальної за догляд та виховання дітей, і мовний сексизм через використання зменшено-пестливих форм («ріднесенька моя» тощо) навіть щодо експерток, і подвійні стандарти щодо оцінки поведінки жінок та чоловіків. Глядацькій авдиторії відверто транслювався стереотип про «природне» призначення жінки бути матір'ю та доглядальницею.

Особливе занепокоєння експерток викликав епізод, у якому жінка розповідає про пережите в шлюбі. Окрім ретравматизуючих питань, які ставить ведучий програми, на жінку перекладається відповідальність за ситуацію замість фокусування на факті насильства та відповідальності кривдника. Чоловікові, котрий є батьком дітей, аналогічних запитань не ставлять – його відстороненість від виконання батьківських обов'язків залишається поза критичною оцінкою. «Якщо мати не захищає своїх дітей, то дітей має захистити бабуся», – говорить ведучий, чим формує у глядачів думку, що за виховання дітей відповідальні виключно жінки. Суспільні очікування від чоловіків щодо виховання і догляду дітей? Ні, не чули.

Сексизм у медіа нормалізує віктимблеймінг, легітимізує насильство та примус, поглиблює дискримінацію й об'єктивацію жінок та відтворює подвійні стандарти щодо соціальних ролей жінок і чоловіків, але особливо небезпечний він саме тоді, коли ми його не ідентифікуємо.

«Медіа мають величезний вплив на формування суспільних уявлень про те, якими «повинні бути» жінки й чоловіки. Саме тому ми маємо навчитися помічати не лише очевидні прояви дискримінації, а й ті наративи, які роками сприймалися як норма. Насильство не може бути предметом осуду постраждалої, а відповідальність за виховання дітей не може покладатися виключно на жінок», – наголошує Viktoria Parkhomets, експертка та представниця ГО Жіночий HUB.

Наша мережа продовжує гендерний моніторинг українського телевізійного контенту та адвокатує створення безпечного й недискримінаційного медіапростору.
Закликаємо долучатися до кампанії #ВимкниСексизм – бути уважними до того, що ми дивимося, про що говоримо та які моделі поведінки вважаємо прийнятними.
Це перший крок до вирішення проблем.

Фото К. Максименко, BO BF Ican
#ВимкниСексизм #ГендернаРівність #МедіаБезДискримінації #ПраваЖінок #ГендерночутливіМедіа #ГЗН #сексизм

Кампанію #вимкниСексизм реалізують громадські оганізації мережі .

Address

Львів
Львів

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when CAFI - Заклик до дії: локальне реагування posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share