http://www.women.lviv.ua/, https://www.calltoactiongbv.com/

CAFI - Заклик до дії: локальне реагування, Львів, Львів (2026)

15/10/2026

Значна частка організацій, що входять у мережу CAFI - Заклик до дії: локальне реагування працює з тематикою жіночого лідерства. Ми допомагаємо жінкам долати наслідки впливу гендерних стереотипів, більшість з яких дістались нам у спадок, зокрема з радянських часів, коли жінкам і чоловікам відводились чітко визначені «правильні» ролі. Молоді, народженій у часи незалежності, доводилось чути в дитинстві, що певний колір, одяг чи заняття лише «для дівчат» або «для хлопців».

Згодом ці уявлення формувались у вимоги до жінок і чоловіків, задавали рамки зовнішнього вигляду, поведінки чи професійної орієнтації. Застарілий стереотипний «спадок» довгий час транслювався у програмах і телепередачах через створені образи: «ніжних й тендітних», а часом навіть інфантильних героїнь, чия головна функція – «бути окрасою» світу, або матерів, чия турбота про інших нібито є чи не єдиним природним призначенням і формою самореалізації.

Коли такі образи постійно повторюються, вони перестають видаватися просто телевізійним сценарієм і починають виглядати як норма, створюючи перешкоди для самореалізації жінок у реальному житті. Зокрема тоді, коли жінки опановують сферу, яку суспільство звикло стереотипно вважати «чоловічою».

Досвід Ольга Олійник , представниці ГО Жіночий Дзен, демонструє, наскільки важливо сьогодні боротися з стереотипами і сексизмом. Вона кілька років працювала з технічним обладнанням для виробництв: електродвигунами, редукторами, компресорами, маючи серед клієнтів 95% чоловіків. Попри багаторічний досвід роботи, їй не одноразово доводилось чути сексистські вислови на кшталт: «Ви ж нічого не розумієте у цій сфері, я хотів би поговорити з чоловіком». Згодом професійність допомагала будувати довіру і тривалі робочі відносини. Але питання залишається: чому жінці взагалі потрібно доводити свою фаховість, коли чоловікам часто право бути професіоналом зараховують наперед?

Ольга долучилася до кампанії #ВимкниСексизм, ініційованої представницями мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування, бо прагне звертати увагу суспільства на проблему: «Я у проєкті для того, щоб підсвічувати нашим жінкам, нашому суспільству те, що сексизм не є нормою».

Кілька років тому в Україні змінили правила, які формально закріплювали обмеження для жінок у професійній сфері: у 2017 році було скасовано перелік робіт, заборонених для жінок. Цей крок, на жаль, не означає автоматичного перегляду суспільних уявлень чи зникнення стереотипів. Для глибинних змін потрібний постійний публічний діалог, особливу роль у якому відіграють медіа, та чітка взаємодія на інституційному рівні.

Водночас внесок кожної/го важливий. Ольга Олійник вважає, що її участь у проекті вплинула й на оточення – друзів, колег, подруг, які розуміють, що вони стикаються зі стереотипами. Так силою мережі і власним досвідом ми транслюємо масштаби проблеми та формуємо суспільний запит на зміни.

#ВимкниСексизм #ГендернаРівність

12/10/2026

Внесок жінок у суспільно-політичне та культурне життя не завжди був помітним. Завдяки багаторічній боротьбі за права жінок ми можемо радіти тому, що сьогодні їхні досягнення отримують дедалі більше визнання. За кожною нагородою стоять не лише роки праці, а й увага до проблем, які жінки допомагають розв’язувати, до бар’єрів, які вони долають, і до змін, які створюють своєю працею.

У 2026 році міжнародні та українські відзнаки отримали жінки, котрі захищають права людини, протидіють дискримінації, розвивають феміністичне мистецтво, допомагають суспільству осмислювати війну та шукати шлях до справедливого миру. У кожної перемоги своя історія, але всі вони надихають.

Наві Піллей – Нобелівська премія миру 2026 року. Південноафриканська юристка, колишня Верховна комісарка ООН з прав людини. Багаторічна діяльність на підтримку міжнародного правосуддя та верховенства права також пов’язана із визнанням сексуального насильства як одного з можливих інструментів геноциду.

