17/06/2026
Actuala situație geopolitică regională și globală, precum și contextul politic din România și din Europa, m-au determinat să aduc în atenția publică o temă esențială: consolidarea rezilienței societății în fața războiului hibrid, un fenomen ale cărui efecte le resimțim deja în mod direct.
De la tribuna Parlamentului am arătat că războiul hibrid se manifestă astăzi în principal prin campanii ample de propagandă și dezinformare desfășurate de actori ostili, statali și non-statali. Acestea sunt promovate, în special, prin intermediul rețelelor sociale, folosind mecanisme sofisticate de influențare a opiniei publice. Din păcate, societatea românească nu este suficient pregătită pentru a identifica și înțelege fenomenul dezinformării, ceea ce creează un teren favorabil răspândirii rapide a știrilor false și a mesajelor manipulatorii.
Observ că succesul acestor campanii este amplificat de scăderea constantă a încrederii cetățenilor în instituții, lideri și autorități. Atunci când apar comportamente politice iresponsabile sau decizii care nu răspund interesului public, acestea alimentează nemulțumirea și frustrarea socială. Sunt convins că o selecție mai riguroasă a reprezentanților politici, promovarea meritocrației în instituții și asumarea unor standarde etice clare în spațiul public ar contribui la reducerea acestor vulnerabilități și, implicit, la limitarea spațiului de acțiune al manipulării și dezinformării.
În același timp, constat cu îngrijorare erodarea treptată a capacității noastre de analiză și reflecție critică. Numeroși specialiști semnalează creșterea analfabetismului funcțional și efectele negative pe care discursul bazat pe ură, agresivitate și violență din mediul online le are asupra comportamentului individual și colectiv. Din acest motiv, consider că politicile educaționale cu caracter preventiv trebuie să devină o prioritate strategică a statului, pentru a consolida gândirea critică și pentru a contracara influența modelelor negative din societate.
Un alt factor care favorizează răspândirea dezinformării este lipsa unor capacități suficiente de comunicare strategică la nivelul instituțiilor statului. Cred că o comunicare permanentă, preventivă și profesionistă, în special în domenii precum apărarea, securitatea și politica externă, poate reduce semnificativ impactul campaniilor ostile. De asemenea, în situații de criză, este esențială o comunicare rapidă, clară și coordonată între instituții. Experiențele recente legate de incidentele cu drone din Galați și Constanța demonstrează importanța unei astfel de abordări.
Dincolo de comunicarea strategică și de managementul comunicării în situații de criză, consider că România are nevoie de politici publice consistente și de campanii de educare a spiritului critic. Este necesar să promovăm obiceiuri sănătoase de informare: consultarea surselor directe, verificarea informațiilor din mai multe surse credibile, prudența față de știrile senzaționale și exersarea permanentă a capacității de a gândi independent.
Sunt convins că România trebuie să își consolideze permanent capacitatea de a răspunde provocărilor războiului hibrid și, în special, campaniilor de dezinformare care încearcă să influențeze agenda publică și să slăbească încrederea în instituțiile democratice. Este momentul să începem să construim, în mod consecvent și responsabil, mecanismele necesare pentru protejarea societății românești.
-----------
Поточна регіональна та глобальна геополітична ситуація, а також політичний контекст у Румунії та Європі спонукали мене привернути увагу громадськості до надзвичайно важливої теми – зміцнення стійкості суспільства перед обличчям гібридної війни, явища, наслідки якого ми вже безпосередньо відчуваємо.
З трибуни парламенту я наголосив, що сьогодні гібридна війна проявляється насамперед через масштабні кампанії пропаганди та дезінформації, які здійснюються ворожими суб’єктами, державними й недержавними. Вони поширюються, зокрема, через соціальні мережі з використанням витончених механізмів впливу на громадську думку. На жаль, румунське суспільство все ще недостатньо підготовлене до того, щоб розпізнавати та усвідомлювати феномен дезінформації, що створює сприятливий ґрунт для стрімкого поширення фейкових новин і маніпулятивних повідомлень.
Я спостерігаю, що ефективність цих кампаній посилюється постійним зниженням рівня довіри громадян до державних інституцій, політичних лідерів та органів влади. Коли мають місце безвідповідальні політичні дії або ухвалюються рішення, що не відповідають суспільним інтересам, це підживлює невдоволення та соціальну фрустрацію. Я переконаний, що більш ретельний добір політичних представників, утвердження принципів меритократії в державних установах і дотримання чітких етичних стандартів у публічному просторі сприятимуть зменшенню цих вразливостей і, відповідно, звуженню простору для маніпуляцій та дезінформації.
Водночас я із занепокоєнням констатую поступове послаблення нашої здатності до аналізу та критичного мислення. Численні фахівці вказують на зростання рівня функціональної неграмотності та негативний вплив, який на індивідуальну й колективну поведінку справляє дискурс, заснований на ненависті, агресії та насильстві в онлайн-середовищі. Саме тому я вважаю, що превентивна освітня політика має стати стратегічним пріоритетом держави, спрямованим на зміцнення критичного мислення та протидію впливу негативних суспільних моделей.
Ще одним чинником, що сприяє поширенню дезінформації є недостатній рівень спроможності державних інституцій у сфері стратегічних комунікацій. Я переконаний, що постійна, превентивна та професійна комунікація, особливо в таких сферах, як оборона, безпека та зовнішня політика, здатна суттєво зменшити вплив ворожих інформаційних кампаній. Крім того, у кризових ситуаціях надзвичайно важливе значення має швидка, чітка та скоординована взаємодія між інституціями у сфері комунікації. Нещодавні події, пов’язані з інцидентами з дронами у Галаці та Констанці, наочно демонструють важливість такого підходу.
Окрім стратегічної комунікації та належного управління комунікацією в кризових ситуаціях, я вважаю, що Румунія потребує послідовної державної політики та масштабних кампаній із розвитку критичного мислення. Необхідно формувати здорові інформаційні звички: звертатися до першоджерел, перевіряти інформацію з кількох надійних джерел, зберігати обережність щодо сенсаційних повідомлень і постійно розвивати здатність мислити самостійно
Переконаний, що Румунія має послідовно зміцнювати свою спроможність реагувати на виклики гібридної війни та, зокрема, на кампанії дезінформації, які намагаються впливати на суспільний порядок денний і підривати довіру до демократичних інституцій. Настав час послідовно й відповідально розпочати розбудову механізмів, необхідних для захисту румунського суспільства.