UUR - Organizația locală Drauț/ Місцева організація Драуц

12/09/2026

Astăzi, 12 septembrie, îl sărbătorim pe dl. Dumitru Stuleanec, președintele interimar al Filialei Arad a UUR și președintele Organizației locale Dud a UUR. Este unul dintre oamenii care și-au asumat un rol tot mai important în activitatea comunității ucrainene din județul Arad, fiind membru al Uniunii din anul 2019.

👉 Dincolo de pozițiile pe care le ocupă, parcursul său vorbește despre disponibilitatea de a se implica acolo unde este nevoie de organizare, continuitate și responsabilitate. Astfel, prin activitatea sa contribuie la susținerea proiectelor și inițiativelor prin care UUR rămâne conectată la nevoile comunităților locale și la păstrarea identității ucrainene.

Cu prilejul zilei aniversare, îi transmitem sincere urări de sănătate, împliniri și putere de muncă, precum și succes în proiectele pe care le desfășoară în sprijinul comunității ucrainene din Arad.

**********************

Сьогодні, 12 вересня, ми щиро вітаємо пана Дмитра Стулянека, тимчасового виконувача обов’язків голови Арадської філії СУР та голову місцевої організації СУР у Дуді. Він є одним із тих людей, які відіграють дедалі важливішу роль у житті української громади Арадського повіту, будучи членом Союзу українців Румунії з 2019 року.

👉 Поза межами посад, які він обіймає, його життєвий шлях свідчить про готовність долучатися до справ громади там, де потрібні організованість, послідовність і відповідальність. Своєю діяльністю він підтримує реалізацію проєктів та ініціатив, завдяки яким СУР залишається близьким до потреб місцевих громад і продовжує працювати задля збереження української ідентичності.

З нагоди дня народження щиро бажаємо пану Дмитру міцного здоров’я, сил, наснаги та успіхів у роботі, а також нових здобутків у реалізації проєктів, спрямованих на підтримку української громади в Араді.

05/08/2026

02/07/2026

26/06/2026

După mai bine de 10 ani de eforturi, demersuri administrative și numeroase interpelări adresate reprezentanților Guvernului României, situația juridică a Liceului Pedagogic „Taras Șevcenko” din Sighetu Marmației a fost, în sfârșit, soluționată definitiv, unitatea de învățământ obținând dreptul de utilizare totală asupra imobilului în care își desfășoară activitatea.

Încă de la preluarea primului mandat de deputat în Parlamentul României și de președinte al Uniunii Ucrainenilor din România, clarificarea statutului acestui imobil, care deservește singurul liceu cu predare în limba ucraineană din țara noastră, a reprezentat o prioritate absolută, fiind o problemă pe care am semnalat-o constant în cadrul nenumăratelor demersuri parlamentare, memorii și discuții purtate cu reprezentanții instituțiilor competente, de la nivel local până la miniștrii Educației și prim-miniștrii României.

Ca prim rezultat al acestor eforturi, Guvernul României a emis, în anul 2024, Hotărârea nr. 110, prin care a fost clarificat regimul juridic al clădirii, dispunându-se înscrierea acesteia în inventarul centralizat al bunurilor din domeniul public al statului și transferul acesteia în domeniul public al Municipiului Sighetu Marmației, pentru a fi administrată exclusiv de către liceu. Cu toate acestea, din cauza unor blocaje locale, Clubul Sportiv Școlar a continuat să funcționeze în incinta instituției de învățământ timp de mai bine de doi ani de la adoptarea hotărârii.

În acest context, în luna mai a acestui an, am formulat o nouă solicitare (nr. 5291A) adresată ministrului Educației, domnul Mihai Dimian, prin care i-am cerut să îmi comunice dacă prevederile HG nr. 110/2024 au fost puse integral în aplicare și dacă structura sportivă funcționează în continuare în spațiile destinate actului educațional. În urma acestui ultim demers instituțional, mi s-a comunicat oficial aprobarea relocării activității administrative a Clubului Sportiv Școlar, decizie care a fost deja pusă în practică, oferind astfel Liceului Pedagogic „Taras Șevcenko” posibilitatea de a-și desfășura activitatea educațională în întregul imobil, precum și oportunitatea reală de a demara mult-așteptatele proiecte de reabilitare și modernizare a infrastructurii școlare.