Джаліла Гайдер – лауреатка Right Livelihood Award 2026. Пакистанська правозахисниця й адвокатка, перша жінка-юристка зі своєї громади хазарейців, поєднує правову допомогу та громадську активність, захищаючи вразливі спільноти від етнічних переслідувань, державного тиску й патріархального насильства.

Тімніт Ґебру – лауреатка Right Livelihood Award 2026. Дослідниця штучного інтелектуа привертає увагу до дискримінаційних упереджень цифрових систем, нерівності в технологічній індустрії та концентрації влади. Її робота нагадує: технології не є нейтральними, якщо відтворюють упередження й ігнорують досвід людей, на яких впливають.

Оксана Брюховецька – лауреатка Women in Arts Award 2026. The Resistance у номінації «Жінки у візуальному мистецтві». Українська художниця, кураторка й дослідниця, котра зробила вагомий внесок у розвиток феміністичного мистецтва в Україні та привернення уваги до історій маргіналізованих спільнот.

Олена Апчел – лауреатка Women in Arts Award 2026. The Resistance у номінації «Жінки в перформативному мистецтві». Діяльність української мисткині, театральної режисерки та військовослужбовці допомагає осмислити війну, жіночий досвід, колоніалізм і відповідальність митця. Її історія особливо промовиста в контексті України, де жінки продовжують працювати у своїх професіях і робити внесок у майбутнє країни навіть під час повномасштабної війни.

Ці жінки працюють у різних сферах, але їх об’єднує здатність змінювати суспільні уявлення, долати бар’єри та повертати видимість тим, кого не завжди чують. Для представниць мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування це особливо важливо, оскільки ми бачимо результати того, як сексизм і гендерні стереотипи впливають на суспільні уявлення про жінок, їхню компетентність, професійні можливості та право ухвалювати рішення.

Нагороди не є єдиним мірилом внеску. Проте саме вони допомагають побачити те, що нерідко залишається поза увагою, і нагадують: жіночі досягнення заслуговують на визнання, оскільки їхня робота має реальну суспільну цінність.

09/10/2026

Якщо ваша організація працює з чутливим контентом, цифрова безпека є ключовим фактором у її діяльності. І це не лише про складні паролі.

Що відбувається з даними бенефіціарок, коли ми користуємося ШІ-сервісами?
Хто має доступ до робочих акаунтів і файлів?
Що робити, якщо втрачено телефон чи ноутбук?
І чи справді наш пароль достатньо надійний?

Ці важливі теми висвітлювались під час вебінару «Цифрова безпека для ОГС, які працюють з чутливим контентом» для членкинь мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування.

Олена Постельняк, тренерка з цифрової грамотності та безпеки, експертка з цифрових рішень, Громадська організація "Важлива", ділилась знаннями та розкривала прості, втім важливі лайфхаки, потрібні у роботі громадських організацій.

Разом з тренеркою учасниці розібрали типові помилки, які можуть створювати цифрові ризики для організацій, говорили про паролі та двофакторну автентифікацію, доступи до акаунтів і документів, шифрування, захист даних бенефіціарок та безпечну роботу з кейсами #ГЗН.

Разом з експерткою учасниці навчались створювати надійний пароль та захищати робочі пристрої й акаунти. Також дізнавались, де продовжувати навчання, щоб стала запорукою результативної діяльності.

Під час заходу не оминули питання, яке стає дедалі актуальнішим: чи можна передавати дані бенефіціарок у ШІ-сервіси та де проходить межа між зручністю цифрових інструментів і безпекою людини?

Учасниці ставили практичні запитання про доступи, пристрої, дані, сервіси, а також розбирали реальні робочі ситуації. І це ще раз показало: цифрова безпека – не окрема технічна тема, а частина щоденної роботи організацій мережі.

Тож радимо всім не відкладати питання цифрової безпеки «на потім». Це точно не актуальне рішення.
#безпека #ГЗН

