28/10/2026
«Мова не тільки для всіх, а й для кожного».
Ця фраза з цьогорічного Радіодиктанту Артура Дроня якось особливо відгукнулася. І, мабуть, добре пояснює, чому нам так важливо збиратися разом, навіть за тисячі кілометрів від дому.
Дякуємо всім, хто вчора писав Радіодиктант разом із нами в Гіссені! Уже другий рік поспіль зустрічаємося за цією нагодою. Було дуже приємно знову побачити знайомі обличчя й познайомитися з новими людьми.
А ще хочеться поділитися одним спостереженням. Здається, тексти Радіодиктанту останніх років стають дедалі більш особистими. Це вже не просто тексти для перевірки грамотності, а маленькі літературні твори, які хочеться читати й перечитувати. У них знаходиш щось своє. Іноді слова, яких тобі бракувало. Іноді просто підтримку.
Минулорічне «Треба жити!» Євгенії Кузнєцової викликало цілу хвилю власних версій тексту. А цьогорічний «Лист, який не закінчується» хочеться розтягнути на цитати.
"Ми зустрінемось попри всі правила".
"Вір мені міцно".
"Я люблю тебе. Так є завжди" 💛💙.