Mă bucur că pașii întreprinși au condus la deblocarea unei situații care a trenat mai bine de un deceniu, un rezultat favorabil la care au contribuit și eforturile susținute depuse de colegii din cadrul Comitetului Filialei Maramureș a UUR, care au purtat discuții constante cu reprezentanții Inspectoratului Școlar Județean Maramureș, motiv pentru care le mulțumesc pe această cale pentru sprijinul esențial acordat.

Susținerea fermă a învățământului în limba maternă ucraineană rămâne un pilon fundamental și un deziderat de la care nu mă voi abate niciodată, deoarece asigurarea unui cadru educațional adecvat și respectarea dreptului la o educație de calitate pentru toți elevii noștri reprezintă direcții prioritare pe care atât eu, cât și Uniunea Ucrainenilor din România, le vom sprijini în continuare cu aceeași determinare.
------------
Після понад десяти років наполегливої роботи, численних адміністративних процедур та послідовних звернень до органів державної влади Румунії правовий статус Педагогічного ліцею імені Тараса Шевченка в Сігету-Мармацієй нарешті остаточно врегульовано. Відтепер навчальний заклад отримав право повноцінно користуватися всією будівлею, в якій здійснює свою освітню діяльність.

Від самого початку моєї першої каденції як депутата Парламенту Румунії та голови Союзу українців Румунії врегулювання правового статусу цієї будівлі, в якій функціонує єдиний у країні ліцей із навчанням українською мовою, було одним із моїх головних пріоритетів. Протягом багатьох років я неодноразово порушував це питання у депутатських запитах, меморандумах та під час зустрічей із представниками компетентних органів влади – від місцевого рівня до міністрів освіти й прем’єр-міністрів Румунії.

Важливим кроком на цьому шляху стало ухвалення Урядом Румунії у 2024 році Постанови № 110, якою було врегульовано правовий статус будівлі. Документ передбачив внесення об’єкта до централізованого реєстру державного майна та його передачу у відання муніципалітету Сігету-Мармацієй для використання виключно Педагогічним ліцеєм імені Тараса Шевченка. Однак, попри це рішення, через низку перешкод на місцевому рівні Шкільний спортивний клуб продовжував функціонувати в приміщенні ліцею ще понад два роки після ухвалення урядової постанови.

Саме тому в травні цього року я звернувся до міністра освіти Міхая Діміана з новим депутатським запитом № 5291A, у якому попросив надати інформацію про стан виконання Постанови Уряду № 110/2024 та повідомити, чи й надалі Шкільний спортивний клуб займає приміщення, призначені для освітнього процесу. У відповідь мене офіційно поінформували, що рішення про перенесення адміністративної діяльності Шкільного спортивного клубу затверджено та вже реалізовано. Таким чином Педагогічний ліцей імені Тараса Шевченка отримав можливість повноцінно використовувати всю будівлю для освітнього процесу, а також розпочати довгоочікувані роботи з ремонту та модернізації шкільної інфраструктури.

Щиро радію, що спільними зусиллями вдалося остаточно розв’язати проблему, яка залишалася невирішеною понад десять років. Вагомий внесок у досягнення цього результату зробили також мої колеги з Комітету Марамуреської філії Союзу українців Румунії, які протягом тривалого часу вели конструктивний діалог із керівництвом Марамуреського повітового шкільного інспекторату. Висловлюю їм щиру вдячність за професіоналізм, наполегливість і підтримку.

Підтримка освіти рідною українською мовою була і залишається одним із головних пріоритетів моєї діяльності та діяльності Союзу українців Румунії. Ми й надалі послідовно відстоюватимемо право українських дітей на якісну освіту рідною мовою, створення сучасних умов для навчання та розвиток української шкільної освіти в Румунії.