08/10/2026

Сьогодні майже всі знають, що інформаційний потік може підтримувати, лякати або формувати наше ставлення до подій, людей і самих себе. Навіть якщо його вплив не завжди помітний одразу, те, що ми щодня бачимо у фільмах, серіалах, токшоу, рекламі та соцмережах, формує наші уявлення про світ.
Хто компетентний, а хто «занадто емоційний»; хто ухвалює рішення, а хто має «бути красивою, турботливою» і зручною; кому дозволено помилятися, а кого за ту саму помилку висміюють. Звісно, можемо спробувати не звертати на це уваги, але повторювані образи та повідомлення не стають нейтральними лише тому, що ми до них звикаємо. Нове дослідження дає ще одну підставу замислитися.
У 2026 році у Psychological Bulletin опублікували результат наукової роботи міжнародної команди дослідниць і дослідників із наукових установ Швейцарії, Німеччини, Австрії та США. Автори узагальнили результати 257 досліджень, проведених протягом 47 років, за участю 132 933 людей, і проаналізували 1421 статистичний ефект. Метааналіз показав статистично значущий зв’язок: контакт із жінконенависницьким медіаконтентом був пов’язаний із більшою ворожістю до жінок. Такий зв’язок виявили і в експериментальних, і в неекспериментальних дослідженнях.
Це не означає, що один сексистський жарт раптом змінює всі погляди людини, водночас результати багатьох досліджень разом показують: медійний контент, який принижує або знецінює жінок, може бути пов’язаний із ворожішим ставленням до них.
І тут важливо замислитися про повторення. Коли медіа знову і знову показують жінку як менш компетентну, надто емоційну, залежну від чоловіка, оцінюють її передусім за зовнішністю або зводять її роль до турботи про інших, окремі повідомлення складаються у знайому, але не нормальну картину.
Саме тому в межах кампанії #ВимкниСексизм ми аналізуємо, які ролі, характеристики та моделі поведінки українські медіа постійно пропонують нам як звичні. Тож наступного разу, коли вас накриватиме чергова інформаційна хвиля з серіалів або телепередач, спробуйте поставити просте запитання: «Що саме мені зараз показують як норму?»
І тоді ми зможемо разом вимикати сесизм не лише у інфопросторі, а й у реальному нашому з вами житті.
Посилання на дослідження у коментарях.
#ВимкниСексизм #Дослідження #ГЗН #насильство
Для створення зображення використано фото з сайту https://urgente24.com

30/09/2026

В межах кампанії #ВимкниСексизм представниці мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування вже понад рік здійснюють моніторинг телеконтенту. Що знайшли? Погортайте відео на нашій сторінці і знайдете багато «цікавого», тобто приклади сексизму.

Ми знаходимо сексистські жарти або гендерні упередження, щоб очистити медіаконтент від проявів сексизму. Але це не самоціль, радше один з інструментів, який ми використовуємо для протидії насильству.

Одна з натхненниць кампанії #ВимкниСексизм, лідерка Громадський Альянс "Політична дія жінок" і членкиня мережі CAFI Ірина Тишко, упевнена: «Як і всі мої колежанки з цієї мережі, ми прагнемо, аби світ максимально був безпечним для жінок. І безпеку в цьому випадку також має нести телевізійний контент, який споживають українські глядачі і глядачки».

На жаль, українське суспільство досі значною мірою патріархальне, гендерні упередження толеруються й унормовуються при транслюванні споживачам і споживачкам. На думку Ірини, сексизм видається за звичайний порядок речей, тому на його прояви мало хто звертає увагу. Але саме тут потрібна участь експерток і активісток. «Ми маємо гендерно чутливу оптику, крізь яку оцінюємо контент доволі критично. Ми бачимо, що медіа стають причиною негативних наслідків для суспільства, і особливо це стосується жінок», - вважає Ірина.

Роль медіа надзвичайно важлива. І не лише тому, що вони відображають суспільні уявлення. Медіа також формують їх і підживлюють. Зокрема це стосується уявлень, що підтримують ієрархію та нерівномірний розподіл влади, а це, на думку Ірини Тишко, серйозно шкодить і сповільнює розвиток українського суспільства. Окрім важливості конструктивної взаємодії з виробниками медіаконтенту, котрі мають усвідомлювати свою роль і відповідальність, Ірина вважає за необхідне працювати зі спільнотою, яка споживає контент: «Дуже цінно працювати із суспільством, адже викриття дискримінаційних випадків у контенті - можливість показати їх суспільству і навчити багатьох критично мислити».

Безпечне суспільство не створиться само собою, багато залежить від нас усіх. Наше ставлення до проявів сексизму, рівень критичного мислення, готовність не толерувати прояви дискримінації творять зміни і наближають нас до мети.
#ВимкниСексизм #ГендернаРівність

29/09/2026

Те, що ми бачимо в медіа та цифровому просторі, не існує окремо від реального життя. Образи, стереотипи й моделі поведінки, які постійно повторюються, поступово формують уявлення про те, що є «нормальним», прийнятним і звичним.

