16/03/2026
А МАЗЕПА Ж КАЗАВ... Після багатого подіями тижня (міжнародно визнаний вихід України в технологічні лідери сучасної війни, перші підписані партнерські угоди з Румунією, знищення брянського "Кремнію Ел" та інші наші стратегічно важливі удари по рос. воєнній інфраструктурі + стрімко прогресуюча деморалізація ворога, явний, хоч і наразі ще офіційно "не оголошений" - стукаймо по дереву, щоб не зурочити! - перелом на фронті - ще три села зачистити, і Січеславщина повністю вільна, відвойовуєм Запорізьку! - а також, NB, у цей самий кошик - взятий Швецією рішучий курс на очистку Балтики від російської присутности - sic!!) - не знаю, як кому, а всім, бодай упіввуха знайомим із "проектом Мазепи", пазлики починають стягуватись докупи, як у прискореній зйомці.
Для тих, хто не чув навіть упіввуха, повторю: рік тому я виголосила в Києві на одному поважному міжнародному заході (лінк у коменті) окрему доповідь на тему, якої побіжно раз у раз була торкалась, від самого 2014 р. почавши: про те, що головний сенс і призначення цієї війни - остаточно закрити "проект Хмельницького" ("православна імперія" проти Польщі й Туреччини) і перейти до "відкладеного" 300 років тому "проекту Мазепи" (Балто-Чорноморський міждержавний союз як безпековий пояс Європи з Україною в центрі). Остання (так!! дуже на це сподіваюсь!!) моя книжка про цю війну - "Наша Європа", - на відміну від двох попередніх ("І знов я влізаю в танк..." та "Найдовшої подорожі"), присвячена не так минулому (не тому, "як і чому" так сталося), як майбутньому - новим цивілізаційним обрисам і мапам завтрашнього дня, котрі вичітковуються просто на нашх очах - варто тільки трошки "підкрутити окуляри".
Передмова до "Нашої Європи" - лектура, яку раджу всім, хто здає собі справу з історичного масштабу нинішніх процесів і пошукує їхнього розуміння. Можемо тепер уже однозначно сказати собі і світові: "проект Мазепи" все одно переможе, рано чи пізно. Краще рано, ніж пізно; краще розуміти, ніж бути сліпо волоченим силами історії в тому самому напрямку манівцями. Тож прочитайте вже нарешті ту "Нашу Європу" - і хай це буде, повторюю, моя остання "воєнна" книжка. (Перебитий у лютому 2022-го роман пробудився й кличе мене, як Вінні-Пуха його 12 горняток з медом, - і це, смію вас запевнити, дуже добрий знак, бо попередні 4 роки він був мовчав, як об камінь!).
(Це я прочитала свіжу вкраїнську рецензію на "Нашу Європу" - лінк теж у коменті - і не втрималась поділитись деякими з своїх, у відповідь, міркувань; книжка, до речі, готується до виходу польською, і, гадаю, це непоганий старт для порозуміння "за Мазепою" вздовж по всьому "інтермаріуму").
А в Мазепи. до речі, на цьому тижні день народження.
Тож не забуваймо допомогти ЗСУ гідно його привітати - найкраще це робити, самозрозуміло, за допомогою дронів по ворогах, отже, якщо ви ще не пожертвували на минулому тижні на збір на дрони-бомбери і мобільні групи ППО для 37 ОБрМП та бригади "Рубіж", саме час це зробити - банк.дані в третьому коменті, стартова інфа тут: https://www.facebook.com/oksana.zabuzhko/posts/pfbid0NyzodtMdp3SxMDJm2kuW8pnLfXPGy5eZvvcoKbcD5SvADvKcFoxx4BSFGgpUqZcGl