26/06/2026

Astăzi sărbătorim cu mândrie Ziua Drapelului Național, un simbol fundamental al identității naționale, al unității și al aspirației permanente către libertate. Drapelul României nu este doar un însemn al statului, ci și expresia continuității istorice și a valorilor care au definit și continuă să definească statul român.

Ziua Drapelului Național a fost instituită prin Legea nr. 96/1998 pentru a marca momentul istoric din 26 iunie 1848, când Guvernul revoluționar a decretat Tricolorul drept steag național al tuturor românilor. Cele trei culori – albastru, galben și roșu – au devenit de-a lungul timpului simboluri ale unității și identității naționale, fiind asociate idealurilor Revoluției de la 1848 și procesului de construire a statului român modern.

Încă din anul 1834, când culorile tricolorului au fost recunoscute oficial pentru pavilionul corăbiilor și pentru însemnele militare, acesta a însoțit marile momente ale istoriei noastre. De la Unirea Principatelor Române din 1859 și până la consolidarea României moderne, Tricolorul a rămas simbolul continuității, al suveranității și al unității naționale. Astăzi, arborarea sa alături de drapelul Uniunii Europene și al NATO reconfirmă angajamentul României față de valorile democratice și apartenența sa la spațiul european și euroatlantic.

Mai mult ca oricând, Drapelul Național ne amintește că unitatea, solidaritatea și respectul reciproc sunt esențiale pentru viitorul societății noastre. Tricolorul aparține tuturor cetățenilor României și reprezintă un simbol al unității în diversitate, indiferent de etnie, limbă sau apartenență culturală. Sub aceste culori, avem responsabilitatea de a respinge dezbinarea și de a construi împreună o Românie stabilă, sigură și prosperă.

La mulți ani Drapelului Național!
La mulți ani, România!
-------------
Сьогодні ми з гордістю відзначаємо День Державного прапора Румунії - свято одного з найважливіших символів державності, національної єдності та прагнення до свободи. Румунський триколор є не лише державним символом, а й живим свідченням історичної тяглості, спільної пам’яті та цінностей, на яких будувалася й продовжує розвиватися румунська держава.

День Державного прапора був встановлений Законом №96/1998 на вшанування історичної події 26 червня 1848 року, коли революційний уряд проголосив триколірний прапор національним прапором усіх румунів. Відтоді синій, жовтий і червоний кольори стали невід’ємними символами національної ідентичності, єдності та ідеалів свободи, гідності й прогресу, які надихали покоління румунів.

Ще з 1834 року, коли кольори триколора були офіційно затверджені для використання на кораблях і військових знаменах, прапор супроводжував найважливіші етапи національної історії. Від Об’єднання Румунських князівств у 1859 році до становлення сучасної демократичної Румунії триколор залишався символом суверенітету, спадкоємності та національної єдності. Сьогодні, майоріючи поруч із прапором Європейського Союзу та НАТО, він підтверджує відданість Румунії демократичним принципам та її приналежність до європейського й євроатлантичного простору.

У сучасному світі Державний прапор нагадує нам про важливість єдності, солідарності та взаємної поваги. Триколор належить усім громадянам Румунії та уособлює єдність у різноманітті, незалежно від етнічного походження, мови чи культурної належності. Під його кольорами нас об’єднує спільна відповідальність за збереження суспільної злагоди, зміцнення демократії та розбудову стабільної, безпечної й процвітаючої держави.

З Днем Державного прапора Румунії!
Хай живе Румунія!

24/06/2026

De la tribuna Parlamentului României am arătat că, în contextul actual de instabilitate și tensiuni politice, este necesară o asumare fermă și responsabilă din partea tuturor actorilor politici pentru a depăși criza în care se află România. Această situație nu poate fi redusă la responsabilitatea unui singur factor politic. Consider că răspunderea este una colectivă și revine tuturor celor care, în procesul decizional, nu au pus pe primul plan interesul public, alegând în schimb să prioritizeze orgolii și calcule politice în detrimentul soluțiilor necesare.