Саме тому сьогодні дедалі більше уваги приділяють не лише окремим проявам шкідливого контенту, а й тому, як інформаційне середовище формує соціальні норми та впливає на поведінку людей.

23-24 вересня 2026 року у Вашингтоні Рада Європи долучилася до розроблення практичних рекомендацій для інтернет-посередників щодо запобігання та протидії гендерно зумовленому цифровому насильству щодо жінок. Серед іншого, йшлося про модерацію контенту, механізми повідомлення про шкідливий контент, реагування на нього та заходи, які допомагають запобігати шкоді ще до її виникнення.

Це важливо і тому, що відповідальність за інформаційне середовище не може бути покладена лише на самих користувачів. Держави, технологічні компанії, інтернет-посередники, медіа та громадянське суспільство мають різні ролі у запобіганні шкоді та реагуванні на неї.

Рада Європи наголошує: технологічно опосередковане насильство щодо жінок і дівчат відображає та посилює глибоко вкорінені нерівність, сексизм, дискримінацію й гендерні стереотипи. Його наслідки можуть виходити далеко за межі цифрового простору, а саме впливати на освіту, зайнятість, економічну безпеку та участь жінок у публічному житті.

Для втілення реальних змін реагування на шкідливий контент потребна взаємодія державних інституцій, медіа, громадянського суспільства та технологічних платформ. Представниці мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування будують цю взаємодію на практиці, прагнучи, щоб глядачі та глядачки могли бачити сексизм, ідентифікувати його, і разом ми формували світ без сексизму, дискримінації й гендерних стереотипів.

#ВимкниСексизм
#ГендернаРівність

25/09/2026

Стереотипи про жінок часто з’являються раніше, ніж люди встигають побачити, хто перед ними насправді. Юлія Лісова, голова благодійного фонду BO BF Ican, із стереотипними оцінками стикається майже від початку своєї професійної діяльності.

«За спиною говорили: “Їй все папік допоміг”. Це було так болісно, що я навіть зверталась по допомогу до психолога», - розповідає Юлія. Її успіх пояснювали не досвідом чи зусиллями, а присутністю якоїсь третьої особи, яка нібито все за неї зробила. У цій історії добре видно суть сексистського стереотипу: жінці можуть відмовляти у праві бути авторкою власних досягнень.

Стереотипне ставлення до жінок не обмежується лише професійною сферою. Так було і Юлії, коли вона стикалася з агресією та приниженням як водійка: «Водії-чоловіки створювали аварійні ситуації і кричали: “Тупа блондинка, дивись, куди ти преш”». Зовнішність у таких ситуаціях стає приводом поставити під сумнів здібності людини. Не важливо, як вона керує автомобілем, який у неї досвід чи хто насправді створив небезпечну ситуацію. Достатньо ярлика, і людину вже будуть оцінювати не за її діями.

Життя Юлії значно ширше за ці стереотипи: вона керує благодійним фондом, вільно володіє англійською, допомагає людям у Харківській області, грає у шахи й шашки та ставала переможницею турнірів, попри спрощене уявлення про те, якою «має бути» жінка, з яким їй часом доводиться стикатися.

Водночас головним є інше: жінка взагалі не повинна демонструвати якісь досягнення, щоб заслужити нормальне ставлення. Їй не потрібно весь час доводити, що вона достатньо розумна, професійна, талановита чи успішна, щоб її перестали оцінювати через стать, вік або зовнішність. Нам потрібно позбавлятись сексизму на всіх рівнях.

Протидія сексизму – не боротьба жінок проти чоловіків. Це повага і рівні можливості, право бути собою, працювати, помилятися, вчитися, перемагати й досягати успіху без необхідності пояснювати своє право бути там, де ти є.

Разом з іншим представницями мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування ми упевнені: настав час вимикати стереотипи, час вимикати сексизм.
Фото: К. Максименко
#ВимкниСексизм #ГендернаРівність

22/09/2026

Негативний вплив гендерних стереотипів підтверджений багатьма дослідженнями, водночас і сьогодні є люди, котрі погоджуються з твердженнями «чоловік має повністю забезпечувати родину» або «жінка повинна слухатись чоловіка».