Este nevoie din nou de uriașă responsabilitate politică pentru a traversa cu bine actuala criză prin care trece România. Nu există un singur vinovat politic în toată această criză. Toți cei care nu și-au asumat responsabilități și care au pus mai presus orgoliile și interesele lor politice sunt responsabili pentru această criză.

Am subliniat necesitatea unui dialog real între forțele politice pro-europene, care să conducă la construirea unei formule de guvernare stabile, funcționale și eficiente. Dacă aceste oportunități sunt ratate, criza se va adânci, cu consecințe negative pentru țară.

A fost avansată, în final, propunerea unui Pact politic între forțele pro-europene și pro-occidentale care au constituit coaliția de guvernare. Apreciez că această inițiativă poate fi o parte a soluției, chiar dacă vine cu întârziere. Susțin această abordare și consider necesar ca toate forțele politice pro-europene și pro-occidentale din Parlamentul României să o sprijine și să contribuie la construirea unor canale reale de dialog, indispensabile pentru configurarea unei formule de guvernare funcționale și stabile.

Este important ca acest Pact să prevadă și asumarea expresă a obligațiilor ce decurg din menținerea, continuarea și dezvoltarea politicilor publice destinate respectării și promovării drepturilor persoanelor aparținând minorităților naționale. Grija pentru continuarea politicilor publice față de minorități a devenit periferică. S-a mărit spațiul public pe care îl pot folosi forțele politice radicale pentru a reduce și mai mult interesul instituțiilor statului pentru respectarea drepturilor minorităților naționale.

Introducerea temei protecției minorităților naționale în Pactul pe care l-ar putea discuta, conveni și semna forțele politice pro-europene și pro-occidentale din Parlamentul României în vederea susținerii comune a unei formule de guvernare stabile ar confirma angajamentul acestora pentru asumarea și promovarea valorilor și principiilor europene, ar securiza protecția împotriva virușilor radicali a viitoarei guvernări, ar mări coeziunea politică și socială în România.

Este nevoie ca toate forțele politice pro-europene și pro-occidentale din Parlamentul României să convină, fără lauri politici și fără glorii mărunte, asupra unui Pact sau asupra oricărei formule de coeziune care va implica angajamentul de a susține consensual o guvernare minoritară, indiferent de structura sau componența acesteia, bazată pe urgențele naționale – PNRR, programul SAFE, OCDE, politici fiscale echilibrate. Și mai este nevoie includerea în acest Pact (sau a oricărei viitoare inițiative coezive sau comune) a temei protecției minorităților naționale – ca probă minimă a angajamentului acestora față de ceea ce sunt cu adevărat Europa și spiritul ei.
---------
З трибуни парламенту Румунії я наголосив, що в нинішніх умовах політичної нестабільності та суспільної напруги необхідна рішуча, відповідальна та конструктивна позиція всіх політичних акторів для подолання кризи, яку переживає країна. Цю ситуацію не можна пояснити відповідальністю лише однієї політичної сили. Переконаний, що відповідальність є спільною і лежить на всіх, хто в процесі ухвалення рішень не поставив на перше місце суспільний інтерес, віддавши перевагу політичним амбіціям і тактичним розрахункам замість необхідних для держави рішень.

Для успішного подолання нинішньої кризи Румунії знову потрібен високий рівень політичної відповідальності. У цієї кризи немає одного винуватця. Відповідальність несуть усі, хто не виявив достатньої готовності до компромісу та поставив власні політичні інтереси й амбіції вище за потреби держави.

Я також наголосив на необхідності справжнього діалогу між проєвропейськими політичними силами, який має привести до формування стабільної, ефективної та функціональної моделі врядування. Втрата цієї можливості неминуче призведе до поглиблення кризи та матиме негативні наслідки для країни.

У цьому контексті була висунута пропозиція щодо укладення політичного пакту між проєвропейськими та прозахідними силами, які сформували правлячу коаліцію. Вважаю, що ця ініціатива може стати важливою частиною розв’язання нинішньої ситуації, навіть якщо вона з’явилася із запізненням. Я підтримую такий підхід і переконаний, що всі проєвропейські та прозахідні політичні сили в парламенті Румунії мають долучитися до нього та сприяти створенню реальних механізмів політичного діалогу, необхідних для забезпечення стабільного й ефективного управління державою.