Про це йдеться у цьогорічному Всеукраїнському дослідженні Rating Group, у якому міститься аналіз змін уявлень українських громадян за останнє десятиліття. На жаль, серед 1 000 респондентів і респонденток віком від 18 років з усіх областей України (крім тимчасово окупованих територій і територій без українського мобільного зв’язку) ще й досі лишаються ті, хто вважає ці твердження нормою.

До прикладу, 35% респондентів/ок погоджуються, що чоловік має повністю забезпечувати родину, 11% вважають, що успішна кар’єра важливіша чоловіку, ніж жінці, а 22% упевнені, що головне покликання жінки – народити дітей. І хоча дослідження демонструє позитивну динаміку у зміні суспільних поглядів, певні стереотипні уявлення залишаються стійкими.

Чому так?
Суспільні уявлення не змінюються самі по собі. На них впливають родина, освіта, робоче середовище, соціальні мережі, реклама і медіа. Якщо жінку знову і знову показують передусім як матір, «окрасу колективу» або чиєсь доповнення, а чоловіка – як того, хто має заробляти, керувати й «не бути слабким», ці образи продовжують підтримувати старі уявлення про те, якими «повинні» бути жінки й чоловіки. І це вже не просто питання окремого жарту чи образу на телевізійному екрані.

Уявлення про те, що кар’єра важливіша для чоловіка, ніж для жінки, можуть впливати на те, кому довіряють відповідальні посади, кого вважають «природним» лідером, від кого очікують перерви в роботі через дітей. Так само й материнство може бути важливою частиною життя жінки, але народження дітей не визначає її головного призначення.

Тому важливо не лише фіксувати, як змінюються погляди українців та українок. Важливо відстежувати, які норми або стереотипи відтворюються в інформаційному просторі. Не підживлювати сексизм – означає не повертати в інформаційний простір стереотипи, від яких суспільство поступово відходить.

Саме тому ми продовжуємо моніторити сексизм на телеекранах у межах кампанії #ВимкниСексизм, ініційованої членкинями мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування.

#ВимкниСексизм
#ГендернаРівність

17/09/2026

Адвокація – один із напрямів роботи мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування.
Наразі набирає обертів кампанія #ВимкниСексизм, мета якої очищення медіаконтенту від шкідливих сексистських жартів, образів і висловів. Про історію створення кампанії та про те, чому важливо до неї долучатися, розповіла Iryna Trokhym, координаторка мережі CAFI, заступниця голови Центр "Жіночі перспективи".

«Ідея необхідноті впливати на контент народилася під час обговорення з представницями мережі CAFI причин насильства та можливостей спільно впливати на їх подолання. Саме тоді ми подумали, що одним із просторів, де відтворюються сексистські уявлення, є медіа – телепередачі, серіали та фільми, які щодня формують наше уявлення про жінок і чоловіків, допустиму поведінку та суспільні ролі. Ми поставили собі питання: що ми можемо зробити?» – згадує Ірина.

Консультації з журналістками та гендерними експертками показали: щоб впливати на медіа, потрібні не лише оцінки, а й конкретні приклади та аргументи. Так виникла ідея провести . Після розробки підходу та методології моніторингу експертки CAFI взяли на себе перегляд конкретних програм і телесеріалів, щоб зафіксувати, як саме проявляються сексизм, дискримінація та упереджене ставлення до жінок.

Для Ірини Трохим тема сексизму має і професійне, і людське значення. Колись вона почула фразу: «Хлопчикам легше жити у цьому світі». За цими словами – не просто окреме переконання, а уявлення про те, що жінки й чоловіки нібито мають різні можливості, перспективи та право на вибір.
«Частина людей розуміє, що у жінок обмежений життєвий вибір з багатьох причин, але далеко не завжди вони можуть розпізнати дискримінацію чи сексизм у власному житті. Іноді те, що обмежує їхні можливості, роками сприймається як звичайний порядок речей», – зазначає експертка.

Коли жінки бачать сексизм у власному житті й водночас постійно зустрічають його у фільмах чи телепередачах без критичної реакції, вони можуть сприймати це як щось неминуче або прийнятне. Проте Ірина впевнена: «Насильство і сексизм не можуть бути нормою».

Важливо не лише фіксувати проблемні приклади, а й допомагати жінкам та суспільству побачити, що за ними стоїть, назвати явища своїми іменами та зрозуміти, як на них можна впливати. Протидіяти сексизму і дискримінації потрібно на різних рівнях. І тут особливу роль відіграють локальні жіночі організації, які щодня працюють із жінками, знають їхні потреби та можуть помічати проблеми там, де вони часом залишаються невидимими.

За словами Ірини, робота в цьому напрямку виходить далеко за межі моніторингу. Йдеться про формування суспільства, у якому жінки розуміють власну гідність, розпізнають дискримінацію і не погоджуються з тим, що приниження, насильство чи сексизм – це «просто життя».

У межах кампанії #ВимкниСексизм вже проведено моніторинг рейтингових телепередач і серіалів, його результати поширено в медіасередовищі та серед активних жінок. Також налагоджується співпраця з Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. І багато роботи попереду!

Саме так і працює адвокація: досліджувати, говорити фактами, об’єднуватися і створювати умови, у яких сексизм більше не сприймається як норма. Кожна з нас може долучитися до кампанії у простий спосіб: помічати сексизм у серіалах, телепередачах та іншому медіаконтенті, ділитися своїми «знахідками» і говорити про те, чому такий контент не може бути нормою.
Разом ми зробимо більше!
#ГендернаРівність #ЖінкиБезНасильства

15/09/2026

Дії, слова, зображення, практики чи поведінка, в основі яких лежить уявлення про неповноцінність людини через її стать є проявами сексизму. Але у повсякденному житті ми не завжди помічаємо його одразу. Іноді це невдалий жарт, або незрозуміле очікування, або ж коментар, після якого стає неприємно або навіть соромно.

Ми не помічаємо сексизму саме тому, що гендерні стереотипи й упередження довго були частиною нашого повсякдення і багато з них сприймаються як щось цілком нормальне.
А масштаб цих упереджень справді вражає. За даними ПРООН, близько 87% жінок і 90% чоловіків у світі мають щонайменше одне фундаментальне упередження щодо жінок. Майже половина вважає, що чоловіки кращі політичні лідери, а понад 40%, що чоловіки кращі керівники бізнесу.

За цими цифрами стоять суспільні уявлення, які впливають на життя жінок: їхні можливості, вибір, доходи, кар’єру і доступ до влади. Звісно, кому прийде в голову запитати на співбесіді у чоловіка, чи не збирається він стати татом? Або порадити хлопцю, який досягає успіхів у професії, поставити на перше місце не кар’єру, а виховання дітей? Може чоловікам у політиці часто радять «подивитися на себе у дзеркало» чи називають їх «занадто емоційними», коли вони відстоюють свою позицію? Ні.

Жінкам із такими висловами стикатися доводиться значно частіше. На перший погляд може виглядати як окрема репліка чи невдалий жарт, але саме такі прояви часто називають мікроагресіями – повсякденними словами та діями, які знецінюють, принижують або підкреслюють, що людина нібито «не на своєму місці».
І проблема не лише в тому, що стикатись з таким це неприємно. Постійне повторення цих сигналів закріплює стереотипи й нерівність, а сексистські уявлення можуть підтримувати та нормалізувати інші форми дискримінації й насильства.

Проте культуру взаємодії у суспільстві можна і потрібно змінювати. І важливу роль тут відіграють медіа. Те, кого ми бачимо на екрані, як про жінок і чоловіків говорять, над ким жартують і яку поведінку показують як «нормальну», теж формує наше уявлення про світ. Тому, до прикладу, не варто толерувати жарти про «жіночу логіку» - натомість має звучати розмова про компетентність, а замість образу «окраси колективу» хочеться бачити жінок як експерток та фахівчинь.

Помічати сексизм, говорити про нього і не дозволяти йому залишатися невидимою нормою - одна з цілей кампанії #ВимкниСексизм, яку ініціювали членкині мережі CAFI - Заклик до дії: локальне реагування, щоб формувати уявлення про те, хто ми є і ким можемо бути у суспільстві без сексизму.

#ВимкниСексизм #ГендернаРівність

CAFI - Заклик до дії: локальне реагування

15/10/2026

12/10/2026

09/10/2026

08/10/2026

30/09/2026

29/09/2026

25/09/2026

22/09/2026

17/09/2026

15/09/2026

Address

Telephone

Website

Alerts

Shortcuts

Share

Category

Listing takedown request