Водночас важливо, щоб цей Пакт передбачав чіткі зобов’язання щодо збереження, продовження та розвитку державної політики у сфері захисту й підтримки прав осіб, які належать до національних меншин. На жаль, останнім часом ця тема відійшла на другий план, тоді як радикальні політичні сили отримали більше можливостей для поширення наративів, здатних послабити увагу державних інституцій до питань дотримання прав національних меншин.

Включення положень про захист національних меншин до такого Пакту, який міг би бути обговорений, узгоджений і підписаний проєвропейськими та прозахідними силами в парламенті Румунії, стало б підтвердженням їхньої відданості європейським цінностям і принципам. Це також посилило б стійкість майбутнього уряду до тиску радикальних сил та сприяло б зміцненню політичної й суспільної згуртованості в Румунії.

Необхідно, щоб усі проєвропейські та прозахідні політичні сили в парламенті Румунії, не прагнучи політичних лаврів і дрібної слави, домовилися про укладення пакту або про іншу формулу згуртованості, яка передбачатиме зобов’язання консенсусно підтримувати уряд меншості, незалежно від його структури чи складу, виходячи з національних пріоритетів - PNRR, SAFE, ОЕСР, збалансованої фіскальної політики. Крім того, до цього Пакту (або до будь-якої майбутньої ініціативи, спрямованої на згуртованість чи спільні дії) необхідно включити питання захисту національних меншин як мінімальний доказ відданості тому, чим насправді є Європа та її дух.

23/06/2026

În cadrul audierii din comisiile reunite pentru cultură ale Parlamentului, consacrate evaluării ministrului propus al Culturii, Ionuț Vulpescu, am subliniat importanța păstrării și consolidării modelului românesc de protecție a minorităților naționale, un model care reprezintă un reper de bună practică și un element esențial al coeziunii sociale din România.

În intervenția mea, am adresat o întrebare referitoare la proiectele și programele pe care candidatul pentru funcția de ministru al Culturii intenționează să le dezvolte și să le susțină în beneficiul minorităților naționale din România, având în vedere rolul important pe care acestea îl au pentru păstrarea diversității culturale și promovarea dialogului intercultural.

Ministrul propus, Ionuț Vulpescu, a oferit asigurări că va avea o colaborare strânsă cu reprezentanții minorităților naționale și că problematica acestora va beneficia de atenția necesară în cadrul politicilor culturale ale ministerului.

Totodată, acesta a precizat că va organiza consultări periodice cu membrii Grupului parlamentar al minorităților naționale, pentru a identifica și stabili, de comun acord, principalele priorități și direcții de acțiune, astfel încât proiectele culturale dedicate comunităților etnice să răspundă cât mai bine nevoilor și așteptărilor acestora.
------------
Під час слухань у спільних комітетах з питань культури Парламенту Румунії, присвячених оцінці кандидатури Йонуца Вулпеску на посаду міністра культури, я наголосив на важливості збереження та подальшого зміцнення румунської моделі захисту прав національних меншин, яка є прикладом передової практики та невід’ємним чинником суспільної згуртованості в Румунії.

У своєму виступі я порушив питання щодо проєктів і програм, які кандидат на посаду міністра культури планує розробляти та підтримувати для національних меншин Румунії, зважаючи на їхню важливу роль у збереженні культурного різноманіття та розвитку міжкультурного діалогу.

Йонуц Вулпеску запевнив, що підтримуватиме тісну співпрацю з представниками національних меншин, а їхні потреби та проблеми отримають належну увагу в межах культурної політики міністерства.

Водночас він наголосив на намірі проводити регулярні консультації з членами Парламентської групи національних меншин з метою спільного визначення та узгодження ключових пріоритетів і напрямів діяльності. Це сприятиме тому, щоб культурні проєкти, спрямовані на підтримку етнічних громад, максимально відповідали їхнім потребам і очікуванням.